Урок для 11 класу "Дослідження роману «Тигролови» І. Багряного"

О.М. Кизименко, учитель української мови та літератури

Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 142

Харківської міської ради Харківської області

м. Харків

Анотація. Подано розробку уроку-дослідження роману І. Багряного «Тигролови».

Урок-дослідження

Дослідження роману «Тигролови» І. Багряного

Мета: ознайомити учнів із романом «Тигролови» І. Багряного; розвивати зв’язне мовлення, пам’ять, навички аналізу й синтезу прочитаного; виховувати патріотизм, повагу до історичного минулого, до звичаїв і традицій українського народу, творчості І. Багряного; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Форма уроку: урок-дослідження.

Обладнання: текст роману І. Багряного «Тигролови», ілюстрації до нього, підручники, портрет письменника, фільм «Тигролови», презентації учнів.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності (на дошці записано тему й епіграф уроку)

«Поема всеперемагаючого оптимізму»

В. Чорногай

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

Слово учителя

Постать Івана Багряного – одна з найяскравіших і найдраматичніших в українському письменстві й громадянстві першої половини-середини ХХ ст. Переслідуваний і караний на батьківщині, в УРСР, він не для всіх виявився бажаним і зручним і в еміграції. У діаспорі – його політична позиція ставала предметом не лише заперечень, а й злостивих перекручень та наклепів, а серед політичних супротивників знаходилися й такі, хто погрожував йому розправою і вдавалися до кримінальних засобів. Замовчуваний в Україні всі повоєнні роки, він тільки останнім часом став відомим читачам на батьківщині. Тепер опубліковано тут кілька його романів, за його творами ставляться фільми, з’являються дослідження про нього. Актом справедливості і визнання (хоч і запізнілого) стало присудження йому посмертно в березні 1992 року найвищої відзнаки нашої країни –  Державної премії України ім. Т. Шевченка.

Сподіваюся, що роман «Тигролови» І. Багряного, яким захоплюються мільйони читачів, знайшов відгук і у ваших серцях. Ви його прочитали й провели велику пошуково-дослідницьку роботу, з’ясовуючи різні проблеми твору та особливості їх мистецького втілення, джерела натхнення автора. Кожен із вас мав можливість виявити творчі здібності відповідно до своїх зацікавлень та можливостей, попрацювати в групі однодумців та самостійно.

Наш  урок не зовсім звичайний, це – урок-дослідження. Для того, щоб розглянути тему уроку повніше, творчі групи повинні були провести дослідницьку роботу згідно з попередніми завданнями:

• Дослідження історії написання роману.
• Дослідження особливостей назви роману.
• Дослідження жанру твору.
• Дослідження сюжету роману.
• Дослідження проблематики роману.
• Дослідження образів роману.
• Кінематографічна історія роману.

Протягом уроку ви будете оцінювати роботу груп і виставляти оцінки. Будьте уважні! Ви маєте змогу дещо занотовувати, усі питання можете поставити після закінчення доповідей.

ІІІ. Захист творчих проектів

•                  Виступ І творчої групи «Дослідження історії написання роману».

Задум роману «Тигролови» виношувався І. Багряним під час його перебування в таборі, коли, втікаючи з нього, він блукав тайгою та переховувався в оселях мужніх далекосхідних мисливців-звіроловів, нащадків вихідців з України. 1943 року задум було втілено, а в 1944 році твір, який спочатку мав назву «Звіролови», побачив світ і незабаром був відзначений премією у Львові на закритому літературному конкурсі. У 1946 році роман видано у вдосконаленому варіанті. Він витримав багато видань українською та німецькою мовами, перекладався англійською (у США, Канаді, Англії), голландською, французькою мовами. Сам автор згадував: «Охотське море. Тайга. Тундра. Звіроловство. Були там поселення давно осілих наших людей з України. Все це, сказати щиро, було мені навіть цікаво». З цієї «цікавості», очевидно, й народився роман «Тигролови». А ще – з великого болю за Україну, за її знищуваний, тероризований народ. Роман написаний у 1943 році за 14 днів. Твір не є автобіографічним, але переживання «страшного державного злочинця», його пригоди в тайзі належать І. Багряному.

