Тема:  Українська мова в житті українців
Мета:

•                   розширити відомості п’ятикласників про рідну мову, 
•                   сформувати поняття «державна мова»; 
•                   формувати вміння аналізувати висловлювання, відтворювати деформований текст; 
•                   сприяти усвідомленню значення мови в житті суспільства й ролі української мови як державної в Україні, розвивати мовлення, мислення, виховувати любов до України.
  Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Для того, щоб з’ясувати тему сьогоднішнього року я пропоную розгадати Вам ребус із ключовим словом нашого уроку.

Так, ключове слово - «мова».

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку

ІV. Вивчення нового матеріалу

Для початку давайте познайомимося з легендою про походження  мови.

     Ознайомлення з легендою про походження мови (скрайб відео «Як люди навчилися говорити»?)

Первісні люди, розповідав давньоримський архітектор Вітрувій, жили, як і тварини, у лісах, печерах та гаях.

Якось у місці, де густо росли дерева, розгойдувані бурями й вітрами, гілки, що терлись одна об одну, спалахнули вогнем. Люди, які були поблизу, розбіглися, перелякані сильним полум’ям. Потім, коли все стихло, вони підійшли ближче і, помітивши, що тепло від вогню дуже приємне, почали підкидати у вогонь дрова.

Так вони підтримували вогонь і заохочували до цього інших людей, показуючи знаками, яку користь можна з цього мати. У тому зборищі людей кожен по-своєму видавав звуки. Та завдяки щоденному вправлянню люди створили слова і, позначаючи ними предмети, почали говорити, тобто виникла  МОВА.

  Прийом «Внесення мотиву»
Українська мова займає дуже важливе значення у суспільстві. А як   вважаєте ви? (обговорення)

  Робота з підручником

- Давайте виконаємо вправу, щоб дізнатися, які завдання мови в житті людей?

Вправа 1

Прослухайте речення. Про яке завдання мови в житті людей сказано в кожному реченні? Заповнити схему.

Мова необхідна, щоб…

 

 

 

1. Спілкування – це обмін інформацією, передавання думок і почуттів однією людиною іншій.
2. Коли нема мови, людині просто-напросто нема чим думати.
3. Через мову щиро і правдиво одкривається нам білий світ.
4. Рідна мова – мати єдності, державна мова – берегиня держави.

 

МОВА НЕОБХІДНА, ЩОБ
СПІЛКУВАТИСЯ	люди обмінюються думками й почуттями;
ФОРМУВАТИ ДУМКИ	думки людини формуються й виражаються тільки за допомогою слів;
ПІЗНАВАТИ СВІТ	людина пізнає світ, здобуває знання про нього;
ОБ’ЄДНУВАТИ ЛЮДЕЙ	люди об’єднуються в одну спільноту (народ, націю, державу).

Ми розім’ялись, а тепер треба потренувати наш мозок, бо він теж стомився.

Вправа 2

Спробуймо попрацювати в парах. На дошці Ви бачите  прислів’я, але, на жаль, всі слова у них розгубилися. Ваше завдання відтворити оригінал і записати його в зошит.

1. Не вір словам, а вір ділам.
2. Вік живи – вік учись
3. Слово – не горобець, вилетить – не впіймаєш.
4. Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.
5. Умій вчасно сказати і вчасно змовчати.
6. Шабля ранить голову, а слово - душу.
7.  Від теплого слова і крига розтане.
8. Більше діла - менше слів.

Зачитайте правильний варіант і прокоментуйте.

     Пояснення вчителя.

    Державна мова – мова, обов’язкова для вживання в офіційних сферах життя певної держави. Нею спілкуються в  органах державної влади: Кабінеті Міністрів, Верховній Раді, правоохоронних органах (Прокуратурі, Міністерстві Внутрішніх справ та Міністерстві юстиції, Службі Безпеки України, Верховному та міських судах, підрозділах міліції, внутрішніх військах та ін.) суспільних і громадських організаціях, закладах освіти та культури. Статус державної  мови забезпечується Конституцією.

Словник.

Конституція – основний закон держави, що закріплює суспільний і державний устрій, основні права й обов’язки громадян.

- А чому ще ми називаємо українську мову державною? (бо це мова нашої держави, наших батьків…)

V. Підсумок

     Робота зі схемою «Українська мова»

Заповнити схему, пригадавши матеріал уроку та скориставшись власним досвідом

Сучасна

Багата                                  Державна

 

 

УКРАЇНСЬКА МОВА

 

Милозвучна             Давня                    Рідна

VІ. Рефлексія

 

 

 

Говоріть, як колись вас навчала матуся,

Говоріть, як навчав у дитинстві татусь,

Легко так, вільно так, щоб слова були в русі,

Не тримайте слова, віддавайте комусь.

Як воліла б відкритися ваша душа,

Може, хочеться їй у словах політати,

Привітати когось, або дать відкоша.

Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі,

Кожне з них, лиш торкни, як струна, виграва,

Зрозумілі, вагомі, й усі вони наші –

Мелодійні, дзвінкі, українські слова.

Обминайте чужинні слова кострубаті,

Що до нашої мови зухвало повзуть.

Говоріть, почувайтеся, наче на святі,

І натхненні слова радість вам принесуть.

Говоріть про любов і про віру у щастя,

Уникайте мовчання, нудьги і ниття,

Говоріть, хай в розмові слова веселяться,

Говоріть і продовжуйте мові життя.

 

Тема уроку. Поглиблене повторення вивченого в 1-4 класах. Лексичне значення слова

 

Мета уроку: поглибити знання учнів про лексичне значення слова, дати поняття про однозначні та багатозначні слова, формувати вміння розрізняти такі слова, доречно використовувати їх у мовленні; удосконалювати вміння самостійно збагачувати власний словниковий запас, в тому числі за допомогою словників; виховувати любов до митців рідного краю, зокрема вшанувати Т.Г.Шевченка

Очікувані результати: діти знають поняття  «лексичне значення слова», «лексикологія», дають визначення  поняття про однозначні та багатозначні слова вміють розрізняти такі слова, доречно використовувати їх у мовленні;  самостійно збагачувати власний словниковий запас

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, таблиця «Багатозначні та однозначні слова»,портрет Т.Г.Шевченка, тлумачний словник.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

                                    

Хід урок

1. Організаційний момент
2. Мотивація навчальної діяльності учнів 

1. Діти, зверніть увагу на епіграф нашого уроку. Як ви думаєте, про що ми сьогодні говоритимемо. (Відповіді учнів)

2. Поетична хвилина.

Сьогодні у нас незвичайний урок,

Сьогодні ми зробимо ще один крок

 В країну прекрасну, в країну чудову,

Яка нас чекає й збагачує мову.

Ця країна зветься Лексиконія.

І ми нині разом з вами

 Побуваємо у ній.

Де є вулиці, і площі,

І маєтки словників.

3. Актуалізація опорних знань

Сьогодні ми віддамо належне великій галузі мовознавства — лексиці. Адже саме вона, володіючи величезним багатством — словами, щедро дарує їх нам щодня. Головне, щоб ми їх правильно вибирали та використовували.

4. Оголошення теми та мети уроку

Тож тема нашого уроку — «Лексичне значення слова. Однозначні й багатозначні слова». Ми будемо з вами говорити про слова та їхні лексичні значення, однозначні та багатозначні. Метою нашого уроку буде засвоїти вищезгадані поняття, навчитись визначати лексичне значення слів, користуватись різними прийомами тлумачення лексичного значення, а також навчитись працювати з тлумачним словником української мови.

5. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи.

Українське слово багате, різнобарвне, усміхнене, жартівливе, розумне. А ще — непередбачуване. Усі слова мови — це лексика, а наука про словниковий склад — лексикологія. Її можна порівняти з багатою царицею, яка щиро дарує свої багатства іншим розділам науки про мову: морфології, синтаксису, орфографії та іншим. Слова — це її діти.

Вправа на розрізнення слів і звуків

Порівняйте подані записи. У якій колонці маємо слова, а в якій — сполучення звуків? Зробіть висновок, за якої умови сполучення звуків може бути словом.

