Урок "Орфоепічна норма. Особливості використання орфоепічного словника"
Тема: Орфоепічна норма. Особливості використання орфоепічного словника.
Мета: повторити орфоепічні норми вимови голосних і приголосних звуків, звукосполучень; вчити користуватися орфоепічним словником; удосконалювати орфоепічні й орфографічні вміння учнів, розвивати вміння визначати й виправляти допущені в усному мовленні орфоепічні помилки; виховувати у школярів вміння швидко та ґрунтовно опрацьовувати теоретичний матеріал, бажання зробити своє мовлення стилістично правильним
Хід уроку
- Організаційний момент
- Актуалізація опорних знань
- Перевірка домашнього завдання
- Дослідження-трансформація
Утворіть від поданих слів. Поясніть звукові зміни, які відбулися, й написання утворених слів.
Тиждень, млость, пристрасть, ячмінь, користь, компост, кістка, форпост, капость, хвастатися, пеститися, виїздити, улестити, шелест, без ціни.
Висновок: у деяких словах відбулося спрощення приголосних при зміні форми, у деяких, які вважаються винятками – ні. Сьогодні ми будемо розглядати основні орфоепічні норми вимови та розвивати вміння виправляти орфоепічні помилки.
- Вивчення нового матеріалу
- Слово вчителя
Орфоепія - (від грец.-правильність мови) – розділ мовознавства, в якому вивчається система норм єдиної вимови, властивої літературній мові. Сьогодні ми розберемо з вами основні орфоепічні норми вимови звуків в різних позиціях та формах.
- Робота з таблицею «Основні орфоепічні норми»
|
Приклад |
|
|
Подовжені приголосні вимовляються трохи протяжніше, ніж звичайно, і на письмі позначаються подвоєними буквами |
[облич:а], Ганна — [ган:а] |
|
Приголосні перед апострофом завжди вимовляються твердо |
в’юн — [вйун], м’яч [мйач], дит’ясла — [дитйасла] |
|
Тверді приголосні [д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н|, [дз] перед наступними м’якими уподібнюються за м’якістю і вимовляються м’яко |
[пов’іс’т’], [сон’ц'а] |
|
Уподібнення приголосних за м’якістю на письмі м’яким знаком не позначається |
Тінь - [т’ін'], сіль [с’іл'] |
|
У дієслівних формах на -ться, -шся, -чся відповідні букво- сполучення читають так: -ться → -цьця [ц’:а], -шс- → -сься [с’:а], -чся → -цься [ц’с’а], -жся → -зься [з’с’а] |
хвилюються [хвиел’уйуц':aj, сподіваєшся [спод’івайеис':а], морочся [мороц’с’а], зважся [зваз’с'а] |
|
У словоформах іменників на місці буквосполучень вимовляються такі звуки: -шці → -сьці [с’ц’і], -жці → -зьці [з’ц’і], -чці → -цьці [ц’:і], -тці, -дці → -цьці [ц’:і] |
ромашці [ромас’ц’і], запорожці [запороз’ц’і], стежці [стез’ц’і], річці [р’іц’:і], квітці [кв’іц’а], гадці [гац’:і] |
|
Звукосполучення вимовляються як: -зж-, -здж-, -ждж- → -жж- [ж:]; -сш-, -зш- → щш- [ш:], зч, сьч → щ [шч] |
зжувати [ж:увати], з джемом [ж:емом], приїжджати [прйейіж:ати], підрісши [п’ідр’іш:и], привізши [приев’і:ши], розчин [рошчин], Парасчин [парашчин] |
|
Звукосполучення -тч-, -дч-, -тш- вимовляються як -чч- [ч:] |
молодчик [молоч:ик], коротший [короч:ий] |
|
При спрощенні у прикметникових формах вимова звукосполучень -тськ-, -дськ-, -нтськ- передається як: -тськ-, -дськ- → -цьк- [ц’к], -нтськ- → -ньсь [н’с'| |
закарпатський [закарпац’кий], лядський [л’ац'кий], студентський [студен’с’кий] |
- Ознайомлення з орфоепічним словником
У вас у групі ви можете побачити посилання на орфоепічний словник онлайн, за яким ви завжди зможете перевірити правильність вимови та написання того чи іншого слова.
https://vseosvita.ua/library
- Закріплення вивченого
- Вставте пропущені літери
Ро..жарений, сміє..ся, бе..журний, ро..шарування, прині.. ши, не му..ся, не порі..ся, ..шити, б’є..ся, ..жінкою, змиє..ься, бе..шумний, ро..шукати, ма..ч, ..жувати, зустріне..ся, на дорі..ці, покликан..я, безсмерт..я, повноліт..я, повніст..ю, весіл..я, навман..я, узбереж..я, вічніст..ю, роздоріж..я, папорот..ю, дерт..ю, радіомовлен..я, засил..я, ател..є, безчест..я, ніч..ю, безліч..ю, шерст..ю, затвердін..я, дин..я.
