урок - змагання "Усна народна творчість"

 

 Усна народна творчість

 

Урок - змагання

 

 

 

 

 

 

      Вчителя початкових класів

Ізяславського навчально-реабілітаційного центру    Хмельницької обласної ради

      Антонюк  Ніни Борисівни

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     

Мета. Поглиблювати знання учнів про жанри усної народної творчості.

 Розвивати кмітливість, образність і точність мовлення школярів.

 Коригувати увагу, логічне мислення, пам’ять. Виховувати любов

 до рідної землі, до рідної мови; повагу до старших.

 

     Хід  уроку

І. Організація учнів до уроку.

 Добрий день вам, любі друзі,

 Рада вас вітати,

 Щастя та добра всім

 Хочу побажати.

 

 

ІІ. Актуалізація знань учнів.

1. Слухання вірша М. Чернявського.

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай,

Рідніше їм своя пустиня,

Аніж земний в пустині рай.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без корення рослини ,

А нас, людей,  без Батьківщини.

2. Перегляд відео  «Моя Україна» (К. Бужинська)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

       Слово вчителя.

•           Ми народилися і живемо на цій чудовій, мальовничій землі – в Україні.

Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть ваші батьки, - тут коріння роду українського, що сягає сивої давнини.

 У кожного народу здавна існує культура усного слова, своєрідна усна література. Протягом своєї багатовікової історії український народ склав безліч пре красних казок, прислів’їв, загадок, пісень, прикмет, народних усмішок.

Сьогодні ми продовжуємо « Літературний тиждень». Я знаю, що ви також вивчаєте, знаєте багато скоромовок, пісень, прикмет, загадок. Усі ці жанри називають «золотими зернятками мудрості» або «Усна народна творчість».

Бо як відомо: у простоті слова - найбільша  мудрість.

•           А зараз у нас відбудеться змагання знавців усної народної творчості. Змагатимуться дві команди.

ІV. Привітання команд.

      «Книголюби»

 Книголюби – молодці,

 Залюбки читаємо.

 Перемогу в боротьбі

 Здобути бажаємо.

 «Читайки»

 День і ніч ми все читаємо,

 Ми про все на світі знаємо,

 Ви замало їли каші!

 Перемога буде наша!

•           Оцінювати  ваші знання буде компетентне, поважне журі.

 

 

 

V. Змагання.

     1 конкурс «Загадки».

     Вчитель. Загадка – один з найдавніших  і найбільш поширених видів усної народної творчості. З давніх – давен у них  фіксувався життєвий досвід народу, знання про різноманітні явища навколишнього світу, за їх допомогою перевірялися також розумові здібності дітей.

•           А ви знаєте загадки? Чудово! Тоді команди загадають загадки один одному.

Загадки

Що сходить без насіння? (Сонце).

Що підійме і найменша дитина, а через хату не перекине і доросла людина? (Пір’їну).

На літо одягаються, а на зиму одежі цураються? ( Дерева).

Хто завжди правду каже? (Дзеркало).

Чорний Іван, дерев’яний каптан, де носом проведе, там помітку кладе. (Олівець).

Яким стане білий камінь, як його вкинути в чорне море? ( Мокрим ).

Нагороді в нас росте

Сонце ясне, золоте.

Жовте око, жовті вії,

Та чомусь воно не гріє. ( Соняшник ).

Стоять коні на припоні. Не їдять, не п’ють, а все гладкими стають. (Гарбузи).

Чим більше миється ,тим меншим  стає. ( Мило ).

Сама мала, шубка пухка,

З гілки на гілку стрибає,

Шишки, горішки збирає. (Білка ).

 

 

2  конкурс «Прислів’я. Приказки.”

Вчитель. Прислів’я – це влучні, короткі вислови, які мають повчальний зміст.

        Приказки – це влучні, короткі вислови без повчального змісту.

•           Діти, ви мабуть, і прислів’я та приказки гарні знаєте. Тож давайте позмагаємося:хто з вас швидше і більше назве.

( Команди по черзі називають прислів’я.)

Не той друг, хто медом маже, а той хто правду каже.

Дружба та братство – найбільше багатство.

Більше діла – менше слів.

Без охоти нема роботи.

Щоб  рибу їсти, треба в воду лізти.

Очам страшно, а руки зроблять.

 

•           Зараз перевіримо, як ви знаєте приказки. Я називатиму початок приказки, а ви – кінець.

Де багато пташок, там нема комашок.

Бджола мала, а й та працює.

Добре діло -  твори сміло.

Не одежа красить людину, а добрі справи.

Не кажи не вмію, а кажи навчуся.