веешнчок	Шевченко
акуїанр	Україна
броакз	Кобзар

Слово — це знак, який має значення. Тобто слово щось позначає. У кожній мові — свої слова, свої знаки; українською мовою отвір у стіні будинку для світла, повітря, закладений рамою зі склом, — «вікно», німецькою — «das Fenster», англійською — «window», іспанською — «una Ventana».

Кожне слово має своє значення, а деякі навіть кілька. Ті, які мають тільки одне значення, — однозначні, слова з кількома значеннями — багатозначні. Якщо ми не можемо пояснити значення слова, звертаємося по допомогу до тлумачного словника.

В 11-томному словнику української мови зафіксовано 137 тисяч слів.

    Робота з підручником (теорія)

— До однозначних слів належать слова-терміни та деякі загальновживані слова, що називають чітко окреслені предмети та явища.

6. Закріплення вивченого матеріалу

    Виконання вправ

1. У поданих словосполученнях пояснити значення слів поле, золотий, клас.

1.                       Поле діяльності; поле зору; поле боротьби; поле зошита; магнітне поле; нашого поля ягода.
2.                       Золотий пісок; золоті кучері; золота середина; золоте дно; золоті руки; золота пора.
3.                       Учень першого класу; клас фортепіано; сидіти в класі за партою; клас ссавців; клас морських суден; каюта першого класу; показати клас у грі.

2. Пояснити значення слова голова в поданих реченнях.

1.                       Соняшник за тином голову схилив (В. Сосюра).
2.                       Роман підвів голову, ніби розплющив очі (І. Нечуй-Левицький).
3.                       Тільки голови вершників виринали (О. Гончар).
4.                       Одна голова добре, а дві — краще (Народна творчість).
5.                       Йонька був головою в домі (Г. Тютюнник).
6.                       Як голова без голови, то й ноги не носять (І. Франко).

3. У наведених віршових рядках  знайти багатозначні слова. Указати кому належать ці  віршовані рядки.

По діброві вітер виє,

Гуляє по полю,

Край дороги гне тополю

До самого долу.

Стан високий, лист широкий

Марне зеленіє.

Кругом поле, як те море

Широке, синіє

4. Гра ’’ Хто про що подумав?"

Учасники гри тримають напоготові ручки. Ведучий голосно зачитує одне з наведених нижче слів, після чого гравці повинні швидко записати речення чи словосполучення, з якого б ясно випливало значення цього слова. Наприклад, якщо ведучий прочитає слово корінь, один учень може записати корінь рослини, другий - корінь квадратний, третій - корінь слова, четвертий - корінь зла тощо. Далі відповіді зачитують, і ведучий жартома оголошує, хто з учасників гри стане в майбутньому хліборобом, математиком, лікарем та ін.

Слова для гри: одиниця, гніздо, цвісти, крутий.

5. Гра «Спіймай однозначне слово». Діти хлопають у долоні, коли чують однозначне слово

Ручка, зірка, банкомат, журавель, медсестра, перо, ноутбук, посіяти, крило, присудок, теплий, помідор, корінь, Шевченко, корабель.

6. Робота з тлумачним словником

Користуючись тлумачним словником, визначити, яке значення мають слова   голка, лінійка. Скласти з цими словами речення, де вони вживалися б у різних значеннях.

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ

1. Клоуз-тест

 Лексика — це всі слова,…

 Лексикологія — це розділ науки про мову, що вивчає…

 Лексичне значення слів — це те, що слово…

 Однозначні слова мають … значення, а багатозначні — …

 У тлумачному словнику ми дізнаємося…

2. Оцінювання роботи учнів на уроці

3. Заключне слово вчителя

 Що важливіше — знати багато слів чи вміти їх використовувати у власному мовленні?

 Які слова важливо використовувати у спілкуванні з іншими людьми?

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчити правила,  на вибір учнів виконати вправу_______ або скласти сенкан про Т.Г.Шевченка 

 

 

 

 

 

 

 

     

 

 

Тема уроку: Активна і пасивна лексика української мови.

 

 

 Мета уроку:

Навчальна:  дати відомості про активну й пасивну лексику, сформувати поняття про застарілі слова та неологізми,  пояснити відмінність між архаїзмами та історизмами, витлумачити їхню роль та роль неологізмів у мовленні та особливості їхнього використання,

Розвивальна: формувати вміння визначати застарілі слова в реченнях і текстах, удосконалювати навички користування словниками, збагачувати словниковий запас, розвивати спостережливість,

Виховна: культуру усного й писемного мовлення.

Тип уроку:  урок засвоєння нового матеріалу з елементами гри.

Обладнання: підручник, тлумачний словник, словник іншомовних слів, роздавальний матеріал, ІКТ.

 

Хід уроку

 

І. Актуалізація опорних знань

 

1. Перевірка домашнього завдання

 

2. Робота біля дошки.

Записати речення, визначити в них власне українські та запозичені (іншомовного  походження) слова. Витлумачити лексичні значення цих слів, за потреби скориставшись словником.

 

    1. В хвилини тихого світання усі дерева п'ють росу (Л.Дмитерко). 2. Тихо в садку, тихо в місті, бо пізня година (Леся Українка). 3. А день – як вестерн. Не стиха й на мить розгнуздана пташина канонада. (Є.Гуцало). 4. На вулиці біганина, шум. (А.Головко). 5. В туфельках моделі секонд-хенд дівчинка іде  на уїк-енд. (За  Н.Гуменюк).

 

3. Виконання завдань за  картками.

 

КАРТКА 1     *Переписати, вставляючи пропущені літери. Визначити іншомовні слова та він них утворені (похідні). Пояснити лексичне значення кожного такого слова, за потреби звернувшись до словника іншомовних слів.   1. Оф..си аж тріщать від найсучаснішої техніки: телефонів, факсів, комп’ютерів, пр…нтерів, сканерів, ксероксів,  мон..торів. (О.Сенчик). 2. Людина сама собі створює безліч проблем:  заборон, пер..шкод, бар’єрів, ф..льтрів і шлагбаумів. (О.Сенчик). 3. Боятися треба хіба що духовної г..под..намії і екологічного забруднення душі. (Я.Климентовська). *Визначити орфограми в іншомовних словах та словах, від них утворених. * Пояснити вживання розділових знаків.

 

 

КАРТКА 2      *Виписати слова іншомовного походження та похідні (утворені) від них. Пояснити лексичне значення виписаних слів, визначити в них орфограми, обґрунтувати  написання слів.   Хто свого часу творив імідж, скажімо, Лесі Українці? Та ніхто. Донедавна й понять таких не було – імідж, рейтинг. Вона сама собі творила популярність. Титанічною працею творила, потужним талантом своїм. “Публіка” ж,  очевидно,  мала право на вибір “свого” взірця. (З газети).

 

ІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

 

Вправа 1

Допиши пропущене (презентація 1)

 

•Лексикологія — це розділ мовознавства, що вивчає значення й походження слів.

•Лексика — це всі слова, що є в мові.

 

.

ІІІ. Повідомлення теми,  мети і завдань уроку. Мотивація навчання.

 

ІV. Ознайомлення  з новим матеріалом, його осмислення.

 

1. Переглянь презентацію 2.