За кордоном роман читали з великим захопленням, купували молоді до дня народження або Дня Першого Причастя. На жаль, в Україні про нього не знали майже 30 років. Роман побачив світ лише 1991 року.

• Виступ ІІ творчої групи «Дослідження особливостей назви роману».

Сюжет твору вибудований на полюванні майора НКВД Медвина – цього новітнього тигролова за гордим, не прирученим тоталітарною системою, молодим «тигром» із України (Григорієм Многогрішни), який у тайзі знайшов земляків, друзів, кохання. Любителі-тигролови, авантюрники, любителі екзотики, пройдисвіти, контрабандисти, розтратники і можновладні бюрократи – поєднані в цій своєрідній екстериторіальній державі блаженної незалежності з професійними тигроловами, які вирушають на полювання за людьми в ім’я збереження пролетарської держави, чистоти її ідеології.

Назва символічна:

1) родина Сірків полює на тигрів;

2) тигр – символ тайги;

3) в умовах тоталітарного режиму людина полює на людину (у тайзі – найбезпечніше, поки не з’являється людолов (у романі –  майор Медвин)).

•                  Виступ ІІІ творчої групи «Дослідження жанру твору».

За жанром «Тигролови» І. Багряного – це пригодницький роман.

Пригодницький роман – це великий прозовий твір, в основу якого покладено надзвичайну подію – фантастичну, детективну, або таку, що сталася під час мандрівки.

«Тигролови» мають усі ознаки пригодницького роману:

– персонажі розділені на позитивних і негативних;

– захоплюючий сюжет;

– мисливські пригоди;

– кохання з дівчиною, яка зросла в умовах дикої природи;

– happy end – щасливий кінець.

Твір І. Багряного посідає окреме місце серед багатьох пригодницьких романів того часу, тому що він збагатив жанр глибокими аналітичними розробками і справді мистецькими відкриттями. На думку Ю. Шереха, новаторство Багряного в тому, що він «стверджує жанр українського пригодницького роману», українець всім своїм духом, усім спрямуванням, усіма ідеями, почуттями, характерами. Основною особливістю твору є те, що попри карколомні втечі, захоплюючі полювання на ізюбрів і оленів, попри сміливі й спритні лови живцем хижих тигрів, головною темою його є ніщо інше, як історична конкретика сталінської доби.

• Виступ VІ творчої групи «Дослідження сюжету роману».

Роман має 2 сюжетні лінії:

• пригодницька (втеча Г. Многогрішного з поїзда-«дракона», його перебування в тайзі);
• сталінських репресій (уривчаста).

Основним композиційним принципом, за яким побудований роман, є принцип дихотомії, тобто сюжетні лінії розгортаються паралельно, протиставляються і зіставляються. Григорію Многогрішному протисоїть майор Медвин, цей новітній тигролов, який переслідує волелюбного українського юнака, не прирученого тоталітарним режимом «тигра».

Сюжет далекий від мрійливої сентиментальності, навпаки – він напружений, динамічний. Атлетичний юнак-українець, за фахом інженер-авіатор, хоробра й гуманна людина, Многогрішний не дав себе перемолоти в тоталітарній м’ясорубці і був засуджений на 25 років до ГУЛАГу. На кожній зупинці Медвин перевіряв присутність Григорія серед в’язнів, бо відчував його нескореність духу й могутню внутрішню волю. Але Многогрішний не змирився зі своїм безвихідним становищем і, вирізавши у вагоні отвір, вистрибнув із чрева страшного дракона, вселяючи упевненість у душі в’язнів, що навіть приречена на смерть людина нездоланна, коли вона сповідує високу духовність і над усе цінить людську гідність. У тайзі Григорій знаходить тепло й затишок у родині полтавських переселенців Сірків. Добрий душею Сірко, його лагідна дружина відігріли серце й поранену душу колишнього в’язня, повернули його до життя. Однак Григорій знав, що Медвин не залишить його в спокої, буде шукати і в тайзі. Так і сталося. І при першій нагоді Многогрішний поквитався зі своїм кривдником.

