Урок ""Чорна рада" – перший україномовний iсторичний роман-хроніка. Походження його назви. Iсторична основа й авторська уява, романтичність стилю. Динамічний інтригуючий сюжет

Тема. "Чорна рада" – перший україномовний iсторичний роман-хроніка. Походження його назви. Iсторична основа й авторська уява, романтичність стилю. Динамічний інтригуючий сюжет.

Мета: ознайомити  учнів  з  iсторiю створення роману, знайти та показати  основний конфлiкт у ньому, пояснити iсторичний колорит; розвивати  в учнiв навички розрiзняти роман, iсторичний роман, роман-хронiку, iсторичну правду i художнiй вимисел; закріпити вміння аналізувати історичні факти, обгрунтовувати власні  висновки; плекати та підтримувати  пізнавальний інтерес до історичного минулого.

Обладнання: портрет П. Кулiша, виставка ілюстрацій створених за допомогою ШІ, мультимедiйна презентацiя, фiльм "Чорна рада".

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід  уроку

І. Організація класу.

ЕМОЦІЙНЕ НАЛАШТУВАННЯ

Вправа «БАНКА ПОЗИТИВУ»

Запишіть на стікері й покладіть у банку позитивне слово, яке починається на першу літеру вашого імені.

I. Органiзацiйний момент.

II. Актуалiзацiя опорних знань.

 Заповнення інтерактивного плакату про життя і творчість письменника або сторінкиу ФБ.

III. Повiдомлення теми й мети уроку. Мотивацiя навчальної дiяльностi.

«Спасибі тобі, Богу, милий друже мій великий, за твої подарунки і особливо – за „Чорну раду”, я вже її двічі прочитав, прочитаю і третій раз і все-таки не скажу більше нічого, як спасибі...”

Тарас Шевченко 

Щасливі ми, що живемо на такій чудовій, багатій, мальовничій землі — у нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки. Любов до нашої України починається з любові до маленької батьківщини, де розташовані рідні домівки, міста і села, де кожна стежинка — це стежинка дитинства, його веселих пригод та колоритних місцевостей рідного краю.

Із чого і де починається для кожного батьківщина?

А   що для вас Україна? Які  асоціації   можна дібрати до слова Україна?  Які почуття у вас виникають коли ви чуєте слово Україна? Створіть асоціативний кущ  та зачитайте . 

IV. Опрацювання навчального матерiалу.

1. Теорiя лiтератури

4. Робота над твором "Чорна рада"

Перегляд Буктрейлера

*  Історія написання

П. Куліш працював над романом упродовж 14 років. Твір побачив світ у  1857 року. «Чорну раду» Куліш планував випустити з ілюстраціями. Він сам зробив ескізи, а також залучив до створення малюнків Сергія де Бальмена (художника-аматора, рідного брата Шевченкового друга Якова де Бальмена). Пропонував також зробити малюнки й Шевченкові, однак той відмовився. Декілька Кулішевих ескізів до роману збереглися донині.
   

Деякі претенденти на булаву не зважали на  долю України та її народу, а про думали лише про власну вигоду. Вони зверталися за допомогою то до польської шляхти, то до турків, татар, то до Москви. Україна була розколота. На Правобережжі правив польсько-шляхетський ставленик Павло Тетеря.

На Лівобережжі України точилася запекла боротьба між кількома претендентами на гетьманування, серед них – переяславський полковник Яким Сомко, обраний на старшинській раді в Козельці наказним гетьманом, хоч російський цар і не затвердив його, та кошовий отаман Запорозької Січі Іван Брюховецький.

27–28 червня 1663 року у Ніжині відбулася «чорна рада», за підсумками якої гетьманом було обрано Брюховецького, а Сомка скарано на горло.

“Чорна рада” Куліш аналіз твору (паспорт)

Підзаголовок: “Хроніка 1663 року” 

Автор: П. Куліш Рік: 1857 Літературний рід: епос  

Літературна течія – романтизм 

Жанр “Чорна Рада”: історичний роман, роман-хроніка 

Тема “Чорна Рада”: розповідь про Чорну раду, що відбулася в Ніжині в 1663 році  Ідея “Чорна Рада”: заклик до єднання, цілісності України;

утвердження думки, що тільки свідома українська інтелігенція має бути панівним класом суспільства.   