 

На екрані	Звучить текст
Заставка (відео чи футаж). Сюжет: з’являється книга, з неї вилітають букви (багато). З певних букв складається таке слово: ЛЕКСИКОЛОГІЯ
Пасивна лексика Стрілочка вліво застарілі слова Поруч стрілочка вправо неологізми (нові слова)	Застарілі слова та неологізми належать до пасивної лексики, бо їх уживають не всі мовці.
Та ж сама схема + додаємо дві стрілочки вниз від застарілих слів історизми архаїзми
Архаїзми Будь ласка, малюнки до кожного слова, показуємо їх послідовно   перст (палець) длань (долоня) куафер (перукар)	Архаїзми — це слова, витіснені з ужитку синонімами: перст (палець) длань (долоня), куафе́р (перукар). Архаїзми здебільшого вживають як стилістичний засіб у художньому та публіцистичному стилях.
Історизми Будь ласка, малюнки до кожного слова, показуємо їх послідовно   боярин жупан очіпок сакви	Історизми — це слова, що вийшли з активного вжитку через те, що зникли поняття, які вони називали: боя́рин, жупа́н, очі́пок, сакви́. Історизми вживають тоді, коли потрібно дати характеристику минулим епохам.
Видео, без звука (бо читається текст), про гіперлуп https://www.youtube.com/watch?v=mwzl9aUcMfo 1.50-2.08	Неологізми — це нові слова, які виникають у мові: гіперлуп, гіперпетля, форвакуум, вакуумний потяг.
Таж сама схема + додаємо стрілочку вниз від неологізмів Авторські неологізми   брунькоцвіт злотозор	У художній літературі є авторські неологізми, які творить сам письменник: брунькоцвіт, злотозор.
На любом школьном футаже появл. слова:   Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього. М. Рильський	Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього. М. Рильський

 

2. Робота з підручником.

 

Усне виконання вправи 74.

Опрацювання теоретичного матеріалу (с.44)

Усне виконання вправи 75.

 

V. Виконання вправ на застосування і закріплення знань,  формування умінь і навичок.

 

1. Вибірковий диктант.

Виписати застарілі слова, пояснити  лексичне значення кожного. Визначити історизми і власне архаїзми.

 

 І. 1.Це твоя корогва, Україно, наді мною клекоче. (Ю.Липа.) 2. Мабуть, край лісу тут хорунжі й хорунженки тримали свій редут. (Д.Білоус). 3. Осавула звечора знов загадував на панщину. (І.Нечуй-Левицький). 4. Громада повинна була одроблять то за чередника, то за титаря, то якийсь вигаданий паном шарварок. (І.Нечуй -Левицький). 5. Ходить лірник, корбу крутить. (Б.Гірський.) 6. Колись були воли, очкур і постоли… Тепер волів катма, не стало і ярма. (П.Федотюк.) 7. Кругом дівчата танцювали  в дрібушках, в чоботах, в свитках. (І.Котляревський.)

    ІІ. 1.Як одступиш од грамоти на аршин, то вона од тебе на сажень. 2. У нього і сволок молоко дає. 3. Наварили галушки на три п’яді завдовжки. 4. Хоч надів жупан, не цурайся свитки. 5. Якби баба вуса мала, то куделю би не пряла. 6.Макогін -  хазяїн у хаті. 7. Нехай у постолах гречка родить. (Народна творчість).

 

2. Робота з підручником.

Письмове виконання вправи _________.

 

3. Розподільний диктант.

Диктовані парами застарілі слова та їхні відповідники в сучасній мові записати в дві колонки так, щоб спочатку йшло літературне слово (нормативне), потім  його застарілий синонім. Є застарілі слова історизмами чи архаїзмами?

 

 Бій – баталія, військо – дружина, комонний – кінний, вікторія – перемога, перекладач – толмач, ректи – говорити, підліток – отрок, красило – барвник, перукар – кауфер,  кольдкрем – мазь.

 

4. Пояснення вчителя.

Мовна норма – мовний варіант у сфері вимови, слововживання, словозміни, закріплений практикою і рекомендований до вжитку як обов’язковий.

 

5. Пояснювальний диктант.

Визначити застарілі слова. За словником з’ясувати лексичне значення кожного.

 

     1.Тече ріка велика Борисфен. (Л.Костенко). 2. А серце прагне січі й далини. (А.Малишко). 3. Чи є між нами Симиренко з калиткою і поетичним вухом? (П.Мідянка). 4. Сам собі сказав хлопчак: «До музею                                                                                                                                                              здам личак». (Л.Біленька.) 5. Наш родовід іде від плуга, від рала і від лемеша. (О.Довгий). 6. Я вийшов і пішов. Я йшов один, як перст. (М.Вінграновський). 7. Нове мотовило  аж гуло в її руках і черкалося об сволок. (І.Нечуй-Левицький). 8. Заплакала мати, покинула праник, присіла на кладці. (П.Воронько).

6. Робота в групах.

Скласти висловлювання (обсягом 6-8 речень) за картиною І.Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану», використавши подані застарілі слова.

 

    Кошовий, сотник, курінний, хорунжий,  писар, каламар, каламайка, жупан, свита, опанча, китайка, оселедець, спис,  самопал, пістоль, мушкет, гаківниця.

 

    Кожна з груп має  вибрати для свого висловлювання певний жанр:

• діалог між козаками, які пишуть відповідь на лист султана;
• текст листа одного з козаків до матері (сестри, дружини) про листування січовиків із султаном;
• текст розділу (параграфа) підручника історії України для малят;
• текст розповіді про картину екскурсовода Історичного музею;
• телефонну розмову (діалог) між туристом-іноземцем, що побачив картину в музеї, і його ріднею за кордоном
• сценарій мультиплікаційного фільму, у якому йдеться про листування січовиків із султаном;
• сценарій комп’ютерної гри «Як козаки з султаном листувалися» і т.под.

Після виконання завдання доповідачі ознайомлюють клас із результатами роботи.

 

7. Самостійна робота в зошиті

(З поданими неологізмами складіть і запишіть речення. Витлумачте лексичне значення кожного зі слів).

         Українотворчий,  екобезпека,  вогнеборець,  сек’юриті,  слоган,  реп.

8. Робота біля дошки.

(Записати речення. Визначити авторські неологізми. Яка їхня роль у поетичному мовленні?)

   1. Згадавсь чомусь Іван Франко і вічнодумна  Леся Українка. (П.Тичина). 2. Нам би героїчної музики Бетховена на щодень, щоб перемінити нашу роззявкувату, скраюхатню натуру. (В.Захарченко.) 3. Золотокрила, золотокоса, до нас приходить царівна осінь. Чимось багата, чимось печальна, хмародоросла, дощеврожайна. (Зоряна Живка). 

9. Гра «Перевтілення»

(Спробувати розповісти про неологізми у стилі реп. Використати такі рими):

 слово – загадково; нові – в голові; будемо – не забудемо; словник — материк.

10. Гра «Мовознавець»

(Дібрати й записати слова, що відповідають поданим лексичним значенням. Які з них можна вважати неологізмами? Які ще недавно ними були?)

   1. Специфічний, проміжний між усним та письмовим вид мовлення, що виник у спілкуванні через Інтернет. 2. Автор і/або редактор Вікіпедії  - вільної універсальної електронної енциклопедії.  3. Фотоавтопортрет, зроблений за допомогою камери смартфону чи веб-камери. 4. Інтернет-провокатор, який бере участь у віртуальному спілкуванні з метою викликати конфлікт. 5. Неправдива інформація, яку ЗМІ подають як реальну новину.

Довідка. Нетспік.  Вікіпедист.  Селфі.  Фейк. Троль.

 

 

VІ. Підбиття підсумків уроку.

 

1. Бесіда

З опорою на таблицю розповісти про активну й пасивну лексику української мови.

 

АКТИВНА ЛЕКСИКА	ПАСИВНА ЛЕКСИКА зрозуміла усім, але маловживана у живому щоденному спілкуванні
вільно вживається  в живому щоденному спілкуванні в усіх сферах людського суспільства в різних стилях і жанрах	ЗАСТАРІЛІ СЛОВА   вийшли або виходять з активного словника		НОВІ СЛОВА (НЕОЛОГІЗМИ) входять до активного словника для називання  нових предметів і явищ:
хліб вода пшениця мати стіл сорочка зелений	ІСТОРИЗМИ вийшли з ужитку у зв’язку зі зникненням понять, що ними називалися	АРХАЇЗМИ назви понять і явищ, витіснені іншими словами, які є сьогодні загальновжива ними	екстранет блог наноробот інстаграм
	боярин, панщина, плахта очкур	пря, тать ниткоплут (ткач)

2. Виконання тестові завдання

 

VІІ. Домашнє завдання.