- Підведення підсумків
Рефлексія
Що ми робили сьогодні на уроці?
Чи все нам вдалося?
Що вам сподобалося?
З чим виникли труднощі?
Додатки
|
Орфоепічна норма |
Приклад |
|
Подовжені приголосні вимовляються трохи протяжніше, ніж звичайно, і на письмі позначаються подвоєними буквами |
[облич:а], Ганна — [ган:а] |
|
Приголосні перед апострофом завжди вимовляються твердо |
в’юн — [вйун], м’яч [мйач], дит’ясла — [дитйасла] |
|
Тверді приголосні [д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н|, [дз] перед наступними м’якими уподібнюються за м’якістю і вимовляються м’яко |
[пов’іс’т’], [сон’ц'а] |
|
Уподібнення приголосних за м’якістю на письмі м’яким знаком не позначається |
Тінь - [т’ін'], сіль [с’іл'] |
|
У дієслівних формах на -ться, -шся, -чся відповідні букво- сполучення читають так: -ться → -цьця [ц’:а], -шс- → -сься [с’:а], -чся → -цься [ц’с’а], -жся → -зься [з’с’а] |
хвилюються [хвиел’уйуц':aj, сподіваєшся [спод’івайеис':а], морочся [мороц’с’а], зважся [зваз’с'а] |
|
У словоформах іменників на місці буквосполучень вимовляються такі звуки: -шці → -сьці [с’ц’і], -жці → -зьці [з’ц’і], -чці → -цьці [ц’:і], -тці, -дці → -цьці [ц’:і] |
ромашці [ромас’ц’і], запорожці [запороз’ц’і], стежці [стез’ц’і], річці [р’іц’:і], квітці [кв’іц’а], гадці [гац’:і] |
|
Звукосполучення вимовляються як: -зж-, -здж-, -ждж- → -жж- [ж:]; -сш-, -зш- → щш- [ш:], зч, сьч → щ [шч] |
зжувати [ж:увати], з джемом [ж:емом], приїжджати [прйейіж:ати], підрісши [п’ідр’іш:и], привізши [приев’і:ши], розчин [рошчин], Парасчин [парашчин] |
|
Звукосполучення -тч-, -дч-, -тш- вимовляються як -чч- [ч:] |
молодчик [молоч:ик], коротший [короч:ий] |
|
При спрощенні у прикметникових формах вимова звукосполучень -тськ-, -дськ-, -нтськ- передається як: -тськ-, -дськ- → -цьк- [ц’к], -нтськ- → -ньсь [н’с'| |
закарпатський [закарпац’кий], лядський [л’ац'кий], студентський [студен’с’кий] |
|
Орфоепічна норма |
Приклад |
|
Подовжені приголосні вимовляються трохи протяжніше, ніж звичайно, і на письмі позначаються подвоєними буквами |
|
|
Приголосні перед апострофом завжди вимовляються твердо |
|
|
Тверді приголосні [д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н|, [дз] перед наступними м’якими уподібнюються за м’якістю і вимовляються м’яко |
|
|
Уподібнення приголосних за м’якістю на письмі м’яким знаком не позначається |
|
|
У дієслівних формах на -ться, -шся, -чся відповідні букво- сполучення читають так: -ться → -цьця [ц’:а], -шс- → -сься [с’:а], -чся → -цься [ц’с’а], -жся → -зься [з’с’а] |
|
|
У словоформах іменників на місці буквосполучень вимовляються такі звуки: -шці → -сьці [с’ц’і], -жці → -зьці [з’ц’і], -чці → -цьці [ц’:і], -тці, -дці → -цьці [ц’:і] |
|
|
Звукосполучення вимовляються як: -зж-, -здж-, -ждж- → -жж- [ж:]; -сш-, -зш- → щш- [ш:], зч, сьч → щ [шч] |
|
|
Звукосполучення -тч-, -дч-, -тш- вимовляються як -чч- [ч:] |
|
|
При спрощенні у прикметникових формах вимова звукосполучень -тськ-, -дськ-, -нтськ- передається як: -тськ-, -дськ- → -цьк- [ц’к], -нтськ- → -ньсь [н’с'| |
|
про публікацію авторської розробки
Додати розробку