ТЕМА. Позакласне читання. Т. Шевченко. «Назар Стодоля»
МЕТА:
предметні компетентності
розуміння духовного імпульсу, який подала діяльність Шевченка – драматурга в розвитку українського професійного театру;
ключові компетентності
оцінювання й характеристика внеску Т. Шевченка в скарбницю української драматургії, у розвиток української літературної мови, у світовий мистецький поступ; уміння користуватися різними джерелами інформації; узагальнення й систематизація її.
Усвідомлення важливої ролі Т.Г. Шевченка в історико-культурному поступі України.
Конспект уроку з української літератури в 9 класі вчителя Енергодарського навчально-виховного комплексу №1 Енергодарської міської ради Запорізької області Пилипенко Людмили Дмитрівни, вчителя української мови та літератури спеціаліста вищої кваліфікаційної категорії, звання «учитель - методист»
ТЕМА. Позакласне читання. Т. Шевченко. «Назар Стодоля»
МЕТА:
предметні компетентності
розуміння духовного імпульсу, який подала діяльність Шевченка – драматурга в розвитку українського професійного театру;
ключові компетентності
оцінювання й характеристика внеску Т. Шевченка в скарбницю української драматургії, у розвиток української літературної мови, у світовий мистецький поступ; уміння користуватися різними джерелами інформації; узагальнення й систематизація її.
НЛ–2
Емоційно-ціннісне ставлення
Усвідомлення важливої ролі Т.Г. Шевченка в історико-культурному поступі України.
Типу уроку: урок позакласного читання.
ФОПД: фронтальна, групова.
Методи і методичні прийоми: словесні (бесіда, розповідь), наочні (презентація), практичні (інсценізація, гранування, робота з текстом).
Обладнання: мультимедійна презентація, ілюстрації до змісту «Назар Стодоля», відеозаписи програмового твору митця; дидактичний матеріал (картки).
ХІД УРОКУ
І. Організаційний етап. Емоційна готовність учнів до уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань.
1. Літературна вікторина «Т. Шевченко — творець вітчизняного»
Спростуйте або підтвердіть думку.
2. Експрес-опитування «Захоплення Т. Шевченком минувшиною України»
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Степ та воля — козацька доля
Народне прислів'я
Коли прощають люди, то бог милостивіший за нас
Т. Шевченко
Вступне слово вчителя
У своїй творчості Т. Шевченко неодноразово звертався до історичного минулого свого народу, шукав там відповідь на гострі проблеми сучасності. Особливо митець захоплювався добою козаччини, яка приваблювала його своєю героїкою, волелюбними настроями. Тому і показував її часто у своїх творах як взірець життя, гідною людини, утверджуючи необхідність боротьби проти самодержавно-кріпосницької системи, яка принижувала національну гідність, калічила особистість. Серед кращих творів на цю тему є драма Тараса Григоровича «Назар Стодоля».
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Теорія літератури. Що вам відомо про драму як літературний жанр?
1.1. Драма (гр. drama — дія) — 1) Рід художньої літератури, у творах якого життя подається через розмови та вчинки дійових осіб. Має такі основні види: драма (у вузькому значенні), комедія, трагедія — призначені для вистав у театрах. 2) Художній твір (п'єса), в якому показано важкий у розв'язанні життєвий конфлікт між певними групами людей чи окремими особами із суспільством; розв'язка такого конфлікту часто не має трагічного характеру.
1.2. Діаграма Вена. Особливості драматичних творів:
2. Опрацювання твору Т. Шевченка «Назар Стодоля»
2.1. Інсценізація епізоду з драми.
2.2. Як виник задум написати програмовий твір Кобзаря?
Глибоке вивчення минулого, шукання нових драматичних засобів його відтворення дали змогу Т. Шевченкові створити драму «Назар Стодоля» (1842–1843), яка стала явищем у європейській драматургії.
2.3. Тема: зображення суспільного життя різних прошарків населення на Україні в XVII ст.: поет уводить читача у складний світ кичатих, які прагнуть багатства, чинів, слави навіть ціною щастя рідних дітей, протиставляючи їм світ простих українців і козаків.
2.4. Ідея: висміювання козацької старшини, уславлення благородства низових козаків, їх волелюбність і відвагу.
2.5. Основна думка:
а) викриваючи й засуджуючи антигуманний, потворний характер шлюбу з розрахунку, Т. Шевченко доводить, що сім'ю слід будувати на взаємній любові, довірі, духовній близькості людей;
б) у моральних основах народного життя Кобзар бачить силу, здатну піднести особистість до героїзму.
2.6. Жанр: історична соціально-побутова драма.
2.7. Особливості твору: багатогранність у змалюванні характерів героїв; відтворення народних звичаїв та обрядів; поєднання народних звичаїв та обрядів; поєднання ліричного і гумористичного.