1. Вивчити теоретичний матеріал

Виконати вправу ______

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема уроку:Неологізми. Письменницькі новотвори

 

 

Мета уроку: ознайомити учнів із застарілими словами та новими

                       словами (неологізмами), їх особливостями та сферами

                       вживання;  розвивати навички доречного використання

                       цих слів в усному та писемному мовленні; виховувати

                       культуру мовлення школярів.

Обладнання: підручник, тлумачний словник.

Тип уроку: комбінований.

                                                  Перебіг уроку

I.Актуалізація опорних знань учнів

   1. Перевірка домашнього завдання

   2. Бесіда з учнями:

    - Що ви знаєте про словниковий запас української мови за походженням?

    - Які слова відносяться до запозичених? Наведіть приклади.

    - Що таке загальновживана лексика? Наведіть приклади .

     - Які слова називаються діалектними? Наведіть приклади слів.

     - Наведіть приклади професійної лексики.

2. Розподільний  диктант

 

       Записати слова у три колонки: загальновживані, професійні, діалектизми.

Хліб, вуйко,банкір,файний, дощ, ватра,скальпель, земля, шахта, термометр, сонце, маржинка, стетоскоп, сім’я, калькулятор,кошувка,міксер.

   II. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

      1.Слово вчителя

      Мова нагадує живий організм, який постійно росте й поновлюється. Якісь слова виходять з ужитку, якісь з'являються разом з новими предметами і явищами. Саме про ці слова й піде мова на сьогоднішньому уроці.

III. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1.Пояснення вчителя з використанням теоретичного матеріалу підручника.

 2.Кодовий диктант

 Запишіть коди слів. Код 1 – застарілі слова, код 2 – неологізми.

     Мушкет, файл, ланіти,чоло, кіборг, глаголити,уста, гіпермаркет,

 телевізор, принтер, комп’ютер, крам, кухоль, сканер, фустка.

3. Кросворд

  Доберіть до застарілих слів їх сучасні відповідники

			1.в	с	у	є
		2.п	е	р	с	т
	3.с	п	у	д	е	й
4.з	и	г	з	и	ц	я
	5.в	р	а	ж	и	й
		6.і	н	а	к	о
			7.м	а	п	а

 

1.
2.
3.
		4.
5.
6.
7.

 

Відповіді: 1. Марно.  2.Палець. 3.Студент. 4.Зозуля.  5.Ворожий.

                   6. Інакше. 7.Карта.

 

4. Вправа

 Поясніть лексичне значення кожного з неологізмів. Два-три з них уведіть до самостійно складених речень (усно).

   Веб-майстер, зелентур, камерофон, гастропсихолог, ГПМ, дрескод, куїд.

Словник.  Веб-майстер – той, хто створює Інтернет-сторінки для міжнародної комп’ютерної мережі Інтернет. Зелентур – туризм, пов’язаний з вивченням історії, культури, побуту українського села. Камерофон – мобільний телефон з умонтованою фотокамерою. Гастропсихолог – лікар, який досліджує вплив продуктів харчування на людську психологію. ГПМ  (генетично модифіковані продукти) -  рослини та тварини, генні характеристики яких було змінено лабораторно. Дрескод - стиль одягу, обов’язковий для працівників певних організацій. Куїд – грошова одиниця для космічних туристів.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Вправа (усно). Поясніть, як утворені неологізми. Назвіть їх.

            …А якісь слова обов’язково

              Тільки змінюють життя нове.

              То й буває, що відоме  слово,

               Але значення його – нове.

               В нашім побуті така новина

               Для старих людей звучить не влад:

               Каблуки – шпильки, вид меблів – стінка,

               А портфель квадратний – дипломат.

               І якби моя бабуся встали,

               Здивувались теж би, що двірник –

               Не людина, як вони вважали,

               А на склі машини очисник.

                                                           Д.Білоус

    2. Диктант із  коментуванням

         Вкажіть авторські неологізми (письменницькі новотвори) та слова,  які увійшли до мови відносно недавно у зв’язку з розвитком науки і техніки.

     Ракетяться ранкові небеса. “На старт!” – лунають дальні космодроми. І пахне материнкою роса, а космонавт вертається додому. (А.Камінчук.) Звичними персонажами телестрічок стали безжальні кіборги та підступні андроїди. (З газ.) Вже скоро, скоро хмарнокрилі дні завісять світ марудними дощами. (Б.Чіп.) Зеленіє світ, зеленіє. І майбутній квіт брунькотіє. (Я.Кремінський.)

 V.Систематизація й узагальнення вивченого

      1. Гра «Ланцюжок»

      (Учні по черзі ставлять питання з теми уроку) 

   VI. Підсумок уроку

   1. Бесіда за питаннями:

     -Чому в багатьох випадках виникає потреба вживати застарілі слова? Наведіть приклади застарілих слів.

    -Чим викликана поява неологізмів? Наведіть приклади неологізмів.

 

VII. Домашнє завдання

Напишіть  оповідання (8-10 речень) «Подорож на машині часу», використовуючи неологізми та застарілі слова.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Групи за вживанням. Загальновживані слова

 

 

 

Мета: ознайомити учнів зі словниковим складом сучасної української мови за сферою її використання, із загальновживаною лексикою; удосконалити вміння шестикласників визначати групи слів за значенням, правильно вживати їх у мовленні; формувати навички працювати з тлумачним словником; збагачувати словниковий запас школярів; розвивати культуру усного й писемного мовлення

Очікувані результати: учні називають основні терміни розділу й знають, що вони означають; визначають лексичне значення слова, групи слів за значенням, походженням, уживанням у мові.

Обладнання: підручник, тлумачний словник української мови, схема «Лексика сучасної української мови за сферою використання», таблиця «Стилістичне розшарування лексики», дидактичний матеріал

Тип уроків: вивчення нового матеріалу. 

• I. Мотивація навчальної діяльності школярів.  Оголошення теми й мети уроків

Проблемне питання.

— Для чого нам потрібні знання про лексичне значення слів?

• II. Актуалізація опорних знань учнів

Перевірка домашнього завдання.

• III. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Опрацювання схеми «Лексика сучасної української мови за сферою використання».

2. Робота з підручником.

1) Опрацювання теоретичного матеріалу

2) Виконання вправ і завдань

 

3. Вибірковий диктант.

Запишіть лише загальновживані слова. Перевірте себе за тлумачним словником.

Плай, парубок, пектин, плаксійко, поле, пізній, вечір, плиткий, планета, тайстра, врубати, лажа, сестра, читати, жайвір, флояра, дощ, жмут, бараболя, тубус, лафет, кілобайт, дружба, аваль, пам’ятати, освіта.

4. Творча робота.

До названих груп доберіть загальновживані слова.

Назви тварин.

Назви явищ природи.

Назви речей.

Назви кольорів.

Назви дій.

Назви рослин.

 

5. Робота біля дошки й у зошитах.

Запишіть речення, визначте загальновживані слова, орфограми в цих словах.

У росяні вінки заплетені суцвіття до ніг тобі, титане, кладемо. Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття... (В. Симоненко) Поцілую тебе, моя земле, востаннє, і за повід печаль поведу до Дніпра. (П. Гірник) Зоря Кобзарева нам буде сіяти, допоки квітує земля. (П. Осадчук) Земля моя, Україно, тобі до лиця неопалима калина, терни і собори. (П. Гірник) І розцвіла, як квітка, мова на рідній ниві, над струмком. (О. Олесь) Може, вийшла русалонька матері шукати. А може, жде козаченька, щоб залоскотати. (Т. Шевченко)

 

6. Робота зі словником.

Виберіть із тлумачного словника п’ять слів із позначкою «розм.» (розмовне) або «прост.» (просторічне), складіть із ними речення.

 

7. Словниковий диктант.

П’ятихвилинка, резон, балаканина, математична, ваза, твердий, продавати, рівня, червономордий, осточортіти, вимогливість, вітер, замазура, спокійний, ледацюга, голосочок, дощ, дітлахи, блискавка, сестричка.