У романі зображено історичні події Доби Руїни. Переяславська угода 1654 р. – та історична подія, яка стала темою роману.  Джерела роману: “История Малороссии” М. Маркевича, “История Малой России” Д. Бантиш-Каменського, літопис Самовидця. В основу твору покладено історичні події, описуються в ньому роки, коли Правобережна Україна відійшла від Польщі. На гетьманську булаву в той час претендувало кілька осіб, боротьба не була справедливою.   Дві сюжетні лінії – соціальна і любовна. 

Відхилення від історичних фактів: опис подорожі полковника Шрама, його перебування на хуторі Хмарище, зустріч його сина Петра з Лесею, двобій Петра з Кирилом Туром, переживання Лесі через коханого.  Проблематика “Чорна Рада” Історична доля України. Взаємини між панством та біднотою. Стосунки між Україною та Росією. Вірність обов’язку, козацька честь. Місце Запорозької Січі в історії України.Любов і ненависть. Вірність і зрада.Батьки і діти.

Історична постать і сучасність Цінність людського життя “Усякому єсть своя кара і награда од бога.” Письменник акцентує увагу на суперечностях між простими козаками істаршиною, між міщанами і шляхтичами, між городовими козаками і запорожцями.  Визначальним сюжетним «полігоном» для характерологічного увиразнення героїв є дорога, у яку вирушає козак Шрам зі своїм сином Петром, прямуючи з Правобережної України до Лівобережної до Якима Сомка. На цій дорозі вони зустрічають різних за соціальним статусом і політичними поглядами людей. 

Головні герої “Чорна Рада” Яким Сомко – наказний гетьман Лівобережжя, переяслав­ський полковник ,  Павло Тетеря – правобережний гетьман  Васюта Золотаренко – ніжинський полковник, Іван Брюховецький – кошовий – гетьман Запо­розької Січі московський князь Гагін, Кирило Тур – запорозький козак, курінний отаман ( НЕ є історичною особою);

полковник і панотець Шрам (справжнє прізвище Чепурний). Шрам є узагальненням характеру запорожців-старшин, їхніх звичаїв і патріотизму. Петро Шраменко – його син;

Михайло Черевань – колишній козак, господар хутора, Меланія дружина Михайла Череваня і дочка Леся ,Божий Чоловік , Матвій Гвинтовка, Вуяхевич Сюжет “Чорна Рада” Приїзд батька й сина Шрамів на хутір Хмарище до Череваня, знайомство Петра Шрама з родиною Череванів, спілкування з Божим Чоловіком

 — бажання Шрама заручити Петра й Лесю

— Шрами й Черевані в Києві, розмова з незадоволеними міщанами

— знайомство Лесі з Кирилом Туром

— зустріч Череваня й Шрама з Якимом Сомком у Києво-Печерській лаврі

 — вечеря Сомка, Шрама, Череваня, Тура й Лесі в Києві, натяк Тура на викрадення Лесі

 — нічне викрадення Лесі, двобій Кирила Тура з Петром Шраменком

— гостини Шрама на хуторі в Гвинтовки, недалеко від Ніжина

 — зустріч Петра Шрамен-ка з Кирилом Туром, сніданок у нього вдома

— покарання біля стовпа Кирила Тура в урочищі Романовський Кут, повернення Кирила й Петра додому

— перипетії в Ніжині — Чорна рада в Ніжині

— обурення обдуреної черні, розчарування її в Брюховецькому

 — пропозиція Тура по­рятувати ціною свого життя Сомка (у в’язниці) й відмова останнього

— засудження Тетерею на смерть старого Шрама («як бунтівника») — одруження Петра ІІІраменка й Лесі

Якиих героїв зібрав Пантелеймон Куліш у своєму романі?

Персонажі роману: Чи співпадають ваші погляди із героями, що створив ШІ?

Петро

Кирило Тур

   Леся

полковник  Шрам

Черевань

Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

Заповни таблицю.