Урок для 8 класу на тему: «Загальна система сенсорних систем. Будова аналізатора.»

 

    Тема уроку: «Загальна система сенсорних систем. Будова аналізатора.»

 

    Мета уроку:

   Освітня: ознайомити учнів із будовою сенсорних систем, пояснити їх значення для організму людини та класифікацією сенсорних систем, дати уявлення про різновиди рецепторів та їх роль у формуванні відчуттів;

    Розвиваюча: розвивати вміння працювати в парах, групах, формулювати питання  та роботи висновки, вдосконалювати навички роботи з підручником;

    Виховна: виховувати почуття відповідальність за збереження власного здоров'я.

 

    Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

 

Хід уроку:

 

Девіз уроку: 

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу й чую, я трохи пам'ятаю.

Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.

 Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок.

 Конфуцій   

 

1. Організаційний момент уроку: Привітання вчителя. Перевірка готовності до уроку.
2. Актуалізація опорних знань, понять та чуттєвого досвіду

Вправа світофор. ( учні на аркушах дають відповіді “Так” або “Ні”.)

 

 1. Функціональною одиницею нервової системи є нефрон (-)

2.  Рухові нейрони передають збудження до робочих органів (+)

3. Сіра речовина головного мозку утворена аксонами (-)

4. До периферичної НС входить 12 пар спинномозкових нервів та 31 пара черепно-мозкових нервів(-)

5. У корі головного мозку виділяють таки частки: лобова, потилична, скронева, тім'яна (+)

6. Зорова зона міститься у тім'яній частці кори головного мозку(-)

7. Скронева частка містить слухові та смакові центри(-)

8. Мозочок — відділ головного мозку, що відповідає за координацію рухів та підтримку тонусу м'язів (+)

9 У довгастому мозку знаходяться центри реагування поведінкою людини.(-)

10. За терморегуляцією організму слідкує середній мозок.(-)

11.  Кінцевий мозок поділений на праву і ліву півкулі, та координує поведінку людини та ії пристосування до навколишнього середовища.(+)

12. Середній мозок, міст та довгастий мозок утворюють стовбур головного мозку.(+)

3. Мотивація навчальної діяльності

*Покажіть мені орган, яким ви відчуваєте холод, форму, жорсткість.

* Доторкніться руками до органа, яким ви відчуваєте запах парфумів.

*Промасажуйте руками орган, за допомогою якого ви бачите мене.

* Доторкніться до органу, який дозволяє вам чути мої вказівки.

 Підсумки: Що це за органи? (очікувана відповідь: органи чуття)

 

      Яке значення органів чуття в житті людини?

 

     Природа обдарувала людину здатністю сприймати різноманітні подразники навколишнього та внутрішнього середовищ: запахи, звуки, кольори, світло, температуру. Завдяки цьому ми можемо сприймати і відчувати явища, які відбуваються в довкіллі чи у власному організмі й відповідно на них реагувати.

     Відбувається це завдяки особливим структурам, які в 1909 році російський фізіолог Іван Павлов назвав аналізаторами, або сенсорними системами.

 

 Далі з учнями зачитують девіз уроку:

 

    Давайте сьогодні на уроці будемо бачити, чути, обговорювати щоб здобути нові знання і навички.

 

4. Повідомлення теми, мети та завдання уроку.

Учитель оголошує тему уроку, та разом з учнями визначає його завдання (Тема уроку: Загальна характеристика сенсорних систем.)

Завдання уроку:

*розкрити поняття сенсорні системи;

*ознайомити учнів із різноманітністю сенсорних систем;

*розкрити знання сенсорних систем для організму людини ;

*ознайомити із відділами аналізаторів та розкрити їх роль у сприйнятті та переробці інформації.

 

5. Вивчення нового матеріалу.

Сенсорні системи (аналізатори) – це складні структури, які сприймають і проводять тонкий аналіз усіх подразнень, що надходять із зовнішнього та внутрішнього середовища організму. Зараз ми з вами з’ясуємо,  з яких частин складається сенсорна система і як відбувається ії робота.

 

Інтерактивний метод-робота в групах «Навчаючи – вчуся».

Групи працюють над певним завданням, після чого здійснюють презентацію своєї роботи, в наслідок цього всі учні знайомляться з навчальним матеріалом.

 

Завдання для роботи в групах:

1 група – Охарактеризувати рецептори, надати іх класифікацію. (Підручник п.41, стор. 182-183);

2 група – Ознайомити з функцією проводнікової частини аналізатора. (Підручник п.41, стор. 183);

3 група – Визначити роль центральної частини в роботі аналізатора. (Підручник п.41, стор. 183)

 

Після опрацювання матеріалу параграфа групи мають підготувати по два запитання, які стосуються їх доповіді і задати їх іншим учасникам інших груп.

