Урок читання "Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття"

Урок позакласного читання

 

Тема: Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття...

 

Мета: удосконалювати вміння самостійно вивчати творчість поета, продовжити ознайомлення учнів з красою, неповторністю, чарівністю Шевченкового слова, значенням творчості Т.Шевченка для українського народу, показати, як шанують його пам’ять, викликати бажання глибше пізнати його життєвий шлях; розвивати читацькі інтереси, пам’ять, мислення; виховувати в учнів любов і шану  до народного поета.

Обладнання: портрет Т.Г. Шевченка, виставка творів поета, «Кобзар»,   репродукції художніх творів, записи пісень на слова Великого Кобзаря, презентація.

 

Хід   уроку

І. Привітання.

Всі мерщій сідайте, діти!

Домовляймось не шуміти,

На уроці не дрімати,

Руки вчасно піднімати.

У нас сьогодні – ніби свято,

Гостей зібралося багато.

Вітаємо вас, наші любі.

У світлій, затишній оселі.

Нехай урок наш для вас буде,

Як пісня – дзвінким та веселим.

 

ІІ. Організаційна частина.

   Емоційна настанова.

- У мене зараз гарний настрій, ось такий: ☺. А у вас?

- Намалюйте свій настрій. (Діти малюють свій настрій на смайликах).

- У кого з вас гарний настрій, покажіть.

- Я хочу, щоб гарний настрій у вас залишався до кінця уроку.

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

- Подумайте і скажіть, яким би ви хотіли, щоб був наш урок?

- Що вам для цього треба зробити?

 

ІV. Оголошення теми і мети уроку.

Ну що б, здавалося, слова…

Слова та голос – більш нічого.

А серце б’ється – ожива,

Як їх почує!.. Знать од Бога

І голос той, і ті слова

Ідуть меж люди! (Т.Шевченко)

    Сьогодні ми будемо говорити про життєвий та творчий шлях геніального сина українського народу, з творчістю якого ви вже знайомились на уроках читання. Це він мав справді «Од бога і голос, і ті слова», які пішли «меж люди».  А щоб дізнатися, про кого саме спробуйте прочитати вислів. Кому належать ці слова?

Так, дійсно. Наш сьогоднішній урок присвячений великому Кобзарю українського народу Тарасу Григоровичу Шевченку.

   - Діти, а як ви гадаєте, для чого ми вивчаємо творчість Тараса Шевченка?

Відповіді учнів:

1) Бо Кобзарем його ми звемо,

Так від роду і до роду.

Кожен вірш свій і поему

Він присвячував народу.

 

2) Бо Тарас в сім’ї великій,

У цвіту садів  прекрасних,

Жити лишиться навіки,

Як безсмертний наш сучасник.

 

3) Тому що навіть у найтяжчі часи у родинах українців збереглися книги з його творами. А ті, кого лиха доля в пошуках кращого життя гнала на чужину, разом з Біблією, грудочкою рідної землі везли в ті далекі краї «Кобзар» Т.Шевченка.

Правильно. А ще тому, що сьогодні, як ніколи, пророчими стали слова Тараса Григоровича: «Не проспіть Україну свою...». Крізь століття лине заклик поета відстояти свою землю, свою державу, свою Україну. Саме тому темою нашого уроку я обрала слова. А які саме, ви дізнаєтеся, роз’єднавши слова у реченні. («Мичуємотебе,Кобзарю,крізьстоліття...»)

 

V. Робота над темою уроку

 

1.Перегляд фільму про Тараса Шевченка.

В автобіографії Т.Шевченка сказано: «Історія мого життя становить частину історії моєї Батьківщини».

У цих словах розкривається зміст його життєвого шляху.

• А чи хотіли б ви дізнатися, яким був Тарас Шевченко?
• Зараз я вам пропоную переглянути уривок з фільму про великого Кобзаря.
• Будьте уважними під час перегляду і запам’ятайте, чим ще змалечку вирізнявся малий Тарас?
• А ще яким він був?
• Чому ти так думаєш?
• Що нового ви дізналися про поета, переглянувши фільм?

 

2. Доповнення знань учнів про життя і творчість Т. Г. Шевченка. Виступ дослідників біографії.

Яким же було життя Тараса? Як склалася його доля? Про це нам повідомлять дослідники біографії.

1 учень.  9 березня 1814 року в селі Моринцях на Черкащині в сім’ї кріпака народився хлопчик, якого назвали Тарасом. Хлопчик ріс лагідною, чуйною та щирою дитиною.

                     У селі Моринцях,

               У сільській хатині,

               Уродився він на славу

               Цілій Україні.

               З-під низької стріхи

               Соколом піднявся,

               Як промовив, його голос

               Громом розлягався.

2 учень. Гірке дитинство випало на його долю. Коли Тарасові було 9 років  радість і втіха потьмарилася горем: померла мама. І почалося страшне сирітське життя біля мачухи. Чужа недобра жінка дуже погано ставилася  до Тараса. Її дратувала його мрійність, гаряча вдача.

3 учень. Коли Тарасові виповнилось 11 років, помер і батько від злиднів і важкої роботи. Залишився хлопчик сиротою.

