Урок "Пряме і переносне значення слів"

Тема уроку. Пряме і переносне значення слів.

Мета уроку:  Ознайомити школярів із прямим і переносним значенням слів, сформувати в них уявлення про переносне значення і його типи; виробити навички творення переносного значення слів за допомогою певних прийомів, сприяти збагаченню словникового запасу учнів, доречно і правильно вживати слова в переносному значенні; розвивати спостережливість за навколишнім середовищем.

      Тип уроку: Комбінований з елементами гри.

Обладнання: підручник, тлумачний словник, таблиця, роздавальний матеріал, ілюстрація "Березовий гай”.

          Епіграф. Люби, плекай природу нашу,

                     цвітінь, росою сповнену.

                     Спостерігай красу пейзажу

                       й малюй її по-своєму.

                                                                   Д. Білоус

Хід уроку

I.                  Перевірка домашнього завдання. Усна відповідь на лінгвістичну тему "Однозначні та багатозначні слова”

-Дякуючи чому ми розрізняємо лексичні значення багатозначного слова? За якими ознаками ми вирізняємо однозначні слова?

II.              Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу

Учитель. Любі друзі, я переконалася, що ви готові продовжувати мандрівку в Країну Знань, у якій є багато цікавого і корисного. Наш всюдихід наближається до міста Скарбничка.

1. Мотивація пізнавальної діяльності. Пропоную учням прослухати текст.

   Сидить Наталя біля вікна, милується барвистим килимом трав, пишною літньою зеленню дерев, ніжним серпанком яскравих і запашних квіток, котрі огортає своїм лагідним промінням сонце. Дівчинка замріяно поглянула на небо, по якому пливли, переганяючи одна одну, легенькі хмаринки. Бачить, як впевнено насуває на сонце велика темна хмара. "Оце зараз як гримне грім, як поллє з неї”, - подумала Наталя.Вона згадала дитячу пісеньку: "Іди, іди, дощику...” "А чому саме "іди”?” - задумалась над цими словами. А краплини дощу падають, потоки його ллються на землю.

Бесіда

-                    Діти, а хто (або що) може іти?

(Люди ідуть, годинник іде, час іде...)

-                    Слово іти однозначне чи багатозначне? Чи не задумувались ви над тим, що часом ознака одного предмета переноситься на ознаку іншого? Хто може навести приклади таких слів? Учні визначають, коли слово вжите у прямому значенні, а коли в переносному.

-                    А тепер зверніть увагу на те, що переносне значення слова - це одне з лексичних значень багатозначного слова.

- А чи є ще слова у тексті, вжиті у переносному значенні? (Сонце огортає, хмара насуває, гримне грім). Спробуйте визначити їх лексичне значення.

2.Мовне спостереження.

(Використовую таблицю, на якій словосполучення записані у два стовпчики:

    1 - пряме значення слів,           2 - переносне значення слів)                 золота обручка                  золоте серце

спокійне море           спокійне життя

срібна монета           срібний голос

срібна ложка            чиста совість

залізний дах              залізна воля

Придумайте і запишіть речення, у яких слово плаче мало б пряме і переносне значення.

 3.Робота з підручником.

Опрацювання теоретичного матеріалу.

Звертаю увагу учнів, як записані слова з переносним значенням у тлумачному словнику.

III.           Закріплення нового матеріалу.

Вправи.

1.                Пояснювальний диктант.

Підкреслити і пояснити слова з переносним значенням.

Зима блукає у саду, в душі моїй весна квітує. День зачерпнув по вінця сонце й приліг у холодочку ночі. На землю вечір сів, і сонце склало крила. Вітер затих, заснув.

2.                Вибірковий диктант.

Виписати словосполучення, у яких вживаються слова у переносному значенні.

Тонкий папір, тонкий натяк, важкий пакунок, важкий погляд, мертвий птах, мертвий спокій, гарячий прийом, гарячий подих, крила пісні, крила орла, отруйне слово, отруйний напій.

3.                Загадки.

