Упровадження вітагенної технології навчання на уроках української мови та літератури: аспекти нового формату навчання

Н.О.Жданова

Упровадження

технології вітагенного навчання

на уроках української мови

та  літератури

З ДОСВІДУ РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ

Харків – 2020

Коротко про автора

Хто я ?

За кожною думкою стоїть життєвий досвід.

Кожен висновок перевірений життям.

Вступне слово

Мої вітання всім колегам.

- Слухайте: що є в світі ситніш, прудкіш, миліш над усе? Завтра прийдете, скажете…

- Е... ситніш над усе - земля-мати, бо вона всіх годує й напуває; прудкіш над усе - думка, бо думкою враз куди хоч перелетиш; а миліш над усе - сон, бо хоч як добре та мило чоловікові, а все покидає, щоб заснути…

Яка цікава відповідь, та ще й така актуальна для сучасного українського вчителя. Навченого. Успішного. Шанованого.

От був собі чоловік та мав хлопця, такого нездалого, що лиш у попелі  

грався. Каже той чоловік:

- Гай навчу тебе, відведу я тебе навчити якогось ремесла. Повів його до кушніра - він утік.

- Ех, відведу я тебе до шевця. Побув і в шевця пару день і втік.

-  Ех, поведу я тебе на друге царство, на той світ…

Приїхав батько його забирати та й не впізнавав, такий той став чемний. 

Стали вони жити-поживати і добра наживати. 

Що ж то за вчитель- чарівник, який поборов лінощі парубка ? Впізнали, не сумніваюся, та ім'я  йому «Ох».

Так одна дівчинка відіклала роботу й подумала: «Завтра дошию!» Назавтра часу у неї не знайшлося. А згодом вона й зовсім забула про вишивку. Їй навіть здалося, що рушничок давним-давно вишитий!

- Сьогодні ця дівчинка не завершила соту справу.  Якраз стільки, скільки треба…Якісь дивні слова: Недо-роби! Недо-пиши! Недо-почни! Недо-лиши! І недо-їж! І недо-ший! І в Недоладію Мерщій! Що за Недоладія? - голосно запитала Аля.

- Атож! Живуть десь там лінюхи та шелепи-недотепи - це не доробив, те кинув на півдорозі. А через них і ми мучимось! - бідтакнув Недоладько.

-А що, дядьку, як лучче жити: правдою чи неправдою?

- Е-е-е!.. Де ти тепер найшов правду? Нема тепер правди на світі! Тепер скрізь одна кривда.

- Ні, дядечку! Є правда - правдою лучче жити.

Та якою ж таємницею треба володіти, щоб з Недоладьок сформувати успішних, щасливих громадян України? Та це зовсім просто – володіти словом, яке, щось значить для наших сучасних  дітей – користувачів. Брендінг учителя – словесника – володіти невеличкими шматочками мислення у голові дитини – користувача.  Беру на себе відповідальність стверджувати, що вам, мої колеги, буде цікаво дізнатися про вітагенну технологію навчання та як її упроваджувати на уроках української мови та літератури.  

З повагою,  Наталя Жданова.

Методичне об'єднання вчителів української філології

Харківської гімназії № 144 "Обрії"

Розділ І

Найважливіше завдання цивілізації – навчити людину мислити.

Т. Едісон

Навчальний урок, як на мене, це урок на  який поспішають учні. Тут прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку,  тут панують співпраця та взаєморозуміння.

Пріоритетами державної політики розвитку освіти є особистісна орієнтація, формування національних загальнолюдських цінностей, створення умов для формування життєвих компетентностей школярів. Сьогодні особлива увага приділятися практичній і творчій складовим навчальної діяльності.

Мета Нової української школи – виховати інноватора та громадянина, який вміє ухвалювати відповідальні рішення та дотримується прав людини. Замість запам’ятовування фактів та понять учні набуватимуть компетентностей. Це – динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та подальшу освітню діяльність. Тобто формується ядро знань, на яке будуть накладатись уміння цими знаннями користуватися, а також цінності та навички, що знадобляться випускникам української школи у професійному та приватному житті.

