Тренінг "Спілкуємось без конфліктів"

 

 

 

 

         Тренінг для вчителів

             «Спілкуємось без

                    конфліктів»

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема:

«Спілкуємось без конфліктів»

Мета:  поглибити знання про конфлікт; навчитись використовувати у спілкуванні з іншими людьми тактику співробітництва; знаходити  конструктивні способи вирішення проблемних ситуацій; працювати над розвитком професійної рефлексії; ознайомити з методами  розв’язання конфліктних ситуацій.

        Завдання:

1. Розширення можливостей встановлення контакту в різних ситуаціях спілкування;
2. Усвідомити причин, механізми і різновиди конфліктів;
3. Освоєння методів пошуку рішень у конфлікті;
4. Використання конфліктної ситуації для особистого зростання;
5. Оволодіння прийомами спілкування в конфлікті;
6. Освоєння прийомів запобігання конфліктів з близькими, знайомими і малознайомими людьми в повсякденному спілкуванні.

Принципи організації групи:

Тривалість: 3 дні по 3 години.

Кількість: до 15 осіб.

Віковий склад групи: мішаний.

Група: постійна.

 

 

 

Рекомендації учасникам групи:

•       не перебивати один одного;
•       не оцінювати і не засуджувати жодні висловлювання як погані чи хороші;
•       не давати порад, коли цього не просять учасники;
•       намагатися дотримуватися теми обговорення;
•       брати участь в обговоренні проблеми за бажанням;
•       дотримуватися конфіденційності щодо того, що може статися на семінарі;
•       враховувати час обговорення;
•       критикувати не людину, а конкретний учинок;
•       бути активним;
•       щирим у своїх відповідях, вчинках та вставленні до інших;
•       дотримуватись конфіденційності.

Вимоги до керівника групи:

1.                    Особистісні риси:

•           Щирість;
•           Чутливість;
•           Доброзичливість;
•           Відвертість.

2.                    Керівник повинен:

•           Вміти слухати;
•           Звертати увагу на душевний стан людини;
•           Допомагати, якщо людина чогось не розуміє;
•           Дивитись, як впливає та чи інша вправа;
•           Дотримуватись конфіденційності;
•           Не критикувати учасників тренінгу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хід заняття

Заняття 1. (Тема: Поняття «Конфлікт».)

1.Вступне  слово  тренера.

Привітання. Ознайомлення з поняттям конфлікту.

Кому з нас не доводилося зіткнутися з конфліктною ситуацією, пережити її і якимось чином вирішити? Думаю, кожному, бо конфлікт - це зіткнення, а зіткнутися можуть думки, сили, інтереси, потяги, домагання ... та хіба мало що ще. Список може бути продовжений як завгодно, так як прояви людських почуттів дуже багатогранні, і причини, що штовхають людину до конфлікту, теж різноманітні. У будь-якому випадку конфлікти займають велике місце в нашому житті.

     2. Знайомство.

 Вправа «Клубок»

Мета: надання учасникам можливості познайомитися один з одним, створення дружної атмосфери, покращення навичок уважного слухання.
Інструкція.
Матеріали: клубок ниток.

Запросіть учеників стати в коло. Поясніть, що кожен матиме можливість перекинути клубок ниток незнайомому (або добре знайомому) учаснику, не випускаючи з рук свій кінець нитки. Продемонструйте це: киньте комусь клубок, представтесь та розкажіть коротко про себе, чим цікавитесь, чим полюбляєте займатися. (Не забувайте при цьому тримати кінець нитки в руках!). Продовжуйте гру до того часу, доки усі учасники не будуть включені в «комунікативну павутинку».

Питання для обговорення:

•                 Що ви можете сказати про комунікаційну павутину? (тягнеться від одного до іншого; інколи може призвести до плутанини)
•                 Що станеться, якщо я потягну свій кінець пряжі? (інші відчують деякий тиск)
•                 Що відчувають інші, коли один з учасників роздратований або засмучений?

Після цього гра продовжується, але в зворотному напрямку – починає водити той, хто спіймав клубок останнім. Коли він передає клубок іншому учаснику, то намагається згадати його ім’я та хобі.

Питання для обговорення:

•                 Що ви відчували, коли приєдналися до кола?
•                 Що відчуваєте зараз?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.  Знайомство (ця вправа використовується в тому випадку, якщо учасники групи знайомі)

Наступна наша вправа «Знайомство». Ми працюємо у колективі і знаємо один одного. Але уявіть, що ви потрапили у Райський сад. Походжаючи в ньому, можна спостерігати велику кількість апельсинів, лимонів, мандаринів, різних сортів яблук, слив, груш, полуниці та суниці, ківі, авокадо тощо. Оберіть щось одне і дайте відповідь на запитання: «Який я фрукт?».