               Там матір добрую мою,

Ще молодую – у могилу

Нужда та праця положила.

Там батько, плачучи з дітьми

(А ми малі були і голі),

Не витерпів лихої долі.

          Умер на панщині!..

4 учень. Малому Тарасові дуже хотілося вчитися читати і писати. А ще він хотів бути малярем. Довго терпів знущання дячка Богорського, аби тільки вчитися.

               Давно те діялось. Ще в школі,

Таки в учителя-дяка,

Гарненько вкраду п’ятака –

Бо я було трохи не голе,

Таке убоге – та й куплю

Паперу аркуш. І зроблю

Маленьку книжечку. Хрестами

І візерунками з квітками

Кругом листочки обведу

Та й списую Сковороду.

5 учень. Усміхнулася доля Шевченкові тоді, коли йому було 24 роки. На своїй життєвій дорозі він зустрів добрих і розумних людей, які побачили в ньому талановиту людину і викупили з неволі, допомогли з навчанням в Академії художеств. І в той час  Тарас написав багато творів, які увійшли до збірки «Кобзар».

Вчитель.  - А хто такі кобзарі? (перегляд зображення на слайді)

Колись у сиву давнину, ходили по Україні старі люди, співали пісні про тяжке життя, про людські страждання, про козаків, про щиру та вірну козацьку дружбу, складали казки та розповідали їх дітям.

Співаючи, вони грали на старовинному музичному інструменті – кобзі. Від назви цього інструмента їх і назвали кобзарями.

 - Але чому саме Шевченка називають Кобзарем? Адже він не грав на кобзі і не співав пісень, хоча дуже любив їх слухати…

В своїх віршах та поемах Тарас Григорович теж описував тяжке життя, яке не обійшло і його самого. А ще тому, що Шевченко підписував свої вірші  простим та зрозумілим для людей словом – Кобзар.

Перший «Кобзар» вийшов  у 1840 році у Петербурзі.

3. Робота з виставкою книг

Зверніть увагу на виставку книг. Яка з книжок, на вашу думку, займає серед них особливе місце?

- У кого вдома є «Кобзар»?

- Хто читає вдома вірші Шевченка?

6 учень.  Пани і цар злякалися його віршів  і заслали поета в далеку пустелю – віддали у солдати  із суворою забороною малювати і писати. Але не скорився Тарас  і потайки писав і малював.

7 учень. Через 10 довгих років повернувся він із заслання змучений, але не зломлений. З-під його пера з’явилися слова:

«І на оновленій землі,

Врага не буде – супостата,

А буде син і буде мати,

І будуть люди на землі».

- Чи актуальний цей вірш сьогодні?

- Чого прагнуть українці сьогодні?

Фізкультхвилинка.

4. Хвилини поезії. Конкурс на краще читання творів Великого Кобзаря.

 - Т.Г. Шевченко дуже любив природу рідної землі, її степи, ріки, її стрункі тополі, верби над ставами, червону калину і оспівував їх у своїх віршах. Ви отримали домашнє завдання підготувати вірші Тараса Шевченка. Зараз ми з вами проведемо конкурс читців віршів. Для цього від кожного ряду ми оберемо представника. А ви, діти, будете уважно слухати кожного учня і оплесками ми визначимо переможця.

(Читання віршів учнями, оцінювання учнів).

5. Опрацювання вірша Тараса Шевченка «За сонцем хмаронька пливе»

1. Виразне читання вірша Т.Шевченка «За сонцем хмаронька пливе» вчителем.

2. Словникова робота

Поли – крайні передні частини верхнього одягу;

пелена – передня частина спідниці; тканина; щось ціле, суцільне;

оповиє – оповиває, покриває;

того світу – світла.

3. Самостійне читання вірша учнями

Прочитайте, будь ласка, вірш самостійно. Зверніть увагу на те, які почуття намагається передати поет.

4. Бесіда після прочитаного

- Хто з вас бачив, як сідає сонечко в морі?

- Чи співпадають ваші враження з почутим?

- Скажіть, будь ласка, чи міняється картина, зображена у вірші?

- Які  ілюстрації намалювали б до цієї поезії? Який колір переважав би?

- А настрій поета змінюється, коли він спостерігає за природою? Доведіть свою думку.

5. Читання вірша вголос учнями.

6.  Ідейно-художній аналіз  поезії «За сонцем хмаронька пливе».

- Які почуття намагається передати поет? (Замилування природою рідного краю, сум за своєю домівкою)

- Яка тема цього вірша? (Змалювання вечірньої пори та очікування нового дня)

- Як ви гадаєте, яка мета написання вірша «За сонцем хмаронька пливе»? (Туга за рідним краєм, його чарівною природою).

Часто в художніх творах письменники вдаються до порівнянь, Порівняння — слово або вираз, за допомогою якого одні пред­мети, явища, дії зіставляються з іншими на основі спільних ознак; це пояснення одного предмета за допомогою іншого, подібного до нього.

      - З'ясуємо, до яких порівнянь вдається Т.Шевченко у вірші «За сонцем хмаронька  пливе».

