Урок читання "Про маму"

Урок читання в 3 класі

Тема уроку: Мамо, мамо, рідна і кохана.

Мета уроку: максимально залучити учнів до процесу читання, до

     аналізу та критичного обмірковування  під час читання тексту, слухання

     пісні; формувати вміння встановлювати зв’язки між окремими

     поняттями; допомогти учням пов’язати матеріал тексту з їхнім власним 

     досвідом, пісенним матеріалом; формувати навички самостійної

     роботи з додатковою літературою; виявити у школярів здібності та їх

     особливості; створити творчу  атмосферу в дитячому колективі; 

     формувати у дітей цілісний світогляд на основі внутрішньо предметної,

     між предметної інтеграції.

     Розвивати слух, почуття  ритму, вміння  досліджувати проблему,

     аналізувати,  робити висновки; стимулювати розвиток критичного

     мислення.

     Виховувати  почуття любові та поваги до матері, вміння бачити красу

     людських вчинків та стосунків.

Тип уроку: інтегрований з музикою, з використанням технології розвитку

критичного мислення.

Обладнання уроку: портрет В.О.Сухомлинського, запис пісні «Чуєш,

 мамо?» у  виконанні Таїсії Повалій, пісні П.Майбороди на слова

 А.Малишка «Пісня про рушник», мелодія до пісні «Черешня»,  запис

 тексту В.О.Сухомлинського «Хто кого веде додому» на  касеті, прислів’я

 на картках, роздруковані тексти оповідання Сухомлинського  «Дві

 матері», портрети А.Малишка та П.Майбороди, картки з деформованим 

 віршем, портрети Білокосої та Чорнокосої матерів, записи мрій матерів на

 аркушах, риси характеру на картках,  малюнки усміхненої, сумної,

 серйозної мами.

 Хід уроку.

І. Організація класу.

Пролунав дзвінок,

Починається урок.

Працюватимемо старанно,

Щоб почути у кінці,

Що у нашім третім класі

Діти -- просто молодці!

ІІ. Актуалізація опорних знань. Робота в парі.

У конверті частини прислів’я, складіть його, прочитайте та подумайте, про що чи про кого ми будемо читати та говорити на уроці.

• Матір рідну ніким не замінити.
• Одна мати -- вірна порада.
• Нема того краму, щоб купити маму.
• На світі знайдеш усе, крім рідної  матері.
• Нема роду ріднішого над матінку.
• Любов матері до дитини -- найсильніша і найдорожча у світі.
• Сліпе щеня і те до матері лізе.
• На сонці тепло, а біля матері добре.
• Мати одною рукою б’є, а другою гладить.
• Мати сама не  з’їсть, а дітей нагодує.
• Як ластівка з ластів’ятком, так матінка з дитятком.
• Мати останній шматок дитині віддасть.
• Материнська ласка кінця краю не знає.
• Всякій матері своє дитя миле.
• Заради дитини мати й у вогонь кинеться.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

-- Отож, як ви гадаєте, про кого ми будемо говорити, читати на уроці?

Читання теми уроку з дошки.

ІV.  Проекти . Презентація домашнього завдання. (Робота в групах.)

«Юні народознавці»

Повідомлення

Слово «мама» -- праслов’янське, воно утворилося з дитячого лепетання: ма-ма.

Символ життя, святості, любові, вічності -- все це мама. Матір-земля, Матір-життя -- найвеличніший образ слов’янських міфів. Через тисячоліття дійшли до нас імена слов’янських богинь Слави, Берегині, Лади, Оранти, Богоматері -- наймудріших порадниць і заступниць.

Слухання уривку «Пісні про рушник».

«Юні музикознавці»

Досліджували історію створення «Пісні про рушник»

Повідомлення

Слова пісні написав поет Андрій Малишко, музику -- композитор Платон Майборода. Пісня про рушник» створювалася для фільму «Літа молодії». Написати слова і музику треба було терміново, як мовиться, «на вчора». І от П.Майборода сідає за рояль. Блискавично складає мелодію. Наспівує її А.Малишкові по телефону. А той у свою чергу, так само швидко й натхненно пише на цю мелодію слова. Співак Олександр Таранець не стримався від сліз, коли виконував її вперше.

«Юні співаки» виконують «Пісню про маму»

Росте черешня в мами на городі,

Стара-стара, а кожен рік цвіте,

Щоліта дітям ягодами годить,

Хоча ніхто не дякує за те.

Приспів. Мамо, мамо,

 Рідна і кохана,

 Ви пробачте, що був неуважний.

 Знаю, ви молилися за мене,

 Дні і ночі, рідна моя нене!