•                  Якби я був фруктом, то я був би ... .

Опишіть сорт, смак, стиглість, колір тощо (кожен асоціює себе з певним фруктом і розповідає який він).

- От ми з вами краще познайомилися та більше дізналися один про одного.

 

3. Очікування учасників. Вправа «Береги сподівань» 

Мета: з’ясування очікувань і побоювань учасників, того, наскільки очікування співпадають із загальною метою тренінгу.

Для даної вправи необхідно підготувати фліп-чарт, де зображено річку з двома берегами та підводними рифами у воді. На одному з берегів учасники прикріплюють стікери («квіточки»), на яких написані їх очікування від тренінгу, на місці рифів вони пишуть переживання або ті ситуації, з якими вони бояться стикнутися під час тренінгу (стікери «камінці»).

4. Правила спільної роботи. 

Мета: налагодження роботи з ефективним використанням часу і спільне вироблення правил поведінки учасників в групі.

Оголосити правила.

1. Не оцінюй інших.

2. Не потрібно порівнювати інших людей, хто краще, хто гірше.

3. Не давай порад, що повинні робити інші, а що не повинні.

4. Звертайся в розмові до людини .

5. Говори від себе, використовуючи « Я-висловлення».

6. Називай учасників по імені. Для кожної людини кращим

звучанням , є звучання його власного імені.

7. Правило добровільної активності

8. Правило конфіденційності

 

5. Вправа «Незакінчене речення»

Мета: ознайомитись з поняттям конфлікту.

     Пропоную всім по черзі продовжити  речення « Конфлікт для мене – це …».  (Час на виконання 3 хвилини).

 

 

 

 

 

 

 

 

  Інфоримаційне повідомлення. Конфлікт — це:

•                  зіткнення протилежно спрямованих, несу­місних тенденцій у свідомості окремої людини, у спілкуванні або стосунках індивідів чи груп людей, пов'язане з гострими негативними пере­живаннями;
•                  наслідок невміння або небажання дорос­лих брати до уваги розвиток особистості дитини і знайти їй нове місце поруч із собою.

 

6. Вправа «Намалюй конфлікт» 

Мета: розвиток образного мислення, з`ясування поняття «конфлікт» 
Учасники отримують листки паперу, на яких їм пропонують намалювати картину або будь-який малюнок, який асоціюється з

поняттям «конфлікт». Після завершення роботи кожен презентує її, обґрунтовуючи, що саме значить цей малюнок і чим він асоціюється з конфліктом.  Тренер записує ключові асоціації на фліп-чарті.

Питання для обговорення: 

•                  Що спільного мають ваші асоціації з поняттям «конфлікт»? 
•                  Чому слово «конфлікт» набуває переважно негативного значення?
•                  Чому ви асоціюєте конфлікт з позитивним поняттям?

До  уваги  тренера. Після дискусії можна узагальнити  підсумки про суть конфлікту, його позитивні та негативні сторони. Конфлікт постійно існує в житті, але наша реакція на нього зумовлена нашим попереднім досвідом. Хоча не сам конфлікт є проблемою, а те, як ми на нього реагуємо Якщо ми вважаємо, що конфлікт є загрозою, то ми реагуємо відповідно. Якщо ж знаємо, що конфлікт може призвести до вирішення протиріч, то відносимося більш конструктивно і спокійно. Крім того, наша реакція на конфлікт залежить від того, наскільки ми вміємо його вирішувати і цьому треба вчитися.

 

7. Вправа: Робота з асоціаціями до поняття «конфлікт».
Мета: усвідомлення власного емоційного поля сприйняття конфлікту.
Учасники розсаджуються в коло.

Інструкція: «У фокусі нашої уваги конфлікт. Коли ми вимовляємо це слово, у нас виникає ряд асоціацій, почуттів. Ми чули про конфлікт, знаємо, як він проявляється у поведінці людей. Зараз ми досліджуємо відображення конфлікту на внутрішньому стані людини. Нехай кожен скаже, з чим асоціюється слово «конфлікт». Який образ підказує ваша уява? »
Після першого ряду асоціацій можна попросити продовжити:
• Якщо конфлікт - це меблі, то які?

• Якщо посуд, то який?

• Якщо одяг, то який?

                                     8. Рефлексія тренінгу.

 

 

 

 

 

 

 

       Заняття 2. (Тема: Основні причини та стадії протікання

конфлікту.)

1. Рефлексія

Самопочуття.

