Урок "Дива в природі. Юрій Старостенко «І трапиться ж таке...»"

Тема: Дива в природі. Юрій Старостенко «І трапиться ж таке...»

Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; навчати уявляти написані картини, розмірковувати над текстом; розвивати уяву, асоціативне мислення, мовне чуття; виховувати любов до природи.

Обладнання: картки, ілюстрації.

 

Хід уроку

1. Організаційний момент

Встали, дітки, всі рівненько,

Посміхнулися гарненько,

Настрій на урок взяли

Й працювати почали.

 

2. Мовленнєва розминка

1. Чистомовка.

Ма-ма-ма — в мисці молочка нема.

Мо-мо-мо — зараз, зараз подамо.

Ме-ме-ме — зайченя блука саме.     

Ми-ми-ми — дочекали до зими.

 

Ма-ма-ма —  холодна зима.
Му-му-му —  молока кому?
Мо-мо-мо —  до школи йдемо.
Ми-ми-ми —  нові килими.

Мі-мі-мі —  веселій кумі.
Ме-ме-ме —  хто книжку візьме?
Ам-ам-ам —  нікому не дам.
Ем-ем-ем —  туди не підем.

2. Гра «Озвуч малюнок». (+картки з зображенням тварин ).

III. Перевірка домашнього завдання

Гра «Перевтілення»

Учні виходять до дошки у масці ведмедя і розповідають про сюжет оповідання від імені Мишка.

IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку

Гра «Упізнай героя»

Влітку медом ласував,

Досхочу малини мав.

А як впав глибокий сніг,

Позіхнув і спати ліг.

Бачив чи не бачив сни,

А проспав аж до весни.

(Ведмідь)

— Що ви знаєте про ведмедя?

— Як називає його Юрій Старостенко в своєму оповіданні «Хто це такий?»?

— В яку пору року ми зустрілися з Мишком?

— До чого він готувався?

Розповідь вчителя про ведмедя, та їхнє життя. Показ ілюстрацій, барліг і т.д.

— Сьогодні на уроці ми дізнаємося про нові пригоди Мишка.

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Опрацювання оповідання Юрія Старостенка «І трапиться ж таке...» (с. 132–133)

Виразне читання оповідання вчителем.

— Якої картини ви уявляли, слухаючи оповідання?

— Назвіть його головних персонажів.

Фізкультхвилинка

Сонце встало угорі, посміхнусь дітворі,

Вітер віє їм в лице, захиталось деревце.

Присядем ми біля доріжки, позбираєм ягід трішки.

А тепер ми пострибаєм, відпочинем і сідаєм.

 

2) Словникова робота.

Читання стовпчиків слів з дошки.

Барліг

Ненажера

Пискляткам

Пообскубував

 

П’ятами

Ведмідь

М’якенької

Погрожували

— Прочитайте іменники; дієслова, прикметник.

— Прочитайте слова, у яких звуків більше, ніж букв. (П’ятами, м’якенької)

3) Робота в парах. Підготовка до виразного читання оповідання.

— З якою інтонацією будете читати оповідання?

— Чиї слова прочитаєте злякано?(всіх звірів) Чиї — з обуренням?(снігура) Чиї - впевнено, го­лосно?(сорока).

4) Виразне читання оповідання учнями.

5) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.

— Як автор пише про наближення зими?

— Поясніть вислів купалися за лісом сірі хмари.

— До чого закликали звірі Мишка?

— Чому він не поспішав тікати?

— Яка пригода трапилася з Мишком?

— Хто йому допомагав?

— Визначте тему оповідання.

— Знайдіть у тексті слова, що наслідують звуки природи?

— З якою метою автор використав їх?

— Поміркуйте, чим оповідання Юрія Старостенка подібні до казки, а чим — відрізняються від неї?

— Що письменник розповів про клопоти ведмедя?

2. Цікаво знати!

У індіанців є повір’я, що ведмеді є людською расою. І свої переконання вони підтверджують тим, що у них по п’ять пальців на лапах, всі представ­ники їх роду мають загальні характерні особливості, а також ведмеді можуть ходити і бігати на двох лапах і у них псуються зуби від солодкого, як і в лю­дини. За своєю психологією ведмеді найбільше схожі на людину. У ведмедя універсальна система травлення, яка пристосована до перетравлювання їжі як рослинного, так і тваринного походження. Як відомо, ведмеді взимку впа­дають у сплячку, і вона триває від 75 до 195 днів на рік.

VІ. Підсумок уроку

— Що нового ви дізналися?

— Чи сподобався вам сьогоднішній урок? Покажіть це на смайлах, які у вас на партах.

VІІ. Домашнє завдання

Позакласне читання на тему : «Весну красну зустрічаймо!».