Тваринний світ Сумщини

Тема заняття: «Тваринний світ Сумщини»

Мета заняття: освітня: ознайомити дітей з тваринним світом Сумщини, способом життя тварин, різноманітністю видів; закріпити знання, що отримали на попередніх заняттях; розвивальна: розвивати логічне мислення, увагу, підтримати зацікавленість даною темою; виховна: виховувати дбайливе ставлення до тварин.

Тип заняття: комбіноване, закріплення знань та  умінь.

Методи та  прийоми: розповідь, бесіда, повідомлення дітей, ігри, вікторини, показ слайдів. 

Обладнання: мультимедійний проектор, ребуси, малюнки із зображенням тварин,  картки із завданням.

Використана література:

1. О. Воропай "Звичаї нашого народу", К, 1995 р.
2. "Паросток", 1995 р., № 2-3, № 4-5, 1998 р., № 1-2.
3. “Рідна природа “ 1993р. №1,3,5.
4. Благосклонов К.М. Охрана животных. М.: Просвещение, 1972
5. Н. О. Пустовіт, З. Н. Плечова. Екологічні задачі, ігри та вікторини. К.: Наукова думка, 1995.
6. Собко В.Г. Стежинами Червоної книги. - К.: Наукова думка,1993
7.  Заповідні скарби Сумщини. – Під загальною редакцією Т.Л. Андрієнко. – Суми: видавництво «Джерело», 2001. – 208 стор.

План проведення  заняття

І. Вступна частина заняття.

 1. Організаційний момент.

 2. Актуалізація опорних знань.

ІІ. Основна частина заняття.

1. Повідомлення теми та мети  заняття.
2. Вступне  слово керівника гуртка.
3. Екологічна вікторина «Чи знаєш ти тварин?»
4. Гра «Він  чи  вона».
5. Повідомлення дітей про тварин.
6. Конкурс знавців народних прикмет.
7. Гра-жарт «Намалюй тварину» із закритими очима.
8. Практична діяльність гуртківців. Розплутай порівняння.
9. Фізкультхвилинка.
10.  Гра «Мисливці і пастухи».
11.  Конкурс читців віршів про тварин.

ІІІ. Заключна частина. Підсумок заняття.

Хід заняття

І. Вступна частина.

1. Організаційний момент.

Керівник гуртка:   Наш годинник дав сигнал,

                                 Працювати час настав,

                                 Тож і ми часу не гаємо,

                                 Працювати починаємо.

Планета Земля – величезна красива блакитна планета. Це єдина планета Сонячної системи, де є життя. Усе, що ми називаємо словом «природа» - це синє небо, швидкі води, гори і рівнини, родючі ґрунти і брати наші менші – рослини і тварини. Із маленького червоного сонечка, веселої синички, швидкої білочки починається наше знайомство з тваринним світом.  Тварини – частина живої природи.

2. Актуалізація опорних знань.

Керівник гуртка: На попередніх заняттях ми з вами вивчали будову тварин, способи живлення,  життя тварин,  значення тварин у житті людини. Настав час закріпити і повторити вивчений  матеріал. 

1.               Скажіть, чим схожі між собою тварини? (Вони схожі будовою тіла, яке складається з голови, тулуба, кінцівок (ніг, крил, хвоста))
2.               Чим відрізняються між собою тварини? (Формою тіла, яка залежить від того, де вони живуть)
3.               Де живуть тварини? (Скрізь, де для них є їжа, схованка від ворогів і місце для влаштування житла: у воді й на суші, під землею, у повітрі)
4.               Які тварини все життя проводять у воді? Яка у них форма тіла? (у воді живуть кити, риби, дельфіни; тіло у них видовжене, кінцівки у вигляді плавців)
5.               Які тварини живуть у ґрунті? Як це позначається на будові тіла? (у ґрунті живуть кроти, землерийки; передні кінцівки в них пристосовані до риття)
6.               Що потрібно тваринам для життя? (кисень, повітря, тепло, світло, вода, рослини; якщо не стане хоча б чогось одного, тварини загинуть)
7.               Назвіть тварин, яких ви знаєте і скажіть, чим вони живляться. (їжа тварин дуже різноманітна, залежно від того, чим вони живляться, їх можна поділити на три групи:

Рослиноїдні (травоїдні) – заєць, лось, колорадський жук, бджола, миша;

Хижі (комахоїдні та м’ясоїдні) – ластівка, орел, сова, змія, вовк;

Всеїдні – ведмідь, борсук, горобець, свиня (живляться і рослинною, і тваринною їжею))

8.               Яких тварин називають дикими, а яких свійськими?
9.               Що значать тварини в житті людини? Що дають вони людям?