 

8. Робота в парах.

Складіть діалог на тему «Моя країна — Україна».

 

9. Творче конструювання

► Прочитати подані слова, з’ясувати, якої професії вони стосуються. Дібрати слова до кожної професії. Увести професійну лексику в діалог на тему «Вибір квітів у магазині «Флора»». Каліграфія — … . Бинт — … . Саджанець — …

 

10. Весела п‘ятихвилинка

До кожного з діалектних слів доберіть із довідки відповідник. Запишіть слова парами. Видіти — бачити.

Фамілія, кошуля, ожіг, фая, коц, митка, шуфля, порекло, ногавиці, мольфар.

Довідка. Сім’я, сорочка, штани, кочерга, ковдра, буря, прізвисько, лопата, чаклун, яструб, волоцюга, ганчірка.

• IV. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1) Вивчити теоретичний матеріал

2) Виконати вправи

• V. Підсумок уроків

Заключна бесіда.

— Які слова є загальновживаними, а які — стилістично забарвленими? Наведіть приклади.

— З якою метою в художніх творах уживається розмовна лексика?

 

 

 

 

 

 

Слова обмеженого вживання. Діалектні, професійні слова й терміни

 

 

Мета:виробляти навички знаходити діалектні та професійні слова; навчити правильно й доречно використовувати в мовленні загальновживані слова; розвивати мовні смаки.

• I. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

Наш літак стрімко мчить просторами. Скільки вражень, які так і хочеться передати словами. Адже наша мова така багата, така милозвучна!

• II. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Бесіда.

— Що таке словниковий склад мови?

— Який розділ науки про мову вивчає словниковий склад мови?

— Які ви знаєте групи слів за походженням? Наведіть приклади.

— Навіщо потрібні в українській мові запозичені слова?

3. Вибірковий диктант.

Випишіть власне українські слова. Визначте, до яких частин мови вони належать.

Гай, держава, смуга, рюкзак, мрія, інтуїція, малесенький, кафе, зачарований, леді, дуель, нездара, відродження, чарівний, прізвище, передбачати, баскетбол.

4. Вправа «Кросворд».

Доберіть слова іншомовного походження.

Службовець, який розносить ділові папери, пошту. (кур’єр).Панівний, переважаючий. (домінантний) Монархічна, здебільшого велика держава, на чолі якої стоїть імператор. (імперія) Приміщення для занять студентів. (аудиторія) Раптова зміна ознак і властивостей організму. (мутація) Художнє означення, що підкреслює характерну рису явища, предмета. (епітет) Людина, що має глибокі різносторонні знання. (ерудит)

• III. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Слово вчителя.

1. Слово вчителя.

1) Загальновживані слова.

Загальновживані слова — це слова, які знає кожен носій мови. Ледве не щодня виникають і зникають у мові нові поняття, які слід якось називати. До загальновживаних належать:

• назви всіх родинних зв’язків: батько, мати, син, дочка, брат, сестра, дід, баба, тітка, дядько, зять, невістка і т. д.;

• назви людських органів і частин тіла: серце, нирки, легені, шкіра, очі, вуха, рот, ніс, рука;

• назви природних явищ: дощ, вітер, сльота, мороз;

• назви довколишніх предметів та явищ природи: небо, річка, хмари, земля, ліс;

• назви рослин і тварин: пагін, корінь, дерево, трава, кінь, кіт, собака, горобець, півень, курча, пшениця, жито, гречка;

• назви побутових речей, приміщень: будинок, кімната, двері, вікно, лава, диван, шафа;

• назви їжі й питва: вода, молоко, вино, хліб, борщ;

• назви ознак предметів (колір, вага і т. д.): білий, чорний, зелений, жовтий, легкий, сильний;

• назви психічних станів, почуттів: доброта, кохання, стурбованість, злість, веселощі;

• назви дій та станів: спати, їсти, ходити, бігти, міркувати, висловлюватись, читати;

• назви чисел: два, п’ять, сорок, сто;

• назви способів дії: добре, повільно, весело, по-моєму, сильно, легко, важко.

2) Діалектні слова.

Слова, що широко не розповсюджені, носять назву незагальновживаних. До таких слів відносяться, наприклад, діалектні й професійні слова.

Діалектні слова (діалектизми) — це слова, які використовуються лише мешканцями тієї чи іншої місцевості (кукеля — зозуля, буцян — чорногуз, пчулник — пасіка).

Мову мешканців окремої місцевості називають діалектом.

Діалектизми не входять до лексичного складу української літературної мови, але використовуються в художніх творах для передачі життя та мови людей певної території.

3) Професійні слова.

Професійні слова — це слова, що використовуються в мові людей, об’єднаних однією професією чи спеціальністю.

Серед професійних слів виділяється особлива група слів, які називають поняття різних наук. Це — терміни (суфікс, підмет — у мовознавстві; гіпотенуза, катет — у математиці).

Окремі професійні слова іноді стають загальновживаними (телевізор, радіо, аспірин).

Професійні слова використовуються в художніх творах для більш точного опису людей і їх занять.

Професійні слова, що використовуються в художніх творах, називають професіоналізмами.

2. Робота з підручником.

1) Опрацювання теоретичного матеріалу

2) Виконання вправ і завдань

3. Практична робота.

Прочитайте. Назвіть загальновживані слова. Зверніть увагу на слова, яких не знаєте. Чи зрозумілий вам їх зміст?

Стежина до маминої хати петляє через город. Усе тут до болю знайоме: он дбайливо опоряджена рогоза стьобнула через картоплю — з двобіччя висаджені кущики квасолі, а між ними поважисто розплелося гарбузове гудиння. На видолинку густою порослю буяє морква, сизіє тугими голівками капуста, густими листочками пішли в ріст буряки, антенять покрапини маку-самосію і, немов сторожі, гордо вартують на окраїнах вгороду соняхи.

(В. Скуратівський)

Робота біля дошки.

      Запишіть окремо у дві колонки терміни і слова професійної лексики.

    Підкресліть орфограми в словах.

Дизайн, цемент, інтер'єр, рівень, деформація, кваліфікація, дюбель, документ, шуруповерт, пілястра, інструмент, шпатель.

4. Розподільний диктант.

Розподіліть слова на загальновживані, діалектні та професійні.

Дзиґа, підмет, метан, телевізор, сніданок, відпочинок, жарничка, новатор, ґадза, пейзаж, художник, когут, інновація, спрощення, агроном, плавати, дослідження, стир, кінва, сором’язливість, дитсадок, читати.

Вітер, леґінь, мартен, ґаздиня, бараболя, телевізор, береза, шахта, капелюх, файний, рейки, стержень, швидко, мовчати, борзо, рантух, вуглевидобуток, літо, кліть, ластівка.

Довідка: леґінь — парубок, ґаздиня — хазяйка, бараболя — картопля, файний — гарний, борзо — швидко, рантух — хустина.

 

5. Складання тематичних груп слів.

Прочитайте подані слова, з’ясуйте, якої професії вони стосуються. Доберіть слова до кожної професії.

Бинт — …

Саджанець — …

Буква — …

Творча робота.

Завдання: записати п’ять слів, якими користуються хлібороби, вчителі, програмісти (за варіантами). Скласти з ними речення 

• IV. Закріплення знань, умінь і навичок

Робота в групах.

Зробіть коротке повідомлення на лінгвістичну тему. Складіть речення зі словами наведеної групи.

Група I: «Загальновживані слова».

Група II: «Діалектні слова».

Група III: «Професійні слова».

• V. Домашнє завдання

1) Вивчити теоретичний матеріал

2) Виконати вправи

• VI. Підсумок уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— На уроці я навчився (навчилася)…

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕМА     Лексична помилка

 

 

 Мета: ознайомити п’ятикласників із поняттям лексична помилка, формувати вміння користуватися тлумачним словником, відрізняти помилкове вживання слова від правильного, редагувати речення з лексичними помилками, збагачувати, уточнювати й активізувати лексичний запас учнів; розвивати увагу, кмітливість, культуру усного й писемного мовлення; виховувати в школярів бажання вивчати українську мову, потребу вдосконалювати власне мовлення.

