Урок . "Показ державотворення та руїнництва через персонажів твору (за романом Пантелеймона Куліша «Чорна рада»)".

ТЕМА. Показ державотворення та руїнництва через персонажів твору (за романом Пантелеймона Куліша «Чорна рада»).

 

Мета: закріпити знання про зміст твору «Чорна рада», його історичну основу; розглянути особливості виборів в Україні; розвивати вміння виділяти головне, аналізувати, систематизувати, порівнювати, розвивати мовлення, образне мислення, уяву, естетичні смаки учнів; виховувати почуття патріотизму, бажання знати історію свого народу, формувати чітку громадянську позицію, ключові життєві компетентності.

 

Тип уроку: інтегрований урок контекстуального аналізу (українська література – історія України – правознавство – образотворче мистецтво – кіномистецтво).

 

Обладнання та матеріали: уривки з роману, мультимедійна дошка, комп’ютер, аркуші для «Асоціативного кола», маркери, презентації дітей, ілюстрації до твору, кадри з фільму, алгоритм складання сенкану, бюлетені та скринька для голосування, оцінювальні картки.

 

Форми роботи: колективна, індивідуальна, робота в групах.

 

                                      ПЕРЕБІГ УРОКУ

 

І.ОРГАНІЗАЦІЙНО-МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП

1.Вступне слово вчителя.

- Сьогодні на уроці ви зможете побувати і в минулому, і в майбутньому, а допоможе нам в цьому твір П. Куліша «Чорна рада», зі змістом якого ми вже познайомилися, а також ваші вміння, навички, бажання. Ви зможете проявити як індивідуальні якості, так і вміння працювати в групі. Результати роботи ви записуватимете до картки оцінювання.

 

2.Повідомлення теми та мети уроку.

- Тема нашого уроку «Показ державотворення та руїнництва у романі П. Куліша через персонжів твору – Якима Сомка та Івана Брюховецького». Вам доведеться визначитися й зробити вібір щодо того, хто з головних претендентів на гетьманство мав би перемогти, проаналізувавши почуте, побачене, усвідомлене на уроці.

 

3.Визначення очікуваних результатів. Прийом «Дерево бажань».

- Чого ви очікуєте від уроку?

- На що сподіваєтеся?

- Чого прагнете досягти?

 

 

 

ІІ.ВИКОНАВЧО-ДІЯЛЬНІСНИЙ ЕТАП

1.Актуалізація опорних знань.

1)Літературний диктант.

- Жанр твору «Чорна рада».

- Яку добу зображено у творі?

- Рік, у якому відбуваються зображені в творі події.

- Назва міста, де відбулася Чорна рада.

- Хто з героїв знімав попівську рясу, коли Україні загрожувала небезпека?

- Назва хутора, описаного на початку твору.

- Хто з претендентів на гетьманство був, на думку автора, більш гідним?

- Претендент на гетьманство, якого найбільше вподобала чернь.

- Персонаж, який готовий був померти сам, аби врятувати Якима Сомка.

- Героїня, з якою пов’язана сюжетна лінія кохання.

- Держава, представники якої впливали на вибори гетьмана.

- Писемне джерело, яким скористався П. Куліш для написання роману.

Відповіді: історичний роман, доба Руїни, 1663, Ніжин, Шрам, Хмарище, Яким Сомко, Іван Брюховецький, Кирило Тур, Леся Черевань, Росія, «Літопис Самовидця».

 

2)Прийом «Асоціативне коло». Робота в групах.

(Дітей поділено на три групи, кожна з яких отримує одне з ключових слів: держава, руїна, гетьман – і добирає до нього асоціації на аркушах паперу).

 

Орієнтовні відповіді дітей: руїна – безлад, суперництво, протистояння, бідність, слабкість, ворожнеча, занедбання, беззаконня; держава – закон, влада, кордони, мова, народ,зовнішня політика, військо; гетьман – керівник,організатор, представник держави, мудрий, чесний, сильний характер, служить народу.

 

2.Порівняльний аналіз історичної основи твору та його художнього змісту.

1)Слово вчителя.

- Закрийте очі й уявіть себе в Ніжині в 1663 році. Що ви бачите? Що чуєте? Що відчуваєте? Який у вас настрій? (Діти відповідають).

- Що вам допомогло уявити все це? (Зміст роману «Чорна рада»).

 

2)Робота з текстом. Прийом «Маркування».

