Урочиста лінійка присвячена відкриттю тижню біології

Урочиста лінійка присвячена відкриттю тижню біології

Діти під мінусовку «Буратіно» виходять з кульками зеленими та наспівують.

Біологія - наука про життя!

Ще зі школи памятаємо цей вислів.

Про гриби, тварин, рослин дає знання, 

Розуміння всіх складних життєвих істин.

Наче потяг, ланцюжком складних наук, 

Біологія влилася в світ рефлексом, 

Запозичила у хімії сполук -

Відродилася по генах життєсплеском .

Де Ботаніка цвітуть луки, сади -

Прима флора радо квітами стрічає.

Зоологія підкорить назавжди, 

Жвава фауна любові світ вінчає.

Анатомія - цариця всіх наук, 

Найскладнішу має термінів скарбницю, 

З нею вивчемо всі м`язи ніг і рук, 

Збережемо тіла нашого фортецю.

Є сестра, молодша за усіх, прудка, 

В медицині її добре норов знають, 

То Генетика, вивчає ДНКа, 

Про здорове немовля її благають.

Цитологія вивчає мікросвіт, 

Він тонкий, складний і дуже таємничий.

Екологія - дорога в дивосвіт, 

Край безмежний, світанково-мальовничий.

Еволюція - країна мрій, казок, 

Запитань, що до сих пір мандрують світом.

Ще Чарльз Дарвін залишив нам свій зразок, 

Ця теорія для нас, як промінь світить.

БІОЛОГІЯ – наука, цікавіша за усі, РЕП 11 клас

ФЛОРИ й ФАУНИ світ в усій красі.

На уроках вивчаємо саме життя.

Головне, щоб не пішов РІД у небуття.

Є відросток зайвий, ох той ДАРВІНІЗМ!

Треба тепер вивчити, що то є АТАВІЗМ!

Живеш собі спокійненько, кругом краса.

А виявляється, що ми - теж БІОМАСА!

Навіщо географія, навіщо арифметика?

Головніша в світі ясно що – ГЕНЕТИКА.

Треба розвивати нам нашу ПОПУЛЯЦІЮ,

Щоб не сталася з людьми ДЕГЕНЕРАЦІЯ.

Не треба нам усяких там революцій

Хай краще йде вперед наша ЕВОЛЮЦІЯ.

Хотілося б, щоб залишалася гарна нація,

Щоб не торкнулася нас якась МУТАЦЯ.

Треба дбати, щоб довгий був процес,

Що зветься дуже просто – ОНТОГЕНЕЗ.

А для цього треба дбати про націю,

Зберігати та відроджувати нашу ПОПУЛЯЦІЮ

Біологічні ляпи

Смачно поснідав вранці Жираф :)
СмачноПоснідавВранціЖираф:
Листя -На вибір,Велика кількість трав.
Але не наївся він.У чому тут секрет?
СніданокДійдеДо шлункаВ обід. 

 Анатомія - не математика. 
Розмноження - не множення. 
Ми вивчили тему на практиці! 
Однокласниці ось... в положенні...

Лицарі колись
Не знімали лати.
Рак без лат,
Значить, Лицар - Рак!
Він і хоробрий, і могутній.
Задкує ж він на всякий випадок.

Під парканом біля краю степів
Солодко спав самотній реп'ях,
Спав і бачив чудові сни,
Як він вчепиться в чиїсь штани,
У вовчий хвіст або в заячу груди
І відправиться в далеку дорогу.

Я біолог в душі :) МАТЕЙ
Я біолог по житті,
в це складно повірить, але дуже важливо.
Мені так шкода жабенят,
Заспиртованных в банках наживо...
Мені чимало дано:
Серце, печінка, гормони і гени.
Мені відомо давно
Призначення імунної системи.
У дзвоні кожного дня
Не дають мені інстинкти спокою...
Мені здавать ЗНО

В мене серце не дає покою
Ах, як двійки летять,
Все запам'ятати за день неможливо.
Клас, підвид і загін -
Як влаштовано все це жахливо
Дим пішов з вух,
Я в науку зубами вгрызаюсь.
Я біолог в душі...
в Це важко повірить,я вас розумію!

 

 

Ми з тобою блукаємо НІКІТА Квартальний
У парку не просто так!
Ми науці про природу
Присвячуємо кожен крок,
Кожен кущик називаючи,
Кожен гриб і кожен листок.

Щоб мені поступить не зважаючи

На одиницю з біології за рік
(виходе дівчина з квіткою) КІБАРОВА ЧІЧЕК
Ах, пелюстки, тичинки,
як нудно на ботаніці,
Так хочеться спокійно
з подружкою поговорити!
От якщо б у нас були
уроки з анатомії,
Тоді б неодмінно
вчилася я на дванацять!

