Урок - літературне засідання в 8-9 класах «Він голос мав, як кари правий гнів, Він голос мав, як пісня колискова» М.Рильський «Пророк зорі»

Тема. «Він голос мав, як кари правий гнів,

            Він голос мав, як пісня колискова»

                М.Рильський «Пророк зорі»

(Музичні образи у поезії Т Шевченка та його послідовників)

Мета: розширити діапазон знань про образність в поетичних творах; формувати комунікативну компетентність, розвивати уміння і навички працювати з творами, знаходити цікаві  елементи для досліджень, доводити і переконувати слухачів у правоті суджень; виховувати любов до рідного слова, його носіїв, до мистецтва і прекрасного в житті.

Обладнання: збірки поетичних творів, портрети письменників, записи музики 

Тип уроку: узагальнення вивченого

Форма уроку: літературне засідання.

 

                                              Перебіг уроку

I.Урок літературного засідання розпочинає учень, голова засідання. Він оголошує тему, завдання, які були визначені попередньо, девіз.

«Здатність бачити чудеса в звичайному – певна ознака мудрості». Г.Сковорода

«Щоб писати зворушливо, необхідно щось більше, ніж сльози і місяць». Г.Ліхтенберг

Важко уявити будь-який твір художньої літератури, в якому не було б музичних образів. Справді, варто згадати, скажімо, «Ой на горі та женці жнуть», як ми вже чуємо то сповнені завзяття й мужності пісні про звитягу й подвиги, то ніжні й сумні мелодії романсів, елегій, то могутні акорди симфоній, ораторій і т. ін. Наприклад, послухайте симфонію №8 фа мажор Людвіга ван Бетховена. Запитання аудиторії: що передано через цю музику?  

(Через музику композитор передає душевний стан, мрії й поривання.)

Ставимо провідне питання засідання: як знайти музику в художньому творі?

II.Основна частина

Виступ1.Музика в літературному творі незвичайна, вона знаходить своє вираження в слові.

Література – синтетичний вид мистецтва, в якому нерозлучні живопис, музика,проза, поезія. Разом вони утворюють могутній потік, який несе на собі дорогоцінну ношу національної культури.

Чи може слово нести в собі музичний образ?

Яскравий сплав музики й слова в поезії Т.Шевченка М. Рильського, П. Тичини. Прочитаймо рядки « Пісні під гармонію» П. Тичини:

Рута-мята да неприв’ята,

Непрогорнутая трава.

Сюди вітер да туди вітер –

Аж потоками обвіва.

Слова можна було б і не класти на музику, бо вони самі по собі  викликають спів.

Виступ 2. Музичний образ створюється словесними засобами, але щоб його відчути в літературному творі, потрібна розвинена художня уява.

Здавалося б, важко помітити якісь звукові ефекти у цих ось рядках Т.Шевченка:

За думою дума роєм вилітає,

Одна давить серце, друга роздирає,

А третя тихо-тихесенько плаче

У самому серці, може, й бог не бачить.

Тут основний мотив чисто музикальний: змалювання зростання настрою душі. Вважаю, що спочатку йде поважна мелодія, до якої поступово додається плачливо-криклива. Потім ніби зненацька втручається обривок радості, але дуже короткої, майже непримітної, яку легко пропустити, не почути, бо покриває основна сумовитість, безнадійності. Останній рядок поезіі я передав би за допомогою димінуендо- ( поступове зменшення звучання ).

Виступ 3.Асоціативність – головна ознака музичного образу. Предметно-чуттєвий зміст токого образу йде із джерел звуків, музичних вражень, які може викликати слово. Проаналізую музичний бік твору Т. Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий». У перших і останніх рядках зібрано сильні слухові образи – рев великої ріки, свист і виття вітру, крик сичів, скрип дерева – всі ефекти чисто музикальні.

У поемі «Гайдамаки» Шевченка можна теж знайти музикальні образи, за допомогою яких передає свої мрії про Україну:

У моїй хатині, як в степу безкраїм,

Козацтво гуляє, байрак гомонить,

У моїй хатині синє море грає,

Могила сумує, тополя шумить,

Тихесенько «Гриця» дівчина співає…

 Провідні образи даного уривка є музичними. Що може відчути читач, уявивши картину «море грає»? Це можуть бути здогади, уявлення, але вони відповідають художній логіці. Усі образи моря ведуть передусім у сферу слухових вражень. Вони захоплюють звуками, неосяжним простором, різко мінливими ритмами, барвами.

Метафора «море грає» здається ніби далекою від музичного звучання, адже більше викликає зорові асоціації й ближча до живописного образу. Але живопис теж звучить. Художник, малюючи картину,чує звуки і намагається передати їх лініями, кольорами. П. Чайковський, наприклад, у картинах І.Левітана чув навіть іржання коней, коли вони пасуться вночі. Чудові картини моря Айвазовського не можна сприймати як щось статичне, німе. У них, як у житті моря, свої звуки, мелодії – музика найрізноманітніших настроїв.

