Творча студія «Від дискусії до конфлікту один крок, але…»

Розробка творчої студіі

«Від дискусії до конфлікту один крок, але…»

 Бар'єри на шляху до взаєморозуміння - в нас самих, і щоб подолати їх, потрібно піднятися над собою.

 

1.Знайомство «Ніхто з вас не знає, що я…»

Мета: надати можливість учасникам, які уже знайомі, й були разом впродовж певного часу, дізнатися один про одного щось нове, створити працездатність в групі.

Ведучий:  учасники кидають один одному м’яч зі словами: «Ніхто з вас не знає, що я…»

2. Вступ Ведучий повідомляє, що творча студія буде присвячена темі «Спілкування». Можна буде з’ясувати, що таке спілкування, від чого воно залежить і що потрібно робити для того, щоб воно було успішним, результативним і приємним.

 

3.Мозковий штурм «Спілкування — це…» (10 хв)

Мета: визначити, що таке спілкування.

Хід роботи

Ведучий запитує в учасників: «Як ви гадаєте, що таке спілкування?». Усі відповіді учасників записуються на фліпчарті, після чого ведучий зачитує всі визначення і підсумовує їх, подаючи інформаційне повідомлення

«Спілкування».(додаток 1)

 

До уваги ведучого!

Під час мозкового штурму учасники можуть висловитися щодо «конфліктного» спілкування (бійка, суперечка тощо). В інформаційному повідомленні необхідно звернути увагу учасників на ці визначення,підвівши до висновку, що таке «конфліктне» спілкування не вирішує проблему. Успішно вирішити будь-яку проблему можна лише ефективно спілкуючись.

 

4. Інформаційне повідомлення «Спілкування» (5 хв)

Спілкування — один із найважливіших процесів у житті

людини.

Спілкування — це задоволення природної потреби людини в контактах з іншими людьми.

Спілкуючись, ми обмінюємося інформацією, знаннями, виявляємо свої почуття, відчуваємо почуття співрозмовника, можемо вплинути на настрій, поведінку та переконання один одного. Завдяки спілкуванню стає можливим взаєморозуміння, тобто спілкуючись, ми формуємо власне ставлення один до одного, вирішуємо якими будуть наші подальші стосунки тощо.

У спілкуванні (при розмові або за допомогою книг, телебачення, Інтернету та інших засобів) ми можемо здобувати необхідні знання, дізнаватися про життєвий досвід інших людей і здобувати власний.

Спілкуючись, ми отримуємо можливість реалізувати свої мрії і досягти мети. Тільки в процесі спілкування людина стає саме людиною, особистістю.

Проте спілкування — це не завжди задоволення, часто — це кропітка праця і пошук виходу. Конфлікти — невід’ємна частина взаємодії між людьми, адже всі ми різні й кожен прагне свого. Конструктивне вирішення конфлікту — це теж частина спілкування, і одна з найважливіших, бо ефективне спілкування - це шлях до успіху й реалізації задуманого.

Конструктивне, тобто ефективне спілкування передбачає, по_перше, врахування не тільки своїх інтересів, але й тих, з ким спілкуєшся, і, по_друге — зважання на можливі наслідки тих чи інших дій під час спілкування. Саме тому навичками такого спілкування варто оволодіти.

 

5.Вправа «Сходи комунікативної майстерності»

Я пропоную учасникам оцінити свої комунікативні навички і уміння.

Ведучий малює на дошці (чи вивішує заздалегідь підготовлений малюнок) «сходи комунікативної майстерності». Лівий край – майстер комунікації, правий – рівень майстерності. Завдання знайти місце на цих сходах і стати туди, відповідно до своїх міркувань. По завершенню роботи групи обговорюють вправу.

 

До уваги ведучого!

Під час інформаційного повідомлення варто перепитувати в учасників,

чи все з висловленого їм зрозуміло, а також дати можливість учасникам проілюструвати прикладами функції (можливості) спілкування.

 

6. Вправа  «7  головних ключів до спілкування»

 

Мета: сформувати в учасників уявлення про важливі якості

й уміння особистості, необхідні для ефективного спілкування.

 

Ведучий: Кожній людині потрібно мати  певні якості та оволодівати уміннями, необхідними для ефективного спілкування. А чи можна навчитися спілкуватися, використовуючи для цього тільки свій реальний досвід? Так, і зробити це можна за допомогою гри, в якій ми поступово будемо знаходити ключі до спілкування.