Доповнити загадки відгадками, сказати, які слова з переносним значенням вжиті для передачі ознак відповідних предметів.

Товстуни, веселі хлопці,

Як м’ячі лежать на сонці.

                                                            У піжамах всі вони.

                                                            Загоряють ... (кавуни).

                                     Повсідались коло пня

                                     В капелюшках вся рідня.   

                                                           Ніжки в них тоненькі,

                                                           Звати їх ... (опеньки).

4.                Розподільний диктант.

Записати словосполучення у два стовпчики (1 - з прямим значенням, 2 - з переносним).

Гримить грім, гримить пісня; солодкий сон, солодке яблуко; свіжа думка, свіжа квітка; дитина плаче, зима плаче; солодкий чай, солодке життя.

5.                Третій зайвий

Золота ложка, золота людина, золоті руки.

Весела дівчина, веселе літо, веселі сніжинки.

Схлипує дитина, схлипує джерельце, схлипує вітер.

Сумує ліс, сумує матір, сумує небо.

6.                Запитання-жарти

Які ключі до неба добираються?

Якою голкою не пошиєш сорочки?

Що падає, але ніколи не розбивається?

(Відгадки 1) журавлині; 2) голкою ялинки, їжака; 3) температура, тиск тощо).

7.                Скориставшись тлумачним словником, з’ясуйте пряме і переносне значення слів:

чистий, легкий, мучити, ятрити, голод, пульс.

8.                Переписати, на місці крапок вставляючи пропущені букви. Підкреслити слова, вжиті в переносному значенні. До якого стилю мовлення належить уривок? Які художні засоби в ньому використані?

Сонце сіло. Землю обняла тиха ніч. Небо розгорнуло намет свій - синій, ш...рокий, гл...бокий. Зорі, мов малі діти, вд...влялися в нього своїми бл...скучими очима. Місяць плив по небу, розл...ваючи білувастий світ.

Безжурно він д...вився на гори, долини, на вт...хаюче місто.

(За Панасом Мирним)

9.                Завдання-гра "Хто більше?”

До слова гострий дібрати якомога більше слів у переносному значенні.

10.           Скласти речення з кількома словосполученнями:

тепла зустріч, тепле літо, радісний день, радісний чоловік, світлі думи, світлі ночі.

11             .              Вікторина.

-                    З якого уривка взято ці вирази:

"сонце сипало полум’ям з високого неба”, "небо сходилось з морем”, "з моря набігла хвиля... і почала ніби танцювати кругом човна”, "море застогнало і загуло”, "вітер свистів, шипів та ревів, як звір”?

-                    У яких віршах пори року змальовані, як живі істоти?

-                    У якому вірші квіти співають і дзвонять, тінь лягає по полю, а жито усміхається?

І У якому оповіданні оживають сніжинки, цвіркун, іній, завірюха? (Відповіді: "Буря на морі” І. Нечуя-Левицького. У віршах В.Сосюри "Осінь”,

"Зима”, "Літо”. "Хор лісових дзвіночків” П. Тичини. "Морозенко” Панаса Мирного).

12.           Твір-мініатюра "У полі”

(або скласти невеличке оповідання за картиною, на якій зображено ліс, луг, річка і т. ін.).

IV.          Підсумок уроку

 Бесіда

-                    В якому значенні можуть вживатися слова української мови?

-                    Яка відмінність між прямим і переносним значеннями слова?

      -  Чи може одне слово мати декілька переносних значень? А прямих?

-  Яка роль слів, вжитих у переносному значенні в мовленні?

      -  Подумайте, хто найчастіше вживає слова у переносному значенні? 3 якою метою?

Отже, діти, ви у місті Скарбничці почерпнули багато знань та вмінь. Наступного разу ми помандруємо до таємничого острова, на якому дружно проживають цікаві істоти - Синоніми, Омоніми, Антоніми. До зустрічі з ними ви добре підготуйтесь.

V.              Домашнє завдання

параграф 26, вправи 555 - 559 (за вибором учнів).