Випадок  з життя вчителя біологіїПодмаска
Дубовий лоб ти горе цибулине,
"Це квіточки, ягідки потом" -
Про юного я скажу хулігана.
Ослом, дубиною, пробкою, лопухом
Я іноді хочю назвати  бовдура.
Звик він весь урок рахувать ворон,
А виглядає він як справжнє порося!
На перервах тупотить, як слон,
І, як реп'ях,він до дівчат чіпляється 
Він у бійку лізе, як півень, з ранку,
та все заживе, як на собаці.
 Дати ляща уже тобі пора!
Нехай дізнається, де зимують раки.
Все як горох об стіну! Ну ти і гусак...
Батька б викликати, сказать все особисто,
Але яблуко від яблуні, боюся,
Недалеко впало, як говорять зазвичай!»
Я злилася все сильніше та сильніше
Перераховувала фрукти, птахів, рептилій...
І встав Козлов. І посміхнувсь мені:
«Спасибі, що урок мені ви присвятили»

 

 

 

 

Учень перед ЗНОВ голові - жахи науки -  

Клішні, щупальця і руки, 

Мозок, очі, вуха, зуби, 

Жилкування листя в дуба... 

Що ж, цікаво це - та в міру -  

Як у оці - колір синій, 

Як хітин пігменти губить, 

Голуб горлицю голубить... 

Тьху! Заплуталася! Все! 

Що, коли, навіщо, де... 

Ви скажіть мені, шановні, 

Чому серце болем повне, 

Де у серці почуття, 

Де ховається життя... 

Чому думка - не пташина, 

Де вона? Уявна? Ні? 

Де межа тварин й людини, 

Які поряд на землі? 

Чому серце в крові б`ється, 

Чому в вирі все несеться 

Диво-літа, диво-болю.... 

Як це - серденько на волі? 

Чи артерії, мов клітка,  

Чи венули, наче сітка? 

В голові знов щохвилини -  

Дріоптерис, конюшина, 

Гінецей, хлорид, ліпаза... 

Ну, будь ласка, не все разом!!!!!!! 

Щось болить серденько зранку 

Люди !Дайте валер`янки!!!!!! 

Про природу не лише треба знати , а про неї треба дбати.

Ведучий. Полюбляє казочку і стар, і млад,
Хоч в нас вона на новий лад.
Золота рибка

Автор. У європейськім царстві,
В українськім государстві,
У Херсонському королівстві,
В Чаплинському князівстві,

Не на небі – на землі
Жив собі дідусь вЧаплинці.
Проживав він не один –
Онуку йому підкинув син.

Жили вони собі, поживали,
Добра наживали.
Удень сумлінно працювали,
А ввечері – відпочивали.

(На лавці сидять дід і онучка)

Автор. В РЕСі працював наш старий,
Був в нагоді йому вихідний,
Бо давно вже хотів порибалить,
І вже думкою цією аж марить!

Автор. Взяв він вудку і гачків,
Повну купу черв’ячків.
Кинув все у човен брата,
Заплив у море, став чекати.

(Дід сидить у човні, голова вкрита брилем, з вудкою)

Автор. Вже і сонце припікає,
Дід голівку нахиляє.
Кинув раз, закинув два –
Аж тут рибка золота!

Рибка. Відпусти ж ти, дід, мене,
Люди знищили вже все.
Обміліло синє море,
Все загинуло навколо.
Подивися навкруги –
Серце рветься від туги!
Виконай скоріш моє прохання,
Збудуться аж три твої бажання!

Дід. Бідолашна! Я тебе звільняю,
Все одне тут риби не спіймаю!
Тут плавають пляшки, консервні банки!
Не знайдеш у бруді той смачної тараньки!

Автор. Наш дід рибку відпустив,
Та й додому припустив.
І онуці розповів,
Як рибку він лишив.

Онучка. От ти, діду, простота!
Три бажання – все дарма!
Повертайся до цар-рибки,
Попроси комп’ютер швидко!

Автор. Знов дідусь на електричку,
Човен – в море, кличе рибку.

Рибка. Що тобі, дідусю, треба?
Що підняв тут ґвалт до неба?

Дід. Пробач, рибко, за турботу,
Що завдав тобі роботу!
Зовсім дістала онука моя,
Просить і просить комп’ютер щодня!

Рибка. Слово я своє тримаю,
Твоє бажання виконаю!

Автор. Повернувся в село дід –
На столі стоїть обід,
А онучка – за комп’ютер,
Цілий день за ним сидить!

Онучка. Що ти тут, дідусь, розсівся!
Хоч би швидко ти підвівся
Та поїхав на моря –
Хочу вже парфуми я!
І не наші, не російські –
Хочу тільки італійські!

Автор. Що робити, хто з вас знає?
Діда вітер обвіває,
Знов у моря він стоїть,
Хоч незручно вже просить.

Дід. Пробач, рибко, за турботу,
Що завдав тобі роботу!
Знов онучку мучать думи –
Захотілось їй парфуми!

Рибка. Зовсім з цим проблем не буде,
Легко я зроблю парфуми.
В морі Азовськім відходів багато –
Нафти і хімії тут забагато!

Автор. Домом ллється аромат,
Але зовсім дід не рад.

Онучка. Хочу новесеньке авто,
Шикарне хутряне пальто!
На Канарах відпочивати
І ніколи не працювати!
Рибку ми запустим в ванну –
Нехай здійснює бажання

Автор. Рибка гнівалася довго,
Шторм жахливий був на морі!
Відібрала все в онучки,
А замість сильної взбучки
Дівчину послала вчити,
Не для того, щоб провчити,
А щоб екологію вивчала,

І природу від забруднень захищала!

ФІНАЛЬНА ПІСНЯ ФЛЕШМОБ « Є у кожного з нас»