 Я розпочала свою педагогічну діяльність у 1991 році, і мета не була іншою від мети сьогодення, бо я прийняла рішення: «Бути щасливою», але пам' ятала слова своєї бабусі, що легких шляхів до щастя не буває.

У книжці «Алхімік» бразильського письменника  Пауло Коельйо є епізод, яким можна проілюструвати одне з розумінь щастя:

«В одній країні правив цар-мудрець, і всі з’їжджалися до нього за порадою: як стати щасливим. Один юнак теж приїхав за такою порадою. Проте цар, замість того, щоб відкрити хлопцю рецепт щастя, сказав: «Набери в ложку соняшникової олії й обійди з цією ложкою всі палати мого замку, не проливши ані краплі». Коли юнак повернувся, цар спитав: «Чи сподобались тобі картини в моїй галереї? Чи зацікавили тебе книги в бібліотеці? Які в тебе враження від перських килимів, грецьких ваз, дивовижних квітів і водоспадів?» Проте юнак не помітив нічого, бо стежив за своєю ложкою олії. Тоді цар наказав йому знову пройти всюди з ложкою олії і розповісти про все, що захопить його. Юнак знову обійшов замок і був вражений витворами мистецтва і дарами природи, проте він розлив олію. Так ось, щастя — це бачити всю красу навколишнього світу (природи, мистецтва, людської душі) і не забувати про свою «ложку олії».

 Життєві ситуації були різні, впевнена, що всі вони мене чогось вчили, і у кожної людини можна вчитись, та чого – це вибір ваш.

 На одному з уроків української літератури я написала на дошці «Плин життя». Учень швидко зауважив:

• Наталю Олександрівно, ви помилилися, там має бути «план».
• У цілому правильно, ми сьогодні обговорюватимемо  план життя героя  твору, - зазначила я, але життя  швидкоплинне... Я навіть не закінчила речення, за мене це здійснили діти: «динамічне», «рух вперед», «невпинне», «не можна втрачати жодної хвилинки», «ось чому плин».

Так!- погодилася я і додала слова Григора Тютюнника «Життя складне, і єдиний його підручник - досвід».

Я живу, я вивчаю досвід життя різних людей,  я прагну забезпечити компетентнісний підхід у навчанні української мови та літератури в нових умовах життя, формувати в учнів здатності знаходити правильне рішення в різних життєвих ситуаціях. У своїй педагогічній діяльності ставлю такі завдання:

• формувати позитивні міжособистісні стосунки на основі довіри, бо довіра є основою соціалізації особистості, має вагомий вплив на формування соціального досвіду особистості;
• розвивати й закріплювати в учнів бажання вивчати мову та літературу, бо:

по-перше, бажання має спонукаючу силу;

по-друге, вивчати мову, щоб бути собою, українцями, а не чужими у рідному краю;

- створити умови для здобуття  учнями якісної освіти;

- розкрити здібності: інтелектуальні, творчі, моральні;

- підготувати учнів до правильного вибору професії, життєвих орієнтирів;

- удосконалювати форми організації освітньої діяльності.

Реалізація цих завдань дозволяє мені розвивати компетентну особистість у відповідності до її здібностей, інтересів і можливостей. Особистість, здатну приймати відповідальні рішення, критично мислити, творчо вирішувати проблеми, самореалізовуватися.

Саме тому впровадження технології вітагенного навчання на уроках української мови і літератри є актуальним і своєчасним.

Вітагенне навчання («vita» – лат. життя; ген, генний – грец. genes– народжений) – грунтується на актуалізації життєвого  досвіду особистості, її інтелектуально-психологічного потенціалу з освітньою метою.

 До́свід — віддзеркалення в людській свідомості законів об'єктивного світу і суспільної практики, одержане в результаті активного практичного пізнання.  Сукупність практично засвоєних знань, навичок, знання життя, засноване на пережитому, випробуваному. Досвід є головний продукт нашого розуму. З нього починається все пізнання.

Досвід життя - це вітагенна інформація, не прожита людиною, пов'язана лише з її поінформованістю про ті чи інші сторони життя й діяльності, але яка не має для неї достатньої цінності. На жаль, саме на цьому рівні й іде процес навчання в більшості освітніх технологій.