Живе старенька мати у господі,

Невтомні руки, серце золоте.

Щодня і дітям і онукам годить,

Хоч рідко хто їй дякує за те.

Приспів той же.

Ну що ж про вдячність забувають люди.

Душа сліпа у щасті, а проте

Вони прозріють, але пізно буде --

Черешня всохне, мама одцвіте.

Приспів той же.

«Юні  поети» читають напам’ять авторські вірші про маму (Дивитися ДОДАТОК 2).

Слово вчителя.

-- Так, про матір складено багато віршів, співають багато пісень, знято  багато фільмів та написано безліч літературних творів. Одним із авторів оповідань про матінку є Василь Олександрович Сухомлинський.

Ознайомлення із статтею «Василь Сухомлинський» (про нього).

-- Яким незвичайним учителем був В.Сухомлинський, дізнаєтесь, прочитавши про нього статтю (с.66).

Учні читають мовчки. Після цього дають відповіді на запитання вчителя.

-- Кому Сухомлинський присвятив усе своє життя?

-- Що робив він у Павлиській школі?

-- Що намагався відобразити у своїх творах?

Доповнення учнів.

«Юні літературознавці» досліджували біографію В.О.Сухомлинського.

-- А зараз послухайте повідомлення і скажіть після виступу, які саме відомості вас найбільше вразили.

Повідомлення

Народився В.О.Сухомлинський 28 вересня 1918 року в селі Василівці на Кіровоградщині в родині бідного селянина. У 1933 році Василь закінчив семирічну школу. Однокласники згадували, що у Василя був чудовий характер. Він був енергійним, життєрадісним хлопчиком, дуже любив читати твори Тараса Шевченка, Панаса Мирного.

Закінчив Кременчуцький педінститут і працював учителем української мови і літератури, був завучем.

У 1941 році, коли розпочалася війна, Василь Олександрович пішов на фронт. Але довелося воювати недовго, бо був двічі поранений і довго лікувався.

У 1948 році Василь Олександрович стає директором Павлиської школи.

Слово вчителя

Понад 35 років працював Василь Олександрович учителем і директором школи. Тридцять два роки вів педагогічний щоденник, у якому записував свої спостереження за поведінкою дітей. А потім його роздуми виливалися на папір, ставали книгами, статтями. Всього він написав понад 70 томів цікавих розповідей для дітей: мініатюр-казок, оповідань, легенд, притч, новел.    З одним із оповідань ми зараз познайомимося.

V . Читання оповідання В.Сухомлинського «Хто кого веде додому» зі звуковим орієнтиром.

1. Знайомство з оповіданням.

--- Слухаємо, слідкуємо, запам’ятовуємо, а після читання вам треба буде відповісти на питання: про кого цей текст?

          Хто кого веде додому

  У дитячому садочку хлопчики-однолітки Василько і Толик. Обом по п'ять років, їхні матері працюють.

     Коли повертаються з роботи, заходять у дитячий садочок. Мати одягає Василька, бере його за руку й каже:

—Ходімо, Васильку, додому.

А Толик одягається сам, бере маму за руку й каже:

—Ходімте, мамо, додому.

Дорогу перемело. Є тільки вузенька стежечка серед снігових заметів.

Мати Василькова йде по снігу, а син стежечкою. Бо мама веде Василька додому.

Толик йде по снігу, а мати стежечкою. Бо Толик веде маму додому.

Минуло дванадцять років. Стали Василько й Толик сильни­ми, стрункими, красивими юнаками.

Якось занедужала тяжко Василькова мати.

Того самого дня важко захворіла і Толикова мати.

Лікар жив у сусідньому селі за кілька кілометрів. А було це взимку, дорогу засипало снігом.

Василько вийшов за ворота, глянув на сніг та й каже:

—Хіба можна по такому снігові йти? Постояв трохи Василько й повернувся до хати.

А Толик пішов глибоким снігом у сусіднє село й повернувся з лікарем.

                                                                                                В. Сухомлинський

--- Про кого цей текст?

--- Які хлопчики за віком?

2. Тестування (фронтальна робота)

1. Хлопчики-однолітки відвідують  … (дитячий садок).
2. Мати одягає … (Василька).
3. А Толик одягається … (сам).
4. Василькова мати йде по … (снігу), а Толикова мати --- по … (стежечці).
5. Якось матері хлопчиків тяжко … (захворіли).
6. До лікаря пішов … (Толик), а … (Василько) повернувся додому.

3. Характеристика героїв оповідання.

-- На дошці на картках записані риси характеру та імена хлопчиків. Вам треба стрілками з’єднати відповідні риси з героєм оповідання.

