Урок-свято. Захист проекту " Людина без книги, як криниця без води"

 

 

 

 

        Урок – свято захист проекту

 

Людина без книги,

 як криниця без води.

 

 

 

 

3 клас

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. Організація заходу

 

1. Релаксація «Входження»

2. Привітання

Учитель

Щоб день хороший розпочати,

Треба друзів привітати.

Треба разом привітатись:

Добрий день!

Дружно й радісно сказати:

Добрий день!

Вліво, вправо поверніться,

Одне одному всміхніться!

Добрий день!

ІІ. Оголошення теми, мети, очікуваних результатів. Мотивація

Сьогодні в нас свято – захист нашого проекту. Учні 3 класу довго і старанно готувались, працювали, зараз продемонструють нам результати своєї праці.

 До книжкового свята ми готувалися давно. Ми вчилися колективно планувати роботу; знаходити, збирати і аналізувати інформацію; працювати в групі злагоджено і розуміти одне одного, робити висновки; виконувати творчі завдання. Сьогодні пропонуємо вам послухати нас.

А хто ж іменинниця нашого свята? Мабуть, дуже важлива і поважна. Хто вона? А ось і гостя!

Книжка. Хто я? Відгадайте загадку.

Дуже я потрібна всім –

І дорослим, і малим.

Всіх я розуму учу,

А сама завжди мовчу.

Учитель.

Як ви і здогадались, наше свято буде присвячено книзі.

В нас сьогодні – книжки свято!

Разом будем відзначати,

Книгу-друга шанувати.

Книжка. Прийшла я на свято ось із цією квіткою – квіткою своїх бажань. А для вас вона стане квіткою очікуваних результатів, адже наприкінці свята на вас чекає сюрприз.

Учитель. Чого ж бажає квітка?

–А які у вас є бажання?

ІІІ. Презентація

Учитель. Але ж книга не завжди  була такою.

• Що слугувало «сторінками» найдавніших книг? На чому люди писали?
• З чого робили легкі книжки?
• Яку рослину використовували для виготовлення книги?

Послухаємо групу «Істориків»

1. «Історик»

            Давним-давно на землі книжок не існувало, бо люди ще не вміли їх робити . Але потреба записувати, передавати іншим якісь відомості, знання, досвід виникла у людей давно.

            Тож «сторінками» найдавніших книжок стали каміння, стіни печер, сокири, вояцькі щити. Писали на всьому й абичим. Бо ж не було тоді, ані паперу, ані пер, ані олівців, не знали люди і літер – їх замінювали малюнки.

• «Історик»

                Згодом люди винайшли перші абетки, додумалися  писати на глиняних табличках, які потім сушили і випалювали на вогні. Та хіба на таких сторінках-цеглинах  багато напишеш? До того ж ці книжки були важкі та незугарні! Коли, скажімо, якийсь учений збирався в дорогу і брав із собою дві-три такі «книги», йому потрібен був віз.

1. «Історик»

                У далекій Африці, на берегах повноводних річок, простягнулися нескінченні зарості болотяної рослини  – папірусу. Люди використовували його на будівництві. Якось один чоловік лагодив хату. Розрізав стеблину папірусу, витяг волокнисту серцевину, поклав на осонні. Через деякий час він побачив, що волокна перетворилися на сухі вузенькі стрічки. Ще більше здивувався чоловік, побачивши, що стрічки добре вбирають фарбу. Значить на папірусі можна писати! Відтоді з᾽явилися  книжки, а краще сказати – сувої з папірусу. Писати на його сухих стеблах було зручно, але через кілька років такі «книги» ламались і розсипалися.

2. «Історик»

               Із часом люди навчилися робити зручні та легкі книжки з тонкої козячої або телячої шкіри. Першу таку книжку було виготовлено у стародавньому грецькому місті Пергама. Тому папір зі шкури назвали пергаментом. Великий аркуш пергаменту згинали у вигляді зошитів, зшивали й утворювалася книга, подібна до сучасної. Але ці книги дуже дорого коштували. Для виготовлення однієї книги потрібно було зняти шкіру з цілої череди телят.

1. «Історик»

           В Україні писали на корі берези. Кору ділили на тоненькі смужки - пластини – і висушували. Вони були білими.   Писали на них грамоти і називали їх берестяними.

Учитель.  Дізнаємось про народження сучасної книги від групи «Довідкове бюро»

1-й доповідач

«Відкопали» ми цікаву інформацію з довідникової літератури.

             Справжній папір, на якому ми зараз пишемо – це заслуга стародавнього винахідника Цай Луня. Таємницю його виготовлення жителі Китаю зберігали ще не одне століття. Офіційним днем народження паперу був 105 рік нашої ери. А перший завод з виробництва паперу в Європі з᾽явився лише через тисячу років після того, як Цай Лунь винайшов його.