  Життєвий досвід - це інформація, що стала надбанням особистості, налагоджена в резервах довгострокової пам'яті, що знаходиться у стані постійної готовності до актуалізації в адекватних ситуаціях. Вона являє собою сплав думок, почуттів, учинків, прожитих людиною, які являють для неї самодостатню цінність.

Перехід вітагенної інформації у вітагенний досвід відбувається через кілька стадій на різних рівнях.

Перша стадія - первинне сприйняття вітагенної інформації, нерозчленоване, не диференційоване.

Друга стадія - оціночна фільтрація інформації. Учень визначає значущість отриманої інформації із загальнолюдських, групових позицій, потім в з позиції особистої значущості.

Третя стадія - установча. Учень створює, або стихійно, або осмислено, установку на запам'ятовування даної інформації з приблизним терміном «збереження». Терміни збереження визначаються її значущістю, життєвою та практичною спрямованістю. Це визначає й рівень її засвоєння.

Перший рівень - операційний. Установка на слабке запам'ятовування - інформація має найменше значення для самореалізації в освітньому процесі. Запам'ятовування «про всякий випадок».

Другий рівень - функціональний. Установка на більш тривалі терміни збереження інформації. Використовується в ситуаціях вибору.

Третій рівень - базовий. Установка на тривале запам'ятовування, найбільша значущість для самореалізації в освітньому процесі. «Знайду у комірках пам'яті».

Рівні можуть постійно взаємодіяти між собою, переходити один в інший, набувати різного ступеня вагомості.

Голографічний метод проекції в навчанні - це система освітніх способів, що спрямована на об'ємну багатомірну подачу нового матеріалу, яка відповідає особливостям багатомірності сприйняття навколишнього світу й запасу життєвого досвіду.

Поняття голографії - фізичне. Означає розгляд об'єкта у відбитому багатомірному просторі не менше ніж у трьох проекціях.

Вітагенна проекція - це вітагенна інформація, що затребувана вчителем у процесі навчання для підготовки до викладу нового матеріалу.

«учень - знання – учитель»

Стереопроекція - інформація, що йде від учителя, який використовує вітагенну інформацію, до учнів.

«учитель - знання – учень»

Голографічна проекція - інформація, що йде від будь-якого додаткового джерела: вітагенний досвід інших людей, книга, засоби масової інформації, твори мистецтва, наукові дані, зустрічі з фахівцями різних галузей тощо.

Голографічний метод існує не тільки у процесі викладання, а й навчання. Проекції в таких випадках також спрямовані на знання, але вектори дещо інші. Перша проекція - вітагенна - залишається постійною, стереопроекція - знання, отримані з різних джерел, голографічна - уявне моделювання знання, де джерело його одержання - інтелектуальні потенції самої особистості.

Подаю прийоми вітагенної технології.

Прийом ретроспективного аналізу життєвого досвіду з розкриттям його зв'язків в освітньому процесі. Застосовується в тих випадках, коли необхідно використовувати аналітичні здібності й уміння учнів, співвідносити ціннісну освітню інформацію із запасом вітагенної інформації та зробити необхідні в освітніх цілях висновки.

Тобто автобіографічний життєпис корисно пропонувати учням у тих випадках, коли у фактах власної або чужої біографії вони знаходять підтвердження чи заперечення освітньої значущості інформації, отриманої у викладі вчителя.

Мета  прийому - «операція зведення» вітагенних знань з освітніми. Між ними практично завжди існує певна розбіжність, неминуча в силу тієї розбіжності, що спостерігається між науковими та життєвими уявленнями людини. Ступінь розбіжності може бути різним:

• розбіжність, коли основні блоки, головна ідея вітагенних та освітніх знань збігаються, але є розбіжності в частках, що відбивають суб'єктивне сприйняття дійсності кожним учнем.

Його формула: «У цілому правильно, але...»;

• протиріччя, коли досвід особистості заперечує об'єктивний характер освітніх знань, викликає сумнів і вимагає додаткових доказів.

Його формула: «Сумніваюсь...»;

• неприйняття - такий рівень розбіжності, при якому ставиться під сумнів сама ідея, що міститься в освітніх знаннях.