( У дітей роздруковані уривки з роману, в яких вони відшуковують і виділяють маркером описи перебігу Чорної ради, потім порівнюють виділене, працюючи в парах, а далі зачитують за бажанням, доповнюючи одне одного).

 

3)Робота з історичним матеріалом. Презентація роботи групи дітей- істориків.(Міні-проект №1).

 

Орієнтовний зміст виступів.

     Чорна рада -- загальна козацька рада, - збиралася для вирішення стратегічних питань, коли між старшинами не було одностайності. Найбільш відома чорна рада, за негативними наслідками, яка відбулася 17-18 (27-28 червня) 1663 року на околицях Ніжина.

     Яскравим прикладом соціального і державного роздроблення в історії України стали події 17-18 червня 1663 року в Ніжині, названі «Чорною радою». Метою виборної ради було обрання нового постійного гетьмана Лівобережної України з двох реальних претендентів на цю посаду: Якима Сомка та Івана Брюховецького. В цій події брали участь як козацька старшина, так і представники десятків тисяч «чорного», незаможного люду – селян, міщан, бідних козаків (звідси походить й назва ради).

     Передумовою «Чорної ради» була складна політична боротьба за гетьманську булаву після смерті Богдана Хмельницького, період правління якого названо «золотою сторінкою» в історії України. Учасниками цієї боротьби стали Іван Виговський, Юрій Хмельницький, Павло Тетеря, Яким Сомко, Іван Брюховецький, згодом — Петро Дорошенко.

     Рада була скликана для обрання гетьмана Лівобережної України. Участь у чорній раді взяли не тільки козаки, але й селяни та міщани-- «чернь», які також мали право голосу.

     Після зречення в січні 1663 року Юрія Хмельницького в Україні розпочався період громадянської війни, який в українській історії носить назву «Руїна». Україна фактично розпалася на дві частини -- Правобережну і Лівобережну. На хід подій у Правобережжі намагалася впливати Річ Посполита, а Лівобережна Україна знаходилась під контролем Московської держави.

     На початку 1663 року за згодою польського короля у Правобережній Україні гетьманом було обрано Павла Тетерю. Однак лівобережні полки і Запорожжя не визнали влади Тетері. У Лівобережжі на гетьманську булаву претендували наказний гетьман Яким Сомко, ніжинський полковник Василь Золотаренко і запорозький отаман Іван Брюховецький. Кандидатури Сомка і Золотаренка підтримували північні полки Лівобережної України і різні групи козацької старшини.

     Під час чорної ради Брюховецький, кандидатуру якого підтримував і царський уряд (на раду прибуло московське посольство і 8-тисячне військо), сподіваючись з його допомогою зміцнити свої позиції в Україні, домігся обрання його гетьманом.

     Після ради Якима Сомка і Василя Золотаренка за наказом Брюховецького було заарештовано, звинувачено у зв'язках з польською шляхтою і у вересні 1663 року страчено у Борзні.

     1663 році Іван Брюховецький був обраний гетьманом Лівобережної України і особисто поїхав стати перед очі Московського царя та укласти Московські статті. Він послабив Січ, розташував запорожців невеликими загонами по всьому Лівобережжю, з міщан збирав податок на власну користь, на утримання гетьмана, обмежив самоврядування, прагнув об’єднати усю Україну під своєю владою. 1663-1665 рр. ходив у невдалі походи на Правообережжя.

     Московські статті були укладені 1665 році і були схожі на Переяславські на користь Москви.

      Московські статті значно обмежували політичні права України, посилювали її військово-адміністративну і фінансову залежність від московського уряду. За Московськими статтями українські міста і землі переходили під безпосередню владу московського царя. Податки в Україні збирали московські воєводи, податки йшли повністю у царську скарбницю, вибори гетьмана і старшини були лише з дозволу царя і за присутності царського представника. Гетьманський уряд не мав права на самостійну зовнішню політику, а внутрішня контролювалася Москвою.

      Московські статті викликали величезне обурення серед усіх верств українського суспільства, а Андрусівський мир 1667р. який поділив Україну, став головною причиною антимосковського повстання у Гетьманщині, обуренням Лівобережжя, яке активно розпочав Іван Мартинович Брюховецький.

Московські статті викликали величезне обурення серед усіх верств українського суспільства, а Андрусівський мир 1667р. який поділив Україну, став головною причиною антимосковського повстання у Гетьманщині, обуренням Лівобережжя, яке активно розпочав Іван Мартинович Брюховецький.

 

4)Прийом «Мікрофон».

- Що спільного й відмінного між історичними відомостями та романом?