 (Тварини – це: - продукти харчування (мед, молоко, яйця, м’ясо);

• помічники людини у роботі (коні, воли, віслюки, верблюди);
• вірні друзі (коти, собаки, папуги);
• ліки, якими лікують від хвороб (бджолина та зміїна отрута, мед, борсучий жир, риб’ячий жир))

Керівник гуртка: Молодці, діти! Ви добре засвоїли вивчений на попередніх заняттях матеріал. Тепер ми його закріпимо, відгадуючи загадки про тварин.

Загадки про звірів

1.               Косий біс побіг у ліс. (Заєць)
2.               Хто спить, а очей не закриває? (Заєць)
3.               Він вухатий, білобокий,

Косоокий і вусатий,

Як же звіра цього звати? (Заєць)

4.               Маленький, горбатенький, все поле перерив. (Кріт)
5.               В мене шубка з колючок,

В мене сіра спинка,

Ніс, як чорний п’ятачок,

Очі – намистинки. (Їжак)

6.               Вдень я сплю, а прийде ніч,

От тоді вже гарна річ.

Я виходжу полювати –

Стережись мишво хвостата! (Їжак)

7.               Хвостик, як ниточка,

Сама, як калиточка,

А очі, як намистинки. (Миша)

8.  Живе у густому лісі

Й ласує на горісі.

Як намисто, оченята.

Хто це? Спробуй відгадати. (Білка)

9.               Хто з хвостом і вушками?

В кого лапочки з подушками?

Як іде – ніхто не чує?

Тихо, крадучись, полює. (Кіт)

10. Я руда, низького зросту,

Хитра я і довгохвоста,

До курей я вельми ласа –

В них таке смачненьке м’ясо.

Вовку-брату я сестриця,

А зовуть мене... (Лисиця)

11. Не дід, а з бородою,

Не корова, а доїться. (Коза)

12. По землі ходить, а неба не бачить. (Свиня)

13. І своє дитя не забула, і чужих нагодувала. (Корова)

14. Лежить під хмизом і крутить хвостом. (Кабан)

15. Сіра, та не вовк, довговуха, та не заєць, з копитами, та не кінь. (Вівця)

16. Дивний крихітний автобус

По піску кудись поліз,

Але ходить він повільно

Через те, що без коліс. (Черепаха)

17. У нашої бабусі сидить дід у кожусі, проти печі гріється, без води вмивається. (Кіт)

18. Не пряде, не плете, а людей вдягає. (Вівця)

19. Спереду – п’ятачок,

Ззаду – гачок,

Посередині – спинка,

А на ній – щетинка. (Свиня)

ІІ. Основна частина.

1.               Повідомлення  теми та мети заняття.

Керівник гуртка: Тема сьогоднішнього заняття «Тваринний світ Сумщини». Мета заняття:  ознайомити дітей з тваринним світом Сумщини, способом життя тварин, різноманітністю видів; закріпити знання, що отримали на попередніх заняттях;  розвивати логічне мислення, увагу, підтримати зацікавленість даною темою;  виховувати дбайливе ставлення до тварин.

2.               Вступне  слово керівника гуртка.  На сьогоднішній день тваринний світ нашої області представлений 70 видами ссавців, які відносяться до 6 рядів (комахоїдні, рукокрилі, хижі, парнокопитні, гризуни, зайцеподібні). На Сумщині зареєстровано 250 видів птахів, що становить більшу частину різноманітності птахів України. У водоймах області виявлено 41 вид риб. Земноводні тварини представлені 11 видами. Серед них жаби, ропухи. Плазунів усього 7 видів,  це болотяна та річкова черепахи, прудка ящірка, звичайний вуж, мідянка, гадюка чорна.