                            ТОЛИК                          ВАСИЛЬКО

чуйний        байдужий         черствий     люблячий     турботливий     безвідповідальний     добрий         уважний      боягузливий        шанобливий     жорстокий      егоїст     милосердний    лінивий      злий        надійний     рішучий     

  VІ. ХВИЛИНКА ВІДПОЧИНКУ

1. Хвилинка відпочинку під музичний супровід.

-- Ось ми вранці прокидаємося, відчуваючи ніжний дотик маминої руки. (Погладити себе руками по щічках).

Потім потягуємося (потягнутися),

встаємо (встати),

бачимо, як матуся колихає  вашого братика чи сестричку (колихаємо),

ідемо до мами (крокуємо),

міцно її обіймаємо (рухи, схожі на обійми),

присідаємо коло мамочки, щоб покласти їй на коліна голову (виконуємо відповідні рухи),

сідаємо біля матінки (сідають на стільці).

2. Розвиток уяви

 -- Закрийте, діти, очі, розслабтеся та уявіть собі, як ви зустрічаєтеся з мамою вже після школи: матінка йде вам назустріч, посміхається. Ви також відповідаєте їй посмішкою, міцно обіймаєте неньку. А вона гладить ніжно ваше волосся, лагідно цілує, торкається вашої щічки та спокійно говорить вам, що її дитина найкраща у світі…

3. Фізкультхвилинка для очей

-- Відкрийте очі. Подивіться на дошку, на сумне мамине обличчя, на серйозне, а тепер на усміхнене. Повторіть рух очима ще раз: на серйозне, на усміхнене, на сумне; а тепер ще раз: на серйозне, на сумне і на усміхнене…

-- А зараз ми познайомимося ще з одним оповіданням В.О.Сухомлинського «Дві матері».    

  VІІ. Засвоєння нових знань. Кероване читання з прогнозуванням.

1. Читання першої частини вчителем.

-- Про кого розповідається у тексті?

              Дві матері

В маленькій лікарні на околиці великого міста лежали дві матері -- Чорнокоса та Білокоса. Вони народили синів. Сини народилися в один день: у Чорнокосої матері -- вранці, у Білокосої --ввечері. Обидві матері були щасливі.

Вони мріяли про майбутнє своїх синів.

-- Я хочу, щоб мій син став видатною людиною, --  говорила Білокоса мати. -- Музикантом чи письменником, відомим в усьому світі. Чи скульптором, який створює твори мистецтва, які будуть жити віки. Чи інженером, що збудує космічний корабель, який полетить до далекої зірки… Ось для чого хочеться жити.

-- А я хочу, щоб мій син став доброю людиною, -- сказала Чорнокоса мати. -- Щоб ніколи не забував матері і рідного дому, щоб любив Батьківщину і ненавидів ворогів.

-- Про кого розповідається у тексті? (На дошці вивішую портрети Білокосої та Чорнокосої матерів)

--- Про що мріяла Білокоса мати? (Біля портрету Білокосої матері прикріплюю аркуш з написаним бажанням)

--- Про що мріяла Чорнокоса мати? ( Біля портрету Чорнокосої матері прикріплюю аркуш з написаним бажанням)

--- Як ви вважаєте, чи здійсняться мрії матерів?

2. Читання 2 частини учнем.

-- …Кожен день до молодих матерів приходили в гості батьки. Вони довго дивилися на маленькі личка синів, в очах у них сяяло щастя, здивування та милування. Потім вони сиділи у ліжок своїх дружин і довго-довго про щось пошепки говорили з ними. Біля колиски новонародженого мріють про майбутнє, звичайно, тільки про щасливе. Через тиждень щасливі чоловіки, які тепер стали батьками, відвезли додому жінок та синів…

-- Як ви гадаєте, чи збудуться мрії батьків цих двох малюків?

3. Читання 3 частини учнем.

…Пройшло тридцять років.    В ту ж маленьку лікарню на околиці великого міста прийшли дві жінки -- Чорнокоса та Білокоса. В їхніх косах уже сріблом    пробивалася сивина, обличчя були порізані зморшками, але жінки були такими ж красивими, як і тридцять років тому. Вони впізнали одна одну. Їх обох поклали лікуватися в ту саму палату, де три десятиріччя тому вони народили синів. Вони розповіли про своє життя. У обох було багато радості та ще більше горя.

Чоловіки загинули на фронті, захищаючи Батьківщину. Але чомусь, говорячи про своє життя, вони мовчали про синів…

--Як ви вважаєте, чи будуть жінки далі говорити про синів?

4. Читання 4 частини зі звуковим орієнтиром з пропущеними словами.