 Його формула: «Не вірю!»;

• заперечення - активне неприйняття освітньої ідеї, висування аргументів, що доводять її неспроможність.

Його формула: «Не тільки не вірю, а й уважаю помилковою»;

• взаємовиникнення - не тільки висування аргументів проти освітньої ідеї, що діаметрально суперечить вітагенному досвіду особистості, а і прагнення альтернативно запропонувати свою освітню ідею.

Його формула: «Заперечуючи цю ідею, я пропоную свою».

Освітня задача вчителя полягає в умінні діагностувати ступінь розбіжності між вітагенними й освітніми знаннями і, спираючись на систему наукових доказів, розкрити освітню цінність життєвого досвіду учнів, тобто добитись ефективності «операції зведення».

Наприклад:

«Гороскоп героя»

«Реклама»

«Вгадай героя»

 «Анкета»,

«Про них говорять»

«Ключовий момент»

«Хмара-паспорт»

Прийом стартової актуалізації життєвого досвіду учнів.

Суть прийому полягає в тому, щоб з'ясувати, яким запасом знань на рівні повсякденної свідомості володіють учні, перед тим, як вони одержать необхідний запас освітніх знань. Реалізація  прийому дає можливість визначити інтелектуальний потенціал як окремих учнів, так і колективу в цілому, створити психологічну установку на одержання нової інформації, використовувати отриману інформацію для створення проблемної ситуації.

Технологія використання прийому може бути пов'язана з кількома формами організації діяльності учнів:

1. Пряма постановка питання «Що ви знаєте про...».
2. Постановка проблемного питання у вигляді опису якоїсь життєвої ситуації.
3. Опора на письмові роботи учнів, у яких вони викладають вітагенні знання з наступним аналізом викладачем ступеня їхньої поінформованості в галузі навчальної дисципліні.
4. Актуалізація вітагенного запасу практичних умінь, звичок у тому чи іншому виді навчальної діяльності.

Ефективність прийому обумовлена трьома основними умовами:

• відповідність поставлених завдань на актуалізацію життєвого досвіду віковим можливостям учнів;
• форма актуалізації також має відповідати віковим можливостям учнів;
• будь-яка форма актуалізації вітагенного досвіду учнів має супроводжуватися ситуацією успіху та створити в дитини оптимістичну перспективу.

Прийом додаткового конструювання незакінченої освітньої моделі.

Його формула: «Я пропоную вам ідею. Ваше завдання: доповнити, наситити змістом. Опора - ваш життєвий досвід».

Прийом особливо ефективний у тих випадках, коли необхідно актуалізувати не стільки вітагенні знання, скільки творчий потенціал особистості, її здатність у самореалізації.

Найбільш стимулюючий чинник у використанні прийому - надія на швидке та якісне вирішення якоїсь освітньої проблеми.

Наприклад:

Скрапбукінг – альбом з фотографіями фотоколаж, декорований елементами, картинками, афоризмами. Скрапбукінг можна створювати про письменника,  літературного героя.

(Учні добирають фото, ілюстрації  або їх їм пропонує вчитель, вони повинні розповісти, як ця подія стосується життя письменника).

«Кроссенс»-   «перетин значень». Зображення розташовують так, що кожна картинка має зв'язок із попередньою і наступною, а центральна поєднує за змістом  решту картинок. У кросенсі зашифровані відомості про письменника , його творчість.  Завдання того, хто розгадує кроссенс – розшифрувати, знайти асоціативний  зв'язок  між сусідніми (тобто тими, що мають спільний бік) картинками. (9 картинок за годинниковою стрілкою).

Каліграма  - вірш записаний у формі малюнка. Графічна загадка, яка стимулює образне мислення, розвиває спостережливість. Цей прийом сприяє поглибленому прочитанню художнього тексту, формуванню креативного мислення.

Колаж-це прийом, який полягає у створенні творів за допомогою наклеювання різних матеріалів або предметів на обрану основу.

Прийом тимчасової просторової, змістовної синхронізації освітніх проекцій.

