Тема: Багатозначні й однозначні слова. Пряме і переносне значення (метафора, метонімія, синекдоха). Омоніми, їх види: омоформи, омофони, омографи, міжмовні омоніми. Повні і неповні омоніми. Поняття про пароніми.
Мета: поглибити знання учнів про багатозначні та однозначні слова, розширити відомості про основні типи переносних значень (метафори, метонімії, синекдохи); дати уявлення про види омонімів – омоформи, омофони, омографи та міжмовні омоніми; роз’яснити відомості про пароніми; розвивати образне мислення учнів, уяву; виховувати любов до рідного слова
Хід уроку
Слова можуть бути однозначними й багатозначними.
Однозначним називається слово, що має одне значення.
Багатозначним називається слово, що має два і більше значень. Такі слова називають явища, предмети, ознаки, у чомусь схожі між собою.
Кожне конкретне значення багатозначного слова реалізується в контексті, у ситуації: важка колода (має велику вагу), важка будівля (велика, масивна), важкі кроки (повільні, втомлені), важка робота (вимагає значних зусиль), важкий день (сповнений труднощів), важкий удар (сильний), важкий настрій (гнітючий), важкий біль (нестерпний), важкий характер (незлагідний), важкий погляд (суворий, похмурий).
Пряме значення слова — це його основне лексичне значення. Найчастіше пряме значення є первинним, тобто тим, що вперше стало назвою.
Переносне значення слова — це його вторинне значення, яке виникло на основі прямого.
Пряме значення слова крило — літальний орган птахів, комах та деяких ссавців.
Переносне: Крила мріїї (мріяти), крила пісень (співати), узяти під своє крило (захищати), летіти з одним крилом (без підтримки).
Часто в переносному значенні вживаються назви тварин: лисиця — хитра людина; заєць — боягуз; лев, орел — людина смілива. На основі переносних значень виникають фразеологізми й сталі вирази: залізна воля, зміїна душа, солов'їна мова.
Слово в прямому значенні — це звичайна, повсякденна назва чогось (предмета, дії, ознаки). Слово в переносному значенні — назва образна, перенесена з одних предметів і явищ на інші. Переносних значень у слові може бути кілька.
Слово залізний у прямому значенні — виготовлений із заліза, той, що має відношення до заліза (залізна руда, залізні двері). У переносному — міцний, непорушний, вічний (залізний характер, залізні нерви, залізне слово).
Уяви ситуацію: “За вікном іде сніг, а Червона Шапочка вмостилася собі в кріслі й читає Підмогильного”.
У цьому “казковому” реченні можна знайти і метафору, і метонімію, і синекдоху.
Що де є?
Метафора
Метафора (з грецької «перенесення») – розкриття сутності одного предмета чи явища через особливості іншого:
Йде сніг – сніжинки, як відомо, «ходити» не вміють.
Ще приклади:
Полетів у магазин по цукерки – не на літаку «полетів», а дуже швидко пішов;
«Троянди днів», «крило зорі» (В. Сосюра);
Метонімія
Метонімія – заміна одного слова іншим на основі суміжності (тобто тісного зв’язку):
Читати Підмогильного – не сам твір, а його автор;
Ще приклади:
Я з’їв цілу тарілку – не сам предмет, а що в ньому вміщено;
Київ прокидається – не саме місто, а люди, які в ньому перебувають.
Синекдоха
Синекдоха – різновид метонімії. Заміна назви цілого предмета назвою його частини:
Червона шапочка – на позначення всієї дівчинки – лише її головний убір.
Ще приклади:
Ноги моєї тут не буде – на позначення цілої людини – тільки частина її тіла;
Вчися шанувати копійку – на позначення всіх грошей – найменша частина грошей.
Також пам'ятай про уособлення (персоніфікацію) – це вид метафори, перенесення ознак особи на предмети, речі, явища, тваринний і рослинний світ:
В золотій смушевій шапці циган-вечір сходив з гір, Ніс він ніченьці-циганці з срібла кований набір (О. Олесь).
Від багатозначних слів відрізняють омоніми (від гр. homos - однаковий і опута - ім’я) – слова, які мають однакове звучання й написання, але зовсім різні значення. Наприклад: балка - «яр з пологими схилами» і балка - «дерев’яна колода або залізний брус, що є основою перекриття, настилу…», череда - «гурт свійських тварин (перев. великої рогатої худоби), які утримуються, пасуться разом» і череда - «вид однорічних трав’янистих рослин родини складноцвітих, що використовуються в медицині». Наведені лексичні омоніми є повними, тобто збігаються в усіх своїх формах.
