Урок "Брати Грімм. "Пані Метелиця". Значення діяльності братів Грімм у збиранні й збереженні фольклору. Характеристика образів персонажів."
Тема. Брати Грімм. «Пані Метелиця». Значення діяльності братів Грімм у збиранні й збереженні фольклору. Характеристика образів персонажів.
Мета: ознайомити учнів з творчою спадщиною братів Грімм, розглянути зміст і систему образів казки «Пані Метелиця»;
розвивати творчу уяву, фантазію; працювати над розвитком зв’язного мовлення учнів;
прищеплювати віру в перемогу добра над злом;
виховувати доброту, безкорисливість, почуття рівноправності
Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь і навичок.
Обладнання: «Будинок» для компаративного аналізу казок «Пані Метелиця» та «Дідова дочка та бабина дочка»; «кольоровий килимок» -характеристика головних героїнь; малюнки, ілюстрації до казки «Пані Метелиця».
Перебіг уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Сьогодні ми продовжимо подорож в чарівний світ казки. І перш, ніж ми перейдемо до вивчення нової теми, давайте повторимо набуті знання. Отже, проведемо невелику вікторину.
Вікторина
1.Що таке казка?
2. Які види казок ви знаєте?
3. З яких частин складається казка?
4. Які типи казок ви знаєте?
5. Чим народні казки відрізняються від літературних?
6. Казки яких народів ми вивчили?
7. Чому казки називають народними?
Складати казки люди починали дуже давно, за багато сторіч до того, як винайшли папір і заходились друкувати книжки, і навіть задовго до того, як навчилися записувати вигадані й правдиві розповіді на папірусі чи на пергаменті, тобто на аркушах, виготовлених із листя тростини та зі шкіри різних тварин. Казки в давнину ніхто не записував - їх складали, розповідали на дозвіллі дітям або й дорослим, ті, в свою чергу, переповідали їх своїм дітям, і так вони переходили від покоління до покоління. З часом люди забували, хто склав ту чи іншу казку, та й, зрештою, в неї був не один автор: адже, переповідаючи почуте колись у дитинстві, люди часто переінакшували його, дещо змінювали, дещо додавали, казка обростала новими образами, новими подробицями, що відображали побут і звичаї саме тієї місцевості, куди вона примандрувала.
Бо казки справді мандрували. Адже люди приїздили в справах з однієї місцевості до іншої і там, відпочиваючи ввечері біля теплої груби в гостинних господарів, могли почути, як бабуся чи дідусь розповідають своїм онукам казки, часом такі, яких вони ще не чули. Приїхавши додому, мандрівники розповідали ті казки своїм дітям чи онукам, але не завжди так, як почули їх. Ще більше змінювалася казка, потрапляючи з однієї країни в іншу. Отже, [3] є казки, як кажуть учені, на мандрівні сюжети - тобто в різних народів є казки про тих самих героїв і про ту саму подію, хоч і не зовсім однакові в подробицях, і кожен із тих народів вважає їх за свої.
Отже, як бачимо, казка переходила від оповідача до оповідача, а часто і з країни в країну, і люди забували, хто ж саме її створив. Не одна казка мала багатьох авторів: не один оповідач додавав до неї щось від себе, пристосовував її до своїх знань і уявлень.
Ось чому ці казки ми звемо народними. їх творила не одна особа, а багато людей протягом багатьох сторіч, творив народ, кожен - свої і кожен по-своєму.
Казки розповідали не тільки для того, щоб розважити малих чи й великих слухачів, а й для того, щоб їх виховувати і вчити. Народ вкладав у казку свій життєвий досвід, свої уявлення про навколишній світ і про місце людини в тому світі, про добро і зло. Розповідаючи про доброго, роботящого і справедливого героя, що врешті-решт перемагає лихого, ледачого й несправедливого, невідомий автор казки, безперечно, хотів поставити його за приклад своєму слухачеві.
