Урок" ДІЄПРИСЛІВНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА: ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ, МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ, СИНТАКСИЧНА РОЛЬ"

Урок № 50

ДІЄПРИСЛІВНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА: ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ, МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ, СИНТАКСИЧНА РОЛЬ

Мета: ознайомити семикласників з дієприслівником як особливою формою дієслова; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити дієприслівники в текстах, визначати їх роль у реченнях; розвивати творчі вміння використання дієприслівників у власних висловлюваннях; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов і повагу до батьків, родини, роду.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння дієприслівників-синонімів і антонімів, найуживаніших фразеологізмів, прислів’їв, приказок, до складу яких входять дієприслівники.

Синтаксис: уживання дієприслівників у ролі другорядних членів речення.

Культура мовлення: правильне вживання дієприслівників у власному мовленні.

Текст (риторичний аспект): використання дієприслівників для зв’язку речень у тексті.

Міжпредметні зв’язки: використання дієприслівників для створення образності (художня література).

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Настановчо-мотиваційний етап

Психологічна настанова щодо вивчення теми «Дієприслівник». Ознайомлення учнів зі структурою теми.

ІІІ. Оголошення епіграфа уроку і робота з ним

Родина, родина від батька й до сина…

В. Крищенко

ІV. Генералізація знань семикласників (актуалізація мотиваційних резервів)

Творче спостереження над мовним матеріалом

• Прочитати текст. Визначити тип і стиль мовлення. Аргументувати свою думку. Поміркувати, чим для вас є рід і яке він має значення. Кого ви відносите до членів свого роду?

Рід — це велика родина (відома в Україні під назвами «пеперище», «служба», «сім’я», «дворище», «хутір»), що, відокремившись, проживала у своєму дворищі, оселі. Рід, маючи своє спільне майно — ріллі, ловецькі терени, стада худоби, вів спільне господарство під проводом свого старшини. Це була суспільна група — невелика, але суцільна, злучена крупними зв’язками та спільними інтересами. За своїх членів рід солідарно заступався, обороняючи їх від кривд. Згодом, під впливом економічного прогресу, рід, утративши суцільність, розпався на малі самостійні родини. Кожна родина вела своє окреме господарство, маючи свій дім з господарськими будовами, своє поле, худобу тощо, але ліси, пасовиська, озера лишалися спільною власністю цілої оселі-громади. Проте пам’ять належності до роду не губилася. Давні родові традиції жили в родах боярських, шляхетських, міщанських, селянських, священницьких (За М. Стельмаховичем).

• Назвати дієслова-присудки. Знайти слова, які пояснюють у реченнях дієслова, указуючи на додаткову дію. Яку синтаксичну роль вони виконують? Чи змінюються за особами й числами? На які запитання відповідають?
• Записати якомога більше синонімів до слова рід. Скласти з ними 3–4 речення, увівши до їх складу дієприслівники.

V. Створення навчальної ситуації на основі роботи з таблицею (вивчення лінгвістичного матеріалу)

Робота з таблицею

• Розглянути таблицю. Назвати спільні ознаки дієслова і дієприслівника, прислівника і дієприслівника.
• Розказати про дієприслівник як особливу форму дієслова.

Коментар учителя. Дієприслівником називається незмінна форма дієслова, яка, поєднуючи ознаки дієслова і прислівника, указує на додаткову дію: Відмінно закінчивши навчальний рік, хлопець міг спокійно відпочивати.

Подібно до дієслів, дієприслівник має близьке лексичне значення, спільну основу, вид. Для них властиві перехідність і неперехідність, здатність керувати іменниками: створюючи оповідання, спіймавши окуня.

Як і прислівник, дієприслівник не змінюється, пояснює дієслово-присудок, виступаючи в ролі обставин: Гомонять, працюючи, школярі; Зібравшись на спортмайданчику, почалося тренування.

Дієприслівник, як і дієслово, буває доконаного і недоконаного виду: написавши, хитнувшись (що зробивши?), пишучи, хитаючись (що роблячи?).

Дієприслівник — особлива форма дієслова

VІ. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи

Розподільний диктант

• Дієслівні форми записати у дві колонки: у першу — дієслова, у другу — дієприслівники. Аргументувати свій вибір.

Писати, говорити, надихаючи, читають, розказавши, зачарований, стоячи, налетівши, проводячи, оголосити, заквітчаний, шануючи, потерпівши, вилито, зриваючи, зберегти, несучи, потерпівши, прикріпивши.

• Зробити словотвірний розбір виділених слів.
• Дібрати антоніми до слів говорити, прикріпивши, зберегти.
• Скласти 3–4 речення, використовуючи дієприслівники.

Колективна робота з текстом

• Прочитати текст. Які почуття він викликав у вас? Поміркувати, що відбиває заголовок тексту — тему чи основну думку. Аргументувати відповідь. Дібрати власний заголовок.

МАТИ

Мати вірила: земля все знає, що говорить чи думає чоловік, що вона, гніваючись, може бути доброю, і на самоті тихенько розмовляла з нею, довіряючи свої радощі, болі й просячи, щоб вона родила на долю всякого: і роботящого, і ледачого.

Коли на городі з’являвся перший пуп’янок огірка чи зацвітав, повернувши до сонця, соняшник, мати, беручи мене, малого, за руку, вела подивитися на це диво, і тоді в блакитних очах її назбирувалося стільки радості, наче вона була скарбничим усієї землі. Вона перша у світі навчила мене любити роси, легенький ранковий туман, п’янкий любисток, м’яту, маковий цвіт, осінній гороб і калину, вона першою показала, як плаче, радіючи, дерево, коли надходить весна, і як у розквітлому соняшнику ночує оп’янілий джміль. Від неї першої я почув про калиновий міст, до якого й досі тягнуться думкою і серцем… (За М. Стельмахом).

• Виписати дієприслівники. Визначити їх ознаки, спільні з дієсловом і прислівником. Яку синтаксичну роль вони виконують?
• Розказати про свою матір (яка її зовнішність, яке значення має у вашому житті, які риси характеру їх властиві), використовуючи дієприслівники.

Дослідження-характеристика

• Прочитати прислів’я і приказки. Визначити, які з виділених слів означають основну дію, а які — додаткову. Довести правильність своєї думки.

1) Хто слухає, а хто окунів ловить слухаючи. 2) Шкода перемішувати тісто, виймаючи з печі. 3) Зайшовши за Дунай, та й додому не думай. 4) Скінчивши діло, гуляй сміло. 5) Ледачий ївши гріється, а робивши мерзне. 6) Упоравшись з роботою, можна відпочивати. 7) Лінивий сидячи спить, лежачи робить (Нар. творчість).

• Пояснити значення кожного прислів’я або приказки.
• Продовжити ряд прислів’їв і приказок двома-трьома власними.

VІІ. Систематизація й узагальнення вивченого

• Подумати і дати відповіді:

1. Що називається дієприслівником? Що він означає?

2. На які запитання відповідає дієприслівник?

3. Що спільного має дієприслівник з дієсловом?

4. Що спільного має дієприслівник з прислівником?

5. Яку синтаксичну роль виконує дієприслівник у реченні?

VІІІ. Підсумок уроку

ІХ. Домашнє завдання

Скласти і записати 5–6 речень із фразеологізмами, до складу яких входять дієприслівники. Визначити їх синтаксичну роль.