Тип уроку : засвоєння нового матеріалу.

Обладнання: тлумачний словник, завдання на картках .

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

1. Забезпечення емоційної готовності . Аутотренінг. Повторюйте за мною.

Я – учень.

Я – особистість творча.

Я думаю, аналізую.

Я не боюся висловити свої думки.

Помилившись, я міркую далі.

Шукаю істину.

Я хочу багато знати.

Я сьогодні буду активним.

Я сьогодні отримаю високий бал.

 

 2. Перевірка домашнього завдання.

2.1. Бліц-опитування. 

• Що вивчає лексикологія?

  Що таке лексика?

  Що таке лексичне значення слова?

  Чи всі слова мають лексичне значення?

  Які слова називаються однозначними, багатозначними?

  Чи всі слова мають пряме й переносне значення?

  Яке значення називається прямим, яке – переносним?

  У якому словнику пояснюють лексичне значення слова?

2.2. Перевірка виконання домашньої вправи 88.

2.3. Робота в малих групах.     Гра «Третє зайве»

Випишіть словосполучення, у яких є слова з переносним значенням. Введіть їх до самостійно складених речень.

А) Золота ложка, золота людина, золоті руки.

Б) Срібний голос, срібний ніж, срібне волосся.

В) Весела дівчинка, веселе літо, веселі сніжинки.

Г) Схлипує вітер, схлипує дитина, схлипує джерельце.

Д) сумує ліс, сумує мама, сумує небо.

 

ІІ. Представлення теми й очікуваних результатів.

Сьогодні на уроці ми маємо знати:

• що таке лексична помилка;

 маємо вміти: 

• редагувати речення з лексичними помилками;
• відрізняти помилкове вживання слова від правильного;
•  користуватися тлумачним словником.
• Відповісти на проблемне питання: «Чи можна вважати основою культури мовлення людини знання з лексикології? Чому?

 ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

 

 

1. На дошці записані речення  в лівій колонці. Знайдіть помилки. Запишіть відредаговані речення.

1. Наш клас приймав участь у різних міроприємствах. 2. Класним керівником нашого класу  являється Алла Миколаївна. 3. Сьогодні я получу гарну оцінку.  4. Солдати князя Ігоря були  відважними.

(Наш клас брав участь у різних заходах.  Нашим класним керівником є Алла Миколаївна. Сьогодні у мене буде гарна оцінка ( Сьогодні я  отримаю гарну оцінку). Воїни князя Ігоря були відважними.)

2. Пояснення  вчителя.

- Ці всі помилки називають лексичними. У чому суть лексичної помилки? 

     Слово вжите не в тому значенні.

       Повторення однакових чи спільнокореневих слів (тавтологія).

     Уживання росіянізмів.

       Уживання слова, не властивого описуваній епосі.

Лексична помилка на берегах позначається великою літерою Л. Уявіть себе в ролі вчителя й підкресліть олівцем лексичні помилки хвилястою лінією, позначте їх на берегах.

 

3. Виконання тренувальних вправ.

А) Робота в парах. Виберіть із дужок потрібне слово. Складіть речення зі словами адрес-адреса.

(Відкрити, відчинити) вікно.

(Відкрити, розгорнути) підручник.

(Виключити, вимкнути) світло.

(Перевернути, перегорнути) сторінку.

(Піднести, підняти) руку.

(Здавати, складати) іспит.

 (Слідуюче, наступне) питання.

(Заплющити, закрити) очі.

 Зазначити (адрес, адресу).

(Настала, наступила) осінь.

ЗДАВАТИ – передавати (обов’язки, доручену справу, річ) тому, хто має цим відати, володіти. СКЛАДАТИ – проходити перевірку знань, уміння. АДРЕСА – позначення місця проживання чи перебування кого-небудь. АДРЕС – письмове ювілейне вітання кого-небудь із нагоди відзначення видатної події в його житті.

Користуючись тлумачним словником поясніть значення слів АДРЕСА і АДРЕС.

Б)  Відредагуйте текст.

Я рахую, що нам потрібно слідити за своїм власним мовленням. Якщо людина багато читає, то її лексичний запас зростає. Давайте користуватися лексичними словниками.

Відредагований текст. Я вважаю, що нам потрібно стежити за своїм мовленням. Якщо людина багато читає, то її лексичний запас збільшується. Користуймося тлумачними словниками.

 

 

IV. Рефлексія.     

Використовуючи технологію «Незакінчені речення»,  продовжіть їх. 

• Сьогодні на уроці я навчилася (навчився) …
•   Лексичними називають помилки…
• Лексичні помилки позначають …
•  Аби запобігти лексичним помилкам, потрібно … (багато читати, стежити своїм  мовленням, користуватися словниками, бути уважними).

Максим Рильський у вірші «Мова» писав:

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову. Пильно й ненастанно

Політь бур’ян. Чистіша від сльози

Вона хай буде. Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм живим життям.

-           Про який бур’ян говорив поет?

-         До чого закликає Максим Рильський?

(Не засмічувати рідну мову суржиком,  росіянізмами, словами-паразитами, дбати про її чистоту).

-         Дайте відповідь на проблемне питання.

 

Виправ  лексичні помилки:

     Учбовий   заклад   - навчальний  заклад,

     Обід у столовій – обід у їдальні,

     Вірна відповідь – правильна відповідь,

     Виключити світло – вимкнути світло,

     Підчеркнути слово -  підкреслити слово,

     Льоготний квиток – пільговий квиток,

     Виконати заказ – виконати замовлення.

 

V. Домашнє завдання.

Виконати вправу  92(редагування речень)  або із запропонованими словами (багатир – богатир, вірний – правильний, тиждень – неділя) скласти речення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Суржик

Урок – дослідження

 

 

 

Мета: розкрити поняття"жаргон", "сленг", "суржик", "арго", "макаронічна мова", виявити особливості української жаргонної лексики, дослідити її місце й роль у сучасному суспільстві, допомогти учням уникнути "суржика", виробляти навички правильного використання мовних засобів у різних ситуаціях мовлення дітей, виховувати любов і повагу до рідної мови.

Обладнання: вислови на картках,  мультимедійна презентація вчителя, мультимедійні проекти дітей" Солов'їна, калинова чи жаргонна і сленгова?", публікація учнівська "Говоримо "по-модньому".

Тип уроку: розвиток мовлення( із застосуванням інноваційних технологій)

Хід уроку

І . Організаційний момент

1."Привітання" вчителя

Хай. Приземляйтесь. Припиніть базар, урок почався. Зараз перевіримо, як ви в темі шарите.  На шару нікому  оцінку не поставлю … ( пауза)

 2. Вступне слово вчителя

                                            На все впливає мови чистота:

                                           Зір глибшає, і кращають уста;

                                           Стає точнішим слух, а думка гнеться,

                                           Як вітром розколихані жита.

Вдумайтеся в ці слова. Від того, як ви володієте мовою, залежить ваше духовне багатство. Кожна людина повинна прагнути оволодіти скарбами рідної мови, її літературними нормами, щоб власне мовлення стало досконалим, логічним, виразним. На жаль, ми не можемо сказати зараз, що володіємо зразковим мовленням. В. Сухомлинський писав: " Убозтво слова – це убозтво думки, а убозтво думки веде до моральної, інтелектуальної, емоційної, естетичної товстошкірості. Говорити скаліченою мовою – все одно, що грати на не налаштованій скрипці". Тож наше завдання – уникати засмічення мови жаргонізмами, вульгаризмами, "суржиком".

 

Мовознавці виділяють такі основні поняття: "жаргон", "сленг", "суржик", "макаронічна мова", "арго".

 

 

 

 

Повідомлення раніше підготовлених учнів

1. Жаргон – соціальний діалект. Відрізняється від літературної мови специфічною лексикою і вимовою, але не має власної фонетичної і граматичної системи. Як правило, це словник розмовного мовлення людей, зв’язаних певною спільністю інтересів.