2. Огляд попереднього дня. Вправа «Шпигунський звіт»

Мета: пригадати пройдений матеріал, підготуватися до робочого дня.

Інструкція. Вправа «Шпигунський звіт»

Тренер пропонує учасникам скласти звіт «шпигуна» про події вчорашнього дня: кожен має сказати одне речення (оскільки «звіт шпигуна» - дуже короткий) про те, що видалося найважливішим та найкориснішим з подій попереднього дня тренінгу, повторювати вже назване, не можна.

 

3. Сюжетно - рольова гра «Млин».
Мета: проживання учасниками тренінгу «дрібних» конфліктних ситуацій, налаштування на подальшу роботу.
Рівне число учасників тренінгу утворюють два кола (один всередині іншого), встають лицем один до одного і розігрують у парах дрібні діалоги - ситуації, які задає ведучий. Діалог триває 2 хвилини. Після кожного діалогу зовнішнє коло робить кілька кроків, наприклад за годинниковою стрілкою, кожен учасник міняє партнера, розігрується такий епізод.
Ситуації для розігрування:
· Що знаходяться у зовнішньому колі грають роль контролерів автобуса, а перебувають у внутрішньому - роль безквиткових пасажирів;
· Внутрішній коло - продавці, яким немає діла до покупців, а зовнішній - покупці.;
· Зовнішнє коло - начальник, «застукали» запізнився підлеглого, а внутрішній - підлеглий;
· Внутрішній коло - мешканець. Якого залив сусід зверху, зовнішнє коло - сусід зверху.
У ході обговорення учасники аналізують своє найбільш типова поведінка в різних ситуаціях, приживається емоції.
 

4. Слова тренера.
Виділяють наступні стадії протікання конфлікту:
1.Стадія потенційного формування суперечливих інтересів, цінностей і норм - стан справ напередодні конфлікту. На цій стадії вже існують якісь передумови для конфлікту, можливо, є сильна напруженість у відносинах, але вона поки що не виливається у відкрите зіткнення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Такий стан справ може зберігатися досить довго.
Ця стадія може бути також позначена як латентний, або прихований, конфлікт.
2.Стадія переходу потенційного конфлікту в реальний, або стадія усвідомлення учасниками конфлікту своїх вірно чи помилково понятих інтересів. Цю стадію можна позначити як «інцидент», тобто першу сутичку конфліктів. Інцидент виступає зав'язкою конфлікту. Нерідко інцидент виступає як ніби за випадковим приводу, але насправді - це остання крапля, яка переповнює чашу. Конфлікт, що почався з

інциденту, може ним і закінчитися (наприклад, суперечка пасажирів у міському транспорті).
3.Стадія конфліктних дій. На цій стадії конфлікт як би «крокує по сходах», реалізуючись в серії окремих актів - дій і протидій конфліктуючих сторін. Ескалація може бути безперервною: з постійно зростаючої ступенем напруженості відносин і сили ударів, якими обмінюються конфліктанти; і хвилеподібною, коли напруженість стосунків то посилюється, то спадає, а періоди активної конфронтації змінюються тимчасовим поліпшенням відносин.
На цій стадії можливо переживання кульмінації конфлікту (верхньої точки його ескалації). Кульмінація підводить до усвідомлення необхідності перервати подальше загострення відносин і шукати вихід з конфлікту.
4.Стадія зняття, або дозволу, конфлікту. На цій стадії необхідно ввести два поняття: ціна конфлікту і ціна виходу з конфлікту. Порівняння цих двох складових дозволяє раціонально вирішувати питання: чи варто продовжувати конфлікт, чи вигідніше його припинити. Часто завершення конфлікту вдається, досягти тільки за допомогою спеціальних зусиль, спрямованих на його вирішення. Однією з форм завершення конфлікту є запрошення посередника, покликаного провести переговори конфліктуючих сторін.

4.Вправа "ТАК" ОЗНАЧАЄ "НІ".

 Мета: навчити говорити "ні" або висловлювати свою точку зору, свою думку в прийнятній формі, без образ і злоби.

Інструкція:Вправа проводиться в загальному колі.

Нерідко люди при спілкуванні один з одним не вміють дотримуватися правил конструктивного ведення діалогу. На прохання ведучого кожен пише на листочку (або просто придумує) спірне твердження. Наприклад: "Всі діти - нестерпні", "Літні люди - мудрі і спокійні", "Всі вчителі цінують і поважають своїх учнів", "Батьки ніколи не розуміють своїх дітей".