Суть прийому полягає в тому, щоб дидактичний матеріал викладати з розкриттям тимчасових просторових, змістовних зв'язків між фактами, подіями, явищами, процесами. Синхроністичні таблиці з української літератури  в українську мову; з історії в українську літературу; з української мови в математику тощо.

Вітагенний компонент виявляється не в засвоєнні знань, виробленні вмінь, а в об'ємному характері сприйняття освітнього предмета, відповідно до «правди життя», що завжди об'ємна й багатопланова. Мова йде не стільки про проблему засвоєння навчального матеріалу, скільки про проблему «довіри» до нього.

Формула прийому: «Життя багатомірне, і навчальний матеріал необхідно сприймати багатомірно, тоді він буде необхідним для життя».

В остаточному підсумку цей прийом виховує ціннісне ставлення до знання. Також формується ставлення до вітагенного незнання, тому що саме знання сприймається з позиції невідомого.

Наприклад, вивчаючи комедію Миколи Куліша «Мина Мазайло», не можна не звернути увагу учнів на політичні процеси в Україні того часу, вони вже вивчали період «українізації» на уроках історії, тому можуть вести ґрунтовну бесіду.

Слова дядька Тараса «Їхня українізація - це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було...» (розстріли, репресії, самогубство)

• Які члени речення важливіші - головні чи  другорядні?

Прийом вітагенних аналогій в освітніх проекціях.

Формула цього прийому: «У житті немає нічого такого, чого б іще не було».

Суть прийому полягає в тому, щоб використовувати життєвий досвід учнів у плані історичних проекцій. Він необхідний у тих випадках, коли важливо показати значущість накопичення досвіду життя на відміну від життєвої інформованості. «Життя треба прожити, а не пробігти» - такий виховний зміст афоризму. Освітня цінність прийому голографічної технології - розкриття спадкоємності знань людини. Знання, що лежали на поверхні, давно освоєні людством. Тільки глибоке вивчення, завзята праця можуть дати якісь нові знання. Правильно оцінити теперішнє можна з позиції минулого, а минуле оцінювати з позиції майбутнього.

Прийом вітагенних аналогій може бути застосований і у формі художньо-образної постановки запитань:

• Хто перший в українській літературі дав опис пекла?
• Хто першим у новій українській літературі описав українського безхатька?
• Де вперше добре описана важлива роль передвиборних обіцянок?
• У якому творі наведено спосіб  рекету?
•  

Амфора  мудрості

Розпочинаю  урок  з  мудрого  вислову,  притчи, афоризму.  Дітям пропоную висловити думки щодо почутого, а в кінці уроку робимо вітагенний висновок  з позиції отриманого досвіду на уроці.

Прийом вітагенного натхнення об'єктів живої й неживої природи та голографії освітнього процесу. Зміст даного прийому полягає в тому, щоб «олюднити» об'єкти живої або неживої природи, приписуючи їм людські якості,

мотиви дії, розкрити тим самим глибинний зміст освітніх зв'язків, процесів.

Технологічне значення прийому полягає в тому, що учні самі створюють три проекції, які забезпечують голографічний погляд - вітагенну ( від учня), тому що опирається на свій життєвий досвід, обираючи об'єкт живої або неживої природи; стереопроекції ( від учителя), тому що ставить перед собою завдання видавати можливості об'єкта; голографічну ( із боку), тому що використовує додаткову інформацію про обраний об'єкт.

Прийоми вітагенного натхнення.

Твори з тем: «Світ людей очима коня» («Білий кінь Шептало»), «Про що співає струмок»;

бесіди на тему: «Про що думає хуха,залишившись без житла».

Велику роль у технології натхнення відіграють казки, що складаються учнями з будь-якої обраної ними теми.

Буктрейлер - це відеоролик, створений за ілюстраціями, який мотивує учнів до прочитання певного твору.

Технологія творчого моделювання ідеальних освітніх об'єктів.

Образно прийом можна порівняти з відомою рубрикою

«Якби я був учителем…».

• Якби Поет погодився на пропозицію Бертольдо і став придворним…
• Як склалася б доля Чіпки, якби він не порушив закон?
• Якби я була матір'ю Катерини?
• Якби я був Тарасом Бульбою?
• Якби я був … герой твору…
• Якби я був автором твору…
• Зустріч з героєм твору...

