Урок літературного читання «Хліб – усьому голова»
за твором Т.Коломієць «Хліб».
Мета: вдосконалювати навички читання, збагачувати словник, познайомити з поняттям «лексичний наголос», вчити правильним інтонаціям, формувати навички виразного читання, закріплювати вміння виділяти частини тексту, розвивати пам»ять, мислення, увагу, вчити правильній звуковимові, ознайомити дітей із тим, що хліб – це цінний продукт харчування, це святиня народу; виховувати повагу до праці, бережне ставлення до хліба.
Обладнання: презентація, малюнки, кросворд, роздатковий матеріал, коровай на рушнику, пісня, прислів»я.
Тип уроку: повідомлення нових знань.
Хід уроку:
1.Організаційний момент.
Всі почули ви дзвінок.
Він покликав на урок.
Працюйте наполегливо, старанно,
Щоб жодну хвилинку не втратити марно.
Ок, ок, ок – починаємо ….
Жи, жи, жи – кожну мить ….
Ай, ай, ай – швидко ти ….
Ас, ас, ас – гарна країна в …
Що чекаєте від уроку? Яким він буде?
І. Повторення
Виставка малюнків.
ІІ. Основна частина уроку:
Зарум’янивсь на вогні
І з»явився на столі
До борщу тобі й мені. (Хліб).
Повідомлення теми уроку:
Кажуть у народі правдиві слова: «Хліб-годувальник – усьому голова».
Ось він, хлібчик духовитий,
З хрустом скориночки смачним.
Ось він — теплий, мов налитий
Щедрим сонцем золотим.
І на стіл у кожен дім
Завітав, з'явився він.
Розповідь учителя:
Давні люди, щоб угамувати голод, їли зерна дикорослих рослин.
Згодом зерна почали розмочувати у воді, подрібнювати на камені. Минуло ще багато
років, і люди навчилися випікати на розпечених каменях коржі. Це і був перший хліб.
Від темного, твердого до випеченого пухкого короваю минуло тисячі років. І на
сьогодні у різних країнах існує близько 800 видів хлібних виробів.
Про хліб складено пісні, приказки, загадки, вірші.
Послухайте оповідання Тамари Коломієць «Хліб».
ІІІ. Опрацювання оповідання Т. Коломієць “Хліб»
Рілля – зораний шар ґрунту
Хліб Хлібина Хлібний Хлібчик Хлібець Хлібороб Хлібниця
|
золоте зерно золоте проміння золоті руки золотава шкоринка позолота від вогню в золотому колоссі на стеблині золоченій Яке словосполучення вжите в переносному значенні? |
Фізхвилинка
А ми зерно сіяли, сіяли
У земельку чорную, свіжую.
І з»явились перші листочки.
І з них повні, гарні колосочки.
До сонечка повернулися
І сонечку усміхнулися.
Вітер колоски хитає,
До зерняток промовляє:
Ви і повні, жовтороті,
Буде урожай хороший.
– Скільки в тексті абзаців? (4).
З давніх часів батьки привчали дітей своїх традицій – берегти хліб, бо це не лише
харчовий продукт, а праця людська.
Хліб, за добрим українським звичаєм, мав неодмінно лежати на столi.
Дуже пильнували, щоб хліб не падав на підлогу. А як упаде, потрібно пiдняти його, перепросити і з’їсти.
Коли хтось знаходив на дорозi окраєць, не можна через нього переступати. Потрiбно пiдняти, обрусити i покласти на видному мiсцi - птахам. За гріх вважалося надкусити і не доїсти шматок.
Крихти зі столу не змітали на долівку, а ретельно збирали.
Будь-яке свято чи обряд не обходилися без хліба.
Народжувалася дитина - йшли із хлібом. Виряджали сина в далеку дорогу - і мати замотувала в рушник окраєць житнього хліба.
Відзначали весілля з хлібом-сіллю та весільним короваєм. Будували хату - неодмінно приходили з хлібом. Гостей зустрічали з хлібом-сіллю.
Подивіться на цю красу. Тож порадіймо з вами, що наш насущний у нас на столі.
Віддаймо дяку трударям, що виколосили його, вимолотили, пере¬мололи на борошно, рукам, які випекли оці смачні, рум'яні, схожі на сонце паляниці.
Хліб - совість наша, хай буде в кожній хаті на столі прикритий ви шитим рушником і освячений молитвою нашою. І ніколи не говоріть, що хліб черствий, недобрий. Хліб не буває таким. Бувають невмілі руки, які невдало випечуть його.
Тож вклонімося всі цій святині, щоб одвічно був у кожній хаті, щоб не черствів, не був глевким. Бо в народі кажуть: «Коли хліб черствіє, то черствіють наші душі, черствіємо ми».
Для нашого народу хлiб був основою життя і найдорожчою святинею.
Ранiше люди говорили про хлiб як про живу iстоту: «Хлiб-годувалъник!», «Хлiб-
батечко». Він супроводжував людину протягом усього життя.
Народжується дитина або будували хату — неодмінно приходили з хлiбом.
Вiдзначали весiлля з весiльним короваєм.
Виряджала мати сина в дорогу – замотувала в торбину окраєць житнього хлiба.
Проводжали в останню путъ - з хлiбом.
«Хліб наш щоденний дай нам сьогодні…» - промовляємо ми в молитві.
В них ховають сир, родзинки,
Сливи, яблука і мак,
Називається … (пиріГ)
2)З борошна, яйця й сметани
Тісто завела старанно
Й запросила друзів Натка
На смачні, пухкі ... (Оладки)
3)Як навколо об'їси -
Серединки не проси.
Ми такі гостинці -
Дірка в серединці. (бубЛики)
4)Що за хліб такий святковий,
На рушник вмостився новий? (корОвай)
5)Що це за пан -
З тіста жупан,
Сир у жупані,
Сам у сметані. (Вареник)
6)Їде хлопець на печі,
Та смакує … (кАлачі)
По вертикалі утворюємо слово ГОЛОВА.
Прислів»я: Хліб – усьому Г О Л О В А
Скільки разів у тексті зустрічається слово хліб?
У.Заключна частина
1. «Асоціативний кущ»
Назвіть слова, що стосуються теми нашого уроку.
- Як би ви оцінили свою роботу на цьому уроці?
4. Дом.завдання с.72-73, переказ
5. Пісня https://www.youtube.com/watch?v=BQ2XWBI90rc