Урок. Дієприкметник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Урок української мови  у 7 класі. Вчитель: Батрак А. В.

Тема. Дієприкметник   як  особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Мета:  формувати предметні компетентності : ознайомити учнів із дієприкметником як особливою формою дієслова, його морфологічними ознаками та синтаксичною роллю в реченні, удосконалювати вміння знаходити дієприкметники в тексті,утворювати дієприкметники від дієслів; ключові компетентності: спілкування державною мовою; компетентності в природничих науках: використовувати природничі тексти-опори про Кам’янець;уміння вчитися упродовж життя (використовувати мережевий тлумачний словник);  сприяти вихованню патріотизму; усвідомленню екологічної відповідальності;збереженню природного середовища; інтеграції знань; наполегливості та старанності у виконанні завдань

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь і навичок

Вид уроку: тематичний

Форми роботи: колективна, парна, групова, індивідуальна, е-навчання

Методи: проблемного викладу, частково - пошуковий

Прийоми: «Наш настрій», «Передбачення», «Мозкова атака», «Віртуальна подорож», «Дискусійне кафе», «Читай – міркуй – роби висновки», «Кластер»,

«Лінгвістичне дослідження», «Перевтілення».

Обладнання: підручник, е-тлумачний словник, Інтернет-ресурси, інтерактивна вправа,індивідуальні картки-рекомендації.

Україно! Ти для мене диво!                                                                                                                                                           В.Симоненко

Хід уроку

І. Організація класу

ІІ. Розминка

Прийом «Наш настрій»

Мені весело, коли …

Я люблю, коли …

Я хочу, щоб …

Мені сумно, коли …

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку, мотивація навчальної діяльності

  Cьогодні на уроці ми розпочинаємо вивчення нової теми «Дієприкметник як особлива форма дієслова».Наш урок проходитиме в незвичайній формі. Це буде урок-подорож до Кам’янця-Подільського.

Кам’янець – Подільський – музей під відкритим небом. Разом із замком місто є частиною Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець». Сама фортеця внесена до Списку пам’ятників світової спадщини ЮНЕСКО і входить до семи чудес України.

Проблемне запитання.

З яких частин складається  слово «дієприкметник»? Висловте своє припущення стосовно цієї назви та стосовно того, над чим ми будемо працювати.

ІV. Актуалізація потрібного досвіду

Прийом «Мозкова атака»

•                   Яка частина мови називається дієсловом?
•                   Як розрізнити дієслова недоконаного та доконаного виду?
•                   Які часові форми мають дієслова?
•                   Яка частина мови називається прикметником?
•                   Які морфологічні ознаки має прикметник?
•                   Яку синтаксичну роль виконує прикметник в реченні?

Прийом «Віртуальна подорож» ( перегляд відео)

https://www.youtube.com/watch?v=rlF2b65X9Q0

Робота в парах.

1пара виписує з розповіді прикметники, 2-дієслова.

Завдання.

Визначити морфологічні ознаки у прикметниках і дієсловах.

V. Усвідомлення змісту

Прийом «Читай – міркуй – роби висновки»

Прочитайте текст «Слова примхливої вдачі». Об’єднайтесь в групи відповідно до тої чи іншої позиції, висловленої в тексті. Підготуйте обґрунтування власної позиції. Готуючись до виступу, використовуйте «Індивідуальну  картку-рекомендацію». Дотримуйтесь схеми міркування: позиція – обґрунтування – приклад – висновок.

СЛОВА ПРИМХЛИВОЇ ВДАЧІ

Зустрівши в реченні словосполучення читаючий книжку хлопець, семикласники Марійка й Іванко засперечались. Марійка доводила, що читаючий – це форма дієслова, бо має значення дії,теперішній час, недоконаний вид, активний стан.

    Аж декілька дієслівних ознак!

    Іванко доводив, що це прикметник, бо змінюється за родами, числами, відмінками: читаючий хлопець, читаюча дівчина, читаючі діти, читаючого хлопця.

    А дієслова ж за відмінками не змінюються! Отож, це звичайні віддієслівні прикметники.

Прийом «Дискусійне кафе»

Індивідуальна  картка-рекомендація

Обираючи певну позицію в дискусії, зверніть увагу на такі питання:

1.Від якої частини мови утворено слово «читаючий»?