    Книги спочатку переписували від руки. Одну книгу доводи-лось іноді переписувати впродовж  декількох років.

    Минуло ще багато часу, доки  з᾽явилися друковані книжки. У 1445 році в німецькому місті Майнц  ювелір Йоганн Гутенберг видав першу друковану книжку «Біблія Гутенберга». А першу друковану книжку в Україні видав 1574 року Іван Федоров. Називалася ця книга «Апостол».

         Зараз папір виготовляють  із деревини, а книги друкують у книжкових видавництвах. Давайте цінувати та берегти книги!

Учитель. 3-тя група  «Творчі дослідники» зібрала матеріал «Книга – джерело знань». Це і прислів’я, і загадки, і вірші, і вислови про книгу – скарб народу. Вони доведуть важливість книги.

1 дослідник. Ми знайшли багато прислів᾽їв, загадок, віршів та висловів про книгу. Вони всі зібрані в цій книзі  «Книга – народний скарб».

Загадки по книгу

***

Поле біле, неоране,

Засій на нім зерно чорне.

Хто вміє, той посіє,

А хто знає – відгадає.

***

Бачить – не бачить, чути – не чує,

Мовчки говорить, дуже мудрує.

Часом захоче – правди навчає,

Часом жартує – всіх звеселяє.

Люба розмова, — дай Боже, діти,

З нею довіку жити – дружити.

Хто ж то такая в світі щаслива,

Мудра, правдива І жартівлива? (Книжка)

•••

Паперовий кораблик щодня

 Перевозить у трюмах знання.

Після плавання цей корабель

 Повертається в рідний портфель. (Підручник , книга)

•••

Поля письменник-агроном

 Засіяв буквами-зерном.

Отож, читачу, поспішай

Зібрати мудрий урожай. (Книга)

2 дослідник.

● Книгу читаєш, як на крилах літаєш.

● Прислів'я короткі, а розуму у них цілі книги.

● Хліб живить тіло, а книга живить розум.

● Хорошу книжку читати не в тягар, а в радість.

● Книга для розуму - що теплий дощ для сходів.

● Розум без книги, як птах без крил.

● Даремна праця - вудити без гачка і вчитися без книги.

● Книга в щасті прикрашає, а в нещасті утішає.

● Книга подібна воді - дорогу проб'є усюди.

● Книга не пряник, а до себе манить.

● Книга в сумі в дорозі тягар, книга в розумі - шляхи полегшення.

● Книгу читаєш, як на крилах літаєш.

3-й  дослідник.Про важливість книги та навчання говорили багато відомих людей.

Ось такі рядки багато років тому написав Тарас Шевченко.

…Учітесь, читайте.

І чужого научайтесь,

Й свого не цурайтесь.

• А ось і слова Івана Франка.

Книги – морська глибина:

Хто в них пірне аж до дна,

Той, хоч і труду мав досить,

Дивнії перли виносить.

 

• А ось слова Дмитра Павличка.

Любіть книгу,

У книги люди, наче бджоли в соти,

Знесли духовний чародійний мед.

1-й дослідник

Книга – твій друг, без неї як без рук. Книга допоможе в труді, виручить у біді, книга розуму навчить і як дружбою дорожить.

Учитель.

Викликати цікавість до читання допоможе вистава, підготовлена учнями.

Диво, диво – дивина –

Для вас у нас є новина.

Це не приказка й не жарт,

Запрошуємо вас у театр.

Казкова вистава

«Книжкове царство»,

Дiйовi особи: ведуча, Королева книжок, Дiти, Баба Яга, Книжки, Знайко, Ледар, Жучка, Книгоïд.

Ведуча

У царствi чудовому,

Дуже казковому,

Колись давно книжки жили

I бесiди рiзнi, веселi та грiзнi,

Вони мiж собою вели.

Жили вони дружно, на помiч ставали,

Щоб клопоту люди нi в чому не знали.

За старшу у них  – королева книжок.

(Королева спiває, а «книжки» танцюють.)

Королева

Живуть книжки моï на свiтi,

Вони приносять радiсть нам,

Запрошують ïх в гостi дiти

I знають всi ïх iмена.

Героï десь тут поряд ходять,

Про них читаєте всi ви,

Книжки до вас приходять,

 У кожен дiм заходять,

Не йдуть вони вам з голови,

Не йдуть вони вам з голови.

(Лунає телефонний дзвiнок. Королева бере слухавку, потiм звертається до книжок )

Королева

Iсторiє , любонько,

 Вас викликають ,

Бо дiти минуле краïни не знають.

(Iсторiя йде чути дзвiнок.)

