"У слові мудрість і душа народу" поетична елегія

 

Центр професійно – технічної освіти м. Житомир

 

 

 

Методична розробка

 

 

 

У слові мудрість і душа народу

 

 

Поетичнаелегія

 

 

 

 

Підготувала та провела:

 вихователь гуртожитку Маслова Л.Л.

Житомир – 2016р.

Мета: формувати уявлення про мову як національну ознаку народу; показати учням красу і багатство української мови; розвивати вміння виразно декламувати вірші; виховувати любов до мови свого народу, прагнення досконало її знати.(слайд1)

Обладнання: Зал святково прикрашений рушниками, кетягами калини, плакатами, стіннівками вислови про мову; музичний супровід; презентація .

Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос — більш нічого. А серце б’ється-ожива, Як їх почує!.. (Тарас Шевченко)(слайд2)

«Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування» (Панас Мирний). 
«Мова така ж жива істота, як і народ, що її витворив, і коли він кине свою мову, то вже буде смерть задля його душі, смерть задля всього того, чим він відрізнявся від других людей...» (Панас Мирний).
«Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе» (Олесь Гончар).слайд 3

Читець( на фоні музики слайд 4,5): Серед ночі Київ
 Криється туманом.
 Розмовляє вітер
 З бронзовим Богданом.
 —  Облітав я, — каже, —
 Вулиці всі чисто.
 Як змінився Київ,
 Це прадавнє місто!
 Де вітри гуляли,
 Там нові квартали...
 А Богдан зітхає:
 —   Що там ті квартали…
 Нині і кияни
 Зовсім інші стали.
 Я сто літ на площі
 Днюю і ночую,
 Але дуже рідко
 Рідну мову чую

Ведучаслайд 6,7:Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну,
Красу її вічно живу і нову,
І мову її солов’їну.
Ведучийслайд8:Мій друже, брате,
Звертаюсь сьогодні до тебе
Мовою землі твоєї,
Мовою матері твоєї,
Народу твого мовою
Ведучаслайд 9:Вся історія народу - в мові,
Мова - душа народу.
Позбавити народ рідної мови -
Це означає вбити народ.
Ведучийслайд 10:Слова летять у душу, як лебідки,
І пахнуть п’янко житом і росою,
Калиною, цілющою травою,
Вербички юної дівочою красою.

Ведучаслайд 11:Мова — одне з багатьох див, створених людьми. Вона віддзеркалює душу народу, його історію. Бувають такі ситуації, коли навіть звучання рідного слова стає причиною особливого душевного стану, емоційного збудження будь-якої людини, не кажучи вже про тих, хто наділений, емоційно-образним баченням світу. Тож нехай наші почуття на сьогоднішньому святі стануть не тільки емоційними, а і яскраво колоритними й незабутніми.

Ведучий:слайд 12: 6 листопада 1997 року Президент України підписав Указ про відзначення щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця Дня української писемності та мови. Ось уже 19 років цей день спонукає нас задуматися – як глибоко сягає духовне коріння українців, що безпосередньо пов’язане з нашою писемністю та мовою. З часу винайдення писемності фактично почався період документальної історії людства, тому стало можливим не тільки передавати мовну інформацію на відстані, але й закріпити її в часі.
Ведучаслайд 13: Перші спроби письма відносяться приблизно до 35-50 віків до нашої ери. Спочатку це була гілочка пальми – знак миру. Потім – схематичне зображення предмета чи якогось явища. І нарешті – ієрогліфи. Прямим попередником слов’янської мови – є алфавіт, створений великими просвітителями слов’ян – братами Кирилом і Мефодієм.( Пісняслайд 14)

Ведучийслайд 15. Ознаки української мови фіксуються в пам'ятках, починаючи з найдавніших джерел, датованих XI ст., а без посереднім джерелом української, як і інших слов'янських мов виступає праслов'янська мова. 

Ведучаслайд 16. Горіли хроніки, храми і святі книги, а слово вийшло з вогню як заповіт. Гнане, принижене й занапащене, воно ніколи не відчувало себе як у полоні-безвиході. Воно начебто чекало великої пори, і вона прийшла: велика пора формування нації –XVI-XVII ст. 