Казки пройняті народною мудрістю; у них прославляються людські чесноти; засуджуються недоліки. Поряд з фантастичними персонажами діють реальні; зявляються чарівні предмети, що допомагають добрим і справедливим героям. Казки не тільки розважають, а й повчають. Їх люблять слухати як діти, так і дорослі.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Народні казки віддавна цікавили письменників і вчених багатьох країн. Декотрі письменники брали теми та образи народних казок і на їхній основі писали свої власні твори (як, наприклад, І. Франко в Україні чи В. Гауф у Німеччині), а декотрі записували й видавали народні казки такими, якими почули їх від оповідачів. Саме так зробили понад двісті років тому й німецькі вчені Грімм: Якоб (1785-1863) та Вільгельм (1786-1859). Брати зібрали й видали у двох великих книжках німецькі народні казки, вважаючи, що вони мають таку ж вартість і будуть такі ж цікаві читачам, як і писані художні твори.
Сьогодні на уроці ми будемо говорити про творчість митців, які займалися поширенням народних казок. Імена цих видатних людей – Вільгельм і Якоб Грімм – німецькі збирачі та популяризатори народних казок. Хто ж такі, ці загадкові брати Гріммм?
Про них нам розкаже…
- Розповідь про братів Грімм.
Брати Якоб і Вільгельм Грімм відомі як німецькі вчені, збирачі фольклору, зокрема народних казок. Народилися вони в багатодітній родині. Дитинство їх пройшло в сільській місцевості і минало в атмосфері добра і любові.
Здобували брати освіту спочатку в гімназії, потім в університеті. Отримали юридичну освіту. Служили професорами в Берлінському університеті.
Збиранням і вивченням народних казок брати Грімм захоплювалися ще в студентські роки.
Працюючи в бібліотеці, брати займалися не тільки науковою роботою, а й вивченням усної народної творчості. Вони почали збирати казки й легенди, які здавна жили в пам’яті німецького народу, поширюючись в усній формі.
Майже двісті п’ять років тому, 20 грудня 1812 року, вийшов перший том знаменитих казок братів Ґрімм, який називався « Дитячі та родинні казки». До нього увійшло 86 казок. Через два роки, у 1814 році, вийшов другий том «Дитячих та родинних казок» , який налічував 70 творів. А всього братами Грім було зібрано, оброблено та видано більше двохсот казок. Саме книгу «Дитячі та родинні казки» переклали на сто шістдесят мов.
Величезна справа збирання й збереження фольклору, яку здійснювали брати Грімм, підтримала національний дух і культуру Німеччини, згуртувала німців довкола своїх надбань, показала приклад іншим народам, як дбайливо треба ставитися до власної культури.
- Слово вчителя.
Завдяки їм ці казки стали неперевершеним надбанням світової літератури..
У народі завжди вірили, що працьовита й добра людина отримує винагороду за своє праведне життя й стає щасливою. Тому про це в різних народів складено безліч казкових історій. Є така казка й у збірці братів Грімм, називається вона «Пані Метелиця». І зараз на уроці ми будемо працювати із змістом цієї казки, зясовувати, якими були головні героїні твору, як їм жилося, як до них ставилися інші персонажі.
Отже, до роботи.
- Робота над змістом твору.
а) Підтвердити цитатами відповідь:
- З перших речень казки ми розуміємо, що пасербиця – надзвичайно трудяща й терпляча. Доведіть це.
(«… щодня сиділа на шляху біля криниці й пряла доти, поки їй нитка прорізала пальці до крові»)
Що сталося з дівчиною, коли починок упав у криницю?
(«Гірко заплакала дівчин - І з великого жалю й страху…»)
- Як дівчині жилося в пані Метелиці?
( «Дівчина в усьому догоджала старій… - їла смажене й пряжене»)
- Як дівчина пояснила своє бажання повернутися додому?
(«Взяла мене туга – треба вернутися до своїх»)
- Як поводилася рідна донька мачухи в пані Метелиці?