Особливу увагу природоохоронні органи нашої області приділяють питанню охорони та вивчення рідкісних та зникаючих видів тварин, занесених до Червоної книги України. У нашій області мешкає 99 видів тварин, занесених до Червоної книги України; до Європейського Червоного списку занесено 24 види тварин, до Міжнародного Червоного списку за Бернською конвенцією – 158 видів. Значна увага приділяється обліку та вивченню байбака, борсука, видри, горностаю, хохулі.

Природно-заповідний фонд області представлений унікальними природними територіями та об’єктами, кількість яких становить 185. Декілька заказників місцевого значення носять назви тварин. Це заказники «Байбачий» в Роменському районі, тут розташована колонія байбаків, рідкісної тварини, що занесена до обласного Червоного списку. В Конотопському районі створене спеціалізоване мисливське господарство «Зубр», де з 1988 року розводять зубрів, яких там зараз нараховують 200 голів. На Тростянеччині є заказник «Лисиця».

3.Керівник гуртка: А тепер перевіримо ваші знання з тваринного світу Сумщини.  Екологічна вікторина «Чи знаєш ти тварин?»

1.      Чи є в наших лісах тварини, на яких не діє отрута гадюки? (їжак)
2.      Хто із лісових звірів розвішує на гілках гриби для сушіння? (білка)
3.      Про яких тварин можна сказати, що вони «лізуть зі шкіри»? (про змій)
4.      Який із оленів фауни Сумщини найбільший? (лось)
5.      Який звір збирає яблука спиною? (їжак)
6.      У якого звіра щока замість мішка? (у хом’яка)
7.      Який звір наших лісів краще чує, ніж бачить? (олень)
8.      Як називають ведмедів, які не лягли в зимову сплячку? (ведмідь-шатун)
9.      Як мисливці називають останній виводок зайців? (листопаднички)
10.  Яка тварина літа за допомогою крил, ходить ногами, а висить униз головою? (кажан)

   11. Якщо ви побачили на землі невеличкий горбочок свіжої землі, то що це означає? (в гості завітав кріт)

4.Гра «Він  чи  вона». Слайд-шоу.

Керівник гуртка: Сьогодні на нашому занятті ми коротко охарактеризуємо деяких мешканців наших лісів.

5. Вихованець 1.Найбільший представник фауни Сумщини – зубр. Висота зубра – 2 метри, довжина – 3,5 метри, маса – до 1000 кг. Самки менші. Цікава історія зубрів. У 1927 році у природі не залишилося жодного зубра. Лише у кількох європейських зоопарках мешкало 48 тварин. Польські вчені підняли тривогу. Зубрів із зоопарків відпустили у ліси Біловезької пущі – це територія Польщі і Білорусії. Сьогодні на Землі нараховується 2 тисячі цих могутніх тварин. Так люди виправили свої помилки.

Не зважаючи на зовнішню незграбність у будові, масивність і могутність тіла, зубри дуже рухливі тварини, добре пробиваються між заростями в лісовій гущавині, можуть швидко пересуватися галопом, навіть по глибокому снігу, висотою до 1 м., перестрибувати рівчаки, завширшки до 3 м, долати перешкоди до 2 метрів, уникаючи лише скель. Добре плавають, вільно ходять по багнистих болотах.

У минулому зубри були одними з найчисельніших копитних в усій Європі. Але у зв’язку з жорстоким переслідуванням місцевим населенням, суцільним вирубуванням лісових масивів, і особливо з появою вогнепальної зброї ці тварини були на грані вимирання.