Танець з рушниками слайд 17

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

( Всі виходять)

Ведучий:Сьогодні ми з гордістю і пошаною називаємо імена тих, хто у важкі часи піднімав свій голос на захист рідної мови

Ведучаслайд 18: Вперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці ХVІІ століття з виходом у 1798 році першого видання “Енеїди” Івана Котляревського, який вважається зачинателем нової української літературної мови. 
Так Котляревський у щасливий час 
Вкраїнським словом розпочав співати, 
І спів той виглядав на жарт не раз, 
Та був у нім завдаток сил багатий. 
І огник, ним засвічений, не згас, 
А розгорівсь, щоб всіх нас огрівати

Ведучийслайд 19:Т.Г.Шевченко своїм величезним талантом розкрив невичерпні багатства народної мови, осягнув її, і як ніхто, розкрив чудову, чарівну музику українського слова: 
Ну що б, здавалося, слова... 
Слова та голос – 
Більш нічого. 
А серце б’ється – ожива, 
Як їх почує!...

Читецьслайд 20,21: Діамант дорогий на дорозі лежав, —

Тим великим шляхом люд усякий минав.

І ніхто не пізнав діаманта того,

Йшли багато людей і топтали його.

Але раз тим шляхом хтось чудовий ішов,

І в пилу на шляху діамант він найшов.

Камінець дорогий він одразу пізнав,

І додому приніс, і гарненько, як знав,

Обробив, обточив дивний той камінець,

І уставив його у коштовний вінець.

Сталось диво тоді: камінець засіяв,

І промінням ясним всіх людей здивував,

І палюче огнем кольористе блищить,

І проміння його усім очі сліпить.

Так в пилу на шляху наша мова була,

І мислива рука її з пилу взяла.

Полюбила її, обробила її,

Положила на ню усі сили свої,

І в народний вінець, як в оправу, ввела,

І, як зорю ясну, вище хмар піднесла.

І на злість ворогам засіяла вона,

Як алмаз дорогий, як та зоря ясна.

І сіятиме вік, поки сонце стоїть,

І лихим ворогам буде очі сліпить.

Хай же ті вороги поніміють скоріш,

Наша ж мова сія щогодини ясніш!

Хай коштовним добром вона буде у нас,

Щоб і сам здивувавсь у могилі Тарас,

Щоб, поглянувши сам на створіння своє,

Він побожно сказав: „Відкіля нам сіє?”

 

Ведучийслайд 22: Україна та її культура святкують своє відродження. Але цьому передувала тяжка боротьба. Дуже багато жорстоких літ і століть пережила наша невмируща мова, мужньо знісши і витерпівши наругу наймогутніших царських сатрапів та посіпакшлахетсько-польських і своїх панів.

(Звучить пісня “Реве та стогне Дніпр широкий”.слайд 23,24,25)

На сцені стоять Мова та Україна в українському вбранні. До них виходять троє дівчат у чорному вбранні на плечах чорні хустини. Звертаються до Мови і України

1 Дівчина: Яка в мене радість, вам не уявити. Нарешті я зможу всім насолити. Все в середині запалюється гнівом, як я чую про українську мову. Морока наливає мені душу коли сміх її слуха, та я не вмираю, ні я оживаю коли катують українську мову. Скоро укази скрізь рознесуть вони мого серця істина суть.

2 Дівчина: На серці так легко, як ніколи, нарешті вийшли нові закони .Валуєвський циркуляр зрозуміє і школяр, а Екський указ тебе знищить враз.

3 Дівчина: Книг українських з закордону не возити. Давати  дітям імена українські, - заборонити. ( повертається до 2х дівчат обіймає їх і промовляє) Отепер сестри спробуємо жити.( Беруться за руки і співають навкруги Мови і України)

Пісня: Ось тепер тобі кінець українська мово.

Не постанеш під вінець згине твоє слово

Не читатимуть книжок, не напишуть вірші.

Є указ від царя, а йому видніше

Чи помилувать тебе, чи одразу вбити,

На колінця уставай, спробуй попросити

Собі милості в царя. Ха – ха –ха. Тра – ля – ля.

( Виходять. На сцені залишаються Мова і Україна)

Мова: О, ні не чтіть цього не буде. Я вільна, я не рабиня, не слуга. Я вільна люде. Поки у лузі на калині соловей співає. Поки милая синичка в гості прилітає, дотих пір я не скорюся  буду жити ( звертається до України) Не дозволю рідній ненці, плакати і тужити. Рідна моя матусенько не хвилюйся дуже . Є у мене браття й сестри і їм не байдуже, яка доля нас чекає.

