«Україна в огні». Дві війни - одна доля. Урок-дослідження в 11 класі

«Україна в огні». Дві війни - одна доля.

Урок-дослідження в 11 класі

Мета: дослідити історію написання кіноповісті О. Довженка «Україна в огні»; розкрити порушені автором проблеми; розвивати вміння аналізувати художній твір, рефлексувати й осмислювати його, удосконалювати навички самостійної роботи учнів із додатковою літературою; вчитися давати правильну оцінку історичним подіям, які відбувалися на території тимчасово окупованої  України в часи Другої Світової війни та зараз,на територіях Сходу,які захоплені ворогом; формувати почуття патріотизму, національної гордості; цінувати мир на планеті,бути справжніми патріотами рідної землі;виховувати інтерес до творчої спадщини О. Довженка.

Обладнання: портрет О. Довженка, виставка його творів,запис пісні «Коли закінчиться війна», підготовлені учнями презентації за темами.

Епіграф до уроку:

…Народ мій український чесний,тихий і роботящий,що ніколи в житті не зазіхав на чуже,потерпає і гине,спантеличений,обездолений . Болить у мене серце день і ніч.              О. Довженко

 Хід  уроку

1.Організаційний момент

Оголошення теми,мети і завдань уроку.

2.Ознайомлення з групами і визначення завдань  (клас об'єднано у 3 групи:»Літературознавці», « Історики», «Кореспонденти-аналітики»).

Учитель літератури.- Звертаю вашу увагу на епіграф  уроку.

-, на вашу думку, про що ми будемо говорити сьогодні?

-Хочу звернутись до групи «Літературознавці», які досліджували, крім кіноповісті, ще й «Щоденник» О.Довженка. Як сам митець пише про твір «Україна в ог­ні»?

(Учні зачитують запис із «Щоденника» від 26.ХІ.1943 р.)

«Що його робити, ще не знаю. Тяжко на душі і тоскно. І не тому, що пропало марно більше року роботи, і не тому, що возрадуються вразі і дрібні чиновники переля­каються мене і стануть зневажати. Мені важко од сві­домості, що «Україна в огні» — це правда. Прикрита і замкнена моя правда про народ і його лихо.

Значить, нікому, отже, вона не потрібна і ніщо, видно, не потрібно, крім панегірика»

• Яку правду мав на увазі О. Довженко,говорячи про «Україну в огні»?    ((Учні доводять, що письменник в першу чергу дошукується причин зрадництва)                                                                                                        Виходячи з відповідей, прокоментуйте, будь ласка, тему нашого сьогоднішнього уроку( Записуємо в зо­шити тему уроку.)

х груп:

• Працюючи над дослідженням проблем і завдання­ми, поставленими на уроці, висновки прошу подати у вигляді проектів  і за­хистити їх.

2. Мотивація пізнавальної діяльності

Група «Історики» 

 Друга світова війна, в якій узяла участь 61 країна –– понад 80% населення земної кулі, серед них і Українська республіка, що входила до складу Радянського Союзу, належить до числа тих подій, що визначили  маршрут світової історії в другій половині XX ст.

Уже в перші години Великої Вітчизняної війни шквальний вогонь частин вермахту і бомбові удари німецької авіації по містах і селах,комунікаціях,мостах завдали великої шкоди радянським сухопутним військам,авіації,дезорганізували рух на залізницях і шосейних дорогах. У перший день війни гітлерівська авіація розбомбила 66 радянських аеродромів,знищили 1200 літаків безпосередньо на землі. Чорноморський та Балтійський флот так само втратили третину кораблів на рейдах.

Учитель літератури.

Про що  свідчить цей запис О.П.Довженка:» У грізну велику годину життя свого народу не вистачило у них ні розуму,ні великої душі.Під тиском найтяжчих обставин не одійшли вони на схід зі своїм великим товариством…Звиклі до типової безвідповідальності,позбавлені урочистої заборони і святості заклику,мляві від натури,не піднялися  до висот розуміння ходу історії,що кликала їх до велетенського бою,до надзвичайного.І ніхто не став їм з зі славних прадідів історії,великих воїнів,бо не вчили їх історії. Не помогли й близькі рідні герої революції,бо не шанували їх у селі .Серед перших ударів долі загубили вони присягу свою,бо слово «священна» не дзвеніло в їх серцях урочистим дзвоном.Вони були духовно беззбройні,наївні й короткозорі.»

-Як заходили німці на територію України?(Іде показ слайдів з фото,де німецьких  солдат зустрічають як визволителів.)   

 - Чому різне ставлення було у народу до ворожих солдат?