(«Покриває рожевою пеленою, мов мати дитину»; «туман, не­наче ворог», «ждеш його, того світу, мов матері діти».)

Зверніть увагу, що в порівнянні завжди є дві частини, які поєднуються сполучниками: як, мов, ніби, наче, мовби, мовбито, нібито, неначебто, немовбито та інші.

7. Гра «Відшукай і називай»

- Відшукайте у вірші прикметники і назвіть їх.

8. Вибіркове читання

- Знайдіть у вірші і прочитайте, як хмаронька вкладає сонце спати.

- Чому Тарас Шевченко порівнює туман з ворогом? Знайдіть і прочитайте.

6. Робота в групах.

    - Для виконання наступного завдання займіть, будь ласка, свої місця в групах. Кожна група отримує завдання: відновити порядок рядків у віршах Т.Г.Шевченка.

На виконання завдання  ви маєте 1 хвилину. Після цього капітан команди прочитає виправлений уривок із вірша Тараса Григоровича Шевченка.

• Садок вишневий коло хати,

Плугатарі з плугами йдуть,

Хрущі над вишнями гудуть,

А матері вечерять ждуть,

Співають  ідучи дівчата.

 

• Думи мої, думи мої,

Нащо стали на папері

Лихо мені з вами!

Сумними рядами.

 

•     Тече вода з-під явора,

     Пишається над водою

     Яром на долину.

     Червона калина.

 

•     Зоре моя вечірняя,

     Поговорим тихесенько

     Зійди над горою.

     В неволі з тобою.

 

•     ...Світає,

     Сонце зустрічає.

     Край неба палає.

     Соловейко в темнім гаї.

 

•     Реве та стогне Дніпр широкий

     Горами хвилю підійма.

     Сердитий вітер завива.

     Додолу верби гне високі.

7. Слухання пісні «Зацвіла в долині червона калина»

- Варфоломій Шевченко, двоюрідний брат поета, у своїх спогадах писав: «Я не знаю людини, яка б любила наші пісні більше, ніж Тарас».  Коли читаєш вірші Шевченка, то ніби чуєш ніжну, сумну пісню. З часом композитори поклали вірші Шевченка на музику. Так і народилися пісні. Зараз я пропоную вам прослухати пісню на слова Тараса Шевченка «Зацвіла в долині червона калина». Під час прослуховування подумайте, який настрій викликає у ва ця пісня.

                                          (Слухання пісні на слова Т.Г.Шевченка).

      -  Який настрій викликає у вас ця пісня?

      - Які картини природи малює  ваша  уява?

      - А які ще пісні на слова Тараса Шевченка ви знаєте?

8. Розповідь вчителя

10 років заслання підірвали сили  і здоров’я Шевченка. Восени 1860 року він захворів, стан його здоров’я погіршувався. А 10 березня 1861 року перестало битися серце великого художника, геніального Кобзаря. Поховали його в Петербурзі на Смоленському кладовищі. Та чи могли люди забути і не виконати його заповіту?

8 учень. (Читає «Заповіт»).

Як умру, то поховайте

Мене на могилі,

Серед степу широкого,

На Вкраїні милій,

Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ревучий.

          Вчитель.  А в травні того ж року перевезли прах Кобзаря до України. Поховали поблизу Канева,  на Чернечій горі, яка тепер зветься Тарасовою.

І хоч Тарас Григорович прожив усього 47 років, із них 24 роки був у кріпацтві, 10 років мучився у солдатській неволі на засланні і лише 13 років був вільною людиною,  його ім’я знають в усьому світі, воно вічне у пам’яті  нашого народу.

Його ім’ям названо вулиці міст і сіл України, національний університет носить його ім’я, найвища державна премія імені Тараса Григоровича Шевченка  щорічно присвоюється  за найкращі досягнення в літературі та мистецтві. Створено музей в Києві  і на його батьківщині.

 

V. Підсумок уроку.

  1. Складання асоціативного куща    

  Ми сьогодні багато дізналися про Тараса Григоровича Шевченка.

  Давайте спробуємо узагальнити отримані знання, склавши «павутинку».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- Багатогранна поезія Шевченка. І за один урок ми не можемо розповісти все про нього, а тим паче, про його творчість. Завершити урок я хотіла словами, які сказав Олесь Гончар, відомий український письменник, звертаючись до дітей, писав: «Юні друзі! Дорожіть Шевченком! Хочеться вірити, що на вашому шляху завжди буде

Тарасова пристрасть

Тарасова мужність

Тарасове слово!»

- І нехай вогник Кобзаря завжди горить у ваших серцях, посилаючи промені     любові до природи, людини,  рідного слова і пече гнівом до несправедливості.

 

 2. Рефлексія.

-    Збіг урок наш, як коротка мить,

Дуже швидко час біжить.

Час вже підсумки нам підбити,

Чого зуміли ми досягти.

• Чи справдилися ваші очікування?
• Чого ви сьогодні навчилися?
• Який настрій у вас в кінці уроку? Намалюйте на звороті смайлика.
• У кого настрій змінився?

 

•      Всі ви добре працювали,

На уроці не дрімали,

Тож скажу вам у кінці:

В третім  класі діти – молодці !