Вираз «тополя шумить» теж асоціюється з музичним образом. У Шевченка – це пісня, що розповідає про гірку долю жінки. .Словосполучення, де дівчина тихенько «Гриця» співає, - то це відома народна пісня, і теж є таким образом.

На мою думку, музичний образ органічним компонентом входить у той чи інший художній твір.

Виступ 4. Хочу прочитати рядки вірша М. Рильського «Желязова воля»:

Усе тут – музика: ці сосни, ці дуби,

Ці клени – витвори найтоншої різьби, -

Ця річка, що на ній конверти щонеділі

Поляки слухають – Шопена звуки милі.

Ми думали про блиск, про сум його життя;

Згадалось, що як він пішов без вороття,

То звуки Моцарта, скорботні і величні,

Його проводили у сутінки довічні.

Листки й метелики літали при землі,

Пили останній мед у квітнику джмелі,

І в чистій тишині шопенівського саду

Ми тихо слухали Шопенову баладу.

Письменник виразними словами викликає в уяві читача звучання музики. Вона багатоголоса: імена велетнів музики, Шопена й Моцарта, їхні твори, і ті сосни, і дуби, листки, метелики, джмелі – все сповнене звуків, музики.

Сприйнятність поета, здатність побачити за явищами слухові сфери, образи й характери обумовлює й особливості застосування звукових компонентів у поезії.

Виступ 5.Найпоширенішим музичним образом у художній літературі є пісня. Її як основу емоційно-естетичного образу влучно розкрила Леся Українка:

Усе одбивається в пісні, як в морі:

Рожевая зоря, й червоная кров,

І темна ненависть, і ясна любов,

І промінь пожару, і місяць та зорі.

Та пісня, як море, і стогне, й рида,

І барвами грає,

І скелі зриває,

Як чиста прозора вода.

Музичний образ – невід’ємна деталь художньої літератури, адже він допомагає відчути красу плину життя.

Виступ 6.Поетична індивідуальність П. Тичини оригінальна й яскрава. Всі асоціації в його «Сонячних кларнетах» реалізуються в певну гармонійну емоціональну послідовність, яка не порушується протягом всієї книжки.

Учень читає вірш поета

Не Зевс, не Пан, не Голуб-дух, -

Лиш Соняшні Кларнети.

У танці я, ритмічний рух,

В безсмертнім – всі планети.

 

Я був – не Я. Лиш мрія, сон.

Навколо – дзвонні згуки,

І пітьми творчої хитон,

І благовісні руки.

 

Прокинувсь я – і я вже – Ти:

Над мною, підо мною

Горять світи, біжать світи

Музичною рікою.

 

І стежив я і я веснів:

Акордились планети.

Навік я знав, що Ти не Гнів, -

Лиш Соняшні Кларнети.

Це вірш-увертюра, в якій проходять всі головні мелодії книги. Вся поезія оперує зі звуком. Кларнети сонця – цьому він вірить і перед ними стоїть з відвертою душею. Планети у нього «акордяться» і світи горять і біжать «музичною рікою». Образ «згуку» - це є всесвіт, а всесвіт – то є «згук». Здається, що це гасло, яким живе вся душа Тичини. Все, що є в душі, з’являється зі світом через «згук», бо тільки він є життя. Ось як асоціює поет свої враження і почуття:

Зелень рослин – гімн

Захід сонця – коливання флейт

Стежка на город – співає

Спадання листя – кучерявий дзвін

Ріка горить – як музика

Сонце – пісня

«Заспівали скрипки у моїй душі»

«Я бреню, як струни»

«буду вічно сам я в чорному акорді»

В цій надзвичайно тонкій музичній конструкції асоціації - головна особливість Кларнетиста.

 

Виступ 7.Мабуть, немає в Україні людини, яка б не знала слів пісні «Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу…». Композитор А. Пашкевич поклав на музику вірш «Лебеді материнства» В. Симоненка. Пропоную прослухати твір.

Пісня написана в жанрі колискової. Головним мотивом є тривога матері за долю сина, перед яким відкривається дійсність, виповнена дива та любові,яку охороняють «мавки чорноброві», та водночас постають і сурові реалії, від яких материнське серце хоче захистити дитину. Автор наповнив твір музичними образами: лебеді танцюють і лопочуть крилами, заглядає казка, добра ласка, золоте сузір’я… І всі образи в русі, динаміці…

 

 III. Підбиття підсумку уроку

Учитель дякує учням-організаторам уроку. Ставить заключне завдання учням згадати вірші, в яких можна відчути музичні образи.

 

IY. Оцінювання

Y. Домашнє завдання Скласти твір-мініатюру «Щоб писати зворушливо, необхідно щось більше, ніж сльози і місяць».