Урок №34 українська мова 8 клас

Урок №34 українська мова 8 клас

Тема: РЗМ. Контрольне аудіювання. Аналіз контрольного диктанту.

Мета:здійснити перевірку здатності сприймати на слух незнайоме за             змістом           висловлювання    із       одного        прослуховування розуміти     зміст художнього тексту монологічного характеру, тему й основну думку.

Тип уроку: урок оцінювання навчальних досягнень учнів

Обладнання: підручник

Хід уроку

1.     Організаційний момент

2.     Ознайомлення з темою, метою й завданнями уроку

3.     Мотивація навчальної діяльності учнів

4.     Проведення контрольного аудіювання художнього тексту монологічного характеру

Читання незнайомого тексту від початку до кінця і сприймання його учнями

Польова царівна Надворі весна вповні. Куди не глянь - скрізь розвернулося, розпустилося, зацвіло пишним цвітом. Ясне сонце, тепле й приязне, ще не вспіло наложити палючих слідів на землю: як на Великдень дівчина, красується вона в своїм розкішнім убранні... Поле - що безкрає море - скільки зглянеш - розіслало зелений килим, аж сміється в очах. Над ним синім шатром розіп'ялось небо - ні плямочки, ні хмарочки, чисте, прозоре - погляд так і тоне... З неба, як розтоплене золото, ллється на землю блискучий світ сонця; на ланах грає сонячна хвиля; під хвилею спіє хліборобська доля... Легенький вітрець подихав з теплого краю, перебігав з нивки на нивку, живить, освіжав кожну билинку... І ведуть вони між собою тиху-таємну. розмову: чутно тільки шелест жита, травиці... А згори лине жайворонкова пісня: доноситься голос, як срібний дзвіночок, - тремтить, переливається, застигав в повітрі... Перериває його перепелячий крик, зірвавшись угору; заглушає докучне сюрчання трав'яних коників, що як не розірвуться, - і все те зливається докупи в якийсь чудний гомін, вривається в душу, розбуркує в ній добрість, щирість, любов до всього... Гарно тобі, любо, весело! На серці стихають негоди на думку не лізуть клопоти: добра надія обгортає тебе добрими думками, бажаннями... Хочеться самому жити й любити; бажаєш кожному щастя. Недаром в таку годину - аби неділя або яке свято - хлібороби виходять на поле хліба обдивлятись!

Отакої саме пори, в неділю, після раннього обіднього часу, - тим шляхом, що, звившись гадюкою, пославсь од великого села Пісок аж до славного колись Ромодану, - йшов молодий чоловік. "Не багатого роду!" - казала проста свита, накинута наопашки, - "та чепурної вдачі", - одмовляла чиста, біла, на грудях вишивана сорочка, виглядаючи з-під свити. Червоний з китицями пояс теліпався до колін, а висока сива шапка з решетилівських смушків, перехиляючись набакир, натякала про парубоцьку вдачу...  Ішов справді парубок. На перший погляд - йому, може, літ до двадцятка добиралося. Чорний шовковий пух тільки що висипався на верхній губі, де колись малося бути вусам; на мов стесаній борідці де-где поп'ялось тонке, як павутиння, волоссячко. Ніс невеличкий, тонкий, трохи загострений; темні карі очі - теж гострі; лице довгообразе - козаче; ні високого, ні низького зросту, - тільки плечі широкі, та груди високі... Оце й уся врода. Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших хуторах та селах. Одно тільки в цього неабияке - дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка. Ним світилася якась незвичайна сміливість і духова міць, разом з якоюсь хижою тугою...

Парубок плівся повагом, позакладавши руки назад себе; позирав навкруги своїми блискучими очима; іноді зупинявся й довго розглядав зелене нив'я. То знову йшов; то знов становився де-небудь на згірку - і знов оглядав поле. Ось перейшов і драний місточок посеред лук, на низині, у балці. Під ним ще не висохли весняні калюжі - аж зацвіли, позеленіли: кумкають в них жаби рано й вечір. От опинивсь на невеличкім горбу по той бік місточка; став, обернувся лицем до його;глянув на рудку; перевів погляд на крайне жито. "Оже, тут кращі хліба, ніж під селом, - подумав сам собі, -тут, мабуть, сильніший дощ пройшов..." Знов повернувся, - і рушив далі.

Спустившись в долину, повернув з курного шляху на обніжок - і пішов поміж зеленими житами. Ось підійшов до однієї ниви, нахилився, вирвав при самім корені пучок жита, глянув на його, далі глянув на ниву, - і лице засвітилось одрадою. "От де моя праця, - немов казали його очі, - не марно потрачена: вона зробила з мене чоловіка, хазяїна!.." Повертівши в руках вирване жито, він скинув очима на другий бік межі; знову глянув на свою ниву, наче рівняв дві ниви між собою, - і промовив вголос: "Бач... на нашому полі жито краще, ніж у дядька Кабанця: моє таке густе та гонке, а в його - ледве од землі одлізло, - низеньке, жовте, засмоктане..."

Не вспів доказати останнього слова, - чує: недалеко, з-за жита, хтось співає... Він притаїв дух; насторожив уші, слуха... Голос тонкий, гнучкий, дзвінкий, так і розходився на всі боки: то розлягався в високім просторі; то слався по землі, по зелених житах; то замирав од далеки на полях розлогих; то вливався в душу якимсь несвідомим щастям...

Парубок стояв, як зачарований. Йому здалося - він зроду не чув такого свіжого, гнучкого голосу. У його в очах засвітилась одрада; лице прояснилося, наче хто збризнув його свіжою водою; серце затіпалось немов хто доторкнувся до його... "Хто б це?" - подумав він, - та й пішов на голос. (П. Мирний) 633 слів

Виконання завдань текстового характеру за змістом тексту.

1.Яка пора року згадується на початку твору? А) весна; Б) зима; В) літо; Г) осінь.

2.З чим порівнюється земля?

А) слідами; Б) дівчиною; В) козаком; Г) чоловіком.

3.З чим порівнюється поле?

А) килимом; Б) очима; В) морем; Г) небом.

4.Яким зображено небо?

А) похмуре; Б) сіре; В) рожеве; Г) чисте, прозоре.

5.Що спіє під хвилею?

А) хліборобська доля; Б) килим; В)жито; Г) трава.

6.       Чию пісню чути згори?

А) соловейка; Б) жайворонка; В) зозулі; Г) голубки.

7.       Яке село згадується у творі?

А) Землянки; Б) Глинки; В) Пісок; Г) Болотяне.

8.       Скільки на перший погляд парубкові років? А) 17; Б) 16; В) 19; Г) 20.

9.       Чому на думку парубка кращі хліба в полі, ніж під селом?

А) дощ пройшов; Б) світило сонце; В) удобрив землю; Г) благословив землю.

10.  Чиє жито ледь од землі одлізло?

А) діда Кабанця; Б) дядька Кабанця; В) діда Юхима; Г) дядька Трохима.

11.  Що почув парубок в полі?

А) розмову; Б) колискову; В) спів; Г) пісню.

12.  Що засвітилось в очах козака? 

А) сльози; Б) радість; В) печаль; Г) одрада.

5.     Організований збір зошитів для тематичних контрольних робіт.

6.     Домашнє завдання

На основі прослуханого тексту скласти стислий переказ у художньому стилі, використовуючи образні вислови й художні засоби.