Серед неповних омонімів розрізняють омофони, омоформи й омографи.
Омофони - це слова, які вимовляються однаково, але мають різні значення й написання. Наприклад:
Гончар - гончар, Роман - роман, час мине [ми(е)не] – знайти мене [ме(и)не], пресувати [пре(е)сувати] папір - присувати [при(и)сувати] стіл до вікна, заселяти [засе(и)л'ати] будинок - засиляти [заси(е)л'ати] нитку в голку.
Омоформи - слова, що збігаються лише в одній або кількох формах. Здебільшого вони належать до різних частин мови. Наприклад:
Думи мої, думи мої,
Квіти мої, діти!
Виростав вас, доглядав вас, -
Де ж мені вас діти! (Т. Шевченко).
У першому випадку діти - іменник у кличному відмінку множини, у другому – дієслово в неозначеній формі.
Інші приклади омоформ:
мила дівчина - господиня мила вікна;
ходи, Грицю, до роботи - він знає всі ходи й виходи;
дати перцю - «день за днем, вони вже звуться - дати» (Ліна Костенко);
зелені сади - сади картоплю;
ідуть літа - «літа орел, літа сизий…» (Нар. тв.);
бойовий клич - клич друзів додому;
рідний край - край хліб ножем;
знання кількох мов - мов сонний.
Омографи - слова, що пишуться однаково, але мають різне звучання і значення:
мала щастя - мала дитина,
високий насип - насип насіння,
довгі коси - дівочої коси і коси траву;
від зорі до зорі - вечірні зорі,
буде тепло - «у тихе небо струменить тепло» (Ліна Костенко);
Прийшла дорога дорога
І До нас - до тебе і до мене (М. Вінграновський).
Пароніми – це слова схожі (не однакові) за звучанням, але різні за значенням і написанням. Пароніми зазвичай належать до однієї частини мови, можуть об’єднуватися в ряди з різною кількістю слів на основі подібності.
Своєрідність паронімів у тому, що вони мають і вимову, і написання подібні, проте не тотожні. Такі слова можуть відрізнятися однією чи двома буквами у корені, різними префіксами та суфіксами.
Виборний — виборчий
Виборний — який визначається або обирається голосуванням: виборна посада.
Виборчий — пов'язаний із виборами, із місцем, де відбуваються вибори, з правовими нормами виборів: виборча дільниця, виборчий бюлетень, виборче право.
Паронімами можуть бути іменники (адресат — адресант, адрес — адреса), прикметники (авторитетний — авторитарний), прислівники (мимохідь — мимохіть), дієслова (позичати — запозичати).
Пароніми є основою для створення жартів, загадок, каламбурів.
Приклад:
Прийомний син барона був баран (Ліна Костенко).
1. Глибока криниця – глибокі знання.
2. Вершина знань – вершина гори. 3. Зерно пшениці – зерно істини. 4. Солодкий торт солодкі слова. 5. Ллється музика – ллється вода. 6. Пливе думка – пливе корабель.
7. М’яка тканина – м’який характер. 8. Сяє обличчя – сяє сонце.
Конкурс мовознавців проходив у два тури.
Виступ кобзаря завжди бере за живе.
Прозелень жовта зліта з літа.
Грубе слово відразу викликає відразу. (Омоформи)
Прийшла дорога дорога
до нас – до тебе і до мене. (Омографи)
Йди до лісу і швидше греби на будь-який смак осінні гриби. (Омофони)
Світи мені, завжди світи,
Священне сонце простоти,
В які б я не пішов світи. (Омоформи)
Поширений жанр японської поезії – танка.
Дівчата водили танки та співали веселих веснянок. (Пароніми)
Прозора пара підіймалася над вечірнім ставком. Закохана пара повільно йде нічним містом. (омоніми).
Ох, побачити б гаї ті на прекрасному Гаїті!
Мій вчорашній світський бал на уроках балом став.
Кожен тато й кожна мати хочуть вундеркінда мати.
Є у хлопців всіх надія, що полюбить їх Надія.
Дорога дорога дорого коштує.
Такса у таксі така, що й таксі вить пора.
Рефлексія
Що ми робили сьогодні на уроці?
Чи все нам вдалося?
Що вам сподобалося?
З чим виникли труднощі?