- Хто у цьому винен?                                                                       Група «Історики»   Багато хто,переживши весь жах сталінських депортацій, репресій,зустрічали німецько-фашиських окупантів з радістю. В їх пам’яті ще свіжими були спогади про те,коли вони буди громадянами Австро-Угорщини,подій Першої світової війни і окупаційна політика окупаційних військ у Східній Галичині. Після репресій 39-41 року вчинених НКВС на Західній Україні,німецьку армію в окремих селах зустрічали як визволителів. Багатьом українцям Німеччина видавалися єдиною зовнішньою силою, яка змогла змінити статус України в Європі ,національно  свідомі жителі сподівалися на відновлення української державності. Насильницька колективізація, голодомор 32- 33 років масово винищили діячів освіти, науки і культури.

Численні політичні процеси,жертвами яких стали мільйони громадян України,давали розуміння того,що так не повинно бути.

З осені 1939 року до осені 1940 року було репресовано,головним чином депортовано  без суду й слідства і навіть без письмового звинувачення близько 10 % населення Західної України.

Учитель літератури. У ті грізні роки твори О. Дов­женка кликали людей на боротьбу проти ненависного ворога. Його кіноповість «Україна в огні» посідає в лі­тературі середини XX століття особливе місце.

• Як ви думаєте, чому О. Довженко звернувся до жанру саме кіноповісті, створюючи «Україну в огні»? (Висловлюється думка про те,що письменник з самого початку мріяв про екранізацію твору. Розуміючи,що фільмом,в який доцільно вставити і кадри кінохроніки,можливо донести до глядача багато того,що залишається за можливостями звичайного  твору.
• А  які твори ми називаємо кіноповістями?
• Яке доповнення хоче нам запропонувати група літературознавців?(Кіноповість була розпочата в часи відступу ,задум написати сценарій про покинуту ворогам Україну в Довженка з'явився тоді,коли він довідався про здачу німцям Києва. Написана по гарячих слідах,вона вражає правдою,щирістю й болем за долю країни та народу.                                                                 -Група  « Дослідники»   Письменника  «розпинали» на нараді ,яка відбувалася в Москві і тривала більше двох годин. Були запрошені члени Політбюро та керівництво Спілки письменників України. На думку вождя,в кіноповісті не було жодного позитивного персонажа,  всі - негідники й мерзотники,а образи комуністів,радянських працівників-надзвичайно схематичні. Не сподобалось і те,що жодного слова не було сказано про класових ворогів-українських націоналістів.                                                            -Як О. Довженко відреагував на це?

Група «Літературознавці»                 Запис із «Щоденника» від 28 листопада 1943 р.:

«Заборона “України в огні” сильно пригнобила мене. Ходжу засмучений і місця собі не знаходжу. 1 все ж таки думаю: хай вона забороняється, Бог з ним, вона все одно написана... промову виголошено. Я напи­сав оповідання чесно, отак, як воно є і як бачу життя і страждання мого народу»

Учитель літератури.Серце О. Довженка краялося від образи і тяжкої неправди — він же був готовий показати правду.А тут повний крах надій та сподівань.

3. Аналіз кіноповісті

• Якою картиною розпочинається кіноповість?
• Чому Довженко дав своїм героям таке прізвище?

-Яку функцію виконує пісня «Ой піду я до роду гуляти»?(Виконання пісні ученицею)

-Сформулюйте ідею твору.

-Визначте основну думку .  (Автор вірить в перемогу над окупантами і впевнений-український народ є безсмертним.)

  - Горіла земля,гинули люди. Армія відступала,було зрозуміло, що перевага на боці ворога.(Слова учителя про  відступ  наших бійців дублюються фото -слайдами з армійської фотохроніки.)

-Як автор зумів показати розкол нації зсередини?(Тисячі біженців прямували на схід.Селяни ж не могли просто так кинути своє господарство,їх тримали земля,худоба… )   Доповнення  групи «Літературознавці». Зачитують цитату:» Селяни дивилися услід від'їжджаючим і  говорили:»А куди ж вони ото їдуть,бодай їм добра не було!Щоб вони бігли й не переставали!Та нащо ж їх везуть машинами? Може б, машини та на щось інше пригодилися!»  …Ті,що їхали в тил, питали один в одного:»Слухайте, чому вони не тікають? Ви бачите?Вони не тікають?- Ну ясно. Чого їм тікати? Вони ждуть німців». Так розколювалася нація зсередини. Це один з трагічних наслідків війни.                                                                                                 -Доведіть, що долю України письменник показує у символічному образі покинутої на глум жінки?

-Що ви можете сказати про Олесю?

-Хто така Христя Хуторна-зрадниця,запроданка чи жертва?

