Мета:
повторити відомості про частинимови, основні способи їх розпізнавання; удосконалити навички учнів розпізнавати
частини мови;розвивати усне й писемне мовлення школярів, уміння узагальнювати й систематизувати здобуті знання, за довомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховуватилюбов до краси слова. Формувати комунікативну компетентність
УРОК № 3 укр.мова
5 клас
_________
Тема: Частини мови. Основні способи їх розпізнавання.
Мета:
повторити відомості про частини мови, основні способи їх розпізнавання; удосконалити навички учнів розпізнавати
частини мови; розвивати усне й писемне мовлення школярів, уміння узагальнювати й систематизувати здобуті знання, за довомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов до краси слова. Формувати комунікативну компетентність
Тип уроку: узагальнення і систематизація знань.
Обладнання: опорні таблиці «Частини мови», ілюстративний матеріал, слайди.
Що багатша думка, то багатша мова.
Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її.
М. Рильський
Хід уроку:
І. Організаційно-вступна частина
Перевірка готовності учнів до уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Перевірка домашнього завдання
Прокоментувати прислів’я.
Краще виявити свій розум у мовчанні, ніж розмовах.
Тільки дурні можуть бути непохитними в своїй впевненості.
Шабля ранить тіло, а слово — душу.
Будь добримслухачем, будеш добрим оповідачем.
ІІІ. Повідомлення теми та мети,завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя
Сьогодні ми повторимо відомості про частини мови, основні способи їх розпізнавання. Розглянемо таблиці, які дадуть повну характеристику частин мови.
Завдання уроку:
1.Робота з епіграфом.
Учні висловлюють власні думки.
2.Поетична хвилинка
Д.Білоус «Злитки золоті».
Чи ти задумувавсь, відкіль оті
У нашій мові злитки золоті?
Як намистини, диво калинове –
Частини мови!
Який співець, поет, який письменник
Уперше слово вигадав – іменник?
Іменник! Він узяв собі на плечі
Велике діло – визначати речі, –
Ім’я, найменування, і наймення:
Робота. Біль. І радість. І натхнення.
Ну а візьмімо назву – дієслово,
Само підказує, що діє слово!
Ще й прикладу на нього не навів,
А вже до півдесятка дієслів!
Прикметник дасть іменнику-предмету
Якусь його ознаку чи прикмету.
Числівник може визначить тобі
Число речей, порядок при лічбі.
А поспитай звичайного займенника,
За кого він у мові? За іменника!
(Хоч може цей наш скромний посередник
Замінювать числівник і прикметник).
Прислівник звик, незмінюваний в мові,
Ознаки різні виражать при слові.
Сполучник каже: «Скромну роль я маю,
Але слова я в мові сполучаю».
І частка мовить: «Слово я службове,
Але людині чесно я служу.
І будьте певні, в інтересах мови
і так, і ні, де треба, я скажу».
А вигук може пролунать, як дзвін,
У мові, мабуть, найщиріший він!..
Хто ж так назвав оці частини мови?
Назвали вчені.
Й підхопив народ!
3. Вправа «Кубування»
1.У чому особливість назви поезії?
2.Розкажіть, які думки, емоції, почуття вона викликала у вас.
3.Чи доречне порівняння частин мови із золотими злитками?
4.Висловість власне ставлення до зображуваного.
5.Наскільки вдалося автору зацікавати своїм твором?
6.Чи могли би ви скласти конкуренцію автору?
ІV. Відтворення й узагальнення понять і засвоєння відповідної їм системи знань
Слово вчителя
На сьогоднішній день налічують 10 частин мови. Вони в свою чергу поділяються на самостійні ( або повнозначні) та службові ( або не повнозначні), окремою частиною виділяють вигук.
Самостійних частин мови шість: іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово та прислівник. Кожна з них мають і граматичне і лексичне значення.
Службові частини мови, відповідно, не мають лексичного значення, а служать для придання словам і реченням нових відтінків, форм тощо, або просто для зв’язку в реченнях. До службових частин мови відносяться прийменник, сполучник та частка.
Серед цих частин мови є змінювані (іменник, прикметник, числівник, займенник і дієслово) та незмінювані.
Давайте розглянемо таблички, які дадуть повну характеристику частин мови. (слайд 1)
Таблиця 1
Частина мови |
Значення |
Питання |
Іменник |
Предмет |
Хто? Що? |
Прикметник |
Ознака |
Яка? Яке? Які? |
Займенник |
Вказує на предмет |
Хто? Що? |
Числівник |
Порядок, кількість |
Котра? Котре? Котрі? Скільки? |
Дієслово |
Дія |
Що робити? Що зробити? |
Прислівник |
Однака дії |
Куди? Звідки? Коли? Як?е? |
Таблиця 2
Частина мови |
Ролі у реченні |
Змінюваність |
Іменник |
Самостійна |
Змінювана |
Прикметник |
Самостійна |
Змінювана |
Числівник |
Самостійна |
Змінювана |
Займенник |
Самостійна |
Змінювана |
Дієслово |
Самостійна |
Змінювана |
Прислівник |
Самостійна |
Змінювана |
Прийменник |
Службова |
Незмінювана |
Сполучник |
Службова |
Незмінювана |
Частки |
Службова |
Незмінювана |
Вигук |
Службова |
Незмінювана |
«Незакінчене речення».