Зміст прийому полягає в тому, щоб дати учням можливість побудувати у своїй уяві ідеальну модель освітнього об'єкта, матеріалами для якого послужив би, насамперед, вітагенний досвід, інформація, отримана у процесі навчання.

Голографічна проекція творчо уявляється учнями, що синтезує перші дві проекції. Термін «ідеальна» означає в цьому випадку не досконалість і відсутність недоліків, а лише відключений від реального життя проект, що ілюструє головну ідею автора.

Отже, компетентнісно орієнтовані технології навчання націлені на підтримку індивідуального розвитку учнів, поліпшення їхнього становища на ринку праці та створити умови для саморозвитку й самореалізації.

Вітагенна технологія навчання допомагає словом і ділом. Учень на основі власного життєвого досвіду, враховуючи свої можливості,  знаходить істину та робить відповідні висновки. Навчання стає проектним, бо я намагаюся спланувати поступовий мовленнєвий розвиток кожного учня, а це дає можливість дітям реалізувати  власну концепцію «Я», вільно спілкуватися, аргументовано доводити свою думку, визнавати власні помилки, додержуватися культури мовлення, дискутувати, навчає уникати категоричності, використовувати адекватну лексику, бо мова – є публічною карткою особистості. Мовлення є ключовим навиком сприйняття людини.

   Це нелегкий шлях: невдачі і прорахунки, промахи і поразки, але водночас це і знахідки, досягнення, здобутки, успіхи, перемоги. Важливо, щоб у цьому процесі учні займали не пасивну позицію, були не спостерігачами, а співтворцями уроку.

Вітагенна освіта - це проживання почуттів, дій та діяльності, які становлять одне ціле. На уроках я вчу дітей розуміти власні ресурси, приховані в підсвідомості, користуватися ними, шукати додаткові ресурси.

Односкладні речення

граматична основа яких має у своєму складі лише один головний член (підмет або присудок), причому зміст речення залишається зрозумілим і без другого головного члена.

ГО   -  ____________________________________ АБО ___________________________________

Літо.                      У газетах детально описують події тижня.

Море.

Краса.            

Називні  речення

ГО - __________________________________________________________________

Королева Осінь.  Прозорі небеса.

 І тоненькі павутинки, сірий дощик і хмаринки…

ГО -

Означено – особове

Неозначено –особове

Узагальнено-особове

Безособове

ГО -   Означено – особове

}МИ ( ВИ )

Точно знаємо, хто виконує дію.

Запрошую на чашку кави.

  Подаруй мені мрію.

ГО - Неозначено – особове

ВОНИ

(ТАЄМНІ ОСОБИ )  Не знаємо  ХТО .

          Наш виступ покажуть по телебаченню.

Той монастир недавно збудували.

     Мені все розказали.

ГО - Узагальнено – особове

Прислів’я та приказки

На переправі коней не міняють.

Біля чого потрешся, того й сам наберешся.

Бери вершину і матимеш середину.

Що маємо, не дбаємо, а втративши, плачемо.

Не кажи «гоп», доки не перескочиш.

ГО -               Безособове

Дія відбувається без участі особи.

  Світає. Морозить.

• безособовим або особовим, що має безособове значення, дієсловом:

Огнем кругом запалало.

•  дієслівними формами на -но, -то: Сказано – зроблено.
• неозначеною формою дієслова або неозначеною формою дієслова у поєднанні з прислівником чи присудковими словами треба, можна, жаль, шкода, слід:

            Ніколи не забути шкільних років.  Вибрати не можна тільки Батьківщину.

• Прислівником: Тихо.

Ф о т о к о л а ж

«Поради  мудрої дівчини…»   «Чому навчив сина ОХ…»      «»

                 Якщо було б метро у Васюківці ?                      В. Нестайко «Тореадори з Васюківки»

                        Якби я була Наталкою Полтавкою…           Якби я була матір'ю Катерини…

«Таємниця козацької шаблі»

Кого б я додала  до своєї вайбер-групи…      Інстаграм-сторінка письменника чи  літературного  героя