1
Міністерство освіти і науки України
Управління молоді, позашкільної освіти та
національно-патріотичного виховання Дніпровської міської ради
Комунальний позашкільний навчальний заклад «Міська станція юних техніків» Дніпровської міської ради
ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЯК ФОРМИ ІНТЕРАКТИВНОЇ ОСВІТИ В ТЕХНІЧНОМУ ГУРТКУ
Автор: |
Волнянський Олександр Володимирович керівник автомодельного гуртка |
Дніпро – 2021
ЗМІСТ
ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ
ІНТЕРАКТИВНІ КОМП’ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ
1. АЛГОРИТМ РЕАЛІЗАЦІЇ ТВОРЧОГО ПРОЄКТУ
2. ПРОГРАМНЕ ТА ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
3. СПОСОБИ ЗАЛУЧЕННЯ УЧНІВ У СЕРЕДУ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ
4. ІНТЕРЕСИ МІСЦЕВИХ ГРОМАД В ТРАНСФОРМАЦІЇЇ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
У традиційній організації навчального процесу в технічному гуртку в якості способу передачі інформації використовується одностороння форма комунікації. Суть її полягає в трансляції керівником гуртка інформації та в її подальшому відтворенні вихованцями. Вихованець знаходиться в ситуації, коли він тільки чує і говорить, займаючи лише пасивну позицію.
Іноді однобічність може порушуватися (наприклад, коли вихованець що-небудь уточнює або задає питання), і тоді виникає двостороння комунікація.
Така форма комунікації не відповідає принципам компетентнісного підходу, що є важливим принципом сучасної позашкільної технічної освіти.
Принципово іншою є форма з використанням інтерактивних технологій в освітньому процесі. Таке викладання характеризують наступні твердження:
1. Вихованці краще опановують певні вміння, якщо їм дозволяють наблизитися до предмету через їх власний досвід.
2. Вихованці краще вчаться, якщо керівник гуртка активно підтримує їх спосіб засвоєння знань.
3. Вихованці краще сприймають матеріал, якщо керівник гуртка, з одного боку, структурує предмет для більш легкого засвоєння, з іншого боку, приймає і включає в обговорення думки учнів, які не збігаються з його власною точкою зору.
Перехід на компетентнісний підхід при організації процесу навчання передбачає широке використання в навчальному процесі активних і інтерактивних форм проведення занять – таких, наприклад, як комп'ютерні технології.
Труднощі застосування інтерактивних методів в освітньому процесі викладачами:
До ключових компетентностей, формування яких має забезпечуватися в позашкільному освітньо-виховному просторі, належать:
– ціннісно-смислові компетентності – розуміння природного і соціального середовища, уміння орієнтуватися в ньому, усвідомлювати своє призначення і роль, уміти правильно вибирати варіанти розв’язання проблемних ситуацій;
– загальнокультурні компетентності – володіння знаннями та досвідом діяльності у сфері національної та загальнолюдської культури; духовних, культурологічних основ життя людства; основ сімейних, соціальних, суспільних традицій; – навчально-пізнавальні компетентності – володіння знаннями, уміннями та навичками самостійної пізнавальної діяльності з елементами логічної, методологічної, загальнонавчальної діяльності (знання й уміння організації, планування, аналізу, рефлексії, самооцінки навчально-пізнавальної діяльності);
– інформаційні компетентності – уміння самостійно шукати, відбирати, аналізувати, опрацьовувати, зберігати, передавати необхідну інформацію за допомогою інформаційно-комунікативних технологій; – комунікативні компетентності – знання, уміння та навички роботи в групі, уміння виконувати різні соціальні ролі в колективі;
– соціально-трудові компетентності – володіння знаннями та досвідом родинних стосунків, діяльності в громадянсько-суспільній, соціальнотрудовій сферах; уміннями користуватися правами та виконувати обов’язки; професійне самовизначення;
– компетентності особистісного самовдосконалення – володіння способами фізичного, духовного та інтелектуального саморозвитку, емоційної саморегуляції та самопідтримки, дотримання правил особистої гігієни; піклування про власне здоров’я, статева грамотність, внутрішня екологічна культура, безпечна життєдіяльність особистості
Використання комп'ютерної техніки в діяльності технічного гуртка дозволяє вирішити наступні проблеми:
• наповнюваність груп;
• залучення до занять в гуртку підлітків середнього і старшого ланки;
• підвищення технічних якостей і зовнішнього вигляду моделей;
• задоволення змінених запитів дітей, батьків і педагогів;
• професійна орієнтація у виборі спеціалізації у підсумку навчання (конструктор, інженер).;
• моделювання електричних схем без складання проміжних варіантів;
• освоєння навичок навчально-дослідницької роботи;
• розширення можливостей інформованості в області моделізма через Інтернет.