2.Якщо утворюється певна частина мови від іншої, чи зберігає вона

попереднє значення?

3.Чи може це значення видозмінюватися?

4.Чи властиве слову «читаючий» значення способу?  Часу?Особи?

5.Порівняйте: яку синтаксичну функцію в реченні виконує дієслово читати, а яку читаючий?

Як би ви назвали слова,що поєднують дієслівні та прикметникові ознаки?

6.Спробуйте самостійно сформулювати правило: що таке дієприкметник.

Робота з підручником.

Прийом «Кластер».

Учні опрацьовують новий матеріал та зображують у формі грона схему «Дієприкметник»

Коментування тексту-опори.

Завдання. Випишіть із тексту дієприкметники, визначте морфологічні ознаки. З’ясуйте за е-словником значення слова « фортифікація». Складіть  два  речення із дієприкметником «Збудована» так, щоб в одному реченні він виступав означенням, а в іншому присудком. Зробіть висновок про синтаксичну роль дієприкметників.

Минув вже той час, коли стіни фортеці були неприступними та закритими. Зараз вона відкрита для усіх охочих і радо зустрічає дорогих гостей. Місто ж може похвалитися будівлями далекого ХІ ст. та найстарішою ратушею на території України, зведеною у ХV ст.. Надзвичайно привабливий для любителів фортифікації і комплекс укріплень Нового замку, збудований у XVII ст., що є єдиним збереженим зразком такого типу споруд нідерландської школи. Неабиякий інтерес викликає й унікальний замковий міст, що сполучає Старе місто із Замковим  комплексом.

До складу Кам’янецької фортеці входять одинадцять башт, кожна з яких має свою назву й історію. Так, наприклад, найвища башта названа Папською тому, що була збудована на кошти, виділені папою римським Юлієм II. Ще її називають Кармелюковою, бо в ній тричі був ув’язнений український народний герой Устим Кармелюк. У Чорній (кутовій) башті знаходиться криниця глибиною 40 м і в діаметрі 5 м, видовбана у скелі. Досі тут збереглося величезне дерев’яне колесо з пристроєм для підняття води на поверхню.

У підземеллях Замкового комплексу відкрито експозиції, що відтворюють сторінки його історії. У західному бастіоні реконструйовано оборону замку 1672 р. під час турецької навали. У східному бастіоні розміщено експозицію, присвячену історії легкої метальної зброї на Поділлі, де відвідувач може вистрілити з арбалета та відчути себе середньовічним воїном. До нашого часу збереглася система ходів і казематів.

Прийом «Лінгвістичне дослідження»

Робота в групах

Завдання.

 Випишіть  окремо прикметники і дієприкметники. З’ясуйте, від якої частини мови утворюються  прикметники, а від якої – дієприкметники. Зробіть висновок про творення прикметників та дієприкметників. Поясніть за е-тлумачним словником значення слова «атракція»

Аналогів Кам’янець – Подільській фортеці немає в усій Європі. Знаходиться вона на так званому півострові, оточеному з трьох боків стрімкими скелястими  урвищами над річкою Смотрич. Від того і говорять, що замок  ніби «побудований Божою рукою».

Під сніговою ковдрою Кам’янець – Подільська фортеця стає особливо чарівною. А вкриті білосніжними деревами схили скель, на яких возвеличується  атракція, прикрашають її ніби майстерно витканим мереживом.

Інтерактивна вправа «Мости Кам’янця»

https://learningapps.org/watch?v=pq9cq63vn20

Прийом »Перевтілення»

Завдання.

Уявіть, що ви – екскурсовод. Складіть кілька речень про Кам’янець – Подільську фортецю, передайте дух середньовіччя,використайте дієприкметники.

Оцінювання

VІ. Рефлексія .

Прийом «Незавершені речення».
Я знаю...

Я можу...

Я пам'ятаю...

Я вмію...

Я хочу сказати...

Мені сподобалося...

Мене вразило...

Треба відзначити роботу таких учнів...

Мені було нецікаво, коли...

Мені не сподобалося...

Наступного разу пропоную...

Домашнє завдання.

Скласти діалог на тему «Подорож до Кам’янця». Використати  дієприкметники, передати своє враження від мандрівки. Завершити  діалог окличним реченням.