-Чи можемо ми виправдати її?

Група» Історики»

«Я глибоко переконаний,що німці одружувалися з нашими дівчатами згідно таємного наказу:убити ворожих солдат і забрати в подружжя ворожих жінок. Вони уважні кавалери,і так небагато треба,щоб купити жіноче серце,що виросло серед грубості і байдужості до своєї жіночої статі. А найстрашніше-що дівчата не знають,що,виходячи заміж за німців,вони зраджують Батьківщину,їх не учили бути вірними Батьківщині-їх учили класовій ворожнечі і боротьбі,їх не учили історії. Народ,що не знає своєї історії,є народ сліпців.»

                                                                      «Щоденник 23.05.19942»

-Чи вірив фон Крауз у швидку перемогу над Україною?

-Що ж за «ахілесова п’ята» є у нас,українців?(Зачитуємо  цитату з твору,учні коментують прочитаний текст,висловлюють свої думки,доводять ,що саме ця « ахілесова п'ята» й привела  нас і  до  нинішньої війни , яка точиться на сході країни.)

Слова вчителя.( Українці ніколи не прагнули воювати,але весь час змушені захищати свої землі від ворогів. Миролюбність та щира й довірлива натура здавалася декому слабкістю та безвольністю. Так сталося і в 2014 році , хто міг сказати , що наші «брати» віроломно захоплять Крим , Донбас. Все відбувалося так швидко й раптово , що наші військові не чинили супротиву , думаючи, що це провокація. Важко сказати , але нам , пересічним громадянам , здається , що мала місце й зрада. Чи на своєму місці були генерали ? Можливо, за зраду  щедро заплачено ?

 Кореспонденти –аналітики.

(показують слайди і розповідають про продажність політиків сьогодення , проводяться паралелі між висловами Еріка Коха та В.Жириновського , В.Кисельова щодо України .)

Ерік Кох, райхскомісар Украї́ни

Кореспонденти-аналітики . 29серпня 2015 року- Іловайська трагедія.З того часу кордони між Росією та Україною проведені кров'ю.366 наших бійців загинуло,426 отримали тяжкі поранення,300 потрапили в полон. Іловайськ  став точкою відліку,після якої АТО закінчилось і всім стало зрозуміло: проти України воюють російські війська.                                                                                                              

  Іловайська історія для нас, українців,-це, з однієї сторони –трагедія, а з іншої- це історія про подвиг багатьох людей. Ми маємо пам'ятати його та вшановувати, пам'ятати як загиблих, так і тих, кому вдалося вижити. Немає ціни героїзму та мужності бійців,що боронять нашу землю сьогодні.                                   Учитель літератури. Час летить, але люди не змінюються .Одні збагачуються в грізні роки, інші захищають Батьківщину, не жаліючи себе. Не думаючи про нагороди, посади. Славні нащадки козаків боронили, боронять і будуть боронити землю від усіх ворогів.                                                                                                    

 Група «Літературознавці»

« Щоденник» 12 липня 1943 р.

«Розгром Південно-Західного фронту, себто 6-ї. і 40-ї армій, є одним з найтяжчих ударів по Україні. Тут загинула величезна кількість українців. Український чесний наш народ поніс найтяжчі жертви у цій війні. Бідні мої, рідні люди. Честь і слава і вічна пам’ять.Краще загинути в бою, ніж конати в животінні другорядного пасинка історії!!!»

-У чомувиявляється зараз національна самосвідомість  українців?( Показ слайдів про кіборгів, про героїв нашого часу, які захищають нашу землю,доповнення кореспондентів-аналітиків)

На століття пам’ять про цей подвиг житиме в серцях українців і на ньому виховуватимуться покоління захисників України

Легендарна оборона Донецького аеропорту українськими військовослужбовцями, що тривала 242 дні, безперечно, стала славетною сторінкою української військової історії. Адже оборона ДАПу тривала лише на тиждень менше, ніж героїчна оборона Севастополя від фашистських загарбників під час Другої світової війни, і значно довше за оборону Брестської фортеці.

Оборонці Донецького аеропорту віднині й навіки стали символом незламності духу захисників України.

Бої за аеропорт стали символом народження нової української армії.  Старий термінал та його периметр зайняли українці, а новий захопили чеченці, росіяни та донецькі сепаратисти, Протистояння затягнулося на довгих вісім місяців. Відтоді аеропорт імені Прокоф'єва став упізнаваний у всьому світі, а через півроку боїв саме він перетворився на символ незламності українського народу. А почалося все у понеділок 26 травня 2014 року. На наступний день після президентських виборів. З камер спостереження видно, як капітан донецького СБУ, завербований російськими спецслужбами, заводить бойовиків у термінал. Саме з цього моменту розпочалося 242 дні пекла для обох сторін. Сьогодні від  аеропорту залишилася тільки назва.

Група»Історики».Територія України завжди посідала значне місце в планах загарбників. Особливо цінувалася земля. Чорнозем фашисти вивозили до Німеччини ешелонами.

 Український напрям, за планом “Барбаросса”, був одним із найголовніших,розглядався,як одна з основних цілей завойовницької політики фашизму. Гітлерівське керівництво мало мету якомога швидше оволодіти ресурсами України, аби послабити військово-промисловий потенціал СРСР і  створити плацдарм для подальшого розгортання воєнних дій та перемоги над Радянським Союзом.                                                   

  Учитель літератури. Російська агресія  несе в собі не   захист російськомовних жителів , а звичайний грабунок. Можливість вкрасти,поживитися за рахунок інших, є цілком прийнятливим  рішенням  для РФ. Так  чим відрізняється Друга Світова війна від нинішньої ?

Учитель літератури. На службу до німців ішли не лише заброди, а й ті ,               кому в грізні години лихоліття «не вистачало ні розуму,ні великої душі."

• Чи з доброї волі Лаврін Запорожець став старостою села?
• За що німці заарештували Лавріна?
• Проаналізуйте протистояння на колючому дроті між Забродою і Запорожцем.

Письменник на цих образах показав протистояння двох правд, двох ідеологійй, двох типових доль українців. Вони ніколи не вибачать один одному. У Заброди своя правда,і можна зрозуміти його ненависть до системи та її представника,який «розкуркулив» його родину і відправив у Сибір. Однак справедливою є думка Лавріна:»Часом в’язні й судді повинні битись  поруч,  коли Батьківщина гине». Невміння прощати,зрозуміти один одного,примири-тись заради спільної мети-велика проблема українців і сьогодні.

• Оцінюємо це протистояння з позиції сьогодення. Чи повинні ми амнистувати тих, хто боровся проти наших військових із зброєю в руках? Як нам жити поряд з нинішніми «забродами »?
• Які слова Лавріна дають можливість нам примиритися в подальшому з тими громадянами України, які живуть на окупованих територіях? Чи можливий ,взагалі,процес примирення?

Учитель літератури. Діти, ви вже дорослі ,прошу  висловлюватися чесно, так, як підказує серце.Бо ці дві війни-це біль нашого народу, тобто, нас з вами.

•   За що билися  наші бійці?
•   За що умирали?
•   Чи випадково автор показав сцену ,де бійці після кривавого поєдинку розташувалися на сільському кладовищі? ( Обов'язково учні повинні зачитати цитату: «Безсмертя народу почувалося тут,на могилах,в отсій зміні людських поколінь. Тут сиділа і лежала сама наша історія. Тут наші корені. І якщо історією стануть сьогоднішні бійці,значить українська нація має майбутнє».)
•   Група «Кореспонденти- аналітики». Демонструється презентація зі слайдами,де екран поділено на дві половини : кожному фото часів Другої Світової війни паралельно підібрано відповідник з нинішнього часу. На слайдах показано  бойові дії, поранені,вбиті,полоненні,поховання героїв –захисників нашої держави( в цей час звучить у записі пісня «В той день, коли закінчиться війна» . В закінченні учениця озвучує слова Ліни Костенко:

А ви думали,що Україна так просто.

Україна-це супер.

Україна-це ексклюзив.

По ній пройшли всі катки історії.

На ній відпрацьовані всі види випробувань.

Вона загартована найвищим гартом.

В умовах сучасного світу їй немає ціни.

Учитель літератури. У своєму безсмертному творі

О. Довженко порушив надзвичайно важливі проблеми, актуальні, на жаль, і сьогодні.

•   Які, на вашу думку, це проблеми?

Учні називають проблеми, порушені О. Довженком у кіно­повісті «Україна в огні», роблять записи у зошити:

-проблема національної самосвідомості людини і на­роду;

-трагедія Другої світової війни;

-«гібридна війна» нашого часу:

-сенс життя пересічної людини (на війні і в мирний час);

-проблема цінності загальнолюдських ідеалів.

4.              Підсумок уроку

Домашнє завдання.Використовуючи метод «Фанфік», написати листи –звернення  до героїв,які захищали країну у роки Другої Світової війни та  нинішніх воїнів , котрі захищають сьогодні  нашу Батьківщину від ворогів.

«Україна  в  огні»  - гірка  правда  мого  народу.

Дві  війни – одна  доля

Урок - дослідження

Учитель  Чабаненко  Г.О.