Перемога Григорія над Медвином символізує перемогу волелюбного українського народу над жорстоким тоталітарним режимом. Коли Многогрішний і його наречена Наталка, яка ніколи не бачила України, народилась і виросла на Далекому Сході, прорвалися крізь кордон і думками вже проклали шлях у майбутнє, їх охопив могутній порив до осягнення України. Їхнє щасливе майбутнє – то шлях до відродження життя на українській землі.

• Виступ V творчої групи «Дослідження проблематики роману».

Роман «Тигролови» – багатоплановий. Основні проблеми, порушені у творі:

- трагедія України в комуністичній імперії;

- вплив сталінських репресій на долю людини;

- морально-етичні взаємостосунки в сім’ї;
- роль українських звичаїв і обрядів у родині, що мешкає у тайзі;
- життя і смерть;

- добро і зло;

- справедливість і кара;

- сила волі, витримка, прагнення долати всілякі труднощі;

- романтичне кохання Наталки і Григорія.

• Виступ VІ творчої групи «Дослідження  образів роману».

Роман багатий на яскраві образи. Головним персонажем  є Григорій Многогрішний, політичний в’язень, людина сильна і духовно, і фізично. Він має незламну волю та готовий боротися за людську сутність і свободу. Його не скорили ні страшні фізичні, ні моральні знущання. Навіть його прізвище невипадкове, воно таке ж саме як і у Дем’яна Многогрішного, українського гетьмана, засланого в Іркутськ. Григорій Многогрішний – це відтворення образу непідкореної України.

Наталка Сірківна –  горда лісовичка, мисливець і звіролов, хоче в усьому бути першою. Мати говорить про неї: «їй би на коні, та на полозках, та з гвинтівкою, та з собаками... Звели їй до відьми в зуби полізти – полізе. й би треба хлопцем родитись...» Але разом з тим Наталка ніжна й любляча донька, яка шанує предківські звичаї і тонко відчуває красу природи. Та найбільше вона розкривається у своєму почутті до Григорія Многогрішного. Неприступна й насмішкувата, вона старанно приховувала своє кохання до Григорія. Але у вирішальний момент, коли на перешкоді до її щастя стала розлука, вона діє рішуче і швидко –  так, як підказує їй серце. Знаючи, що над коханим нависла смертельна небезпека і йому треба тікати, вона готова навіть переступити батьківське слово (адже в неї «Сіркова кров»), щоб бути разом з коханим. Наталка –  ніжна, вірна й віддана подруга, яка готова йти зі своїм коханим хоч на край світу.

Родина Сірків – узагальнений образ родини українців, які переселилися на Далекий Схід. Вони загартовані та рішучі, бережуть свої традиції, пам’ятають історію свого роду, живуть за моральними приписами, що дали їм їхні діди-прадіди, які жили на Україні та козакували. Родина Сірків також пам’ятає свою батьківщину. Вони опинилися на чужині, проте змогли зберегти свій «український» світ, сповнений моральної чистоти та гармонії. Сірки  – люди горді та сильні, їх загартувала сувора природа. Атмосфера в родині, що врятувала  Григорія, світла і добра, тут він знаходить справжній домашній затишок. Родина Сірків має незвичне заняття  –  вони виловлюють тигрів в тайзі, вступаючи в двобій з цими сильними та гордими тваринами, достойними супротивниками, і виходять переможцями.

Цим сміливим мисливцям протиставляється майор Медвин. Цей кат полює на Григорія. Він уособлює сталінську репресивну машину, що прагне зламати та знищити таких волелюбних людей як Григорій Многогрішний чи родина Сірків.

