Урок "Числівник: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль"

Числівник: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Мета: дати поняття шестикласникам про числівник, його загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль; вчити розпізнавати числівники і вживати у мовленні; розширювати світогляд учнів через долучення їх до культурної спадщини рідного краю.

Обладнання: відеоролик «Топ-5 найцікавіших місць Рівненщини», карта Рівненщини,  підручник, картинки із зображенням Тараканівського форту, заповідника «Козацькі могили», мультимедійна дошка, проектор.

Тип уроку: урок-подорож.

Хід  уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

• Скільки всього частин мови?
• За якими знаками частини мови поділяються на самостійні і службові?
• Назвіть частини мови, які належать до самостійних?

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Перегляд відеоролика «Топ-5 найцікавіших місць Рівненщини» - https://www.youtube.com/watch?v=NiRbdu3qfKk

Учитель. На сьогоднішньому уроці ми будемо говорити про одну із самостійних частин мови, яка є в назві відеоролика, який ви переглянули. А щоб визначити, що це за частина мови, ви можете скористатися підказками, погравши у гру «Запитання-відповідь». Правила гри: ви можете задати мені три запитання, щоб з’ясувати, про яку ж частину мови йдеться, але я можу відповідати тільки «Так» або «Ні». Забороняється задавати прямі запитання типу «Це іменник?». Хто першим здогадається, про яку частину мови йдеться, отримує зірочку.

Гра «Запитання-відповідь».

Учитель. Отже, це числівник. На сьогоднішньому уроці ми з’ясуємо з вами, яку ж частину мови називають числівником, на які групи поділяється числівник, які його морфологічні ознаки, синтаксична роль, а ще будемо говорити про культурні та історичні пам’ятки Рівненщини.

- Чого ви очікуєте від уроку? Які завдання ставите? (Відповіді учнів).

IV. Сприймання й засвоєння учнями нового матеріалу.

Учитель. Запрошую вас у віртуальну мандрівку культурними пам’ятками Рівненщини. Але щоб вирушити в мандрівку, нам потрібна карта, щоб не заблукати в дорозі й потрапити до кінцевого пункту. А щоб отримати карту, потрібно виконати завдання – ознайомитися, яку ж частину мови називають числівником.

- Робота з підручником – опрацювання теоретичного матеріалу в групах: перша – про числівник як частину мови; друга – кількісні числівники; третя – порядкові числівники.

- Виступ першої групи – пояснення опрацьованого матеріалу, виконання вправи 452 (відгадати числівники, зашифровані в ребусах).

- Виступ другої групи – пояснення опрацьованого матеріалу.

- Виступ третьої групи – пояснення опрацьованого матеріалу, розподільна вправа – із вправи 450 виписати кількісні та порядкові числівники, розподіливши у дві колонки.

За відповіді учні нагороджуються зірочками.

Учитель. Карту отримали, тепер можемо вирушати в подорож. І наша мандрівка розпочинається із міста, яке знаходиться за 50 кілометрів від Рівного. Колись Тарас Шевченко мріяв купити хату, одружитися й оселитися саме в цьому мальовничому містечку; а події відомого історичного твору М.Гоголя «Тарас Бульба» розповідають про підземні ходи замку у цьому місті. Що це за місто, можна дізнатися, відгадавши ребус.

Так, це місто Дубно. А неподалік біля цього міста знаходиться ще одна історично-культурна пам’ятка, яка належить до семи чудес Рівненщини – Тараканівський форт.

- Вибіркова вправа – із тексту про Тараканівський форт випишіть числівники, поставте до них запитання та з’ясуйте їх значення (усно). За відповіді учні нагороджуються зірочками.

Тараканівський форт

Ця архітектурна пам’ятка 19 століття була зведена на російсько-австрійському кордоні в 1890 р. за наказом царя Олександра III для захисту залізничної лінії Львів-Київ. Але за призначенням ця споруда використана не була. У 1916 році під час Брусиловського прориву російські частини вибивали з цих укріплень частини 4-ої австрійської армії і почалося руйнування споруди. Сьогодні це місце, яке часто відвідують туристи.

Завдання до тексту:

1. Яка тема тексту?

2. Головна думка тексту – це…

3. До якого стилю належить текст?

4. До якого типу мовлення належить текст?

Учитель. Мандруємо далі. І наш шлях пролягає до ще одного із семи чудес Рівненщини. Неподалік сіл Острів, Пляшева, Рідків 1651 року відбулася найбільша битва козаків під проводом Богдана Хмельницького із польською шляхтою. Це була перша поразка козацького війська, причиною якої стала зрада татарів під керівництвом  Іслама Гірея, який втік з поля бою, забравши із собою в полон Хмельницького. Що це за місце? Так, «Заповідник «Козацькі могили» під Берестечком», де козаки вперше програли битву. Але вони ніколи не падали духом, вірили у свої сили, а ще шанували народні звичаї, традиції й часто зверталися до усної народної творчості. Серед козаків побутувало чимало прислів’їв та приказок.

- Виконання вправи 455 – списати прислів’я, визначити відмінок та синтаксичну роль числівників (по черзі по одному реченню із кожної групи). За роботу учні нагороджуються зірочками.

V. Закріплення знань.

Учитель. А ще козаки любили загадки. От зараз і перевіримо, чи можете ви називатися нащадками козаків і вмієте вправно розгадувати загадки.

    Відгадати загадки, назвати числівники, поставити до них запитання.

1.    Один всю роботу робить, другий господаря молоком поїть, третій хату стереже. (Кінь, корова, собака).
2.    Сімсот солов’ят на подушці сидять. (Бджоли).
3.    Два животи, чотири вуха. (Подушка).
4.    Сто один брат, всі в один ряд зв’язані стоять. (Паркан).
5.    Однією ручкою всіх зустрічає, другою – проводжає. (Двері).
6.    Багато сусідів поруч живуть, та ніколи не бачаться. (Вікна).

VІ. Підсумок уроку. Оцінювання.

Учитель. Отже, на сьогоднішньому уроці ми з вами вивчили, яку частину мови називають числівником, на які питання відповідає числівники, на які групи поділяється та яку синтаксичну роль виконує в реченні. Чи виконали ми завдання, які ставили на початку уроку? Ті, хто активно працювали й нагороджувалися зірочками, отримують оцінки за урок в залежності від здобутих зірочок.

 VІ.  Домашнє завдання.