…Аж ось Чорнокоса мати запитала:

-- Ким же став твій син?

-- Видатним … (музикантом), з гордістю відповіла Білокоса мати. -- Він зараз диригує оркестром, який виступає в найбільшому театрі нашого міста. Він має  величезний  … ( успіх). Невже ти не знаєш мого сина? І Білокоса мати назвала ім’я музиканта.

Так, звичайно, Чорнокоса мати гарно знала це ім’я, воно було … (відоме) багатьом. Нещодавно вона читала про великий успіх цього музиканта за кордоном.

-- А твій син ким став? -- спитала Білокоса.

-- Хліборобом. Ну, щоб тобі зрозуміло було -- механізатором в колгоспі, тобто і … (трактористом), і … (комбайнером), і на тваринницькій … (фермі) приходиться працювати. З ранньої весни до пізньої осені, поки сніг вкриє землю, син мій … (оре) землю, … (сіє) і знову … (збирає)… Живемо ми в селі -- кілометрів … (сто) звідси. У сина двоє дітей -- хлопчик трьох років і дівчинка нещодавно народилася…

-- Все-таки щастя тебе … (обійшло), -- сказала Білокоса. -- Твій син став … (простою), нікому не відомою людиною.

Чорнокоса мати нічого не відповіла.

-- Ким став син Білокосої матері?

-- А хто  тепер син Чорнокосої матері?

--  Чому Білокоса мати сказала, що щастя обійшло Чорнокосу?

-- Що буде далі?

5. Читання 5 частини зі звуковим орієнтиром.

-- І дня не пройшло, а до Чорнокосої матері приїхав із села син. В білому халаті він сів на білу лавку, довго-довго про щось пошепки говорив з матір’ю. В очах Чорнокосої матері світилася радість. Вона, здавалося, в цю мить забула про все на світі. Вона тримала в своїх руках сильну, засмаглу на сонці руку сина і посміхалася. Коли син прощався з мамою, він, наче вибачаючись, виклав із сумки на маленький столик виноградні грона, мед, масло.

«Одужуйте, мамо»,-- сказав він і поцілував її.

-- Як ви думаєте, чому в очах Чорнокосої світилась радість?

-- Як ви гадаєте, чи підтвердилися слова Білокосої, що щастя обійшло Чорнокосу матір? Що заставляє вас так думати?

-- Як розвиватимуться події далі?

6. Читання 6 частини вчителем.

А до Білокосої матері ніхто не прийшов. Ввечері, коли в кімнаті запанувала тиша і Чорнокоса мати, лежачи у ліжку тихо посміхалась своїм думкам, Білокоса сказала:

-- У сина зараз концерт… Якби не концерт, він, звичайно, прийшов би…

•  Як ви гадаєте, які думки викликали посмішку у Чорнокосої матері?
• Чому не прийшов син до Білокосої?
• Чи є робота виправданням. Щоб не провідувати маму?
• На кого з хлопчиків із попереднього оповідання схожий син Білокосої матері?
• А на кого -- син Чорнокосої матері?
• Як ви гадаєте, чи приїде син до Білокосої матері?
• Чи одужають ці жінки?

-Чи справдилися ваші  відповіді за текстом  ми зрозуміємо  на наступному уроці, після того, як ви вдома прочитаєте оповідання до кінця.

VІІ. Підсумок уроку

Слово вчителя.

-- А зараз ми послухаємо пісню «Чуєш, мамо?» у виконанні Таїсії Повалій і дамо відповідь на питання:

-- Які почуття викликає у вас ця пісня?

1. Пісня у виконанні Таїсії Повалій «Чуєш, мамо?». Школярі слідкують за текстом.

Посіяла людям літа свої літечка – жито,

Прибрала планету, послала стежкам споришу,

Навчила дітей, як на світі по совісті жити,

Зітхнула полегко і тихо пішла за межу.

 

-- Куди ж це ви, мамо? -- Сполохано кинулись діти.

-- Куди ж ви, бабусю? -- Онуки біжать до воріт.

-- Та я ж недалечко, де сонце лягає спочити.

Пора мені, діти, а ви вже без мене ростіть.

 

-- Та як же без Вас ми? Та що ви намислили, мамо?

-- А хто нас, бабусю, у сон поведе по казках?

-- А я вам лишаю всі райдуги із журавлями

І срібло на травах, і золото на колосках.

 

-- Не треба нам райдуг, не треба нам срібла і злата,

Аби тільки ви нас чекали завжди край воріт.

Та ми переробим усю вашу вічну роботу.

Лишайтесь, матусю, навіки лишайтесь, не йдіть!