Після цього у міру готовності учасник вимовляє (зачитує) свою фразу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Решта дають відповідь у такій формі. Спочатку потрібно обов'язково погодитися з тим, що було сказано. Після цього - продовжити розмову, висловлюючи свою згоду або незгоду з тим, що було сказано. Приклади першої фрази: "Так, однак ...", "Так, і все ж ...", "Так, і якщо ..." При виконанні цієї вправи учасники мають можливість потренуватися в умінні конструктивно вести діалог. Таке вміння буває дуже корисно при спілкуванні з людьми, що знаходяться в стані гніву, агресії, роздратування, образи.

 

5. Вправа «Конфлікт невербально».
Мета: проживання учасниками групи конфліктних ситуацій на «тілесному» та емоційному рівні.
Група розбивається на 4 підгрупи. Кожній підгрупі окремо дається завдання придумати конфліктну ситуацію і зобразити її невербально в ситуаціях, коли:
1) у конфлікті беруть участь рівні за статусом люди і конфлікт в динаміці має всі стадії;
2) у конфлікті беруть участь нерівні за статусом (батько-дитина, начальник-підлеглий) та конфлікт у динаміці має всі стадії;
3) конфлікт виникає спонтанно, тобто не має стадії потенційного формування протиріч (наприклад, в черзі, в транспорті та інших громадських місцях);
4) конфлікт, який не має дозволу, тобто останній стадії.
Сценки демонструються по черзі; після розігрування конфлікту однією групою учасники визначають, в чому особливість демонстрованого конфлікту. В обговоренні необхідно проаналізувати, яким чином конфлікт відбивається в тілесних відчуттях, чи є відмінності в пережитих емоціях на різних стадіях перебігу конфлікту.

6.Вправа „Диспут”

Мета: відпрацювання навичок активного слухання.

Хід вправи: учасники поділяються на 2 команди. За допомогою жереба з′ясовують, яка команда яку позицію займатиме стосовно певного питання ( прибічники засмаги, паління, роздільне харчування тощо). Члени команд по черзі висловлюють аргументи на користь певної точки зору. Обов′язковою  вимогою для учасників гри є підтримка думок суперників і розуміння аргументації. У процесі диспуту той з членів команди, чия черга висловляватися наступним, повинен реагувати , використовуючи прийома активного слухання, ставити уточнювальні запитання, якщо зміст аргументації недостатній, можна використовувати парафраз . Аргументи на користь своєї команди можна висловлювати лише після того, як той, хто виступає, просигналізує, що його зрозуміли правильно (кивок головою).

 

 

 

 

 

 

 

 

Ведучий стежить за виступами і за тим, щоб учасники диспуту підтримували висловлювання, використовуючи при цьому відповідні реакції. Можна давати пояснення типу „ так, ви мене зрозуміли правильно”, при цьомуповторивши слова співрозмовника, і переконавшись в правильності розуміння висловленої думки. Ведучий намагається застерегти учасників диспуту від спроб продовжувати і розвивати думки співрозмовника, приписуючи йому не його слова. Обговорення .

 

7. Вправа «Історія, розказана Вовком»

Мета: розуміння впливу упереджень та відсутності інформації на виникнення конфлікту.

Інструкція. Вправа «Історія, розказана Вовком»

Матеріали: фліп-чарт, маркери, інформаційне повідомлення «Історія, розказана Вовком».

Тренер пропонує учасникам згадати казку про Червону Шапочку і описати головну героїню (характерні властивості записує на підготовленому фліп-чарті, де зображена Червона Шапочка), те ж саме робить з портретом (характеристиками) Вовка. Після цього тренер читає вголос інформаційне повідомлення «Історія, розказана Вовком» і просить учасників висловити свої думки про головних героїв, почувши інший варіант казки.

Наприкінці, доречно зробити висновок про те, що задача медіатора полягає в тому, щоб детально з’ясувати подробиці конфлікту від обох сторін і залишатися неупередженими.

Питання для обговорення:

•                 Які висновки можна зробити за результати цієї вправи?
•                 Наскільки влучно можна судити стосовно конфлікту, почувши опис ситуації з однієї сторони? Які проблеми можуть виникати в такому разі?
•                 Чи відомі вам побідні казки, в яких один з персонажів був несправедливо обвинувачений?
•                 Якою може бути роль медіатора в подібних ситуаціях?

Інформація для тренера «Історія, розказана Вовком»

Ліс був моєю домівкою. Я тут мешкав, тому я дбав про нього. Намагався тримати його в чистоті.