Над рiчкою рушиться

Велетень-мiст!

А як вiд падiння його врятувати?

Кому ж як не вам, Математико, знати!

(Математика йде, чути дзвiнок.)

Збирається принц на казковий бенкет?

Доставте скорiше йому Етикет.

Ведуча

А поряд у лiсi Ягуся жила,

Погано, скажу вам,

Йшли в неï дiла:

Не вмiла читати вона i писати,

I мала напам'ять усе пам'ятати.

Баба Яга (намагається схопити «книжки», якi тiкають)

За знаннями я полюю,

Я знання сама чаклую,

Без книжок все буду знати,

Щоб на них час не вбивати.   

О! Придумала!

(Пiдходить до дерева з фруктами, заповнює ними кошик.)

Смачнi фрукти, вiтамiни!

Для Iвана  i для Нiни!

(Пригощає дiтей червоними яблуками, у дiтей «виростають» носи.)

Вiтамiни для носiв,

Щоб стирчали вище брiв! Ха-ха-ха!

Дiти

Що це сталось? Що робити?

Далi як тепер нам жити?

Знайко

Як звiльнитися –згадав,

Я про це колись читав.

Вiд червоних виростає,

Вiд зелених – все зникає!

Дає дiтям зеленi яблука – і носи «зникають».

Баба Яга

Тьфу ти, де воно взялося?

I в кого таке вдалося?

Ось iще щось намудрую,  

Нову пастку приготую.

(Дає дiвчинцi дзеркальце.)

Хто у дзеркальце це гляне –

Жабою  вiдразу стане!

(Дiвчинка «перетворюється» на жабу.)

А тепер що за дiла? А-а-а!

Знайко

I про це я теж читав,

Як звiльнитися – згадав.

 Дiвчинка

Я ж красунею була?

Тебе, жабко, розчаклую –

Просто в щiчку поцiлую!

(Жаба «перетворюється» на дiвчинку.)

Баба Яга

Ти, диви, яке читальне,

Та до того ж i скандальне!

Звiв всi чари нанiвець

Цей книжковий  молодець!

Вся бiда вiд цих книжок,

Ïх би треба пiд замок…

(Складає книжки у сундук, замикає на замок.)

А де ж ключик заховати?

Треба щось таке згадати…

Знаю! Знаю! Пам'ятаю!

Зараз так його сховаю,

Покладу його в яйце…

Знайко

Нам цi хитрощi знайомi

Й хованки усi вiдомi:

Яйце в качцi, качка в зайцi,

Заєць в сундуку, а сундук на дубi.

Баба Яга

Книжки марно замикати,

Треба ïх усi порвати!

(Намагається розiрвати книжки, але не може взяти.)

Королева

У нас живуть людськi знання,

А це – досить мiцна броня!

Баба Яга

Не змогла перемогти,

Треба спiльника знайти!

(З'являється Ледар)

Ледар

Ох, набридло навчання,

I нащо менi знання?

А книжки менi дiстали!

От якби вони пропали!

Баба Яга

Ой, який розумний хлопчик!

Мiй хороший, мiй голубчик!

Я тебе озолочу,

Рiзних пакостей навчу!

Ти збери своï книжки

I порви ïх на шматки!

Ледар

Згоден я книжки порвати,

Бо лiнуюсь ïх читати.

Та… ломить спину, болять ручки,

Нi, не впораюсь без Жучки.

Ти сюди, Жучко, бiжи,

 (Звертається до Книгоïда, який наближається до книжок.) Книжки рвати поможи!

Жучка

Я живу уже п'ять рокiв,

Та без книг не зроблено й п'яти крокiв.

Я й красива, ледарю, i пiсенна,

Та як жаль, що зовсiм я неписьменна!

А тепер без грамоти пропадеш

I буфет без грамоти не знайдеш!

Тож книжки не стану я тобi рвати,

Хочеться тебе менi покусати!

(Гарчить. Ледар бiжить до Баби Яги.)

Ледар

Бабцю! Що ти обiцяла!?

Вона ж мене покусала!

Я не згоден книжки рвати –

Ïх безпечнiше читати.

Баба Яга

Мiй хороший, мiй маленький!

Ти мiй лицар! Мiй гарненький!

Хай книжки з'ïсть на обiд

Жук чудовий – Книгоïд!

Ти ж собачко, начувайся,

Бiльш до нас не повертайся!

Ледар

Цi новини по менi,

Для книжок вони сумнi.

Книгоïде-Книгоïд!

З'ïж книжки всi на обiд!

Книгоïд

Я книжки ранiше ïв,

Але ж раптом зрозумiв:

Не живе навiть i жук.

I такi, як ти, ледачi

Геть не знатимуть удачi.