Аудиторію об'єднати по парам. При кожному наступному етапі вправи учасники зміщуються на одну людину по колу.

 

Завдання:  (інформація для ведучого: після кожного етапу вправи пояснювати учасникам, для чого вона робилася)

 

1. Знайти в людині (співбесіднику щось хороше). Розказати йому про це.

(Розвиток позитивного сприйняття співбесідника, опонента)

 

2. Знайти в співбесіднику 3  спільні ознаки.

( реалізація потягу  до пізнання. Коли ми бачимо в людині спільні риси, він нам вважається своїм, рідним. Долаємо бар'єри між співрозмовниками)

 

3. Взяти рукою за потилицю сусіда, нагнути вліво-вправо. Потім подивитися на сусіда, уявити, що перед вами молодший брат, сестра і обняти його.

(Можливість відчути  різницю між негативом  та позитивом  від тактильного спілкування)

 

4. Розказати за 1хв. про себе. Завдання активно слухати співбесідника, не перебиваючи (мімікою, жестами супроводжуючи розмову). Потім те ж саме робить співбесідник.

(Розвиток навичок сприйняття інформації, вміння слухати, встановлення взаєморозуміння на невербальному рівні)

 

5. Розказати співбесіднику навпроти протягом 30 сек. Про себе, починаючи фразу «Своїми досягненнями я вважаю…»

(В спілкуванні важливо не забувати про свою унікальність, особистість, індивідуальність)

 

6. Протягом 30 сек. Розказати співбесіднику про свої цінності.

(Бути щирим це важко, але щоб заслужити довіру співрозмовника. Це важливо. Формування вміння першим ділитися з іншими своїми думками)

 

7. Протягом 30 сек. Домовитися із співбесідником про 3 речі, які вони зроблять до кінця саміту.

(Даємо можливість отримувати досвід у зав'язуванні нових контактів, дотримуватися свого слова, бути відповідальним у своїх рішеннях, доводити діло до кінця)

 

Обговорення. Як ви себе відчували під час проведення вправ? Не здавалося вам, що ви слухаєте із зусиллям, що це не так просто? Що заважало вам відчувати себе комфортно?  Чи виникали труднощі під час спілкування? Які емоції у вас виникали під час виконання завдань? Що допомагало  вам у спілкуванні?Чи дізналися ви про щось нове, що пригодиться вам в подальшому?

 

Висновки. Під час проведення вправ ми зробили певні кроки до набуття вмінь та навиків, які допомагають нам знайти спільну мову. У нас було в більшості позитивне спілкування, але, як зазначили вище іноді спілкування приводить до  суперечки і навіть конфлікту - невід’ємної  частини взаємодії між людьми, адже всі ми різні й кожен прагне свого. Коли людина потрапляє в конфліктну ситуацію, для більш ефективного вирішення проблеми йому необхідно вибрати певну стратегію і стиль поведінки. Виділяють п'ять типових стилів поведінки в конфліктних ситуаціях: конкуренція, ухилення, пристосування, співробітництво, компроміс. Справжній конфлікт часто проявляється при спробі переконати іншу сторону.  Сьогодні ми спробуємо  завадити конфлікту за допомогою оволодіння  одним із стилів. А тепер казка.

 

7. Компроміс

Ведучими або учасниками розігрується казка

В одному царстві жив Король зі своєю красунею донею, принцесою Мері.

У замку Короля був чарівний сад, за яким доглядав садівник.

Садівник часто приходив зі своїм маленьким сином Бобом, який був ровесником принцеси, і діти чудово проводили час разом, граючи і розважаючись…

Ішов час. Діти виросли: принцеса Мері з маленької дівчинки перетворилася на прекрасну дівчину, Боб став статним і серйозним юнаком.

Королю не подобалася дружба дочки з простолюдином, і він заборонив їй спілкування з Бобом.

Щоб нічого не порушувало спокій королівської сім,ї замок був оточений глибоким ровом з водою, його вхід захищали ворота, які відчинялися лише вранці й зачинялися о дев’ятій годині вечора. І вдень, і вночі біля входу в замок ніс вірну службу охоронець. Потрапити в замок можна було і на паромі, який доставляв провізію.

Одного дня Король вирушив у далеку подорож. Від’їжджаючи, він заборонив дочці спілкуватися з Бобом і дуже суворо наказав повертатися в замок до закриття воріт.

