Українська мова, 8 клас Тема уроку. Неозначено-особове речення

Українська мова, 8 клас

Тема уроку. Неозначено-особове речення

Мета уроку:  поглибити знання учнів про односкладні дієслівні речення,  сформувати поняття про неозначено-особове речення, способи вираження в ньому головного члена, повторити вивчене про означено-особове речення, розвивати творчі вміння  аналізувати, трансформувати й конструювати  неозначено-особові речення, у яких головний член має різні способи морфологічного вираження;  виховувати любов до рідного краю та пошану до народних звичаїв.

ТИП УРОКУ: урок засвоєння нових знань, умінь і навичок з елементами повторення

ОБЛАДНАННЯ: підручники, зошити, технічне обладнання, роздавальний матеріал

ХІД  УРОКУ

І. Організаційний момент.

Знайомство (Розповісти коротко про себе, використовуючи односкладні  речення.) Який вид односкладних речень  ви  використали?

ІІ. Актуалізація опорних знань.

• Означено-особовим називається речення,  в якому головний член виражений іменником у будь-якому відмінку. (Ні, це стосується називних речень)
• Односкладне речення, що передає дію та стан незалежно від будь-якої особи, називається означено-особовим. (Ні)
• В означено-особових реченнях присудок  може бути виражений дієсловом наказового способу. (Так)
• Речення ,  у якому дія сприймається узагальнено називається означено-особовим. (Ні, узагальнено-особове)
• Називне речення вказує на дію, яку виконує певна особа. (Ні, означено-особове)
• Речення «Вірю в майбутнє твоє, Україно!» є узагальнено-особовим. (Ні)
• В означено-особових реченнях  дію виконує  невизначена особа. (Ні)
• Речення «Правда неправду перетягне»  є узагальнено-особовим. (Ні, двоскладним).

Учитель. Отже, ми повторили вивчені види односкладних речень та  спосіб вираження головного члена  в односкладних реченнях.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Вправа на спостереження. Порівняйте двоскладні та односкладні речення. Чи є між ними відмінність?  Якщо є, то яка?

Учні готуються до свята                                  У  школі  готуються до свята рідної  мови.                                                           рідної мови .   

Висновки учнів.          

ІІІ.   Оголошення теми та мети уроку.   

Робота з підручником. 

Робота з таблицю с. 44 (Заболотний  О. В.) 

Повне визначення      неозначено-особового речення .

ІV.Закріплення  вивченого матеріалу.

1) Коментоване письмо. Підкреслити граматичну основу тільки в неозначено-особових реченнях. Прокоментуйте, чим виражене дієслово.

На Маковея збирають  геть усяку городину: мак, кріп, цибулю, часник, моркву, соняшник, буряк. І це чисто все в’яжуть в один пучок, обв’язують маленькою хустинкою, або рушником. Той збираний пучок  називається «Маковеєм». Його несуть у церкву, освячують, а, приносячи додому, застромлюють на кілок проти сонця, щоб він висох. Маковеєве зілля дуже помічне.

2) Творча робота.

Переробити двоскладні речення на односкладні .

Здавна  українці    передавали рушник з роду в рід, з покоління в покоління. По багатьох місцях батьки понині  бережуть його для  дітей. Особливе місце відводять вони рушникові на весіллі. Батьки вистеляють  ним дорогу від порога до столу.

3) Індивідуальна робота. Робота  з картками.

4)Вправа 163 с.78 (усно)

V. Підсумок  уроку.

• У чому полягає особливість неозначено-особових речень?
• Чим виражається присудок?
• Як перебудувати  двоскладне  речення в односкладне неозначено-особове?

VI.   Домашнє завдання.  Скласти розповідь про неозначено-особове речення; виконати вправу 168 с.79(Заболотний О. В.)