 

Вона посміхнулась, красива і сива, як доля.

Змахнула рукою -- злетіли увись рушники:

    -- Лишайтесь щасливі … -- І стала замисленим полем

  На цілу планету, на всі покоління й віки.

  -- Лишайтесь щасливі … -- І стала замисленим полем

    На цілу планету, на всі покоління й віки.

-- Яке ставлення до матері у дітей та онуків до матері, бабусі?

-- Які з героїв попередніх творів ставилися до матері  так же зворушливо?

-- Чому мати прощається? Куди вона йде?

-- Чому діти так не хочуть відпускати матусю?

-- Яку місію на планеті Земля виконує мама?

 VІІІ. Домашня робота: прочитати оповідання до кінця, а також, можливо, хтось із вас зацікавився тими віршами, які склали наші юні поети, і бажає випробувати свої сили у поетичній творчості, то для вас завдання скласти вірш з деформованих речень. Це робота творча. І хто з нею впорається , той отримає високий бал.

1)Матусю рідненька;     4)теплом;

3)Мене зігріваєш;           2)ти сонечка промінь;

5)Ніжною піснею;          8)засіваєш добром;

7)Душу мою;                  6)щирою ласкою.

 

Читання 7 частини (вдома)

… На другий день перед вечором до Чорнокосої матері знову приїхав син з далекого села. Знову він довго сидів на білій лаві, і Білокоса мати почула, що в полі зараз гаряча пора, працюють вони і вдень і вночі… Прощаючись з матір’ю, син виклав на маленький столик бджолині стільники, білу паляницю та яблука. Від щастя обличчя у Чорнокосої жінки засвітилося і зморшки розправилися.

 До Білокосої матері ніхто не приходив.

Ввечері жінки лежали мовчки. Чорнокоса посміхалася, а Білокоса тихо видихала, боячись  щоб її подихи не чула сусідка.

На третій день, ввечері, до Чорнокосої матері знову приїхав син --  хлібороб з далекого села, привіз два великі кавуни , виноград та яблука… Разом із сином приїхав трирічний чорноокий онук. Син та онук довго сиділи біля ліжка Чорнокосої матері: в її очах сяяло щастя, вона помолодшала. Білокоса мати з болем у серці почула, як онук розповідав бабусі, що разом з батьком учора півдня їздив на «капітанському мостику» комбайна.

-- Я теж буду комбайнером, сказав хлопчик, і бабуся поцілувала його…

• Чому Білокоса не хотіла, щоб її подихи не чула Чорнокоса?
• Чому Білокоса слухала розповідь онука Чорнокосої з болем у серці?
• Як ви гадаєте, що трапиться далі?

8. Читання 8 частини (вдома).

… Місяць лежали в лікарні дві матері, щоденно приїжджав до Чорнокосої матері син-хлібороб з далекого села, привозив посмішку синову, і, здавалося, мати тільки від тієї посмішки одужує.

До Білокосої матері так ніхто і не прийшов.

Одужала Чорнокоса мати через місяць, виписали її з лікарні, а Білокосій сказали лікарі: треба ще лежати.

За Чорнокосою матір’ю приїхав син. Він привіз декілька великих букетів червоних троянд. Квіти подарував лікарям і сестрам. Всі в лікарні посміхалися.

Прощаючись з Білокосою матір’ю, Чорнокоса сказала:

--Яка ти нещасна…

-- Чому Чорнокоса одужала, а Білокоса ні?

-- Як ви вважаєте, чи може гарний настрій, радість сприяти одужанню?

-- Чому Чорнокоса дала відповідь Білокосій тільки тепер?

-- Як ви гадаєте, чи правильно вона  вчинила, адже її слова, мабуть, боляче вразили Білокосу?

Обговорення змісту тексту по системі Сандерса (на наступному уроці)

• Про що мріяли матері? Чи втілилися  їхні мрії в життя? 
• Білокоса сказала Чорнокосій, що щастя її оминуло, бо її син став простою, нікому не відомою людиною. Якби ви були поряд, щоб ви їй відповіли?
• Чому, на ваш погляд, один син приходив до матері, а інший -- ні?
• Чи згодні ви з тим, що у знаменитого музиканта вільного часу менше, ніж у хлібороба? Знайдіть в тексті підтвердження своїм словам.
• Як ви думаєте, в чому причина, що діти так по-різному ставляться до своїх матерів?
• Якби вам особисто трапилося бути на місці описаних подій, чи намагалися б ви щось змінити? Що саме і чому?
• Який висновок ви зробили для себе?

 Речення з «відкритим кінцем»

Все-таки щастя тебе оминуло -- твій син…