І ось одного сонячного дня, коли я прибирав сміття після туристів, то почув за спиною чиїсь кроки. Я сховався за деревом і побачив маленьке дівчисько, що самовпевнено спускалося по стежці, тримаючи в руці кошик. Я зразу ж запідозрив щось недобре, тому що вона була вдягнута якось чудернацьки — вся в червоному, на голові щось незрозуміле, начебто вона не хотіла, щоб її впізнали. Звичайно я зупинив її, щоб поставити кілька запитань. Я запитав, хто вона така, звідки і куди прямує. Вона почала щось базікати про те, що йде до своєї бабусі та несе їй сніданок у кошику. Власне кажучи, вона здалася мені щирою дівчинкою, але вона була в моєму лісі, до того ж вона виглядала досить підозріло з тим дивним червоним клобуком на голові.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ось я й вирішив дати їй науку, наскільки це серйозна справа вештатись по моєму лісі без попереднього запрошення та ще й в такому кумедному вбранні.

Я дозволив їй продовжувати свій шлях, а сам випередив її і дістався хатинки її бабці раніше. Мені відкрила порядна стара жіночка. Я розповів їй про свою проблему, і вона погодилася, що її онука заслуговує на добру прочуханку. Ми домовилися, що бабця сховається і не буде показуватися, доки я її не покличу. Як ви вже, мабуть, здогадуєтеся, вона сховалася під ліжком.

Коли дівчисько дісталося до хатинки, я запросив її до спальні, де я лежав у ліжку, одягнутий як її бабуся. Дівчисько швиденько зайшла до спальні, така собі розрум’янена, і почала плести щось зовсім нечемне про мої великі вуха. Мені це дуже не сподобалося, але я стримався і сказав, що маю такі великі вуха, щоб краще її чути. Я просто мав на увазі, що хотів більш уважно почути, що вона верзе. Але вона знову почала нести образливу нісенітницю — на цей раз про мої банькуваті очі. Тепер ви маєте зрозуміти, як я ставився до цієї дівчинки, котра попри свою пришелепкувату зовнішність, виявилася такою уїдливою. Але ж я свого часу поклявся завше підставляти щоку, тому нагадав їй, що маю такі великі очі, щоб краще її бачити.

Те, що вона сказала після цього, мене дійсно дістало. Розумієте, я маю дуже проблемні великі зуби. І коли це дівчисько знову-таки нечемно про них відізвалася, я втратив контроль над собою. Я скочив з того ліжка і гримнув на неї, що, мовляв, маю такі великі зуби, щоб краще її було їсти.

Тепер, давайте подивимося правді в очі: чи чули ви колись, щоб який-небудь вовк, що поважає себе, з’їв хоч одну маленьку дівчинку. Відповідь буде «ні» — це всім відомо! Але те дівчисько немов з глузду з’їхало: воно почало бігати по всій хатинці і репетувати немов її ріжуть! А я був змушений ганятися за нею, щоб якось її угамувати. Мені довелося скинути бабцин одяг, але це все тільки ускладнило. Раптом двері з тріском відчинилися — на порозі стояв дроворуб з великою сокирою в руці. Я подивився на нього і негайно зрозумів, що маю ВЕЛИКІ проблеми. Вікно за моєю спиною було відчинено, і я прожогом вискочив в нього.

Цим все і закінчилося. Але, на жаль, бабця ніколи нікому не розповідала мою версію того, що сталося. Через це пішов поголос, що я дуже злий і страшний звір. Всі почали мене обминати десятою дорогою. Не знаю, що сталося з тим дівчиськом у пришелепкуватому червоному клобуку, але мені з тих пір живеться не дуже солодко.

 

7.Вправа «Одного разу в сузір'ї Лебедя».
Мета: проаналізувати основні стадії перебігу конфлікту, власну поведінку, мотиви, пережиті емоції в ситуації конфлікту, в ситуації перемоги або поразки. Крім цього, гра має потенціал випробування моральних установок і сприяє прориву на більш високий рівень самосвідомості.
Група ділиться на дві підгрупи. Підгрупи розміщуються в різних кінцях великої аудиторії або в двох різних аудиторіях так, щоб учасники не могли чути один одного.
Інструкція: «У сузір'ї Лебедя є дві різні цивілізації, що конкурують одна з одною у пошуках нових ресурсів. Це цивілізації гуситів і Уткін. Між ними існує домовленість: у разі відкриття нової планети, на якій немає розумних мешканців, всі її багатства дістаються тієї цивілізації, чий зореліт перший сяде на цій планеті.
 