Образ дракона-потяга – це образ усієї більшовицької системи. Цей ешелон смерті уособлює приреченість народів Радянського Союзу на знищення. Ешелон зображено у романі символічно в образі дракона, який летить. Найімовірніше, цим образом-символом Іван Багряний хотів підкреслити силу ідеологічної системи, яка має владу над життям людей, використовує цю владу не на добро людям, а на їх винищення. Ешелон зображено в образі дракона ще й тому, що картина, коли чи не тисячі людей перевозять для ув’язнення невідомо за які гріхи. Дракон також є образом неприродним, хоча й сильним, але його сила спрямована на зло. І, крім того, дракон має бути переможеним, як це завжди буває у легендах…

• Виступ VІІІ творчої групи «Кінематографічна історія роману».

«Тигроловами» зацікавився Голлівуд, щоб поставити фільм, але, на жаль, цей проект так і залишився проектом. І тільки в 1994 році українським режисером Ростиславом Синьком були екранізовані два найкращих твори     І. Багряного: «Сад Гетсиманський» і «Тигролови». Перші чотири серії телесеріалу відтворюють сторінки «Саду Гетсиманського», п’ята – знята за «Тигроловами» і має романтичне забарвлення. У фільмі знімались: Олег Савкін, Ольга Сумська, Анатолій Мокренко, Микола Шутько.

Перегляд уривку з фільму.

ІV. Рефлексія. Закріплення нових знань

Зроблені плакати-схеми лідери груп закріплюють на дошці. Учням дається 5 хвилин на складання узагальнюючої таблиці «Що я знаю про роман «Тигролови» І. Багряного».

V. Підбиття підсумків

1) Вправа  «Вільний мікрофон»

•                  Я сьогодні…
•                  Більш за все мені сьогодні запам’яталося…
•                  Найцікавішим було…
•                  Найбільше мене вразило…
•                  «Тигролови» І. Багряного для мене – це…

2) Оцінювання роботи учнів (учитель і учні оцінюють роботу кожної групи, відповідно виставляються оцінки за урок).

VІ. Домашнє завдання

• Уявіть себе режисерами, яким потрібно екранізувати роман «Тигролови» І. Багряного. Доберіть сучасних акторів, які б змогли найповніше розкрити неперевершені характери персонажів роману.
• Складіть діалог із Григорієм Многогрішним.

Підсумкове слово учителя

Роман «Тигролови» утверджує думку про те, що добро і правда переможуть у світі. Він і його головний персонаж виховують справжніх, сильних духом представників української нації. Якщо буде у нас більше таких Григоріїв Многогрішних, то духовний потенціал українського народу – незнищенний. Тож беріть приклади із героїв, які творили і творять історію, і неодмінно будете «переможцями». Пишайтеся своєю країною і ніколи не забувайте, звідки ви родом.

Література

1. Багряний І. Тигролови. – К.: Укр. письменник, 2009. – 215 с.

2. Жулинський М. Я хочу бути тільки людиною…// І. Багряний. Тигролови. – К., 1991. – 278 с.

3. Клочек Г. Знати своїх героїв: Матеріали до шкільного вивчення роману     І. Багряного «Тигролови» // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 1999. – № 2. – С.91-108.

4. Клочек Г. Романи Івана Багряного «Тигролови» і «Сад Гетсиманський». Навчальний посібник. – Кіровоград: Степова Еллада, 1998. – 79 с.

5. Костюк Г. Іван Багряний: Сторінки спогадів // Українська мова і література в школі. – 1993. – № 10.

6. Мовчан Р.В. Українська проза ХХ століття в іменах: посібник для старшокласників, студентів, учителів – К.: ПП Компанія «Актуальна освіта», 1997. – 224 с.

7. Сподарець М.П. Іван Багряний – письменник і громадянин (До дев’яносторіччя до дня народження). – 1996 . – 102 с.

8. Турута Т. Вивчення творчості І. Багряного в школі. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2000. – 80 с.

9. Шугай О. Іван Багряний, або Через терни Гетсиманського саду. – К.: Українське агенство інформації та друку «РАДА», 1996. – 480 с.

10. https://uk.wikipedia.org/wiki

11. https://www.youtube.com/watch?v=kQ_fGYnWRp8