6. Керівник гуртка: наш народ у давнину передбачував погоду за народними прикметами. Люди спостерігали за поведінкою тварин і знали, яка погода на них чекає наступного дня. Ми теж проведемо конкурс знавців народних прикмет. (Відповіді дітей)

•              Корова довго лежить –  на теплінь.
•              Корова  вдень спить – на дощ.
•              В який бік корова лягає спиною, з того боку подме вітер.
•              Збирається худоба до гурту – піде дощ.
•              Перед негодою корови протяжно ревуть.
•              Корова сопе і фиркає: взимку – на мороз, влітку – на дощ.
•              Голуби туркочуть – тепло віщують.
•              Гуси, кури, качки ховають голови під крило – буде холодно.
•              Якщо кішка згорнулась калачиком і мордочкою вткнулася в лапки – на холод.
•              Свиня в хліву верещить на хуртовину.

7.Гра-жарт «Намалюй тварину» із закритими очима. Діти на дошці малюють свиню із закритими очима

Керівник гуртка: наша  наступна розповідь про всім знайомого ще з дитинства колючого «індивідуаліста», «нічного топтуна» - їжака.

Вихованець 2.Їжаки відносяться до ряду ссавців-комахоїдів, які з’явилися багато мільйонів років тому, коли Землю населяли динозаври. Їжака важко сплутати з іншою твариною завдяки численним голкам, якими вкрите майже все його тіло. Довжина тіла – 25-35 см, маса – 800 г, довжина хвоста – 3 см.

Їжак – активна, енергійна тварина з чудово розвиненим нюхом і слухом, які в нього гостріші навіть, ніж у лисиці, вовка, кішки або собаки. Зір у їжаків дуже поганий, вони бачать лише те, що знаходиться у них під носом. Саме ніс допомагає тваринці орієнтуватися у навколишньому світі. Іноді кажуть, що їжак бачить носом. Їжаки ведуть одинокий спосіб життя і не люблять появи родичів на своїй території. Під час небезпеки їжак скручується клубком, надійно ховаючи шию, мордочку і черевце, які вкриті м’яким смухом. Згорнувшись у клубок, їжак почуває себе у безпеці під покриттям гострих голок. Та не від усіх ворогів тварина може захиститися таким чином. Наприклад, хитра лисиця скочує їжака у воду, де він одразу змушений розгорнутися. Стають їжаки жертвами борсуків, крупних сов і навіть гав. А отруйних змій їжаки не бояться! В раціон їжаків найчастіше входять жуки, гусениці, черв’яки, слизняки, миші полівки, землерийки, ягоди. Але головна їжа колючої тваринки – комахи. За теплі часи року тварині необхідно накопичити багато жиру, щоб з настанням холодів залягти у зимову сплячку. Під час сплячки температура їжака знижується з +34 до +2 градусів. Зменшується й частота його дихання. Живуть тварини протягом 20 років. Перерва 10 хв

8.Діти, а тепер пропоную виконати практичну роботу. Перевіримо, чи знаєте ви приказки про тварин. Кожній команді даємо листочок для виконання завдання. Потрібно «розплутати» порівняння. Час на виконання –  2 хв.

Практична діяльність гуртківців. Розплутай порівняння.

Дужий, як заєць                          Хитрий, як баран

Кучерявий, як слон                     Здоровий, як миша

Вірний, як лис                              Неповороткий, як пес

Боязкий, як вовк                          Впертий, як їжак

Голодний, як ведмідь                  Маленький, як осел

Колючий, як віл                           Слизький, як в’юн

  Керівник гуртка: а тепер подивіться на ребус у мене в руках і спробуйте розгадати його. Це лисиця. Отже, наступна наша розповідь – про руду «куму». 

Вихованець 3.Лисиця – одна з найпопулярніших героїнь казок, у яких вона завжди розумна та хитра. Ця тварина – найменший представник сімейства вовчих. У родині лисиць налічується 11 видів. Лисиця – невелика симпатична тварина. Довжина тіла – 50-90 см, маса – 5-10 кг Довжина пухнастого хвоста – 40-60 см. Саме він візуально збільшує розмір тварини. Основний раціон лисиці – миші, птахи та падлина. Вони охоче ласують соковитими плодами та ягодами – суницями, вишнями, виноградом, яблуками. Поїдають лисиці і масу жуків та інших комах.

Цікаво!