 

 

 

 

 

 

 

Одного разу сталося так, що кораблі-розвідники обох цивілізацій незалежно одна від одної виявили нову незаселену планету і одночасно сіли на неї, причому в безпосередній близькості, практично на відстані прямої видимості.
Надра планети виявилися насиченими різноманітними корисними копалинами і стратегічно важливими видами сировини, дуже цікавлять кожну цивілізацію. Виявивши присутність один одного, і гусити, і Уткін сховалися у своїх космічних кораблях, привівши в бойову готовність нейтронні знаряддя та ручні бластери. Ця планета вкрай необхідна і тієї, і іншої цивілізації. Мабуть, збройного зіткнення не уникнути. Питання в тому, хто почне першим, то є на кого ляже відповідальність за розв'язання військового конфлікту. Почалося тяжке очікування.

Втім, ще залишається можливість мирно домовитися. Але між кораблями немає зв'язку, і, щоб висловити свої пропозиції, необхідно залишити корабель і вийти назовні. Це ризик! Суперники можуть не зробити такого ж кроку, а просто знищать конкурентів ».
Далі команди, визначившись, хто з них буде гуситами, а хто - Уткін, розподіляють обов'язки, які вони будуть виконувати на зорельоті. У командах розподіляють ролі капітана, першого, другого пілота, штурмана, програміста, розвідника, кухарі та ін (число «посад» визначається в залежності від кількісного складу учасників; «посади» учасників в процесі гри не мають ніякого значення, за винятком капітана корабля , і потрібні тільки для включення в ігрову ситуацію).
Провідний. «У цій грі вам доведеться вирішувати, як вчинити, зробивши десять ходів. У кожному ході ви повинні зробити вибір: або вийти назовні, або відкрити вогонь. Як відображається в балах співвідношення зроблених вами виборів, представлено у картці. У залежності від вибору команд складаються різні ситуації, оцінка яких у балах наведена в розданих картках. За п'ять хвилин, відведених на кожний хід, команди повинні прийняти рішення. У разі, якщо рішення за цей час не прийнято, команда штрафується на три бали. Голосувати можна скільки завгодно, але якщо при остаточному голосуванні є люди, які підняли руки «проти», то за кожного з них команда позбавляється одного балу. Рішення команд я буду повідомляти вам після кожного ходу. А перемагає та команда, яка після десяти ходів набере максимальну кількість балів ».
Ведучий вручає кожній з команд дві картки: одна є довідковою, що допомагає учасникам підраховувати отримані бали, а друга потрібна для запису результатів кожного ходу. Бали підраховуються в такий спосіб: якщо обидві команди починають військові дії, вони втрачають по три бали; якщо якась команда вирішує вийти з корабля для переговорів, а суперники прицільним вогнем перуть їх з лиця планети, то загиблі позбавляються п'яти балів, а влучні стрілки по парламентарям набувають п'ять балів, коли ж представники обох цивілізацій вирішать спробувати

 

 

 

 

 

 

 

 

 

удачу на шляху переговорів, то ті й інші отримують по три бали. Ведучий має право подвоювати бали за окремі ходи, що доцільно робити перед четвертим і восьмим ходом. В учасників гри часто виникає питання з приводу того, яка команда виграє, якщо йде накопичення негативних балів. У цьому випадку ведучий повинен пояснити, що потрапляння до «мінус» не може означати виграш. Негативні бали означають не тільки втрату особового складу, але і пошкодження зорельота.

Під час обговорення ведучий підходить до команд, уважно спостерігає за ходом прийняття рішення і уточнює, чи всі згодні із зробленим вибором, оголошує рішення обох команд після кожного ходу. Якщо рішення команд форсують конфлікт, ведучий може при оголошенні рішень малювати похмурі пейзажі невідомої планети: кратер, усіяний

останками гуситів і Уткіне; два космічні кораблі, розбитих і димлячих; останні, що залишилися в живих, не здатні покинути планету і пр.
Обговорення гри проходить у загальному колі, де потрібно дати можливість всім висловити свої почуття, не вдаючись до взаємних звинувачень, перейти до конструктивного аналізу. Якщо знайдеться хоча б одна людина, яка усвідомила невигідність обману, недовіри до партнерів і побачив шлях конструктивної взаємодії, заснованого на доброзичливості й довірі, то ведучий повинен обов'язково надати йому можливість висловитися. Обговорення завершується дискусією про стадії протікання конфлікту на прикладі гри і про ті дії, які необхідні для пошуку виходу з конфліктної ситуації (адекватне сприйняття ситуації без емоційної оцінки, готовність до спілкування та компромісу, довіру до партнера).

 

                     8. Рефлексія тренінгу.

 

Заняття 3. (Тема: Взаємодія в конфлікті та шляхи виходу з нього)

 

1. Рефлексія

Самопочуття.

2. Вправа «Мавпенята»

Мета: налагодження зв’язків між учасниками, встановлення позитивної робочої атмосфери, емоційне розвантаження.

