Тренінг «Наступність у роботі дитячого садка і школи»

 

Баницький навчально-виховний комплекс: загальноосвытня школа

І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад « Барвінок»

 

 

 

 

СЕМІНАР – ТРЕНІНГ «НАСТУПНІСТЬ У РОБОТІ

ДИТЯЧОГО САДКА І ШКОЛИ»

 

 

 

 

                                                                 Практичний психолог

                                                                                Полятикіна Тетяна Вікторівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2019 рік

 

 

СЕМІНАР – ТРЕНІНГ «НАСТУПНІСТЬ У РОБОТІ

ДИТЯЧОГО САДКА І ШКОЛИ»

 

Мета: формування навичок конструктивної взаємодії педагогів ДНЗ, дітей і батьків, співпраці на основі партнерства; усвідомлення учасниками необхідності самовдосконалення й прагнення до професійного зростання як умови життєвого благополуччя.

Вправа на знайомство.  Техніка « Малюємо ім’я»

Мета: усвідомлення своєї цінності і унікальності,розвиток позитивного цілісного образу «Я»,прийняття себе,самопрезентаціята налаштування на позитивний емоційний заряд. Кожен учасник семінару отримує аркуш паперу  А4 та малює своє ім’я. Потім по черзі презентують себе.

Шановні колеги, ми сьогодні зібралися з вами, щоб провести тренінг «Наступність у роботі

дитячого садка і школи» який я хочу  розпочати із притчі.

 

Притча про майстра

Якось у вечері зібралися разом музичні інструменти: скрипка, саксофон, труба, сопілка й контрабас. І виникла між ними суперечка: хто найкраще грає. Кожен інструмент почав виводити свою мелодію, показувати власну майстерність. Але виходила не музика, а жахливі звуки. Ш що більше кожен старався,то не зрозумілішою й потворнішою ставала мелодія. Та ось з’явилася людина й помахом руки зупинила ці звуки, сказавши: «Друзі, мелодія – це одне ціле. Нехай кожен прислухається до іншого, й ви побачите, що вийде». Людина знову махнула рукою, і спочатку несміливо, а потім гучніше залунала мелодія, в якій було чути смуток скрипки, ліричність саксофона, оптимізм труби, унікальність сопілки, величність контрабаса. А мелодія все лунала й лунала, поєднуючи виконавців і слухачів. Як важливо, щоб оркестром хтось диригував! Гармонія можлива лише тоді, коли всі об’єднані однією метою і спрямовані єдиною волею в єдиному пориві…

Нас чекає плідна і цікава робота,а щоб вона була ефективною,пропоную прийняти правила і дотримуватись їх.

 

(Робота в групах).

- Поспілкуйтеся і запропонуйте свої правила  взаємоспілкування:

1. Право піднятої руки.
2. Кожна думка вірна або вірно сприймається.
3. Кожен один одному вчитель, партнер, чарівник.
4. Полюби ближнього – як себе.
5. Сприймайте усе з вдячністю.
6. Відпускай емоції від серця.
7. Будьте, як діти.

- На мою думку, чудові ми вибрали правила, і я впевнена, будемо їх виконувати на протязі всієї нашої роботи.

 

Вправа «Скринька очікувань»

 Будь ласка,напишіть свої очікування від сьогоднішнього тренінгу  і приклейте їх внизу скриньки. Якщо наприкінці тренінгу ваші очікування справдяться, перемістимо  їх у скриньку ,якщо ж ні, залишимо  там ,де й були. Учасники тренінгу пишуть і озвучують свої сподівання  від тренінгу,потім прикріпляють їх внизу скриньки.

Міні-лекція про наступність

Наступність – одна з обов’язкових вимог Державного стандарту початкової освіти,необхідна для здійснення неперервності процесу здобуття освіти. Нова програма навчання дітей в 1 класі вимагає певного підґрунтя, оволодіння дитиною компетенціями Державного стандарту дошкільної освіти. Зрештою, кожна дитина - індивідуальність, а ми – дорослі (батьки, педагоги) маємо це враховувати. Сучасне бачення розв’язання проблеми наступності має полягати у створенні умов для реалізації в освітньому процесі дошкільного навчального закладу і початкової школи єдиної, динамічної, перспективної системи особистісного творчого зростання дитини

Інформаційний кущ «Що таке наступність?

 Наступність

• Цільова та змістова єдність у навчально-виховній діяльності дошкільної та початкової ланки
•  Неперервність на межах різних етапів або форм навчання
•  Цілісність та узгодженість у змісті, методах і формах організації педагогічного процесу дошкільних закладів і шкіл
• Контакт вчителів початкових класів з вихователями
•  Двобічний процес
• Спільна діяльність школи, дитячого садка та батьків
• Органічне, природне продовження розвитку виховання та навчання, започаткованих у дошкільному віці
• Використання досвіду.
• Використання новітніх методів.
• Створення емоційної атмосфери.
• Професіоналізм педагогів.
• Диференційований підхід.
• Інтеграція.
• Спільність ідей і завдань обох етапів освіти.
• Систематизація навчально-виховної роботи вчителя і вихователя.
• Взаємозв’язок дитячого закладу і сім’ї.

 

 

Шановні педагоги, ось ми з вами склали гроно (асоціативний кущ) наступності двох ланок. Нам є над чим працювати.

Венгер Л.А. сказав «Бути готовим до школи – не означає вміти читати, писати і рахувати. Бути готовим до школи означає - всьому цьому навчитися».

 

Групова робота – створення плакатів на тему «Портрет дитини, батьків, вчителів першокласника».

Зараз ми з Вами спробуємо розібратися, які завдання кожна з сторін (батьки, вихователі та вчителі) повинні  виконати, щоб сприяти кращому пристосуванню дитини до школи. Пропоную Вам стати на деякий час такими категоріями людей «Першокласники», «Батьки» і «Вихователі та Вчителі». Ваше завдання буде створити плакат за такими завданнями: першокласники - «Нам важко і чому?»; батьки - «Як допомогти дитині адаптуватися до школи?» ;

вихователі та батьки: «ДНЗ і школа – дві ланки 1-ієї освіти, форми співпраці».

 «Першокласник. Нам важко і чому?»:

1. швидка втомлююсь, особливо на кінець дня та тижня;
2. мені тривожно, плачу, хочу до мами;
3. не маю друзів;
4. не хочу слухатися, виконувати доручення;
5. страшно будувати стосунки з дітьми та дорослими;
6. дуже важко навчатися;
7. важко звикнути до темпу шкільного життя.

«Як можуть допомогти батьки адаптуватися до школи?»

1. пояснити дитині, що означає «бути школярем» та для чого це потрібно.
2. Розповідати про школу, про існуючі в ній правила, щоб дитина була обізнана і, відповідно відчувала себе впевнено, не боялася і не сумнівалась у своїх здібностях;
3. подумати режим дня і суворо його дотримуватись;
4. навчати першокласника задавати вчителю питання і не боятися;
5. розвивати навички емоційного контролю, вміння підкорятися правилам;
6. пояснити дитині, що означає «акуратно», «старанно», формувати самооцінку;
7. розвивати комунікабельні здібності;
8. підтримувати бажання вчитися;
9. вислуховувати уважно дитину, радити, як діяти в тій чи іншій ситуації.

 «ДНЗ і школа – дві ланки 1-ієї освіти. Вихователі і вчителі-форми співпраці»

1. узгодження мети навчання на дошкільному і початковому шкільному рівнях;
2. збагачення освітнього змісту у початковій школі (введення в педагогічний процес різних видів дитячої діяльності творчого характеру: самодіяльних ігор, драматизацій, технічного і художнього моделювання, експериментування, словесної творчості, музичних, танцювальних імпровізацій);
3. удосконалення форм організації і методів навчання як у дошкільних закладах, так і в початковій школі;
4. забезпечення наступності щодо методів та прийомів роботи з дітьми з розвитку мовлення, математики, ознайомлення з навколишнім, фізичного, естетичного, соціального виховання;
5. взаємне ознайомлення з методами і формами навчально-виховної роботи в старшій групі дошкільного закладу та в 1-му класі школи;
6. попереднє знайомство вчителів із своїми майбутніми учнями;
7. кураторство вихователями своїх колишніх вихованці.

• Тому я хочу побажати ,щоб у кожному закладі панувало партнерство ,щоб працювали в одному напрямку,а не в різні  боки, як Лебідь,Рак та Щука.

Групова робота.  Вправа «Створення моделі ідеального випускника ДНЗ» та моделі «ідеального майбутнього першокласника»

Наших вихованців ми порівняємо із сонечком. На одному сонечку дошкільник, а на іншому майбутній першокласник.

Отже, завдання  І групи - написати на промінчиках риси ідеального випускника дошкільного закладу, ІІ група – риси ідеального майбутнього першокласника. (Представлення роботи).

Підсумок. Подивіться як багато спільних рис. Отже,ми з вами на правильному шляху,у нас є спільна мета. Тож залишається одне – плідно працювати впроваджуючи  інноваційні технології ,передовий педагогічний досвід з метою розвитку життєво-компетентної особистості,яка буде відповідати даним  моделям.

Вправа «Лабораторія» Робота в групах .

Аудиторія об’єднується за принципом «права рука, ліва рука, права нога, ліва нога». Аналіз педагогічних ситуацій

Ситуація «права рука». Віталік, 6 років, заважає вести уроки! Постійно перебиває вчителя й відволікає однолітків. Сперечається! Голосно розмовляє і постійно грається іграшками. Учитель пояснює новий матеріал. Бешкетник Віталік у цей час напівголосно тупає ногами під партою. Коли вчитель перестає говорити, тупання припиняється. Це повторюється кілька разів. Яка реакція вчителя буде доцільною в такій ситуації? Який із компонентів психологічної готовності дитини до школи не сформований.

Ситуація «ліва рука» . Матвію, 5,9 років, під час уроку виймає бутерброд і починає демонстративно жувати говорить: «Я все це вже знаю. Мені нудно!» Дитині зовсім не цікаво в школі. Кожного дня нарікання. Яка реакція вчителя буде доцільною в такій ситуації?

Ситуація « права нога». Аліна, 6 років, сама не слухає й іншим заважає! Непосидюща, неуважна… і ще багато всіляких «ні» та «не». Учитель розпочинає урок і раптом помічає, що вона вийняла з портфеля ляльку і бавиться нею. Увага класу перемикається на іграшку. Яка реакція вчителя буде доцільною в такій ситуації? Який із компонентів психологічної готовності дитини до школи не сформований.

Ситуація «ліва нога». Семен, 7 років, не вміє спілкуватися з однолітками. Постійно свариться й з’ясовує взаємини з однокласниками, а на уроці переживає через конфлікт. Соромиться відповідати перед класом. Яка реакція вчителя буде доцільною в такій ситуації? Який із компонентів психологічної готовності дитини до школи не сформований.

Підсумок . Діти змінились – мають змінитись методи навчання і виховання. Перехід від «знаннєвої» школи до школи «компетентності». І перед вами завдання - зрозуміти кожну дитину,знайти індивідуальний підхід ,допомогти адаптуватись до нових умов.

 

Вправа. Аналіз проблемних ситуацій  Вправа « Які ми батьки»

 

 - На картках написані фрази, які  досить часто  використовуються дорослими. Спробуйте передбачити як вплинуть ці фрази на майбутнього першокласника, які почуття і переживання вони можуть викликати у нього.

 

Картка 1.

 - Ось  підеш до школи,  там тобі…

 - Ти, напевно,  будеш двієчником? (Можуть викликати відчуття тривоги, невпевненість у своїх силах, втрату бажання йти до школи).

 

Картка 2.

 - Знаєш, як ми будемо тебе любити, якщо ти станеш відмінником! (Батьківські домагання засновані на не реальних можливостях сина або дочки, а на  абстрактних уявленнях про ідеальну дитину. Крах батьківських надій може стати джерелом дитячих страждань, привести до втрати впевненості у батьківській любові, а значить, впевненості у собі).