3.Компаративний аналіз змісту роману «Чорна рада», однойменного кінофільму та ілюстрацій до твору.

-  Подивіться, як засобами образотворчого мистецтва зобразили події під Ніжином.

 

 

            

 

     -  Чи однаково змальовують одну й ту ж подію письменник та художники?

• Що спільного?
• Що відмінного?
• Чи співпадає побачене з вашим уявленням?
• Так само порівняйте  текст з кадром з кінофльму.

 

Прийом «Кола Венна».

(Діти заповнюють кола, зробивши висновки після порівняльного аналізу).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.Представлення міні-проекту №2.

- Перенесімося в недалеке минуле, давайте згадаємо події Революції Гідності, переглянувши дібрані матеріали.

(Можна використати матеріали з сайтів:

 https://yandex.ua/images/search

       http://gdz4you.com/prezentacii/prezentacii-istorija-ukr/20094-prezentaciya-na-temu-yevromaydan-skachaty.html ).

 

5.Постановка проблемного питання.

-Чи повинні громадяни держави обов’язково брати участь у виборах ?

 

6.Представлення міні-проекту №3. Результати роботи учнів-правознавців.

 

Матеріали, якими могли б скористатися учні.

1)Конституція України.

Стаття 75. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.

Стаття 76. Конституційний склад Верховної Ради України - чотириста п’ятдесят народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п’ять років.

Народним депутатом України може бути обрано громадянина України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п’яти років.

Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.

Повноваження народних депутатів України визначаються Конституцією та законами України.

Строк повноважень Верховної Ради України становить п’ять років

Стаття 77. Чергові вибори до Верховної Ради України відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень Верховної Ради України.

Позачергові вибори до Верховної Ради України призначаються Президентом України і проводяться в період шістдесяти днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.

Порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом.

 

2)Матеріали сайту

http://pidruchniki.com/12590605/pravo/vibori_ukrayini

 

7.Рольова гра «Вибори».

1)Слово вчителя.

- Ми живемо в правовій державі, де одним з головних прав є право вибору як особистого, так і політичного. Тому відповідно до Конституції України кожен громадянин з 18 років бере участь у виборах представників влади. Уявіть, що ви досягли повноліття й можете вибирати Президента України. У нас два кандидати: Яким Сомко та Іван Брюховецький. Відповідно до «Закону про вибори» кандидати ведуть агітаційну роботу. Тож зараз ми почуємо кожного з них.

 

2)Виступ Івана Брюховецького та його представника.

Представник.

- Іван Мартинович ходить «у короткій старенькій свитині, у полотняних штанях, чоботи шкапові попротоптувані — і пучки видно. Хіба по шаблі можна б догадуватися, що воно щось не просте: шабля аж горіла од золота; да й та на йому була мов чужа. І постать, і врода в його була зовсім не гетьманська. Так наче собі чоловік простенький, тихенький. Ніхто, дивлячись на нього, не подумав би, що в сій голові вертиться що-небудь, опріч думки про смачний шматок хліба да затишну хату. А як придивишся, то на виду в його щось наче ще й приязне: так би, здається, сів із ним да погуторив де про що добре да мирне».

 

 

 

 

 

Іван Брюховецький.

- Ви знаєте, моє товариство миле, мої ріднії братчики, у яких саєтах, із якими достатками прийшов я до вас у Січ. І де ж те все подівалось? Чи я пропив, чи прогайнував? Ні, не пропив я, не прогайнував, не промантачив, не проциндрив без пуття: усе спустив з рук, аби б тілько як-небудь прикрити ваші злидні. Не мало пішло мого добра і по Гетьманщині. Як та бідна курка-клопотуха, що знайде зернятко — да й те оддасть своїм курчаткам, так і я все до останнього жупана пороздавав своїм діткам. А тепер от і сам обголів так, що й пучки лізуть із чобіт — доведеться незабаром ходити так, як лапко. Що ж? Походимо й без чобіт, аби моїм діткам було добре. Господь з вами, мої дітки, господь з вами! Ви, може, думаєте, що я, так як ваші нашийники, стану драти з вас шкуру, аби б тілько в мене на ногах рипали сап'янці? Не доведи мене до сього, господи! Везли колись за мною в Січ жупани й сап'янці возами, везли золото і срібло мішками, а я все збув із рук, аби моїм діткам було добре! Ой, боже мій милосердний!  Нащо ж і живе наш брат запорожець на світі, коли не на те, щоб стояти за православних християн, як за рідних братів своїх? Чи нам золото, чи нам срібло, чи нам панські будинки треба? Не про те ми, братці, гадаємо. Аби добрим людям було добре жити на Вкраїні, а ми проживемо і в злиднях, проживемо і в землянці, на одному хлібі та воді. Сказано: «Хліб та вода — то козацька їда». Дітки мої! — каже тоненьким, ницим голоском. — Чим же мені прохарчити вас, чим вас зодягти? Бачте, я й сам увесь оббивсь, як крем'ях!