Інструкція. Вправа «Мавпенята»

Тренер пропонує учасникам стати по колу. Завдання кожного учасника – привітатися, назвати своє ім’я та зробити якийсь рух (бажано не повторюватися). Вправу починає тренер, а за ним по колу – кожен учасник, однак, перш ніж назвати себе та показати свій рух необхідно повторити імена та рухи усіх учасників, які вже презентували себе. Таким чином останній в колі має назвати всі імена і показати всі рухи

 

 

 

 

 

 

3. Вправа "На містку".

Мета: Знайти конструктивні рішення виходу з конфліктної ситуації.
Інструкція. Зараз ми з вами зіграємо в одну гру, уявіть собі, що ви стоїте на краю прірви, а вам дуже потрібно перейти на інший берег з цього містку, але на іншому березі стоїть теж людина, якій так само як і вам необхідно перебратися на інший берег .
Група ділиться на дві команди. З кожної команди виходять по 2 учасника, які розходяться в різні кінці кімнати, між ними малюється вузька доріжка.
Завдання гравців - пройти якомога швидше на іншу сторону. Той, хто заступився за доріжку, вважається впало в прірву.
Виконання вправи починається по команді ведучого.
Обговорення:
     Як ви себе почували?
     Що ви відчували при виконанні цієї вправи?
     У реальних ситуаціях, ви віддаєте перевагу поступитися або добитися певної мети?
     Якого стилю спілкування дотримувався кожен з учасників?

 

4. Вправа «Яблучко і черв'ячок»: Сядьте зручніше, закрийте очі і уявіть на хвилину, ніби Ви - яблуко. Стигле, соковите, красиве, ароматне, наливне яблучко, яке мальовничо висить на гілочці. Всі милуються Вами, захоплюються. Раптом звідки не візьмись, підповзає до Вас черв'як. І каже: «Зараз я тебе буду їсти!» Що б Ви відповіли черв'яку? Відкрийте очі і запишіть свою відповідь.

Психолог (теоретичне повідомлення):Кардинальним (принциповим) значенням в питанні вирішення конфлікту є вибір стратегії виходу з нього, що залежить від різних факторів: особистісні особливості опонента, рівень завданого збитку, статус опонента, можливі наслідки і т.д. Можна виділити п'ять основних стратегій виходу з конфліктної ситуації:

· Конкуренція;

· Компроміс;

· Співпраця;

· Уникнення;

· Пристосування.

Конкуренція, тобто суперництво, полягає в нав'язуванні протилежній стороні кращого рішення для себе. Такий стиль поведінки може використовувати людина, що володіє сильною волею, авторитетом, владою.

Компроміс як стратегію виходу з конфлікту необхідно застосовувати у випадку, коли сторони хочуть досягти згоди, врегулювати відносини.

Стратегія уникнення зазвичай реалізується, якщо конфлікт не зачіпає прямих інтересів сторін і немає необхідності відстоювати свої права.

 

 

 

 

 

 

 

Стратегія пристосування полягає в тому, що сторони діють спільно, відстоюючи при цьому власні інтереси, з метою згладжування конфліктної ситуації та відновлення стабільної робочої обстановки.

Співпраця  як шлях вирішення конфлікту — це дії спрямовані на пошук рішення, що задовольняє обидві сторони, спільне обговорення розбіжностей.

Тепер, коли вам відомі способи виходу з конфліктної ситуації давайте проілюструємо їх результатами нашої вправи «Яблуко і черв'ячок».

Приклади відповідей:

Конкуренція: «Зараз як упаду на тебе і розчавлю!»

Уникнення: «Он, подивися, яка там симпатична груша!»

Компроміс: «Ну, добре, відкуси половинку, решту залиш моїм улюбленим господарям!»

Пристосування: «Така видно вже в мене доля тяжка!»Співпраця: «Подивися, на землі є вже  яблука,що впали, ти їх їси, вони теж смачні!

 

5.  Слово тренера
Засоби розв`язання конфлікту.

•                  вирішення проблеми, що стала причиною його виникнення;
•                  компроміс, що базується на взаємних розумних поступках;
•                  поступове згладжування протиріч;
•                  відсторонення конфліктуючих від безпосереднього спілкування на певний час, повне припинення стосунків між ними.

Шляхи розв`язання конфліктних ситуацій.

•                  попередження конфлікту; 
•                  управління конфліктом; 
•                  прийняття оптимальних рішень у конфліктних ситуаціях; 

розв'язання конфлікту.

 

6. Визначення позицій та інтересів. Стратегія «Виграш – виграш»

Мета: ознайомлення зі стратегією «Виграш – виграш», яка сприяє задоволення інтересів обох сторін конфлікту.