В закладі має бути сформована цілісна система роботи учнів на підсумковому рівні навчання із застосуванням IT-технологій: від вибору креслення, комп'ютерної його розробки до відпрацювання навичок управління в готовою моделлю.
Рис. 1 Робота над творчим проектом
При реалізації завдання використовуються програми: Excel на допомогу розрахунку економічної частини проекту, Microsoft Office при оформленні проєкту, Photoshop, AutoCAD при розробці креслень і перегляді об'ємного зображення моделі, симулятори - для відпрацювання навичок управління моделями в роботі, PowerPoint при розробці презентацій до захисту проекту на етапі підготовки в конкурсах та змаганнях.
Робота над проєктом починається з визначення вимог до моделей і підготовки креслень. На цьому етапі традиційно йде перегляд великої кількості літератури. Але стара і необхідна література знаходиться в архівах і доступ до неї утруднений, тому найбільш зручним способом є робота в Інтернет.
Вихід в мережу Інтернет дав широкі можливості доступу до інформації в бібліотеках і сайтах всесвітньої павутини. Ось деякі адреси, за якими є корисна інформація, скажімо, для авіамоделістів:
• http://skyflex.air.ru/- класифікація моделей, вимоги до них;
• http://www.wunderwaffe.narod.ru/ - каталог літаків;
• http://www.airwar.ru/ - креслення моделей;
• http://simulator.home.pages.de - авіамодельний симулятори.
Зазвичай підготовка креслень - це копіювання на копіювальному апараті чи сканування з втратою якості, коригування після опрацювання окремих деталей.
Рис. 2 Креслення після копіювання (а), та розроблене в системі CAD (б).
Навіть досвідчений моделіст не завжди здатний уявити собі об'ємне зображення готової моделі. Програми AutoCAD, Компас, SolidWorks дають можливість перегляду як готової моделі, так і готових окремих деталей в об'ємному зображенні. В процесі виготовлення моделей виникає необхідність виготовлення різних пристосувань. Креслення для них також зручно розробляти за допомогою комп'ютера.
Сучасні технології дозволяють певну кількість деталей виготовляти за допомогою 3D друку. Для роботи 3D принтера всі підготовчі файли та креслення також готуються за допомогою CAD ситем.
Мало зібрати модель, її необхідно настроїти та налаштувати.
Наприклад, кімнатні авіамоделі регулюються в приміщенні. Перед тренувальними польотами радіокерованих моделей для відпрацювання навичок управління моделлю використовуються симулятори, щоб не розбити і модель, і радіоапаратуру. На цьому етапі вихованці гуртка визначитися зі спеціалізацією: комусь більше подобається керувати моделлю (пілот), а кому-то по душі конструювання (конструктор).
Дуже важливий аспект такої роботи: в процесі побудови моделей вихованці засвоюють навички навчально-дослідницької роботи з оформленням творчого проєкту.
Підсумки проведення змагань, конкурсів, виставок розміщуються на сторінці закладу в соціальних мережах, на сайті та каналах відеохостінгів.