•                Крізь товщину снігу лисиця чує звуки, які видають миші.
•                Лисиці ніколи не поїдають здобич поблизу своєї нори. Вони тягнуть її далеко від домівки у затишне місце і там ласують.
•                Нора лисиці дуже глибока. Крім основного входу вона завжди має кілька запасних виходів. Лисички дуже охайні, свою нору тримають в ідеальній чистоті.
•                Про майбутнє потомство лисиці виявляють неабияку турботу. Раз на рік самка приносить до 6, а іноді й до 10 дитинчат, які народжуються сліпими, глухими. Після народження малюків самка не виходить з нори. Її годує самець. Півтора місяці самка годує малюків молоком. У двомісячному віці лисенята починають бачити, чути, у них з’являються перші зуби, і батьки поступово привчають їх до різноманітної їжі.
•                Сімейства лисиць дуже гостинні між собою. Живуть лисиці протягом 10 років, у неволі – до 25 років.

9.Керівник гуртка: а щоб ви трішки відпочили я вам пропоную фізкультхвилинку « Каченята»

Раз-два — всі пірнають,

Три, чотири — виринають,

П'ять, шість — на воді

Кріпнуть крильця молоді,

Сім, вісім — що є сили

Всі до берега поплили,

Дев'ять, десять — обтрусились

І за парти опустились.

Керівник гуртка: А зараз мова піде про тваринку, яка зашифрована в цьому ребусі. Що ж це за тварина? Так, це вовк.

Вихованець 4. Вовки – кмітливі, високоорганізовані тварини, які живуть зграями з суворою організацією і залізною дисципліною. Усі члени зграї підкоряються вожаку. Для зграї характерна беззастережна взаємодопомога, підтримка, злагодженість дій під час полювання. Завдяки цьому вовки виживають у боротьбі за існування. Сильні й здорові особини товариські між собою. Вони зворушливо турбуються про потомство, вовченят навчають усім премудростям нелегкого життя. У рідкісні часи відпочинку дорослі граються з малюками. Коли вовченята «поводяться» погано по відношенню до своїх сестер та братів, то батьки карають їх за провину.

Цікаво!

•                Під час полювання вовк може розвивати швидкість до 60 км/год.
•                Якщо вовків двоє або група, то вони йдуть один за одним і строго ступають слід в слід.
•                Вчені встановили, що виття вовків – це спосіб спілкування. Так вони оповіщають про те, де можна поживитися, скликають родичів, скаржаться на самотність. Живуть вовки протягом 13 років.

10.Керівник гуртка: Зараз ми перевіримо, як ви запам’ятали тварин свійських і диких. Проведемо гру «Мисливці і пастухи». (Дітей поділено на дві команди: «мисливці» і «пастухи». Коли називають свійську тварину в долоні плескають «пастухи», якщо дику – «мисливці»)

Керівник гуртка: наступна наша  розповідь – про живу легенду природи – хохулю.

Вихованець 5. Хохуля – найдавніший ссавець, сучасник мамонтів, шаблезубих тигрів, які населяли Землю 30 млн. років тому. Ця тварина, як їжак і кріт, відноситься до ряду комахоїдів. На відміну від сухопутних родичів хохуля пристосувалася до напівводяного життя: нору влаштовує на суші, а їжу добуває у воді.

Довжина тіла цього звірка – 20 см, маса – 500 г, довжина хвоста – 15-20 см.

Конусоподібна мордочка закінчується ніздрястим хоботком, де ростуть довгі чутливі вуса – вибриси. Органи нюху та дотику розвинені дуже добре, саме вони допомагають хохулі відшукати їжу на дні водоймища. Основний раціон хохулі – дрібні комахи, черв’яки, молюски, рослинність, яка знаходиться на дні.

Хохуля – характерний мешканець заплав, чутливий до чистоти води. Численність хохулі на Сумщині не встановлена. Останній раз її бачили у старому руслі Сейму між селами Піски Буринського району і Козловою Путивльського району. Хохулю занесено до Червоної книги України та до Міжнародної Червоної книги.