Інструкція. Стратегія «Виграш – виграш»

Матеріали: зошит учасника – матеріали: стратегія «Виграш – виграш», ручки.

Тренер презентує учасникам стратегію «Виграш-виграш» (можливо на прикладі рішень для ситуації «Дві сестри»). Учасники об’єднуються в 3 малі групи, де вони обговорюють одну із запропонованих ситуацій, визначають позиції та інтереси сторін, а також можливе рішення «виграш – виграш». Після обговорення учасники презентують свою роботу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Питання для обговорення:

•                 Чи важко вам було знайти інтереси, кожної із сторін? Чому?
•                 Чи важко вам було знайти рішення «виграш – виграш»? Чому?
•                 Що, на вашу думку, заважає у реальному житті розв’язувати конфлікти, на основі стратегії «Виграш – виграш»?

Інформація для фасилітатора. Стратегія «Виграш – виграш»

Ситуація 1.

Подруга Олі запрошує своїх друзів до себе, щоб подивитися фільм у ніч, коли святкується Хеловін. Фільм починається опівночі. Оля дуже хоче бути разом з друзями, але її батьки не хочуть, щоб вона так пізно виходила з дому. Вони бояться, що з нею щось трапиться.

	Позиція	Інтерес/Потреба
Оля
Батьки Олі

Можливе рішення «Виграш – виграш»:

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Ситуація 2.

Олександр і Денис – хороші друзі, які проживають поряд один з одним. Їх будинки знаходяться в декількох кварталах від школи. Олександр зазвичай їздить до школи на велосипеді. Таким чином він може довше спати і все ж встигати в школи вчасно. Декілька місяців тому він зламав ногу, і його батькові довелося відвозити його до школи на машині. На цей час він позичив свого велосипеда Денису, щоб той міг їздити на ньому в школу. Тепер, коли нога Олександра зрослася, він хоче повернути свій велосипед, але Денис не віддає його. Він говорить, що, коли він ходить до школи пішки, інші дражнять його. Якщо ж він їде на велосипеді, вони не роблять цього.

	Позиція	Інтерес/Потреба

Можливі рішення «виграш – виграш»:

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Ситуація 3.

Аня хоче отримати роботу, щоб мати більше грошей на витрати. Її мати не хоче, щоб вона йшла на роботу, тому що думає, що Аня повинна віддавати всі сили заняттям у школі.

	Позиція	Інтерес/Потреба

Можливі рішення «виграш – виграш»:

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

7. Техніка виведення образи «Пустий стілець».

         Пропоную вам уявити на пустому стільці (стоїть у центрі кола) людину, яка завдала вам шкоди,  дуже образила. І звертаючись до неї, сказати:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

         - Я прощаю тебе/вас за те, що….

         - Я прощаю себе за те, що дозволив образі оволодіти мною.

         - Я прошу пробачення у свого тіла за те, що цим завдав йому болю, неприємних    відчуттів.

         - Я прощаю цю ситуацію і відпускаю її. 

 

8.     Вправа «Ми творимо»

Мета: продемонструвати неповторність кожної людини, зняття емоційного напруження.

Ведучий говорить, що потрібно робити, а учасники чітко виконують його інструкцію.

Кожен з вас бере аркуш паперу і чітко виконує мою інструкцію:

*Складіть аркуш паперу вдвічі.

*Складіть аркуш паперу ще раз вдвічі.

*Відірвіть правий верхній кут.

*Складіть ще раз вдвічі і відірвіть ще раз правий верхній кут.

*Складіть ще раз вдвічі і відірвіть ще раз правий верхній кут.

*Закінчили. Розгорніть папір і подивіться, що у вас вийшло.

- Як могло таке статися? З чим пов’язана така розмаїтість малюнків?

- Завдання отримали одне, але кожен по різному виконав його. Ось і виходів із конфліктних ситуацій є багато.

 

9. Підсумки дня. Вправа «Берег  реалізованих сподівань» 

Час – 10 хвилин.

Мета: підбиття підсумків, пригадування важливих подій минулого дня.
Тренер  просить кожного учасника по колу висловитися з приводу того, що цінного він/вона отримали за сьогодні, які нові знання та навички набули.

Після цього учасникам пропонується перенести  свої  очікування  щодо  роботи  на  інший  берег або  залишити

Якщо  побоювання  мали  місце  в  роботі  тренінгової  групи,  то  їх  також  залишити  на  рифах, якщо  ні, тоді  забрати  їз  собою.

 

10.Вправа «Електричний струм»

Завершення тренінгу словами  «БАЖАЄМО УСПІХІВ»