Урок "Дієприкметник як особлива форма дієслова"

Дієприкметник

7 клас

Тема:   Дієприкметник як особлива форма дієслова.

Мета:  Повторити знання про прикметник і дієслово, навчити розпізнавати дієприкметники, визначати їх граматичні ознаки, правильно використовувати їх у мовленні; розвивати дослідницькі вміння, мислення, увагу, уяву, культуру мовлення; виховувати  почуття любові до рідної мови, бережливого ставлення до неї.

 Тип уроку:  урок – дослідження.

Хід роботи:

 1. Підготовка учнів до сприймання нового матеріалу.(бесіда з учнями)

  - Які частини мови ми вже вивчили?

  - Що ми називаємо прикметником?

  - Які ви знаєте граматичні ознаки прикметника?

  - Яким членом речення найчастіше виступає прикметник?

  - Яка частина мови називається дієсловом?

  - Чи мають дієслова вид?

  - Які часи дієслів ви знаєте?

  - Чи можуть мати дієслова при собі залежні слова? Наведіть приклад.

 2. Повідомлення і мети уроку.

 3. Засвоєння нових знань. Дослідження теми.

  3.1.Пояснювальний диктант.

 Зустрінуться жовті піски та чужії люди.(Т. Шевченко).

 Виноград по садах жовтів, наливався.(М. Коцюбинський).

 Хліба під сонцем пожовтіли.(М. Нагнибіда).

 Напівпрозорі жовтіючі кетяги солодко дрімають серед лапатого листя.(М. Коцюбинський)

 Листя пожовтіле з дерева летить.(Я. Щоголів).

  3.2.Аналіз виділених слів.

 - Якою частиною мови є слово жовті ? Які граматичні ознаки воно має?

 - Якою частиною мови є слово жовтів? Які його граматичні ознаки?

 - А слово пожовтіли?

 - Тепер глянемо на слово жовтіючі. Які його морфологічні ознаки?

 -А слово пожовтіле?

 Як бачимо, слова пожовтіле і жовтіючі поєднують в собі граматичні значення , властиві               прикметникові( рід, число, відмінок) і дієслову (вид, час).

 - Що ж означають такі слова?

   (Ознаку предмета, але не постійну, як прикметник, а пов'язану з певною дією).

 - Чому такі слова дістали назву дієприкметники?

  3.3.Визначення синтаксичної ролі дієприкметників у реченнях:

 Засіяне поле вже зазеленіло.  Поле біля лісу вже засіяне.(Означення і присудок).

  3.4. Дослідження словосполучень, які містять дієприкметник.

   Визначити головні і залежні слова у словосполученнях і встановити, якими частинами                             мови вони виражені.( Робота в групах).              

   Відшукати ознаки прикметника і дієслова у знайдених дієприкметниках.

  Пекти хліб. Печений хліб.           Літати високо. Літаючий корабель.

  3.5. Підведення підсумків дослідження, висновки.

  3.6. Опрацювання теоретичного матеріалу в підручниках, зіставлення його із                             попередніми висновками.

 4. Перевірка розуміння учнями нового матеріалу. Виконання вправ.

  4.1.  Записати під диктовку текст, підкреслити дієприкметники, усно визначити їх               морфологічні ознаки та вказати на їх роль у мовленні.

  Сонечко ледь блиснуло із-за лісу. На лісовій галявині ще вмивалася вранішньою росою               земля,               вкрита барвінком. Наближався шум лісового джерельця, дбайливо огородженого руками               лісника. А далі – біло – синє плесо. То квітне ряст. Ми зачаровані цією невимовною красою.

  4.2.Вибірковий диктант. Виписати дієприкметники.

 Бічна повсть шатра була піднята, скручена у валки, прив'язана до верха. Крізь ребра лози,               з               якої               був виплетений кістяк шатра, зазирали далекі тремтливі зорі. Іноді завіював до шатра про              холод              ний вітер з Борисфену, приносив з собою полиновий присмак степу, ворушив пригасле               вогнище.(В.Чемерис).             

 5. Закріплення знань.

  5.1. Виконання вправ з підручника .

   5.2. Розвиток творчих здібностей.

 Скласти лінгвістичну казку про дієприкметник.

  (Якщо є необхідність, наводимо зразок )

Скривджений родич

 Сидить біля воріт товариства" Частини мови" Дієприкметник і гірко плаче. І як же не плакати, коли жодна частина мови не приймає його до свого товариства. А він добре знає свій родовід: він близький родич Дієслова і свояк Прикметника, він майстер на всі руки, сам може робити те, що роблять ці дві поважні частини мови. Яка несправедливість! Яке зневаження його здібностей, його трудового ентузіазму!

 6. Підсумок уроку.

 7. Домашнє завдання:

 - вивчити теоретичні відомості у підручнику.

- скласти або виписати з будь – якого тексту по два речення з дієприкметниками – означеннями і дієприкметниками – присудками.