Україна: Ти говориш доню добре. Слово в тебе теж хоробре. І я бачу, що народ наш  щиро відданий тобі. Він не дасть, я вірю,  мові згинути в біді. Прокидайтеся синочки , треба щось робити, допоможіть мою доню, мову відродити.

Мова: Вони почули, матусенько рідненька, ось бачиш поряд  так близенько. Ідуть наливайки, кармелюки, залізняки, богуни йдуть крізь хмари, щоб добре булаву тримати і тебе Україно гордо матір'ю звати.

Україна: Я в любистку і м'яті їх купала. Я в клинових листках їх гойдала дужих, відважних і мужніх синів, які на вітер не кидають слів.

( входить дівчина в чорному вбранні)

Мова: Знову ти прийшла сюди. Я ж благала не йти.

1 Дівчина: Знову плачеш мово рідна, сумуєш мовчки мати бідна, бо все російська мова витісняє, бо широка страна моя радная.

( Входить дівчина українка звертається до російської мови)

Україночка: Не радій на марно уперице, підштовхне народ до боротьби це, українці патріоти свого краю і їх заборони не лякають. Понад усе шанують рідну мову доньку України чорноброву. Кожен ладен голову покласти, але їм обом не дамо пропасти.( Виходить українка та дівчина в чорному. Входить хлопець звертається до України)

Хлопець: Не плач Україно, бо треба радіти, не всі яничарами є твої діти, що руку на матір і батька здіймають, бо пусто в їх душах, бо серця не мають. Та більшість життя готові віддати, за те, щоб ті хмари зловісні прогнати. За спів пташок і трелі голосні, за теплий вітер, за твої пісні, за те щоб усміхнулась доля.( виходить)

Мова:Боже, Господи, Ісусе на колінах я молюся пошли з неба живої росиці, оживити мої рани, дай мені  води напиться.

( Підіймається. Входить українка)

Україночка: Годі мові українській сумувати. Знову український словник друкувати. Українські твори можна вже писати. Не пропадеш рідна мово у широкім світі буде твоє слово прославлять на віки. Я принесла  звістку  нову «Віднині вивчатимуть рідну мову»

Мова( звертається до залу): Рідна мамочко, матусю Бог почув що я молюся, зі слав милість святую. Я живу, а не існую. Як серце бренить, як хочу співати, тебе рідна  ненька моя прославляти. Беру в себе ніжний гомін полів, пісню струмочка і спів солов'їний. Українська мово буде процвітати нею будуть усі люди розмовляти і дітей ростимуть у вільній державі і молитися будуть, щоб горя не знали.

Україна: О, мово вкраїнська царівна прекрасна ти щастя моє і  надія ти ясна. Тебе відстояли мужні лицарі народу, зберегли твоє багатство і чарівну вроду. Закінчилися нарешті всі твої страждання. Зникли підлії образи і поневіряння.

Україночка: Радіє сьогодні Україна славна, нарешті мова є державна. І ми разом з нею розвеселімось, мудрості й розуму  з книг наберімось.  Україну ми завжди її прославляємо, мово рідна настав твій час, вільно лунаєш ти поміж нас  живи з нами вічно квітуй і співай лунай на весь голос на весь рідний край.

Мова: Я така щаслива, матінко Вкраїна що квітучим садом стала ця руїна. Мене всі просять в хату завітати, маленьким колискову заспівати, а юним пісню про кохання, а літнім людям і потіху й спокій, сімейну згоду і сто щасливих років. Я їм дарую своє слово, доброту і до життя нового поведу, без лиха, бід де щастя й воля, на все хай буде Божа воля.

(Всі виходять. Пісня)

Ведучаслайд 26. 1991 року Україна стала незалежною державою. У статті 10 Конституції України, яку було прийнято 1998 року, стверджується: «Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України».

   Тож збережімо духовний заповіт наших поетів любити свою землю, любити рідно слово, як зберегли нам наші батьки й діди рідну мову в страшні часи лихоліть.

Ведучийслайд 27,28,. Адже ми хочемо, щоб нас поважали, а для цього, як писав Борис Грінченко, насамперед треба бути українцями «думкою, мовою, ділом».

Слава країни – це не лише її територія, мова, природні

багатства, а головне – люди, які своїми здобутками прославляють країну на весьсвіт. Слід згадати найвидатніших з-поміж тих, чиї імена назавжди увійшли в історичну пам’ять, у душу народу українського.