Я тобi, як жук, кажу,

Що з тобою не дружу!

Ледар

Ти кого менi дала?

З ким, стара, мене звела?

Чи усе в тебе як слiд?

Любить книги Книгоïд!

Баба Яга

Не сумуй i не лякайся,

Та мене ти не цурайся!

Хоч бабуся я старенька,

А на розум багатенька.

Ми книжки в похiд звемо

I у хащi ведемо.

Там вони i заблукають,

Хай ïх хоч сто лiт шукають,

Та, клянуся, не знайдуть!

Ледар

Що ж, бабусю, в добру путь!

(Танок «книжок», у кiнцi Баба Яга виводить «книжки» до лiсу.)

Баба Яга

Книжки з свiту я зжила,

В лiс дрiмучий завела!

Кожен має мене славить,

Бо тепер я буду править!

(Дзвонять телефони. Баба Яга та Ледар хапають слухавки.)

Баба Яга

Що? Болото висихає?

I Кiкiмора втiкає?

Ледар

У Горинича невчасно

В пащi полум'я погасло?

Баба Яга

Чахлик любий мiй хворає,

Вiн без лiкiв помирає?

Королева

Нiкому дiтей навчати,

На заводах працювати,

Двiр нiхто не пiдмiтає,

Хлiб нiхто не випiкає.

Ведуча

Зупинився весь прогрес,

I зворотний йде процес.

Тож без книги нам біда

Так потрібна всім вона.

Учитель.

Надамо слово групі «Цікавинки». Що цікавого вони нам підготували?

1-й доповідач. Найбільшою книгою є «Найбільша книга для малят». Вона була видана у Росії, у 2004 році. Її маса – 492 кг, височіє на 6 метрів, а ширину має в 3 метри.

           Найменша на даний момент книга в світі була зроблена в 2007 році в Канаді, в місті Ванкувері. Вона дуже маленька, тому прочитати її можна лише за допомогою мікроскопа.

           Одна з найбільших бібліотек світу — Національна бібліотека конгресу США. Заснована вона у 1800 році. Її книжковий фонд налічує 40 млн. примірників.

        Найменша у світі бібліотека розташована в індійському місті Амрістаре.           В ній  є всього …одна книжка.
    Найбільша бібліотека на Україні — національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського. Заснована вона в 1714 році. Сучасна бібліотека будувалась близько 10 років і налічує у своєму фонді мільйон примірників.       Найперший у світі буквар з’явився в Англії в 1491 р. і написаний він був латинськоюмовою.
Учитель Надамо слово групі «Читачі». Чи підготували ви завдання? Допоможіть нам стати справжніми читачами. Де живуть книжки?

1-й «читач»

           Книги живуть у різних місцях. Одне з них – школа. Інше – магазин, де вони живуть тимчасово. Але постійний книжчин дім – це бібліотека. Перша бібліотека була заснована у Київській Русі ще за часів Ярослава Мудрого при Софіївському соборі.

Зараз книги можна знайти навіть у комп’ютері, зокрема в мережі Інтернет.

2-й «читач»

Дружіть із книгою – і будете багато знати.

Дружба з книгою – це свято.

Не було б її у нас,

Ми не знали б так багато,

Про новий і давній час.

3-й «Читач»

Ми підготували вам пам’ятки.

Їх ми вам зачитаємо

І запам᾽ятати побажаємо.

                                         Пам᾽ятка

Любіть книгу джерело знань, бережіть її.

Щоб книги не хворіли…

1. Беріть книги чистими руками.
2. Не перегинайте книжки, від цього випадають сторінки.
3. Не кладіть у книжку олівців та інших предметів, від цього вона псується.
4. Не читайте книги під час їжі.
5. Не читайте книгу на сонці, від цього вигорають сторінки.
6. Щоб книга довше вам служила, обгорніть її.

Книги, як вірні та мудрі друзі, знайомлять нас із навколишнім світом. Ми вирішили… і вам пропонуємо:

1. Відвідуйте бібліотеку, читайте книжки.
2. Любіть книги, бережіть їх.
3. Учіться працювати з книгою.
4. Вчитель.   Шановні учні, замисліться, яке місце у нашому житті займає гарна книжка. Вона завжди веде нас за собою. І так буде постійно: подорослішаєте, а з вами назавжди залишаться ваші друзі – герої улюблених книг, які надихають жити, вчать бути мудрими, добрими, справедливими. Читайте, читайте й читайте! Хай не буде у вас жодного дня, щоб ви не прочитали бодай однієї сторінки з нової книги. Закінчилось наше свято, але не завершується  зустріч з книгою. Бажаю вам назавжди подружитись з нею (Вчитель демонструє виставку книжок).