 

3)Виступ Якима Сомка та його представника.

 

 

Представник.

-Перед вами Яким Сомко - воїн уроди, возраста і красоти зіло дивної;  високий, огрядний собі пан, кругловидий, русявий; голова в кучерях, як у золотому вінку; очі ясні, веселі, як зорі; і вже чи ступить, чи заговорить, то справді по-гетьманськи. У руках Сомко держить золоту булаву Богданову. Він поміркована людина, яка навіть думає повернути Гадяцькі пакти, що обумовлювали автономію України, справжній борець за незалежність України, кришталево чесна й порядна людина, виражає погляди козацької старшини, ідеальний політичний діяч, що відмовляється від порятунку й     подальшої боротьби не тільки тому, що не хоче і не може міняти своє життя на смерть друга, а ще й тому, що не бажає міжусобиць, які неминучі в новому виборюванні булави.

Яким Сомко.

 -Уже пора нам знати, що нема там добра, де нема правди. Ні, нехай у мене всяке, нехай і міщанин, і посполитий, і козак стоїть за своє право; тоді буде на Вкраїні і правда, і сила. І дай, боже, щоб обидва береги Дніпровії приклонились під одну булаву! Я отсе, скоро одбуду царських бояр, хочу йти на окаянного Тетерю. Виженем недоляшка з України, одтиснем ляхів до самої Случі, і громитимем усякого, хто покуситься ступити на Руськую землю! Чужою смертю не куплю собі волі; а що раз сказав Сомко, того й повік не нарушить.

4)Вибори.

Учні отримали бюлетені з іменами кандидатів, роблять позначку й опускають в скриньку для голосування. Коли всі зроблять вибір, комісія рахує голоси й оголошує результати.

 

5)Бесіда.

- Чому зробили такий вибір?

- Що вплинуло на нього?

- Хто з кандидатів асоціюється з сильноюдержавою? Чому?

- Хто з кандидатів продовжить руйнувати країну? Чому?

- Чи співпав ваш вибір з результатами Чорної ради в Ніжині в1663 році? Чому?

 

8.Відповіді на проблемне питання. Метод «Прес».

 

9.Творча робота. Складання сенкану з ключовим словом «держава».

 

Зразок.

Держава.

Сильна, правова.

Підтримує, допомагає, захищає.

Гарантує своїм громадянам гідне життя.

Рідна країна.

 

                     ІІІ.КОНТРОЛЬНО-КОРЕКЦІЙНИЙ ЕТАП.

 

1.Підбиття підсумків. Оцінювання.

- Які нові знання отримали?

- Що схвилювало, викликало здивування?

- Які знання візьмете в життя?

- Що буде, якщо людина перестане брати участь у виборах?

- Що може призвести до руйнування держави?

 

 

2.Рефлексія.

- Чи справдилися ваші сподівання щодо уроку?

- Що вам найбільше сподобалося? Що не сподобалося?

- Що було цікавим? Що нецікавим?

- Що, на вашу думку, найцінніше, найважливіше?

 

3.Домашнє завдання.

Підготувати порівняльну характеристику Якима Сомка та Івана Брюховецького, намалювати ілюстрації, написати міні-твір на тему «Яким має бути очільник держави?» (на вибір).

 

Використані інформаційні джерела

1.Попова Т.Ю. Формування цілісності світогляду школярів у процесі вивчення української мови та літератури: творча лабораторія вчителя-майстра. – Донецьк: «Каштан», 2013. – 212с.

2.http://mala.storinka.org/uploaded/files/txt/pantelejmon_kulish/pantelejmon_kulish_chorna_rada_roman.txt

3.http://pidruchniki.com/12590605/pravo/vibori_ukrayini

4.http://metod-skarb.at.ua/load/vikhovni_godunu/prezentacija_evromajdan_abo_revoljucija_gidnosti/4-1-0-76

5.http://gdz4you.com/prezentacii/prezentacii-istorija-ukr/20094-prezentaciya-na-temu-yevromaydan-skachaty.html

6.https://yandex.ua/images/search