 

Розвивається в середовищі більш менш замкнутих колективів: школярів, студентів, воєнних, різноманітних професійних груп. Ці жаргони не слід перемішувати із професійною мовою, які користуються досить розвиненою і доволі точною термінологією .Жаргони лексично і стилістично відмінні, вони відрізняються нестабільністю і швидкістю зміни найбільш поширеної лексики. Жаргони потрапляють в художню літературу для мовної характеристики героїв. Крім жаргонів, виникаючих на базі розмовної мови, існують ті, які виникають на базі спілкування різномовного населення в прикордонних містах чи в місцях скупчення різнонаціонального населення, наприклад, в морських портах. Лексика жаргону будується на базі літературної мови шляхом переосмислення, переоформлення, звукового скорочення і т. д., а також активного засвоєння іншомовних слів і морфем.

 2.Арґо́ (франц. argot — жаргон, первісне — жебрацтво) — один з різновидів соціальних діалектів, штучно створювана умовна говірка якої-небудь вузької замкненої соціальної або профес. групи, незрозуміла для сторонніх. Іноді термін «арґо» вживається на позначення певного соціального чи профес. відгалуження від загальнонародної мови (напр., А. артистів, музикантів, спортсменів, військовослужбовців та ін.), тобто в тому ж значенні, що й термін жаргон. У вужчому розумінні А. — мова «соціального дна», декласованих та антисоціальних елементів (рекетирів, злодіїв, жебраків, бомжів, картярів-шулерів тощо).

Виникнення А. пов’язане ще з тим періодом історії мови доби феодалізму, коли існували замкнені корпорації ремісників, бродячих торгівців, жебраків та ін., які з метою самозахисту та відособленості від решти суспільства і збереження своїх профес. таємниць створювали спец. мовні коди. В українській мові здавна відомі А. сліпих кобзарів і лірників — т. з. лебійська або шлепецька (сліпецька) мова, а також кушнірів, кожухарів, шаповалів, рашевців (бродячих торгівців) тощо. А. цих соціальних груп у цілому мають спільні риси з незначними місц. чи профес. відмінностями.

В основі А. звичайно лежить загальнонар. мова та її грамат, система, проте вони істотно відрізняються від неї словниковим складом.

Наприклад: гальомий — великий ;мікрий — малий , висюлька — яблуко, пор. висіти; котинь — віз, пор. котити; скрипота, скрепи — двері, пор. скрипіти.

Прикладом лірницького А. є недавні (60-х pp.) записи Й. Дзендзелівського на Волині: «В битебе клева буштирака, скелиха не вкушморить» («В тебе добра палиця, собака не вкусить»); «Закапшуй шкребета, щоб ніконто не припнав, яківнись климус» («Зачини двері, щоб ніхто не прийшов, якийсь злодій»). А. використовувалися не лише для таєм. спілкування, а й як засіб своєрідної мовної гри, розваги. Такими, зокрема, були школяр, та бурсацькі А., побудовані на свідомому поєднанні несполучуваних частин різних слів (На моторошні засердчить — На серці стане моторошно), додаванні до кожного слова своєрідних закінчень на зразок лат. (вишневентус — вишнівка, вечорнитентус — вечорниці), зразки яких зустрічаються у творчості І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка та ін. письменників. Слова і вислови з А., уживані в загальнонар. мові, наз. арґотизмами.

3.Макаронічна мова (італ. maccherònico, від maccheróni — макарони) — механічна суміш слів чи висловів з різних мов або переінакшення їх на іноземний лад.

В Україні в середині XVII ст. нею були написані деякі актові книги. В художніх творах макаронічна мова імітує мову чужинців, пародіює тих, хто захоплюється запозиченням. Як мовний засіб гумору й сатири вжита у творах І. Котляревського, Г. Квітки-Основ'яненка, М. Старицького, Остапа Вишні, С. Олійника, О. Чорногуза, П. Глазового та інших.

Наприклад, у деяких епізодах "Енеїди" Котляревського українська мова мішається з латинською:

Енеус ностер магнус панус
I славний троянорум князь,
Шмигляв по морю як циганус,
Ад те, о рекс! прислав нунк нас.
Рогамус, домiне Латине,
Нехай наш капут не загине,
Пермiтте жить в землi своєй...

Деякі інші приклади: «Мимошедшую седмицю глумляхся з молодицями по шиночкам здешної палестини» (Г. Квітка-Основ’яненко); «[Проня:] Ах, це ви? Бонджур! А я так зачиталась! Мерси, што прийшли...» (М. Старицький); «Прошу пардону, мадам. Але в мене сьогодні аудієнція з консулом. А ля фуршет і шведський столик! Аріведерчі, ма шер!» (О. Чорногуз).

4. Су́ржик (буквально — «Суміш зерна пшениці й жита, жита й ячменю, ячменю й вівса і т. ін.; борошно з такої суміші») — побутове мовлення, в якому об'єднані лексичні та граматичні елементи різних мов без дотримання норм літературної мови. Термін «суржик» (без додаткових визначень) вживається переважно щодо українсько-російського суржику.

Наприклад:

-вживання русизмів замість нормативних українських відповідників: даже, да, нєт, када, нє нада, єлє, щас/січас, всєгда, нікогда, чуть-чуть, конєшно, навєрно, напримєр, допустім, мєжду, вмєсто, вродє, імєнно, будто, вроді, рядом, язик, больниця, циплята, предохранітєль, предсідатель, почтальйон і т.п.;

-"українізовані" форми російських дієслів - здєлав, длівся, унаслідував, получав, щитав, отдав, отключив;

-"українізовані" форми російських числівників - первий/перва, вторий/втора;

-змішування українських і російських форм невизначених займенників - хто-то, шо-то, як-то, які-то, який-то, чого-то, кой-шо, кой-які;

-порушення дієслівного керування, вживання прийменників і відмінків за російським зразком - по вулицям замість по вулицях, на російській мові замість російською мовою;

-утворення найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників за зразком російської мови - самий головний, саме важне;

-утворення від українських дієслів активних дієприкметників за російським зразком - відробивший, прийшовший, зробивший;

-слова і вирази, кальковані з російської - міроприємство, прийняти міри, прийняти участь, до цих пір, так як, бувший у користуванні;

Українсько-російський суржик поширений у побутовому спілкуванні жителів багатьох регіонів України, а також місцевостей на території Росії, де проживає українське населення

 

 

 

. Актуалізація опорних знань учнів

1)Лінгвістична гра «Доповни речення»

Прослухайте речення-загадки та відгадайте назви професій

 

 

 

Поїзд водить ... (машиніст).

Оре в полі ... (тракторист).

Літаком править ... (льотчик).

Клеїть книжки ... (палітурник).

У школі вчить нас ... (вчитель).

Будує будівлі ... (будівельник).

Фарбує стіни нам ... (маляр).

Столи робить ... (столяр).

Пісні нам співає ... (співак).

Торгівлею зайнятий ... (продавець).

На верстаті тче тканини ... (ткач).

Від хвороб лікує ... (лікар).

Ліки видасть нам ... (аптекар).

Хліб пече в пекарні ... (пекар).

Намалює нам ... (художник).

Чоботи пошиє ... (швець).