Щасливо там уміють жити, де вміють дружити.

 

3 конкурс «Скоромовки»

Вчитель. Скоромовки – жартівливі вислови, складені зі слів, важких для швидкого читання.

•           А чи вмієте ви скоромовки швидко промовляти?  Тож давайте позмагаємося.

 

Мишка мишку запитала:

•           Що сьогодні поробляла?

Відказала мишка мишці:

•           Букву А шукала в книжці.

При дорозі, де тополі

Синій льон зацвів у полі.

Біля льону синя річка.

В небі синьому синичка.

  Їжачок, їжаченя

Їздять по гриби щодня,

Їжачиха помагає-

Сироїжки їм збирає.

 Міла митися не вміла.

 Міла мило з рук не змила.

Жатка жваво жито жне,

Жатку жнець не дожене.

 Бабин біб розцвів у дощ,

 Буде бабі біб у борщ.

    

 

 «Музична пауза»

Вчитель. Український народ – дуже співучий.

        Народна пісня – голос невмирущий,

        Душі людської вічне відкриття.

        Вона ніколи. Як і хліб насущний,

        Не вийде з моди сущого життя.

•           А зараз послухаємо українську народну пісню «Ой, співаночки мої».

(Звучить запис пісні).

 

 

 

 

 

5 конкурс «Пісні»

Вчитель. – Любов до рідної мови починається ще з колиски, з маминої пісні.

Народні колискові пісні зачаровують усіх, хто їх чує, надзвичайною ніжністю і простотою.

(Слухання колискової «Сонько»).

•           А чи знаєте ви колискові пісні?
•           То заспівайте їх нам, будь ласка.

 

Ходить сон біля вікон

А дрімота біля плота

Питається сон дрімоти:

Та де будем ночувати?

Де хатина теплесенька,

Де дитина малесенька.

Отам будем ночувати,

І дитину колихати.

 

  Котику сіренький, котику біленький,

  Котку волохатий, не ходи по хаті,

  Дитя буде спати, котик воркотати.

  Ой на кота воркота, на дитину дрімота.

6 конкурс «Народні усмішки»

 

Вчитель. Народні усмішки – дотепні гумористичні твори, у яких висміюються негативні явища людського життя.

•           А які ви знаєте веселі історії? (Виступи учнів).

 

 

«Хитрий Івась»

•           Івасю, ти вже такий великий, а примушуєш малого Петрика нести і твого портфеля.
•           Хай вчиться допомагати старшим.

«Знову двійка»

•           Що ж це в тебе знову двійка з англійської?
•           Вчителька сказала, що ми з нею розмовляємо різними мовами.

 

«Не  забула  про сестру»

•           Маринко, ти чого так швидко їси шоколад?
•           Чи забула, що в тебе є сестра?
•           Не забула. Тому й поспішаю.

« А де ж Юрко?»

 На уроці  малювання вчителька запитала у Петрика:

•           Що це зображено на твоєму малюнку?
•           Пустун Юрко, який упав з дерева.
•           Дерево-то я бачу, а де ж Юрко?
•           Він вдарився і побіг додому.

 

7 конкурс «Прикмети»

 

Вчитель. – Люди здавна спостерігали за природними явищами. Так з’явилися народні прикмети.

•           Необхідно знайти на картках закінчення народних прикмет.

 

 

 

Ворони каркають – на погану погоду.

Літо з дощами – осінь з грибами.

Багато снігу – багато хліба.

Сніг на полях – зерно в засіках.

Акація рясно цвіте – на врожайний рік.

Ластівки літають низько – на дощ.

 

VІ.  Узагальнення  і систематизація знань учнів.

 Підбиття підсумків змагання. Оголошення рахунку.

 Слово вчителя. – Чарівний наш край, чудові наші люди, наша мова, пісні, вбрання. Діти, любіть свій рідний край, де народилися і живете. Любіть свою рідну мову. А вивчати мову, розширювати свої знання, звичайно вам допоможуть книги. (Робота з виставкою книг).

Мова рідна, слово рідне,

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

Тільки камінь має.

 

Ти постаєш в ясній обнові,

Як пісня, линеш, рідне слово.

Ти наше диво калинове,

Кохана українська мово!

  Буду я навчатись мови золотої,

У трави-веснянки, у гори крутої.

В потічка веселого, що постане річкою.

В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.

Мова в нас така чудова,малодійна і ясна.

Солов’їна, світанкова, і чарівна, як весна!

 

VІІ. Підсумок уроку. Рефлексія.

•           Чи сподобався вам урок?  Що саме сподобалося?