Загальна характеристика водного обміну рослинного організму

Тема: Загальна характеристика водного обміну рослинного організму.

Автор: Шишова Волошина Оксана Ігорівна, керівник гуртка КПНЗ «станція юних натуралістів Тернівького району» Криворізької міської ради

Опис матеріалу: Пропоную до уваги розробку уроку для дітей середньої вікової категорії (9-12років) за темою: «Загальна характеристика водного обміну рослинного організму». Даний матеріал буде корисним для керівників гуртків позашкільних навчальних закладів.

Мета: вивчити особливості виділення рослин; розвивати спостережливість, допитливість; виховати інтерес до вивчення природи.

Обладнання: склянки, харчовий барвник різних кольорів, три квітки білого кольору, картопля, сіль, буряк та цукор.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація навчальної діяльності

Отже, як рослини п’ють воду? Навіть малюки знають цей вираз. Та що значить «п’ють»? Адже у квітів та дерев не має рота? Так, замість роту у них є коріння, та як вода всмоктується? Як піднімається по пагону та стеблу? Вгору сама вона не потиче? Потрібен якийсь «насос», як у водопроводі, щоб качати воду на верхні поверхи. Відповіддю на усі ці питання буде загадкове слово «Осмос». А що це таке ми дізнаємось на сьогоднішньому відео-уроці.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Рослина на 70-95% складається з води. Всі процеси життєдіяльності рослин протікають з використанням води:

• Вода у вигляді розчинів, наповнює клітини і тканини рослини, забезпечує її пружність, збереження певної форми.
• З водою в рослину надходять мінеральні солі з ґрунту.
• Вода забезпечує безперервний тік поживних речовин провідною системою рослини.
• Вода бере участь у фотосинтезі.

Через продихи листків випаровується значна кількість води. Ця втрата вологи регулярно поповнюється, тому що рослини постійно поглинають воду з ґрунту за допомогою кореневих волосків кореня.

Поглинання води з ґрунту і втрата її при випаровуванні створюють постійний водний обмін у рослин.

Водний обмін здійснюється з током води через всі органи рослини і складається з трьох етапів:

1. поглинання води корінням,
2. пересування її по судинах деревини,
3. випаровування води листками.

Зазвичай при нормальному водному обміні скільки води надходить в рослину, стільки її і випаровується. Якщо витрата води випаровуванням перевищує її надходження (наприклад, спекотного дня), у рослини в'яне листя, особливо найнижні. За нічний час, коли коріння продовжує всмоктувати воду, а випаровування знижується, вміст води у клітинах знову відновлюється і органи рослини знову набувають пружний стан.
Головним способом надходження води до живих клітин є її осмотичним поглинанням.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Осмос — це здатність води надходити з навколишнього середовища до клітинних розчинів. При цьому надходження води призводить до збільшення об'єму рідини у клітині.

Сила осмотичного поглинання, з якої вода надходить до клітини, називається смоктальною силою.

Щоб краще це зрозуміти давайте поглянемо на наших експериментах. І так, дивимось:

Дослід 1. Спостерігаємо осмос

Якщо зрізати кінчики у травинок і тут же цю траву полити – ми побачимо, як на місці зрізів з’являться крапельки води. Це вода проходить від коріння по стеблу вверх.

Якщо ми візьмемо гілочки квітів білого кольору, наприклад, білу хризантему, і поставимо в воду з харчовим барвником, то через деякий час в про жилочках пелюстків ми побачимо фарбу: кольорова вода всмокталась рослинкою. Це і є результат осмосу. (відео з фарбами та хризантемами)

Складно? Ні! Для цього треба лише зрозуміти, що таке концентрація розчину. Наприклад, в чай, який ми п’ємо, ми додаємо цукор. Чай – це розчин, солодкий чай – це розчин, який у нас вийшов. Якщо ми поклали мало цукру – розчин слабкий, не насичений. А якщо багато – розчин насичений, концентрований.  Так от, осмос діє в ту сторону, де більша концентрація речовин. Чиста вода без солей та цукрів проникає у клітини рослини тому, що в них знаходиться більш концентрований розчин солей та цукрів. А може бути навпаки, щоб сік із рослини почав виходити зовні? Може!

Дослід 2 «осмос «навпаки»

Якщо взяти звичайну моркву або буряк, натерти ії, а потім половину моркви, чи буряка посипати цукром, іншу половину залишити як є. Хвилин через 10-20 стане добре помітно, що звичайний буряк починає сохнути, а той, що посипали цукром «пустів сік». Це завдяки осмосу рідина із буряка, в якій було мало цукрі, вийшла через клітини на зовні – в ту сторону, де цукрі багато.

Дослід 3. Концентрація розчинів

Повторимо всім давно відомий дослід з шматочками картоплі. Один покладемо у просту прісну воду. Другий – в трішечки підсолену. Третій – у сильно солону воду (він навіть тонути не буде). І почекаємо декілька годин. А потім перевіримо, що стане зі шматочками картоплі?

1й шматочок: розбух (оскільки концентрація солі в ньому вище, ніж у простій воді – тому вона і пройшла у його клітини).

2й шматочок – залишився як є, адже трішки підсолена вода має концентрацію солі майже таку ж, як і сама картопля.

3й шматок: зчасом все ж таки потонув і сплюснувся – сильно солений розчин солі у воді «витягнув» сік з картоплі.

V. Підведення підсумків

Ось так рослини і «п’ють воду» - завдяки осмосу вона проникає у їх клітини. Осмотичний тиск розправляє стебло і дозволяє рослині рухатись. Подивіться, як швидко прив’явша рослина поглинає воду і знову стає пружною. Вода як би «розпирає» клітини всередині і гілки розпрамляються, а листя розправляється.