 

 

ГОВОРИМО ТА ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО

ПРАВИЛЬНО	НЕПРАВИЛЬНО
Чинити (несправедливо, кривдити)	поступати (несправедливо)
Ставлення (до когось, чогось)	відношення
Серцеві (хвороби)	сердечні
Розмовляти українською мовою	… на українській мові
Річ у тім	справа в тому
Проте, однак, а втім	тим не менше
Прикро (за державу)	образливо
Прихований	скритий
Поступати (в лікарню)	потрапляти, покласти, доставити
Приязно	дружелюбно
Попит (на товар)	попит (на фахівців)
Поворожити	погадати
Одружитися з кимось	одружитися на комусь
Обстоювати (щось) )	ратувати (за щось
Облиш	перестань
Непоказний, непривабливий	неприглядний
Недбале ставлення	халатне відношення
Наочне (приладдя)	наглядне
Міститися, розташовуватися	знаходитися
Кришталево (чистий)	кристально
Кривдити (вчинками)	ображати
Конфорка (газова)	камфорка
Зняти (кіно)	відзняти
Збігатися, бути співзвучним	співпадати
Запити, потреби	нужди
Досі	до цих пір
Довідки телефоном	довідки за телефоном
Дізнаватися	взнавати
Вчинок	поступок
Від’єднувати, перекривати (газ)	виключати
Вимикати (світло)	виключати
Вважати	рахувати

 

 

 

 

Мовна гра «Анаграми»

– Переставляючи букви у словах, утворіть нові слова.

Аврал – (лавра)

 

Автор-( товар)

Арфа – (Куба)

Антон –(тонна)

Артек – (катер)

Банка –(кабан)

Баня-(баян)

Баку – (Куба)

Кіно – (коні)

Літо – (тіло)

Марш – (шрам)

Мета – (тема)

Маяк –( ямка)

Варта –(трава)

Вобла –(обвал)

Слово – ( волос)

Газон – (загон)

Фарш – (шарф)

Аврал – (лавра)

Масло – (смола)

Повар – (право)

Силач –(число)

Навар – (варан, Варна)

 

 

Гра «З букв одного слова»

Написати якомога більше слів з букв одного слова

Демонстрація ( море, сад, сом, сон, дім, ніс, Мотря, міст, місто, рано, сім, сіно, сотня,сонце, сто, цар).

Жайворонок ( край, ворон, жар, корова, корона, кров, кран, нова, пора, рак, район, рано, ранок).

Республіка ( булка, суп, бік, лак, рік, сік, ліс, рак, рука, крупа, ріка, ріпа, село).

Сантиметр ( мир, метр, мати, сам, театр, мета, тема, риса, три, тир).

 

 

Гра «Збери скельце»

Отже, пропоную Вам зібрати розбите скельце: зліва і справа розташовані частини прислів’я. Будь ласка, працюючи в парах, поєднайте їх стрілочками та утворіть цілісне висловлювання. На це у вас є одна хвилина. Обмінюємся зошитами..

Поєднати стрілочками частини прислів’я.

Як жили наші діди та прадіди,	найкраще багатство.
Добре ім’я -	що дерево без коріння
Один за всіх,	так нам веліли.
Згода будує,	всі за одного
Людина без друзів,	а незгода руйнує.

 

 

 

 

ІІІ. У світі цікавого.

1. У середньому за своє життя людина вживає нецензурні слова 230 000 разів.

2. У московському царстві в часи царювання Михайла Романова по базарах і майданах ходили перевдягнені чиновники, які хапали матюкальників і на пострах іншим прилюдно сікли їх різками.

3. Автор збірки " Поза межами російських словників" Флегон наводить у цій праці 6 тис . лайливих слів, що побутують серед росіян.

4. У медицині описано багато випадків, коли паралізовані пацієнти не могли вимовити односкладних слів " так" і " ні", але легко проговорювали цілі тиради недрукованої лексики. Це пояснюється тим, що брутальні слова проходять зовсім іншими нервовими ланцюжками порівняно зі звичайною лексикою. Були випадки, коли під дією анестезії люди вимовляли такі "перли", від  яких в'янули вуха.

5. Для німців і японців найвищою образою є звинувачення в неохайності, бо особливо високо в цих культурах цінується тілесна чистота, чепурність.

6. Учені з'ясували, що лайливість – це хвороба. Наприклад, римський імператор Клавдій у звичайному житті був цілком пристойною людиною, але іноді на нього находили приступи лайливості; при цьому він дригався, розмахував руками і ногами, жахаючи підданих. Від таких приступів, за деякими даними, потерпали Петро І, Моцарт, Пушкін, Наполеон.

      У давні часи цю поведінку пояснювали просто: " біс вселився". Нині доведено, що ці люди страждали синдромом Туретта ( за ім'ям французького психіатра минулого століття ). Синдром передається спадково й особливо схильні до нього чоловіки.

Іv . Поетичний коментар ( вірші Павла Глазового)

                                                                Ранні пташки

                                       Зайшов якось я раненько

                                       В одну установу

                                       І почув там нашу рідну

                                      Українську мову.

                                     Бо начальники ще спали

                                     І начальниці,

                                    А робили своє діло

                                    Прибиральниці.

                                                             Не в своїй тарілці

                                            Прибув Сава до Києва

                                            З дружиною в парі.

                                           Продавали сало, м'ясо,

                                           Яйця на базарі,

                                           З покупцями торгувались,

                                           З людьми говорили.

                                           Потім пішли Хрещатиком,

                                           На Дніпрові схили

                                           А як звідти повертались,

                                           Мовив Сава жінці:

                                           - Давай " чтокать", бо невдобно,

                                           Що ми українці.

 

V. Міні – дискусія "Суржик і культура мовлення"

Учитель. Кажуть, що негарно висміювати чиїсь помилки, не помічаючи власних.

А ми самі, часто не задумуючись над власним мовленням, калічимо рідне слово. Зараз існує загроза українській мові саме з боку її носіїв (людей), які бездумливо засмічують її мішаниною з російсько – українсько – англійських слів, так званим " суржиком". Пропоную вам взяти участь у міні – дискусії на цю тему.

Діалог

Зустрілися два друга, які не бачилися давно.

- Хелоу, кент! Як ти тіпа вчора на дискарі оттягнувся?

- Привіт, Грицько. Ми вчора відвідали вечір, присвячений Міжнародному жіночому дню – 8 Березня.

- Так, що? І дискаря не було?

- Ні, ми подивилися чудовий концерт, присвячений жінкам, дівчатам нашої школи.

- Во, блін! Галімо було. Харашо, шо я не пішов. Ми з кентами  у мене на хаузі отривались. Родаків не було. Кльово!

- Що ж робили, Миколко? Як проводили свій вільний час?

- Отпад! Бабки зібрали, прикинь. Такий балдьож – хавати є що, музон ніштяк. Такі приколи були… Слухай, братан…

- Вибач, Миколо, не розумію я тебе. Ти якою мовою говориш?

- Ну ти Андерсен! Якою мовою – українською, в натурє!

- Вибач, я знаю іншу мову. Таких слів немає у словниках. Перепрошую, я поспішаю. Зустрінемось потім. Бувай ( іде).

- Ну, братан, давай ще побазарим! Ех ти, а ще друг називається…

( Обговорення ситуації)

vІІІ. Підсумок уроку

 

 

Гра Добери риму»

- Ви сьогодні багато прочитали віршів про мову різних письменників, а зараз самі спробуєте побути в ролі поетів. Я буду читати, а ви доберіть слова-рими, щоб вийшов вірш.

Щоб розумним і мудрим стати, треба рідну мову …(знати).

А щоб вміти говорити, треба рідну мову …(вчити).

Знає кожен з нас чудово – не прожити нам без …(мови).

Рідна ж мова пелюсткова, мудра, світла, …(світанкова).

І дзвенить щодня і в свята, бо вона така …(багата).

І така джерельно чиста, наша мова …(промениста).

Чарівна і калинова, наша мова …(веселкова).

В ній такі слова чудові, хліб і сіль на …(рушникові).

В ній в віках батьки і діти, як без мови в світі … (жити)?

Понад світом хай лунає і ніхто не …(забуває).

Рідну мову українську, мудру, щедру, …(материнську).

Своєї мови не цурайтесь, ні в грізні ні в щасливі дні.

Любіть її завжди, пишайтесь, хай долі будуть в вас ясні!

 

 

3.Підсумок

 

 

Учитель. Сподіваюсь,що ви не будете засмічувати свою мову жаргонізмами, говоритимете літературною мовою, а не "суржиком". Це обов'язок кожної культурної людини. І " не бійтесь заглядати у словник", доглядайте " свій сад" – українську літературну мову.