 

Картка 3.

•         Учись так, щоб мені за тебе червоніти не доводилося! (Батькам здається, що їх власна самоповага залежить від оцінок, які одержує дитина. Іншими словами: «Тільки від тебе залежить, доведеться мені відчувати сором чи ні, ти несеш відповідальність за мій внутрішній стан і переживання». На дитину звалюють тягар подвійного навантаження: «Учись добре, щоб мені не було погано». Часто такий непосильний для дитини психологічний вантаж стає причиною неврозу).

 

Картка 4.

 - Спробуй мені тільки зробити помилку  у зошиті! (У дитини, якій постійно загрожують покаранням, можуть виникнути ворожі почуття до батьків, може розвинутися комплекс неповноцінності тощо.)

Що ви відчули,які емоції викликала ця вправа? Поділіться враженнями.

  - Отже, проаналізувавши ситуації спілкування, ми розуміємо які  негативні наслідки можуть виникнути від  необдуманих висловлювань дорослих. Потрібно наповнити серце дитини впевненістю та Любов’ю.Тоді у неї не буде виникати страху та провини,відрази до навчання та школи взагалі. Справжня любов і підтримка не виставляє вимог до дітей.

 

 - Видно, що ви вже трішки втомилися, пропоную таку вправу.

 

 

Вправа "Відпочинок"

Інструкція: Стоячи, випрямитися, поставити ноги на ширині плечей. Вдих. На видиху нахилитися, розслабивши шию і плечі так, щоб голова і руки вільно звисали до підлоги. Дихати глибоко, стежити за своїм диханням. Перебувати в такому положенні 1-2 хвилини. Потім повільно випрямитися.

Наступна наша Вправа « Розуміння», «Доброта», «Довіра».

Для успішної соціалізації особистості дошкільника важливо будувати виховний процес як створення виховного розвивального середовища, в якому дитина може активно діяти, пізнавати світ, спілкуватися з дорослими й однолітками. Необхідно щоденно в процесі взаємодії з дитиною в простих побутових ситуаціях вчити любити те, що її оточує, що потребує людської уваги, турботи – все, що  живе, росте, чим ми користуємося, що страждає, є слабким і потребує нашої допомоги.

Для того, щоб нам продовжити роботу необхідно об’єднатись в 3 групи, проговоривши по колу слова: «Розуміння», «Доброта», «Довіра».

Таким чином у нас утворились 3 групи (нагадування правил тренінгу). В кожній групі виберіть ведучого, того хто буде організовувати діяльність, секретаря  – того, хто буде писати, і того, хто буде відповідати, тобто захищати напрацьований проект.

Кожна група отримує своє завдання:

• картка № 1 –   скласти квітку «Розуміння», на пелюстках якої  визначити (написати)  причини, через які дитина не може соціалізуватись;
• картка №2 – скласти квітку «Доброти», на пелюстках якої  визначити  (написати) методи і прийоми, які можна використати для успішної соціалізації дитини;
• картка № 3 –  скласти квітку «Довіри», на пелюстках якої  визначити (написати) напрямки і форми роботи  з батьками  з проблеми соціалізації дошкільників.

Для підготовки Вам надається 15 хвилин. По закінченню часу, кожна група захищає свій проект.

Висновок: Отже, важливим виховним фактором соціалізації є найближче соціальне оточення, в якому проходить життя і діяльність дитини, тобто середовище –  сім’я, дитячий колектив, товариші, дорослі люди, з якими безпосередньо спілкуються діти.

Соціалізація – це складний і багатогранний процес, який триває все життя людини, а його основи закладаються в дошкільному дитинстві.

Тож я  всім вам  бажаю, щоб на Вашій педагогічній ниві завжди буяли квіти «Доброти», «Розуміння»,  «Милосердя», «Довіри»,  «Любові», «Ввічливості», «Людяності», «Краси».

