Урок Адам Міцкевич (1798-1855). Утвердження любові до батьківщини й героїзму в баладі «Світязь». Символічні образи, елементи фольклору у творі.

Тема. Адам Міцкевич (1798-1855). Утвердження любові до батьківщини й героїзму в баладі «Світязь». Символічні образи, елементи фольклору у творі.

Мета : познайомити учнів з короткими відомостями про А. Міцкевича, з особливостями балади як ліричного жанру, визначити тему та ідею твору „Світязь”; розвивати полікультурну компетентність школярів; виховувати інтерес до творчості польського поета.

Обладнання : портрет А. Міцкевича, підручник , балада Т. Шевченка «Тополя».

Інтеграція: українська література.

Матеріали для уроку

• Слово вчителя про особливості балади

Давньогрецький міф розповідає, що на дивовижних луках Парнасу любили збирати квіти чарівні музи. Красою вирізнялася серед них Евтерпа - муза ліричної поезії, яка своєю грою на флейті надихала поетів на створення віршів.

Французький поет Середньовіччя Жан Маре у вірші „Поезія” стверджував:

Вона невинна й чиста споконвік,

Нічим не може шкодити людині.

Казання в церкві можуть буть злочинні,

Купець на ярмарку дурити звик,

В суді вам можуть скоротити вік,

А медицина може і вбивати, - Лише поет не може зла завдати!

• Чи згодні ви з Жаном Маре? Прокоментуйте останній рядок уривку.
• До якого роду літератури відноситься поезія?
• З якими жанрами фольклорної поезії ми знайомі? (Пісні, думи, билини, байки, балади).

Висновок: поезія належить до ліричних творів; це дзеркало душі, її можливості неймовірні: засобами лірики можна передати настрій героя, думки, переживання, роздуми, будь-який стан душі.

• Назвіть українських поетів, у доробках яких поширювалась балада.

   В українській поезії балада, близька до думи та романсу, поширювалась у доробках П.Гулака-Артемовського, Л.Боровиковського, раннього Тараса Шевченка.

•  Повідомлення учнів про життя Адама Міцкевича (складання хронологічної таблиці за підручником - стор.42-44)

   А.Міцкевич народився 24 грудня 1798 р. у родині судового чиновника на білоруській землі, неподалік від містечка Новогрудка.Закінчив Віленський університет, працював учителем у м. Ковно, займався активною просвітницькою діяльністю.

1820-1821р.р. - балада „ Світязь ”,

1822 р. — перша збірка поезій А.Міцкевича.

     1822 р,- заарештований за участь у демократичному русі, висланий із Литви.

    Біля чотирьох років прожив у Росії. Став емігрантом (Німеччина,     Швейцарія, Франція).

26 листопада 1855 р. помер від холери.

    У своїй творчості поет завжди звертався до народних легенд, переказів як невичерпного духовного джерела. В історію світової літератури він увійшов як поет-романтик, автор поем «Конрад Валленрод», , «Пан Тадеуш».

•                   Коментоване читання балади „Світязь”

Робота з підручником:

а) виписати, що таке Світязь (озеро у Волинській області біля міста Шацька; довжина його 9,3 км, ширина - 4,8 км; вода прозора до 8 м);

б) роздивитися фото на стор. 45, дати відповіді на запитання:

 - Чим приваблює озеро?

-Чи створює воно враження таємничості?;

в) прочитати, кому присвячує Міцкевич баладу (Михайло Верещак - брат коханої Міцкевича - Марилі);

г) знайти опис Світязя у творі, навести приклад порівнянь (1-6 строфи):

В пущі дрімучій розкинулись води –

 Ясна і чиста рівнина.

Пуща їх тінню густою обводить,

Озеро — ніби крижина.

А як нічною проїдеш порою –

 Станеш, затримавши подих:

Зорі побачиш вгорі й під собою,

Місяць у небі і в водах...

Ген береги, мов розтали поволі,

 Сяєвом срібним повиті.

 Наче ти в синім пливеш видноколі,

В тихій бездонній блакиті.

д) виразне читання учнями балади; паралельно проводиться словникова робота (наприклад, тлумачення таких понять :

Дідич - те саме, що поміщик; землевласник.

Аршин - давня міра довжини, що дорівнює 0,7 м.

Яскиня - печера.

Аїр- трав'яниста рослина з довгими листками та різким запахом.

Купава - латаття.

Шанці - земляні укріплення у вигляді ровів із насипом; окопи);

е) визначення основної думки балади.

•             Слово вчителя.  Життя і становище нації значною мірою залежить від патріотизму її представників, що формується з раннього дитинства шляхом засвоєння національних вартостей. Цей процес спочатку є стихійним, а потім переростає у свідому любов до Батьківщини. Справжній патріот любить Батьківщину, не відвертаючись від неї через те, що їй нічим заплатити йому за це і що її народ не досяг рівня культури, характерної для європейських суспільств. А головне — патріот не обмежується пасивною любов'ю до рідного краю. Адам Міцкевич і Тарас Шевченко…

 Особисто вони не були знайомі, але Шевченко постійно цікавився творчістю Міцкевича і передав для нього через одного із членів Кирило-Мефодіївського товариства рукопис своєї поеми «Кавказ». Національно-патріотичний пафос творів Міцкевича був близький і зрозумілий  Шевченкові. 

Т. Г. Шевченко — письменник багатогранний. Він писав і поезії, і поеми, і прозові твори, і твори драматичні. А починав свою творчість із балад. У цьому немає нічого дивного. Адже в його спогадах чарівною квіткою цвіла Україна з її прекрасною природою, оповідями про таємничих істот та перетворення, з чудовими, часто драматичними піснями, з легендами та казками.

1837 року Т. Шевченко написав баладу «Причинна». У перше видання «Кобзаря» (1840) увійшла одна з найкращих Шевченкових балад «Тополя». Пізніше були створені балади «Утоплена», «Лілея», «Русалка», «Коло гаю в чистім полі», «У тієї Катерини...». їх об'єднує казково- фантастичний світ, створений автором.

Твір «Тополя» Т. Шевченко написав на основі народної пісні «Мала мати сина, восени женила», у якій розповідається, як зла свекруха прокльонами перетворила молоду невістку в гнучке й високе дерево. Цю пісню дуже любила й часто співала старша сестра Т. Шевченка Катерина.

•                   Підведення підсумків уроку:

• Чому твір А. Міцкевича „Світязь” відносять до жанру балади?
• До якого різновиду балад відноситься цей твір?
• Визначте у тексті історичну і легендарну частини.

„ Світязь " — балада, тому що цей твір невеликий за розміром, віршований, має сюжет (розповідь про те, як пан у Плужинах вирішив розгадати таємницю озера, яку невід впіймали жінку, що розповіла про долю народу держави Туганів). Її можна віднести до легендарно-історичних балад, де історична частина - згадка про війну царя із русі проти Литви, про оборону міста Туганів; легенда — про перетворення мешканців міста на рослини, про чари «цар-зілля».

•                   Домашнє завдання:
•         стор. 42-49 – читати, переказувати; повторити визначення балади;    поміркувати над символічним значенням образу „цар-зілля”.