1.Наука, яка вивчає частини мови, називається...
2. В українській мові є ... частин мови.
3. Самостійні частини мови відрізняються від службових тим, що ...
5. У реченні службові частини мови для...
6. Вигук − особлива частина мови, яка...
Завдання: підкресліть у самостійних частинах мови першу літеру, у службових другу; з підкреслених літер прочитайте речення-ключ (з перших підкреслених літер – перше слово, з других - друге; назвіть частини мови та їх граматичні категорії.
Мовлення, он, осінній, радіти, хай, нумо, фікус, оцей, як,
лебеді, одинадцятий, на, гірко, ірис, яскравий.
Ключ: Морфологія – наука.
А щоб легше і веселіше було запам’ятовувати всі правила ми прослухаємо віршики, а потім виконаємо завдання.
Ми іменника позвали
І спитали: Що ти? Хто?
Відповів він: ліс з лугами
І сідельце, і пальто,
Хлопчик, дівчинка і мама,
Пес і пташка, сонце, кіт,
Щастя, радощі і слава,
Та Івасик, твій сусід!
Дієслово щось все робить,
Що ти робиш?
Що зробив? Йду, стрибаю, маю, хочу,
Впав, заплакав та розбив.
Прикметник, ти який і чий?
Я – рідний, синій та малий,
Я- голубий, веселий, шумний,
Важкий, дотепний та розумний,
Катрусин, батьків, Танін, кішкин
Брудний, охайний та розкішний.
Сполучник сполучає все:
а, та, і, й, бо, щоб, але,
чи і або – синонім, звісно,
запам’ятай їх всіх навмисно!
Прийменник – це обманщик рідкий,
До слова липне, як до тітки,
Але стоїть завжди поперед:
У, до, від, над, за, із-за, перед,
Про, понад, через, по, посеред!
Завдання
метод «Взаємоперевірки»
Всі запам’ятали? А тепер подивимося мультфільм і кожен випише в зошит по п’ять частин мови. (Перегляд мультфільму «Два веселих гуся» слайд 2).
Група 1.Складіть речення про школу, використовуючи прикметники улюблена, рідна, наша, особлива, весела, розумна, велика, охайна, які ви бачите на екрані (слайд 3)
(Наша школа особлива. За роки навчання вона стала нам всім рідна. Я впевнена, що тут я навчуся бути веселою, охайною і буду дуже розумною).
Група 2Подумайте і складіть невеличку розповідь, використовуючи малюнок. (слайд 4).
V. Узагальнення та систематизація знань, умінь, навичок
Вправа 1. Переклад українською мовою.
З а в д а н н я: перекласти з російської мови слова, визначити
їх приналежність до частин мови. З’ясувати лексичне значення
виділених слів.
Встреча, детвора, богатый, богатство, богатеть, мужество,
он, много, беспокоиться, узнавать, хорошо, понимать, родного, узкий, вас.
Вправа 2
Усна гра «Зайве словечко»
Завдання: закреслити четверте «зайве» і визначити,
до якої частини мови належать інші слова кожного ряду.
Жоржина, соловей, співати, ліс;
блакитний, казковий, міцний, зелень;
неймовірно, доброта, лагідно, спекотно;
а, але, і, він;
два, воно, третій, дев’ять;
ви, до, я, мене;
підбігти, захистити, підгодовування, висихати;
що, від, до, за.
VІ. Підсумки уроку
Я задам декілька питань, а кожен з вас скаже по одному слову у відповідь.
- Дайте характеристику сьогоднішньому уроку, використовуючи іменник (знання, гра, правила)
- Використовуючи прикметник (цікавий, новий, пізнавальний)
- А дієслово (дізнався, зрозумів, слухав)
VІІ. Оцінювання
VІІІ. Домашнє завдання
уживані в ньому слова за частинами мови. (Текс на картках)
Іменник |
Прикметник |
Займенник |
Дієслово |
Прислівник |
Народження Бембі
Бембі з’явився на світ у лісовій гущавині. Він лежав біля своєї мами-олениці на маленькій галявині, надійно схований серед густих чагарів. Згори над галявиною повисли рясно-зелені лапаті віти високих дерев. Здавалося, що матиз оленем матимуть спокій у своїй схованці.
Але цікава всюдисуща сорока таки вистежила їх. «Яке чарівне дитя!»— заверещала вона і майнула нетрями, поширюючи новину серед мешканців ліс.
(За Ф. Зальтеном.)
1