Вправа «Сам собі психолог» 

Мета: вироблення та закріплення власних рекомендацій щодо роботи з учнями першого класу для покращення адаптації.

Матеріали: аркуші паперу формату А3, маркери, скотч.
Хід вправи: Учасники об’єдналися в дві групи: «вчителі» (орієнтуючись на досвід) та «психологи» (орієнтуючись на знання психофізіологічних особливостей) та готують рекомендації для поліпшення процесу адаптації першокласників.

Час на підготовку- 7 хв.

Потім представники кожної групи презентують свої роботи, обговорюючи та доповнюючи їх.

Після презентації двох груп всі учасники шукають спільне та відмінне.

 Давайте повернемося до  наших очікувань. Перевіримо чи справдились вони. Якщо так,то пропоную вам перемістити їх до скриньки.

 

Вправа "Куля мрій"

Ми всі любимо мріяти, незважаючи ні на що, і всі ми хочемо, щоб наші мрії здійснювалися (тренер розкидає різнокольорові кульки). Піймайте кожен свою кульку мрії та намалюйте або напишіть свою мрію на ній, користуючись маркерами. Давайте об’єднаємо всі кульки мрій в один великий оберемок, нехай всі бажання здійсняться. Дякую всім за участь.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«ПЕРШОКЛАСНИК. НАМ ВАЖКО І ЧОМУ?»

 

 

 

 

 

«ЯК МОЖУТЬ ДОПОМОГТИ БАТЬКИ АДАПТУВАТИСЯ ДО ШКОЛИ?»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИХОВАТЕЛІ І ВЧИТЕЛІ-ФОРМИ СПІВПРАЦІ»

 

 

 

 

 

 

 

 

Картка 1.

 - Ось  підеш до школи,  там тобі…

        - Ти, напевно,  будеш двієчником?

 

 

 

 

Картка 2.

- Знаєш, як ми будемо тебе любити, якщо ти станеш відмінником!

 

 

 

 

Картка 3.

             Учись так, щоб мені за тебе червоніти не доводилося!

 

 

 

 

 

 Картка 4.

            - Спробуй мені тільки зробити помилку  у зошиті!

 

 

 

 

 

 

Ситуація «права рука». Віталік, 6 років, заважає вести уроки! Постійно перебиває вчителя й відволікає однолітків. Сперечається! Голосно розмовляє і постійно грається іграшками. Учитель пояснює новий матеріал. Бешкетник Віталік у цей час напівголосно тупає ногами під партою. Коли вчитель перестає говорити, тупання припиняється. Це повторюється кілька разів. Яка реакція вчителя буде доцільною в такій ситуації? Який із компонентів психологічної готовності дитини до школи не сформований.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ситуація «ліва рука» . Матвію, 5,9 років, під час уроку виймає бутерброд і починає демонстративно жувати говорить: «Я все це вже знаю. Мені нудно!» Дитині зовсім не цікаво в школі. Кожного дня нарікання. Яка реакція вчителя буде доцільною в такій ситуації?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ситуація « права нога». Аліна, 6 років, сама не слухає й іншим заважає! Непосидюща, неуважна… і ще багато всіляких «ні» та «не». Учитель розпочинає урок і раптом помічає, що вона вийняла з портфеля ляльку і бавиться нею. Увага класу перемикається на іграшку. Яка реакція вчителя буде доцільною в такій ситуації? Який із компонентів психологічної готовності дитини до школи не сформований.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ситуація «ліва нога». Семен, 7 років, не вміє спілкуватися з однолітками. Постійно свариться й з’ясовує взаємини з однокласниками, а на уроці переживає через конфлікт. Соромиться відповідати перед класом. Яка реакція вчителя буде доцільною в такій ситуації? Який із компонентів психологічної готовності дитини до школи не сформований.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                      ВИПУСКНИК

ДНЗ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗУМІННЯ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                  ДОБРОТА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                      ДОВІРА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МАЙБУТНІЙ

 ПЕРШОКЛАСНИК

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВЧИТЕЛІ

 

 

 

ПСИХОЛОГИ