2.8. Конфлікт твору — соціальний, який розгортається в побутовому плані на правдиво відтвореному тлі історичного минулого України після Визвольної війни під проводом Б. Хмельницького. Ця доба в історії країни характеризується загостренням суперечок між козацькою верхівкою, у руках якої була зосереджена вся повнота політичної, економічної і військової влади, і рядовим козацтвом, народними масами.
2.9. Сюжет, композиція.
Хома Кичатий — сотник, який вирішив збагатитися за рахунок того, що він силоміць видасть свою дочку заміж за старого полковника Молочая. Жених присилає сватів, але цьому перешкоджає Назар, якого любить Галя.
Сотник категорично забороняє дочці зустрічатися із Стодолею. Назар у розпачі. Гнат, побратим засудженого козака, вирішує допомогти горю. Друзі умовляють Стеху, ключницю Кичатого, за винагороду допомогти викрасти Галю з батьківського будинку. Кохані знову разом, вони чекають коней, щоб виїхати на постійне помешкання у Січ. Незабаром з'являється Кичатий, якому Стеха (що виявила вигідну для себе дворушність) розповіла про викрадення Галі. Виникає сутичка між сотником з одного боку і Назаром, Гнатом з іншого. Ситуація склалася на користь молодих. Хома благословляє їх на одруження.
Експозиція: рішення Хоми видати дочку заміж за полковника; очікування сватів.
Зав'язка: одночасне з'явлення у хаті Кичатого сватів і Назара; конфлікт між сотником і простим козаком.
Розвиток дії: опис народних вечорниць напередодні Різдва; рішення Гната допомогти побратиму в його горі — за допомогою Стехи викрасти кохану в батька.
Кульмінація: сутичка Хоми з побратимами.
Розв'язка: згода Кичатого на шлюб Назара і Галі.
2.10. Робота над змістом твору. Обговорення питань.
І акт
ІІ Акт
ІІІ Акт
3. Завдання до змісту твору «Калейдоскоп рубрик»
3.1. Рубрика «Моя уява». Скласти асоціативний портрет до образу Назара.
Н — надзвичайно щирий і відвертий;
а — активний у рішенні пов'язати своє майбутнє життя з Галею;
з — закоханий у чарівну дочку Кичатого;
а — адекватно сприймає підступність людини, яку він захистив від смерті.
р — рішуче діє у боротьбі за своє майбутнє
3.2. Рубрика «Народна скарбничка твору». Опрацювати зміст приказок, прислів'їв, крилатих виразів, які використав Т. Шевченко у драмі. Негріте залізо не зогнеш. Побачимо, як попадеться нашому теляті вовка
спіймати. Піймав не піймав, а погнаться можна. Нагадали козі смерть. Казав пан — кожух дам, та й слово його тепле. Кирпу гне. Аби б через поріг, то ми й за поріг глянем. Ми всі на один шталт шиті. Хто багацько обіщає, той нічого не дає. Пиши пропало. Береженого бог береже. Рівніш згладиш, тісніш ляжеш. Вольному воля, а спасенному рай. Коли б мужику не жінка, не знав би він скуки, коли б не горілка, де дівать би буки. Слухать — що їсти, в горшку не бовтати, усів не марати, слов не пропускати, другим не мішать.
3.3. Рубрика «Вернісаж героїв твору». Робота у малих групах. Скласти інформативне ґроно.
3.4. «Мозковий штурм». Відтворити ланцюжок думок. Визначити життєве кредо героїв твору (групова робота).
Кичатий: «Женись не на чорних бровах, не на карих очах, а на хуторах і млинах, так і будеш чоловіком, а не дурнем». «Рівніш згладиш, тісніш ляжеш».
Гнат: «Чарка горілки козаку миліша усіх жінок на світі». «Вольному воля, а спасенному рай».
Кобзар: «Слухать — що їсти, в горшку не бовтати, усів не марати, слов не пропускати, другим не мішать».
Назар: «Ми поїдемо туди, де нема і не буде ні полковника, ні батька твого, де тільки одна воля, одна воля та щастя». «Коли прощають люди, то бог милостивіший за нас».
Стеха: «Чи мало що люди обіцяють, коли їм припаде нужда?»
3.5. Рубрика «Сам собі режисер». Робота у парах. Продумати і скласти міні-продовження твору Т. Шевченка «Назар Стодоля».
3.6. Рубрика «Пізнай літературного героя за наведеною цитатою». Літератур-ний диктант.
V. Підсумок уроку. Рефлексія
Скласти сенкан до образу: І ряд — Назара; ІІ ряд — Галі; ІІІ ряд — Гната.
VI. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів (картки самооцінювання).
VII. Домашнє завдання
Підготувати цікавий матеріал про творчість Т. Шевченка на одну із запропонованих тем: