"Українська Держава Павла Скоропадського"

Завдання «Я, ГЕТЬМАН ВСІЄЇ УКРАЇНИ». Прочитайте уривки зі спогадів Павла Скоропадського. Чи розділяєте ви міркування та вчинки гетьмана Української Держави? Які судження та твердження Павла Скоропадського є актуальними в наш час?

Чому свій виступ П. Скоропадський вважав необхідністю? … Пам'ятайте, що коли б не було мого виступу, німці… завели б на Україні звичайне генерал-губернаторство. Тим самим не було б Української держави, яка реально появилась на світовій арені хоч в цьому короткому періоді Гетьманства. А це значить, що ідея ук­раїнської державності в очах чужих і своїх здавалась би й досі нездійснимою утопією. Від часів Гетьманства 1918 року де­ржавність українська стала фактом, з яким світ вже рахувався і буде рахуватись. Тепер тільки від нас самих, українців, за­лежать докази, що факт цей здатний до життя. П. Скоропадський «Спогади».

Чим П. Скоропадський пояснив необхідність встановлення диктатури в країні? Я відчував відповідальність за долю батьківщини, тому я взяв владу до своїх рук… … Я не диктатор, але таким чином, я прагнув оволодіти ситуацією, зберегти незалежну Україну в найскладніших умовах. Як відставний генерал, я був упевнений, що ліберальний демократизм, відродження приватної власності, аграрна реформа врятують молоду державу, поставлену на межу катастрофи невдалими соціальними експериментами Центральної Ради. «Визначні особистості України».

Які риси, на думку гетьмана Скоропадського, мають бути притаманні людям для досягнення мети? Я завжди любив людей честолюбних. Це люди, в більшості випадків, які вміють бажати і досягати наміченої мети. Я … вірю, що якби люди були відверті і хоч небагато відійшли від особистих інтересів, якби було більше довіри один до одного, то мої думки, проведені в життя, могли б примирити всіх. І ще одна риса, але це уже стосується багатьох діячів, — безпринципність, повна відсутність благородства. Жалілись, що при старому режимі були пограбування, але не можна уявити собі, у скільки разів вони збільшились, за час революції. П. Скоропадський «Спогади».

На які свої помилки звертає увагу П. Скоропадський? Одна з головних моїх помилок, викликана тим, що моя поява на посаді гетьмана сталася зовсім не планомірно, а майже раптово для мене самого, … що перед тим, щоб взяти владу в руки, я не мав людей, які поділяли б мої переконання, які довіряли б мені, а я їм цілком. … а цих людей я … не міг знайти в даний момент. У мене не було, дуже великих особистостей, але, за малим винятком, усі ці люди були працездатні, працювали чесно, і я думаю, що якщо б обстановка не склалася так убивчо важко, Україна могла б бути виведена з тієї прірви, куди вона потрапила. Я визнаю свою провину і провину військового міністерства і всього вищого командного складу в тому, що ми припускали, що німці будуть стояти до пізньої весни, і ми встигнемо сформувати справжню армію, за останнім словом військового мистецтва. Ми не врахували, що в Німеччині буде революція, яка змінить все положення. П. Скоропадський «Спогади».

Задля якої єдиної справи люди мали б підтримати П. Скоропадського, не звертаючи увагу на його прорахунки? Одна з основних переваг всякого хто стоїть при владі - вміти переконати людей йти до нього, і для цього необхідно вдаватися до, цілому ряду дій театрального характеру. Я до них не вдавався. Я настільки був переконаний у правоті своєї справи, настільки мало думав про себе, маючи на увазі тільки одну справу - створення порядку в цій, величезної країні, що вірив, що заради цього мене підтримають без всяких демагогічних прийомів з мого боку… . Мені здавалося, що які б не були у людей політичні переконання, всі підуть за мною. Тому, що ніколи раніше Україна не мала такого певного обличчя держави, як при мені, ніколи мрії українців не були б такі близькі до здійснення, як за час Гетьманства. Я переконаний, що Україна може існувати лише у формі Гетьманства. Звичайно, роль гетьмана повинна бути істотно урізана в порівнянні з тими правами, які я собі лише тимчасово присвоїв для проведення в життя всіх тих починань, які інакше проведені бути не можуть. П. Скоропадський «Спогади».

Які уроки потрібно винести ураїнцям, виходячи із наведених міркувань П. Скоропадського? Великоросам і взагалі особам, заперечуючим Україну, мені здавалося, потрібно було йти в той час зі мною, так як це був єдиний великий оплот проти більшовизму. … Далі буде гірше, більшовизм, заллє всю Україну. Не буде ні України, ні Росії. … Наші українські демагоги, скидаючи гетьманство,… знищили Україну, як уже визначену одиницю. Тепер українцям прийдеться починати спочатку. … Більшовизм до нас би не пробрався, якби весь державний апарат був цілий і українські партії не прийняли б участі в повстанні. Зусиллями всіх формувань, які в нас були, можна було не дати Україну на більшовицьку загибель. Але ні керуючі росіяни цього не розуміли, а українці не могли, хоча б тимчасово, відмовитися від своїх мілких честолюбних розрахунків заради великої справи. «Директорії тут міри залишиться шість неділь, потом тут і духом її пахнути не буде, тут буде більшовизм». Я помилився: Директорія в Києві сиділа всього лиш три тижні, але з першого ж дня готовилась тікати. П. Скоропадський «Спогади».

На думку П. Скоропадського, що є вищою цінністю порівняно із наявністю влади? «Я, Гетьман усієї України, на протязі семи з половиною місяців усі свої сили витрачав, щоб вивести край з того тяжкого становища, в якім він перебуває. Бог не дав мені сил справитися з цим завданням, і нині я, з огляду на умови, які тепер склалися, керуючись виключно добробутом України, відмовляюся від влади». П. Скоропадський «Спогади».