(«Першого дня – щоб піря летіло»)
б) Гра «Піймай помилку
1. Були в однієї вдови дві рідні доньки й пасербиця. (-)
2. Кожного ранку у вишневому садочку пасербиця пряла пряжу. (-)
3. Починок вислизнув із рук дівчини і впав у криницю. (+)
4. Коли пасербиця опритомніла, то побачила навколо себе темний ліс. (-)
5. До пасербиці спочатку звернулася яблунька, щоб дівчинка обтрусила її (-)
6. Пані Метелиця була вродливою молодою жінкою. (-)
7. Дівчина ніколи не чула від пані Метелиці лихого слова. (+)
8. Коли пасербиця поверталася додому, пані Метелиця нагородила її золотом та віддала починок, який дівчина впустила в колодязь. (+)
9. Мачуха захотіла для своєї рідної доньки багатства. (+)
10. Мачушина донька добре працювала в пані Метелиці. (-)
11. Метелиці сподобалася лінива дівчина,і вона вирішила її залишити в себе (-)
12. Після повернення додому ледащиця швидко відмилася від смоли. (-)
в) Бесіда за текстом.
А зараз зясуємо, якими ж були головні героїні казки.
- Скільки дійових осіб у казці? Назвіть їх (Мачуха, рідна донька, пасербиця,
пані Метелиця, півень)
- Що ми можемо сказати про стосунки між ними?
- Давайте складемо порівняльну таблицю для характеристики сестер і дамо відповідь на це запитання
|
|
Пасербиця |
Рідна донька
|
|
Зовнішність |
Вродлива, гарна |
гидка |
|
Заняття |
«виконувала хатню роботу» «Сиділа на шляху біля криниці й пряла» Допомагає тим, хто просить допомоги Негайно стала до роботи у пані Метелиці «збивала подушки» |
Ледача Нікому не допомагає «старалася першого дня» у пані Метелиці, бо думала лише про золото, а потім навіть вставати перстала. «постелі не стелили», «подушок не збивала» |
|
Місце в сім’ї |
пасербиця «була Попелюшкою в домі» |
Улюблена донька |
|
Ставлення матері до дівчат |
«почала її лаяти на всі заставки» «побачивши на ній золото, зраділа» |
«любила куди більше» «загорілася бажанням добути таке щастя й своїй…» |
|
Ставлення пані Метелиці |
«люба дитино» «ніколи не чула лихого слова і щодня їла смажене й спряжене» «у тисячу разів краще» «линув золотий дощ» «ти в усьому старанна була»
|
«набридло старій» «перекинувся великий казан смоли» «Оце тобі твій заробіток» |
- Чи рівноправні доньки в сім’ї?
- Чи однаково ставилася мати до дівчат?
- Чи заслужила такого відношення до себе пасербиця?
- А якби було продовження казки. Що зробить із золотом пасербиця?
- Чи засуджуєте ви пані Метелицю за те, що перекинувся казан смоли на рідну доньку?
г) Інтерактивна вправа
Створення «Кольорового килимка»
- Які ж риси характеру притаманні двом донькам? (На стрічках паперу
написані риси характеру різними кольорами і їх треба розмістити відповідно
характеристиці сестер) (Додаток 5 - на одному аркуші написано «Пасербиця», а на іншому «Вдовина донька»)
- Ви помітили, що килими різні. Чому?
- Як ви гадаєте, чи можливо, щоб на килимі темного кольору з’явились
яскраві стрічки? (Думки учнів)
Працелюбність хитрість
старанність лінькуватість
вдячність бездушність
чуйність нахабність
слухняність безсердечність
терплячість жадібність
ввічливість байдужість до всього, окрім золота
порядність
байдужість до золота
чесність
щедрість
вірність домівці
д) Пошуково – дослідницьке завдання. Робота з графічними малюнками.
Побудова компаративного будинку.
Вчитель.Сюжет німецької народної казки належить до мандрівних. У світовій літературі є багато казок зі схожим сюжетом. Готуючись до уроку,ви повинні були пригадати зміст української народної казки «Дідова дочка й бабина дочка».
Малюнок 1
Інструктаж. 1 – спільні мотиви, спільне джерело творів.
2 – відмінне в порівнюваних творах.
3 – спільне для обох творів.
4 – головна ідея творів.
Учні записують висновки на малюнку (за бажанням можна розмалювати)
Орієнтовні відповіді.
1 – Мачуха не любить пасербиці ,змушує її працювати за двох.
2 – У казці «Дідова дочка й бабина дочка» бідна дівчина – напівсирота, вона має батька,який за намовою баби вивозить її в ліс; у лісі зустрічається з жінкою ,яка просить її годувати змій,гадюк,жаб.
