Творчість Тараса Шевченка

Підготував Учень 9 – А класу. Гембара Олександр. Творчість Т. Г. Шевченка2018 рік

Як відомо, Тарас Шевченко, за його ж свідченням, почав писати ще кріпаком у 1837 році

Першу збірку своїх поетичних творів Шевченко видав 1840 під назвою «Кобзар». До неї ввійшли 8 поезій: «Думи мої», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка», «До Основ'яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч». Поява «Кобзаря» — явище епохальне. «Ця маленька книжечка, — як образно висловився І. Франко, — відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухла, мов джерело чистої, холодної води, заясніла невідомою досі в українськім письменстві ясністю, простою і поетичною грацією вислову»

Кобзар – це народний співець, який приграє до свого співу на кобзі (струнному щипковому інструменті). Такий спів і нині поширений в Україні, і виконавців його з повним правом звуть кобзарями (з маленької літери). Разом з тим в Україні живе слово Кобзар (з великої літери). Це слово означає Тараса Шевченка, тільки його і нікого більше (у мусульман є спеціальне слово – тахаллус – псевдонім поета, який заміняє його власне ім’я…)

Одна з провідних тем Шевченкової творчості - тема жінки. Захоплення поета красою жінки, мрія бачити жінку щасливою. Еволюція жіночого образу в поезії Шевченка. Тема матері й сина. Творча інтерпретація поетом образу жінки і пієтет християнина. Різні типи втілення теми жіночої долі: романтичний ("Катерина"), реалістично-побутовий ("Наймичка", "На панщині пшеницю жала..."), символічно-узагальнений ("Марія").

Шевченко мав розвинуте відчуття драматургічності. Драматичні твори Шевченка, що дійшли до нас, — це п'єса "Назар Стодоля" (1843) та уривок історичної п'єси "Никита Гайдай" (1841). Не збереглися "драма чи трагедія в трьох актах" "Данило Рева", а також мелодрама у прозі "Невеста" Тарас Шевченко- не лише поет і прозаїк, а й драматург

Поема "Сон" ("У всякого своя доля") написана Шевченком у 1844 році в Петербурзі. Поет привіз з України живі враження дикої сваволі поміщиків, злиденного життя і нестерпних страждань кріпаків. Свій гнів вилив він у поемі, яка є гострою сатирою на царську Росію часів Миколи І, на всю систему кріпосницького ладу. За цю поему Микола І заборонив поету писати й малювати, засудивши до висилання в казахські степи.

Написані російською мовою повісті Шевченка – важлива частина художнього світу поета. Задум створених в останні роки життя повістей належить до раннього періоду творчості митця – до часу перебування в Петербурзі, коли особливо інтенсивно йшов процес його духовного й інтелектуального розвитку. За 1853 – 1857 рр. Шевченко написав близько двох десятків повістей російською мовою, з яких до нас дійшло тільки дев’ять.

ЩОДЕННИК 1857-1858 рр. Наприкінці заслання, коли питання звільнення було майже вирішене, Шевченко завів зошит, щоб записувати, що з ним та навколо нього відбувається. Журнал поета писався не як особисті нотатки, а як своєрідний автобіографічний твір; зошит був відкритий для друзів.

Серед небагатьох прижиттєвих видань Тараса Шевченка особливе місце посідає остання його книжка – “Буквар південноруський” для навчання дітей грамоті українською мовою у недільних школах, складена із кращих зразків фольклору та частково з власних творів. “Буквар”(1961) вийшов відносно великим накладом (10 тис. примірників) на кошти самого автора. Водночас ця книга була найдешевшою серед подібних видань і була доступною для широких верств населення. Шевченко реалізовував її за ціною 3 копійки.

Друге видання "Кобзаря" вийшло в 1844 р., до нього, як і до першого видання увійшли твори раннього періоду творчості Тараса Шевченка, коли він усвідомлював себе як "мужицький поет" і поет-патріот. У січні 1860 р. під цією ж назвою вийшла третя збірка, яка складалася з 17 написаних до заслання поезій (з них тільки цикл "Давидові псалми" повністю опубліковано вперше). Того ж року вийшов "Кобзарь" в переводе русских поетов" (СПБ, 1860; переклад російською мовою за редакцією М. Гербеля). Це останнє видання "Кобзаря" за життя автора.