Для успішної роботи гуртка треба вирішувати цілий комплекс задач. Однією з нагальних є наповнення гуртків та збереження контингенту вихованців.
Залучення вихованців до гуртків здійснюють це декількома основними способами:
• проводиться реклама в соціальних мережах (Facebook), анонсування заходів через Timepad і інші розсилки;
• просування майданчика на різних міських заходах, різних освітніх форумах і загальноміських заходах. Взявши участь і зацікавившись в такому заході, молоді люди отримують поштовх до побудови власної освітньої траєкторії і можуть стати членами гурткової руху;
• робота майданчика на спеціалізованих заходах, присвячених науковому і технічної творчості;
• виїзд на заходи в інші міста, організація програми з обміну студентами, що забезпечує майданчику приплив цільової аудиторії;
• робота зі студентами та школярами, які приходять до гуртка і вже мають власний проєкт. Складність такої роботи полягає в тому, що у молодих людей здебільшого немає розуміння того, як складно дійти зі своїм проєктом до кінця, до етапу створення свого технологічного бізнесу, які зусилля треба для цього докласти, в результаті чого дуже мале число проєктів приходить до фіналу;
• можлива також робота майданчика в форматі інтенсивів і шкіл;
• також популярним форматом для освітніх майданчиків виявляються інженерні старти, командні інженерні змагання з елементами машин Голдберга і ін.
Такі заходи гарні тим, що їх можна «десантувати» в інше місто в уже готовому вигляді, і змінити життя учасників за два дні, показавши їм нові напрямки розвитку. Подібного роду заходи хороші також з тієї точки зору, що на їх проведення легше отримати фінансування, ніж на довгострокову планомірну роботу;
• майданчик може залучати нових резидентів, запрошуючи до себе цікавих лекторів з власною аудиторією. Коли на майданчик приходять нові люди з новими інтересами і компетенціями, спілкуючись з постійними відвідувачами площадки, вони впливають на глибину і складність розроблюваних на майданчику проєктів.
1. Підтримка і розвиток технологічних кадрів для країни є в даний час одним з пріоритетів держави, тому так чи інакше усі регіони враховують цей пріоритет у своїй діяльності. Регіони можуть демонструвати результативність своєї роботи тим, що отримують гранти та субсидії з державного бюджету, але для реалізації цих коштів регіонам потрібні виконавці - організації, які безпосередньо займаються роботою з молоддю і технологіями. Перемоги школярів на всеукраїнських заходах також є показником успішності регіону, але, знову ж таки, регіону потрібні педагоги і майданчики, на яких буде вестися підготовка учнів до подібних заходів. Крім того, такі майданчики можуть стати місцями проведення всеукраїнських олімпіад, фестивалів та інших знакових і значущих подій, конвертованих регіоном в гроші і вплив. Реалізуючи роботу по вирощуванню технологічних кадрів, регіон показує, що він має результати, рухається в правильному напрямку.
2. Друга важлива в даний момент для держави тематика - це робота з обдарованими дітьми. Регіони зацікавлені в тому, щоб обдаровані діти не їхали до столиці, адже це інтелектуальний потенціал даного регіону, що дозволяє сподіватися в майбутньому на нові цікаві проєкти і рішення в економіці регіону. Схема розвитку гуртків версії може бути цікава регіональним властям, оскільки вона з досить раннього віку знайомить дитину з інноваційною економікою регіону. Маючи в рамках регіону свою власну траєкторію розвитку (наприклад, займаючись в різних технологічних гуртках), обдарований школяр надходить в хороший регіональний вуз і в міру дорослішання починає вносити свій економічний вклад в регіон. У разі, якщо молода людина з гуртка вибирає надходження в один з великих вузів країни поза свого регіону, ймовірність його повернення в регіон все одно буде вищою, тому що він знає про потенціал всього регіону, який дав йому поштовх до розвитку, і зацікавлений в тому , щоб робити щось саме там. Таким чином, участь у схемі трансформації позашкільної освіти може виявитися для регіону способом утримувати свої таланти.