У казці «Пані Метелиця» бідна пасербиця – сирота. Під тиском мачухи з розпачу стрибає в криницю;зустрічає жінку з великими зубами,на її прохання збиває подушки,щоб падав сніг на землі.
3 – Мачухи виганяють нерідних дочок з хати; дівчата проявляють милосердя й допомагають печі й яблуні ,усім ,хто просить допомоги,старанно виконують усю роботу. Отримують щедру винагороду.
Рідні дочки,як правило гидкі й ледачі,хочуть повторити шлях своїх зведених сестер ,але лінуються допомогти іншим ,недбало виконують роботу За свої лінощі отримують відповідну винагороду.
4 – Справжнє щастя чекає лише на того ,хто цього заслуговує ,хто готовий допомагати іншим ,хто має чисте серце ,не боїться важкої праці і життєвих труднощів.
е) Екскурсія до картинної галереї.
Екскурсовод.
Доброго дня, дорогі гості. Рада вас вітати в нашій картинній галереї. Мене звуть … . Сьогодні я буду вашим екскурсоводом. Ми знаходимося в залі, яка познайомить нас з казкою братів Грімм «Пані Метелиця».
- Перед вами портрет видатних збирачів німецького фольклору Якоба й Вільгельма Грімм. Ви вже знаєте, що вони самі не писали казок, а займалися лише обробкою народних творів. Дякуючи їм, ми маємо можливість познайомитися з німецькими народними казками.
- На цій ілюстрації ви бачите перше видання книги !Дитячі та родинні казки». Вийшла ця книга в 1812 році.
- Усі наступні експонати пердають нам зміст казки «Пані Метелиця».
4-5. Ось дівчина пряде біля криниці. Починок падає у воду, й пасербиця не знає, що їй робити.
6. Мачуха, дізнавшись про таку пригоду, наказує дівчині стрибнути в криницю й дістати починок.
7-8. Опинившись на чарівній луці, дівчина допомагає печі, витягає хліб, який спікся; обтрушує яблуньку, якій важко тримати достиглі плоди.
9-10-11. А потім Пасербиця потрапляє до пані Метелиці, яка загадує їй вибивати подушки, щоб на землі йшов сніг.
12. Ви бачите, що за сумлінну роботу пані Метелиця нагородила її золотом.
13-14. Рідна донька мачухи теж захотіла золота й повторила шлях Пасербиці. Але у пані Метелиці вона лінувалася, нічого не робила, нікому не допомагала.
15. І пані Метелиця вилила неї смолу. Ось так закінчується казка, яка навчає нас доброти, безкорисливості.
Дякую вам за увагу. І чекаю на інші виставки.
V. Рефлексія.
Що ми робили?
- Презентували творчість братів Грімм.
-
Працювали з текстом:
а) відповідали на запитання;
б) проводили гру «Піймай помилку»;
в) вкладали порівняльну таблицю «Характеристика сестер»
г) виконували пошуково-дослідницьку роботу
- Створювали «Кольоровий килимок»
- Були учасниками рольової гри «Якби я…»
Що ми зрозуміли?
- Треба бути добрими, працьовитими, щирими, привітними
- Не можна бути лінивим і злим
- Кожна людина відповідає за свої вчинки
- Всі люди мають одинакові права
Доброта, чуйність, чесність, справедливість, працелюбність, сміливість, любов до рідного краю – це ті чесноти ,які найбільше цінувалися людьми різних національностей,тому ми називаємо їх загальнолюдськими. Саме такими мріють бачити вас ваші батьки,вчителі.
VI. Домашнє завдання.
Перед вами відповідальне завдання: ви повинні записати поради мачусі та її доньці, як поводити себе, щоб в їх родині панували рівноправність, мир, злагода.
«Пасербиця» «Вдовина донька»
Працелюбність хитрість
старанність лінькуватість
вдячність бездушність
чуйність нахабність
слухняність безсердечність
терплячість жадібність
ввічливість байдужість до всього, окрім золота
порядність
байдужість до золота
чесність
щедрість
вірність домівці
про публікацію авторської розробки
Додати розробку