Тренінг "Панорама ідей "Шляхи розвитку критичного мислення молодших школярів на уроках математики""

Тренінг для вчителів « Панорама ідей « Шляхи розвитку критичного мислення молодших школярів на уроках математики»»

Мета: ознайомити присутніх з основами критичного мислення, сформувати первинні практичні навички критичного мислення.

Завдання: - дати мотивувальну інформацію про можливості та перспективи критичного мислення;

• дати можливість практично опанувати навичок критичного мислення.

Цільова аудиторія: вчителі початкових класів.

Обладнання: ручки, аркуші паперу за кількістю учасників, маркер, наліпки у вигляді квіток відповідного кольору.

                                              Хід заняття

Вступне слово

   Тренер: Сьогодні ми з вами дізнаємося, що таке критичне мислення, для чого воно слугує і як його розвинути.

  Головний сенс критичного мислення простий – вміння керувати власним розумом.

  Людина, яка критично мислить, здатна:

- ставити конкретні питання;

- виокремлювати головне;

- визначити потрібну інформацію;

- розпізнавати упереджені судження;

- відокремлювати факти від суб’єктивних думок;

- відокремлювати хибну інформацію від правильної; порівнювати;

- виявляти причинно-наслідкові зв’язки;

- пропонувати варіанти рішень;

- передбачити наслідки;

- знаходити й наводити аргументи;

- робити висновки й перевіряти їх на практиці.

Ще Конфуцій писав : « Перед людиною є три шляхи до пізнання:

                                                                 шлях мислення – найбільш благородний,

                                                                шлях наслідування – найбільш легкий,

    шлях особистого досвіду – найбільш важкий.

           Не може вчитель навчити мислити критично, якщо сам не вміє цього робити.

В математиці найбільше критичне мислення застосовується при розв’язуванні різних задач ( логічних ), де потрібно знайти «вихід», помислити, щоб , іноді, вибрати найбільш оптимальну відповідь.

    Ось одна з них.

 Тренер: Увага! Приємна новина! Нам видали премії ( великі ) і ми ( за умовою) повинні витратити її на мандрівку.

 Мета: Вона ( мандрівка ) повинна бути корисною і цікавою. 

 Тренер: Присутніх поділимо на три групи і кожна з них здійснить віртуальну подорож в одне із міст ( Лондон, Париж, Мілан ).

   В кожного з вас є асоціації про кожне з них, але «доля» дозволить побувати тільки в одному.

 Вибір напрямку подорожі

 Тренер: Гроші, які вам надані, ви повинні розраховувати так, щоб вистачило на всю мандрівку і повинні пам’ятати, що вона , за умовою, має бути корисною і цікавою.

( Кожній групі подаються карти з маршрутами: літаком, потягом, автобусом ; ціни на рейси)

                     і т.д.

 Подаються ціни: на проживання в готелях, екскурсії, шопінг.

( Після колективного обговорення учасники коментують про своє рішення і доводять, що їхня мандрівка була найбільш вдалою ). Для цього використовують метод:                                                                                                                                Незакінчене речення

      Наша мандрівка була корисною тому, що …..

      Подорож була цікавою тому, що …..

  Сенкани можуть складати не тільки гуманітарії.

    Кажуть, що математика – суха наука. Але ми переконались сьогодні, що вона може бути різною.

     Тому, під впливом сьогоднішнього дня складіть «Сенквейн» ( один із методів критичного мислення ) про математику.

          Для рефлекції використаємо « Метод ПМЦ»