Охоронець одержав від Короля наказ, якщо дочка ослухається – убити її за непокору батькові й порушення королівського наказу. Король повідомив дочку про покарання, яке на неї чекає в разі непослуху.

Король вирушив у подорож. Принцеса, скучивши за Бобом, відправилася до нього в гості.

Вони і не помітили, як швидко минув час, і на годиннику пробила дев’ята вечора. Поговоривши ще трохи, Мері пішла додому.

Але ворота вже були зачинені, й Охоронець сумлінно ніс службу. Принцеса звернулася з проханням про допомогу до Поромника, але він не схотів перевозити її без матеріальної винагороди. У принцеси не було грошей. І вона побігла назад до Боба.

Але в Боба теж не було такої суми. До того ж ризикувати своїм життям і долею свого батька він не бажав. Боб уважав, що принцеса, знаючи про покарання батька, мала б бути відповідальнішою.

Принцеса повернулася до замку, і охоронцеві нічого не залишалося, як виконати наказ Короля – вбити принцесу Мері.

Питання для обговорення: «Хто винен у смерті принцеси?

Індивідуальна робота.

Кожен учасник на аркуші паперу записує всіх дійових осіб цієї історії і ранжирує їх за ступенем вини, починаючи най винуватішого. Результат своєї роботи представляють тільки ті, хто цього бажає.

Вони розповідають про порядок, в якому розташували героїв історії, та пояснюють свій вибір.

Результати роботи всієї групи записуються в таблицю (графа 2,3) (додаток)

	Кількість голосів	Місце	Результат 1 групи	Результат 2 групи	Результат 3 групи	Спільний підсумок
Король
Мері
Боб
Поромник
Охоронець

 

Прийняття рішення в групах

(Для ведучого: умови можна написати на плакаті, щоб були у учасників перед очима)

Учасники об’єднуються в групи по 5-7 осіб. Група повинна ухвалити спільне рішення, дотримуючись таких умов::

-кожен повинен висловити свою думку й обґрунтувати її;

-усі думки мають бути вислухані;

-якщо ваша думка відрізняється від інших, переконайте своїх опонентів або поступіться своєю точкою зору;

-рішення має бути єдиним. З ним повинні погодитися (!) всі.

Примітка: ухвалювати рішення більшістю голосів неприпустимо!

Результати роботи груп заносяться в таблицю (графа 4,5,6).

Обговорення.

• Чи легко було дійти загальної згоди? Чому?
• Чи не було тиску на вас у групі?
• Якими способами ви користувалися?
• Чи легко йти на поступки?
• Чи легко переконувати людей?

Для ведучого: звернути увагу, що учасники оволодівали одним із стилів поведінки запобігання конфлікту – компроміс.

Компроміс (лат.) – узгодженість між протилежними різними думками, напрямами і т.д., досягнута шляхом поступок. (додаток)

Для ведучого: можна закінчити вправу прийняттям спільного рішення

Прийняття спільного рішення

Від кожної групи вибирається по одній людині. Протягом трьох хвилин вони повинні дійти згоди з певного питання.. Решта учасників спостерігає за ходом обговорення. Результат записується в таблицю (графа7)

 

Підсумки

Ведучий пропонує кожному учаснику записати на стикері фразу  – доповнення до назви творчої студії «Від дискусії до конфлікту один крок, але..»

Ведучий на прощання дарує кожному учаснику пам'ятку «Для успішного спілкування потрібно». (додаток)

 

Для успішного спілкування потрібно

1. Виявляти щирий інтерес до інших. Бути радником, вивчаючи індивідуальні особливості людей завжди і всюди. Намагайся зрозуміти людей, подивитися на світ їхніми очима. Бути уважним до людей.

2. Не принижувати самооцінку іншого. Пам'ятати, що піклування про самооцінку іншого – найкращій спосіб піклування про власну!

3. Не звинувачувати, не критикувати, не спробувавши зрозуміти іншу людину.

4. Не хвалитися, не демонструвати байдужість до когось, а навпаки, дати їй змогу відчути перевагу над вами, виявляти в комусь гарні риси характеру, хвалити людину.

5. Бути уважним слухачем. Заохочувати інших розповідати про себе, вести розмову довкола інтересів співрозмовника.

6.Посміхатися.

 

                                                                    Підготувала: СовенкоЛ.В.