3. Третя проблема, яка турбує владу - це соціальний клімат в регіоні. Зайнятість молодих людей в творчих і конструктивних справах є засобом формування молодіжної політики регіону. При цьому добре, щоб молодь займалася не тільки спортом, але і соціальним і технологічним підприємництвом. Так, школярі, коли вони включені в роботу з передовими технологіями, починають виконувати більш практично орієнтовані дії, наприклад, програмувати коптери. Перемикання молоді з вулиць, криміналу, з асоціальної в конструктивне соціальну поведінку - актуальне завдання органів
Дитина, який захоплюється створенням безпілотного транспорту, швидше за все, не буде влаштовувати бійки «стінка на стінку» на вулиці. Таким чином, завдяки розвитку освітньої екосистеми в регіоні може виникнути нова схема формування стратегії розвитку освіти: спочатку в регіоні створюються гуртки, орієнтовані на змагання на кшталт WorldSkills Juniors або Олімпіади НТІ, формується кілька точок по включенню туди молоді та розвитку позашкільної освіти в цьому контексті. Потім ці точки стають ресурсними центрами, навчальними інші 10-15 точок. Ця схема масштабується, і з неї виходить рішення, яке починає охоплювати весь регіон. В регіоні виникають нові вимоги до розвитку позашкільної освіти в кожній школі, з'являються люди, які вміють це робити - у наявності планомірна програма розвитку освіти в регіоні, цілі якої корелюють з перерахованими вище трьома пунктами.
Останнім часом завдяки діяльності комерційних робототехнічних шкіл виник великий попит з боку батьків, які хочуть, щоб їхня дитина відірвався від комп'ютера і навчився створювати корисні і цікаві речі своїми руками. Крім того, щорічно в технічні ВНЗ України, приходять випускники шкіл які не вміють виконати звичайне креслення, провести елементарні вимірювання, зробити найпростіші розрахунки.
Оптимальним варіантом для вирішення цих проблем є діяльність гуртків позашкільної технічної освіти. Звісно, вони потребують оновлення матеріально-технічної бази, підвищення кваліфікації керівників гуртків тощо.
Для успішної реалізації завдань інтерактивної позашкільної технічної освіти потрібно додержуватися декількох суттєвих вимог:
- Навчальні групи не можуть бути великими. Це знецінює результат роботи керівника гуртка, перетворюючи його на конвеєр.
- В навчальному закладі має бути сформована система використання різних навчальних лабораторій вихованцями однієї навчальної групи, скореговані навчальні розклади.
- Керівники гуртків мають бути підготовлені до використання відповідного програмного забезпечення.
Інтерактивні форми проведення занять в позашкільній освіті мають декілька переваг:
1. Про позашкільну освіту : Закон України // Позашкільна освіта в Україні (нормативно-правові акти). – К. : НЕНЦ, 2002 –- С3–32.
2. Бех І. Д. Виховання особистості : у 2 кн. Кн.1 / І. Д. Бех. – К. : Либідь, 2003. – 206 с.
3. Бех І. Д. Теоретико-прикладний сенс компетентнісного підходу у педагогіці / І. Д. Бех // Виховання і культура. – 2009. –№ 1–2. – С. 5–7
4. Биковська О. В. Реалізація компетентнісного підходу в позашкільній освіті / О. В. Биковська // Позашкільна освіта та виховання. – 2007. – №2. – С. 7–17.
5. Пустовіт Г. П. Позашкільна освіта і виховання. Книга 1: Теоретико-дидактичний аспект / Г. П. Пустовіт. – Миколаїв, 2010. – 270 с.
6. Хуторской А. В. Ключевые компетенции как компонент личностно-ориентированной парадигмы образования // Ученик в обновляющейся школе : сб. науч. трудов. – М. : ИОСО РАО, 2002. – С. 135–157.