 

Вправа «Шпаргалка»

Після виконання завдання групи презентують відповіді на поставлене питання. Підчас доповіді (презентації) однієї групи учасники інших груп складають «шпаргалку», яка допоможе їм, відповідати на запитання, які будуть задані групою, після їх презентації.

 

Учні роблять висновки після того, як матеріал буде опрацьовано.

Учитель оцінює роботу груп і окремих учнів.

 

Підсумки роботи груп:

Отже, периферичною ланкою аналізаторів є рецептори, які перетворюють енергію подразника на процес нервового збудження або, як кажуть трансформують силу подразника в нервовий імпульс.

Функція проводнікової ланки – передача закодованих імпульсів до ЦНС,  (проведення нервових імпульсів до чутливих зон кори головного мозку).

Функція центральної ланки – аналіз інформації та формування відповіді на подразник, ( Аналіз і синтез отриманої інформації).

 Пояснення вчителя:

Властивості аналізаторів:

• Адаптація -  здатність пристосувати рівень своєї чутливості під дією подразника.
• Спеціалізація – здатність реагувати на певний вид подразника та формувати специфічні відчуття.
• Вправляння  (тренування) – здатність під впливом тривалих вправ підвищувати свої можливості. (слух у музиканта, відчуття запаху, відчуття кольору у художника).

Аналізаторні функції можна тренувати, як м’язи. Наприклад:

• Шліфувальник розрізняє просвіт у 0,002мм.
• Сталевар через сині окуляри помічає найтонші відтінки розплавленого металу.
• Ткаля визначає на слух, коли закінчується нитка у човнику верстата.
• Лікар по шумах у серці і жорсткому диханню ставить діагноз.
• Мукомел на дотик визначає сорт борошна.

Метод «Мозковий штурм» (надати відповідь на питання).

Як, на вашу думку, в роботі вчителя добре розвинені аналізаторні функції?

• Взаємодія – одночасна дія кількох аналізаторів при підвищенні інтенсивності лише одного.(яскраве освітлення загострює слух, тому на концертах не гасять світло, уява їжі, яку відчули на смак).
• Компенсаторність – властивість розширювати можливість аналізатора, якщо порушен один з них. (Сліпі люди мають сильне відчуття дотику, в них краще розвинений слух.)

 

Запитання: Чи відомі вам люди з такими можливостями?

Повідомлення учнів  про людей з обмеженими властивостями, які досягли успіху чи стали відомими.

 

6. Закріплення матеріалу: (перегляд фільму «Сенсорні системи.)

Та виявляється у людини э ще один вид аналізатора, мало вивчений ы зовсім не зрозумілий для свідомості. Але що це за відчуття ви дізнаєтесь  давши відповідь на запитання:

Що ви знаєте про інтуїцію?

Інтуїція ії ще називають шостим відчуттям або третім оком людини. Інтуїція працює без свідомого плану і контролю за процесом, самопливом, саморегулюється мірками гармонії – підсвідомо.

Інтуїція – механізм і продукт сенсорного відображення гармонії в предметах і явищах.

«Інтуїція – це  едина варта уваги річ у світі» - говорив Альберт Ейнштейн.

 

Науковий факт:

«Море викинуло сотні людських тіл, але там не було знайдено жодного мертвого слона. Не було знайдено ані кішки, ані зайця…. Дуже дивно, що не було зареєстрованих випадків серед тварин.» Ці спостереження, які були зроблені урядовими чиновниками Шрі-Ланки після цунамі в Азії у 2004 році, викликали ряд цікавих питань.

Головне питання – чи володіють тварини здібністю передчувати близьку небезпеку? Як вони уникли цунамі? За хвилини до того, як море накрило більше двох миль землі, тварини відчайдушно кинулись бігти до узгір’я острову.

 

Мозковий штурм:

1. Один фізік сказав «Око дивиться, а мозок бачить» як ви це розумієте?
2. Завдяки чому людина сприймає навколишній світ?

 

7. Узагальнення і систематизація навчального матеріалу.

Вправа «Мікрофон»

Учням пропонується закінчити речення:

• Сенсорні системи це………
• У людини розрізняють таки сенсорні системи…..
• Сенсорні системи складаються із….
• Периферичний відділ аналізаторів представлений……
• Провідникова ланка органів чуття – це….
• За розташуванням рецептори бувають….
• За природою подразника рецептори бувають…
• Основними властивостями сенсорних систем є…
• Властивість сенсорних систем пристосовуватися до дії подразника – це….

8. Підбиття підсумків уроку. Рефлексія.

Який існує зв’язок між  девізом і темою уроку?

Який висновок зробили для себе?

Що на уроці сподобалось?

 

9. Домашнє завдання: вивчити пар. 41 ( стор. 181 – 184); повторити чутливі зони кори головного мозку.

Творче завдання: використовуя Інтернет ресурси дати відповідь на питання: Які технічні системи створені за принципом будови аналізатора?