1.Микола Лисенко, український композитор, автор опер «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка», «Енеїда», автор дитячих опер і оперет.

2Михайло Грушевський – історик, організатор української науки, автор ілюстрованої історії України.

1.Ігор Тамм – видатний фізик-теоретик, лауреат Нобелівської премії з

фізики. Його дитинство пройшло у Єлисаветграді (нині Кіровоград), закінчив

Єлисаветградську чоловічу гімназію (1913 р.).

2.Микола Амосов – видатний український лікар, учений у сфері серцево-судинної хірургії, біокібернетик.

1.Леонід Каденюк – перший космонавт незалежної України, Герой України.

2. Відомі українські спортсмени:

Сергій Бубка (стрибки з жердиною), Лілія Подкопаєва (спортивна

гімнастика), Оксана Баюл (фігурне катання), Яна Клочкова (плавання), Олег

Блохін і Андрій Шевченко (футбол), Ірина Дерюгіна і Ганна Безсонова (художнягімнастика), брати Віталій та Володимир Клички, Василь Ломаченко іОлександр Усик (бокс)..

(Пісня про мову мами)

Гра з заломслайд 29

Ведучий: До ваших сердець дійшли слова про багатство української мови – нашої гордості.Зараз ми всі разом спробуємо дібрати слова у вірші про чарівну мову

Щоброзумним стати, треба ріднумову ….знати

Знаєкожен з нас чудово – не прожити нам без…. Мови

Ріднамовапелюсткова, мудра, світла …. Світанкова

Чарівна і калинова наша мова…. Веселкова

В нійтакі слова чудові, хліб і сіль на …рушникові

В ній в віках батьки і діти, як без мови в світи…жити

Понадсвітом хай лунає, хай ніхто не …забуває

Ріднумовуукраїнську, мудру, щедру….материнську

Ведучаслайд 30: Український народ любить жартувати. Хоч би якою була стомлена людина, але, почувши дотепний жарт, - усміхається. Пожартуємо і ми.

Читець:Не боялася дівулька

Ні лайки, ні бійки.

Закінчила школу на нещасні «трійки»,

Але в мами є знайомий

В університеті.

– Будеш ти на філософськім

Вчитись факультеті.

Та, з'явившись на екзамен,

Ляпнула дівулька,

Що жив колись на Вкраїні

Філософ Каструля.

І сказав екзаменатор,

Вставши із-за столу:

–          Я вам радив би вступити

В кулінарну школу.

І закінчила дівулька

Курси кулінарні.

Пече тепер пиріжечки

І оладки гарні.

І на кухні порядкує

Рукою твердою,

І не плутає Каструлю

Зі Сковородою.

Читець: КУХЛИК
Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має гроші - не мина жодної крамниці.
Попросив він:
- Покажіть кухлик той, що з краю.-
Продавщиця:
- Что? Чево? Я нєпанімаю.
Кухлик люба покажіть, той, що з боку смужка.
- Да какой же кухлікздесь, єслі ето кружка.-
Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:
- На Вкраїні живете й не знаєте мови.-
Продавщиця теж була гостра та бідова.
- У меняєстьсвой язик, ні к чему мне мова.-
І сказав їй мудрий дід:
- Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика і не знає мови.

.

Ведучийслайд 31: Рідна мова стосується насамперед виховання людської особистості, виховання самоповаги, національної самосвідомості, без них не може бути справжнього, а не паперового патріотизму. Адже «я»,— писав  письменник М. Пришвін,— можна сказати тільки рідною мовою».

Ведучаслайд 32, 33: Ось і підходить до кінця нашапоетична елегія. Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінець роду українського, що сягає сивої давнини. І негоже, просто соромно бути поганими нащадками у таких великих і славних батьків.

Ведучийслайд 34: Людині визначено Богом місце народження, країна, небо ; вона не може нічого того поміняти, як не може поміняти саму себе. А якщо щось із того призначеного їй, поміняє, то не на краще, бо чуже ніколи не буває кращим. І куди б ти не пішов – твоя Батьківщина, земля твоя, твоя мова, твій народ завжди будуть з тобою. І хотілося б, щоб від сьогоднішнього дня ви залишили у своєму серці хоча б одну краплину любові до рідної мови, щоб ви завжди пам’ятали, про те багатство, яке є у кожного з нас, і багатство це – наша рідна мова.

Заключна пісня (слайд 35.Мова єднання)