Керівник гуртка: усі тварини взимку намагаються вижити по-різному. Найщасливішими є ведмеді, бо їм природа подарувала універсальну можливість перебути скруту уві сні. Ведмеді сплять п’ять місяців – найхолодніший період року. Але щоб солодко проспати весь цей час, вони мають запастися 30-40 кілограмами жиру та влаштувати собі надійний барліг. В барлогах в зимовий час з’являються ведмежата. Вони дуже маленькі та слабкі, бо материних запасів ледь-ледь вистачає до весни.

Легше зимують їжаки, кажани, ховрахи, байбаки, бо температура тіла в них майже зрівнюється з навколишньою, значно скорочується серцебиття, у 20-100 разів зменшується обмін речовин.

Найпростіше зимує білка. Вона завчасно затуляє вхідний отвір мохом, згортається калачиком у затишному гнізді та не виходить, поки вистачає їжі.

Зайцям важче. Вони влаштовуються під заваленими деревами, кущами, а то й просто виривають собі нору в снігу (біляки). Час від часу, якщо пощастить, підгодовуються біля сіносховищ, роблять набіги на молоді садки.

Лисиці ведуть мандрівний спосіб життя. Тільки за найсильніших морозів вони залазять в нори.

Не тільки білки, а й лосі, дикі свині, козулі цієї пори облюбовують хвойні ліси, де поживніше, затишніше й простіше перезимувати.

Вовки в зимовий час вдаються до залицянь-весіль. А також лисиці, зайці та горностаї дозволяють такі «розкоші» взимку. У зайців це – перше женихання, у них ще буде кілька дволітніх виводків.

11.Керівник гуртка: настав час провести конкурс читців. Ви, діти, добре вчили віршики про зимівлю окремих тваринок. Отже, розпочинаємо конкурс. Переможці будуть нагороджені призами. 

Керівник гуртка: сьогодні внаслідок діяльності людини багатьом видам тварин загрожує вимирання. Люди полюють на них заради розваги, вбивають їх для колекції і винищують, якщо вони небезпечні. А головне, люди освоюють незаймані дикі місця і тварини не мають, де жити та виводити молодняк. Знищення природних середовищ є сьогодні найбільшою загрозою для природи. А без різноманіття тварин наш світ збідніє.

Деяких тварин – ссавців, риб, навіть метеликів – люди взялися охороняти. Ті тварини, що знаходяться під загрозою знищення, занесені в Червону книгу. На них заборонене полювання. Для них створюються заповідники, де не можна не тільки полювати, але й турбувати тварин. 99 видів тварин занесено до Червоної книги України. У нашій області особливої уваги і допомоги потребують рідкісні види тварин, такі як хохуля, зубри, бабак, горностай, лунь лучний, глухар, дрофа, мишівка степова, тхір степовий, тушканчик великий, борсук, видра річкова і багато інших тварин, навіть руда лісова мураха теж занесена до Європейського Червоного списку. Кожна людина повинна усвідомлювати: нема чим пишатися, коли ти вбив живу істоту. Треба пишатися тоді, коли ти її врятував.

ІІІ. Заключна частина. Підсумок заняття.

Керівник гуртка: закінчилося наше заняття. Діти, пам’ятайте: кожна людина вже з дитинства відповідає за своїх вірних друзів – тварин. Не забувайте, що ви завжди відповідаєте за того, кого приручили. Треба завжди пам’ятати, що доля тварин і взагалі живих істот залежить від людини, від її ставлення до природи. Тож виростайте чуйними і уважними один до одного і до всього живого, що вас оточує.

Он повзе мурашка, ось хлюпоче річка,

Не зривай ромашку, не топчи травинку,

                             В зелені діброва, в китицях ліщина,

                             Глянь, яка чудова наша Україна!

         Журавлі над лугом – крилять рівним клином

     Будь природі другом, будь природі сином.

Рекомендації щодо проведення аналогічних занять

Такі заняття потрібно ретельно продумувати, щоб не перевантажувати дітей інформацією. Доцільно підшукати цікаві запитання і завдання.

При підготовці до заняття керівник повинен опиратися на «свіжі» дані з даного питання.