Урок "Структура інстинктивної поведінки, її модифікації"

Тема: Структура інстинктивної поведінки, її модифікації

Мета: - створити умови для формування первинних уявлень про ВНД, її 

            типи, про індивідуальні психічні особливості особистості;

       -  сприяти подальшому розвитку вміння виділяти головне, робити аналіз і

           синтез;

        -  сприяти розвитку активного пізнавального інтересу, вміння 

             висловлюватись і доводити свою думку; розвивати комунікативні  

              здібності;

• пропагувати важливість і значущість біологічних знань ужитті    

      людини.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: роздатковий матеріал, портрети вчених, навчальні схеми

Основні поняття і терміни: рефлекс, безумовні рефлекси, умовні рефлекси,

                                                  рефлекторна дуга, ВНД, психіка, психологія

Хід уроку

І. Організаційний момент. (3 хв.)

Вітання, обмін гарним настроєм, налаштування на позитивне сприйняття матеріалу. Епіграф уроку «Пізнай самого себе».

ІІ. Мотивація навчальної діяльності (7хв)

Учитель. Навколишній світ безмежний. Вічний у своєму розвитку, він є невичерпним джерелом пізнання, він щодня ставить перед нашим розумом величезну кількість загадок. Озирніться навколо. Ні, не так, як дивиться людина, байдужа до дивин природи. Ви подивіться на світ зачудованим поглядом. Як і раніше перед нами постають загадки пізнання - великі і малі. Але найбільша загадка була сформульована сімома мудрецями, які зійшлися в давньогрецькому храмі Аполлона в місті Дельфи. Вони промовили – «Пізнай самого себе!»

Діти, сьогодні ця фраза є епіграфом нашого уроку й означає воно те саме, що й у момент свого першого озвучування: потрібно бути досконалим і цільним, усвідомлено й повністю прожити життя, використавши всі свої потенціали, що закладено у нас як в особистості.

Постановка проблемного питання

Як це зробити? Відповісти на це питання нам допоможе новий розділ біології людини, який ми починаємо вивчати на сьогоднішньому уроці. (Діти роблять відповідні записи в зошиті). Отже людина пізнає  себе, своє тіло, свою історію, свою мову, свою культуру і релігію, але цей портрет був би не повний без штрихів, які вносить психологія. Адже в кожного з нас свій характер, темперамент, сила волі, увага і пам'ять. Узагалі вченні підрахували, що для того, щоб описати людину , потрібно 20 тисяч сторінок із книги про людину.

План роботи

1. Із чого складається особистість людини?
2. Вища нервова діяльність (ВНД) та  її складові.
3. Що таке психологія і психіка?
4. Навіщо необхідно вивчати психологію і вищу нервову діяльність?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу (20хв.)

Робота в парах з роздатковим матеріалом, результатом якої є складена на дошці схема «Будинок особистості».

Отже, з чого складається особистість?

Подумайте і під час відповіді аргументуйте, які цеглинки будуть фундаментом, тобто без чого людина не може  дихати, харчуватися… жити як біологічна істота. А що міститься на даху будинку? Які якості відрізняють нас від тварин?

Під час зведення «будинку» учні повторюють поняття «безумовні рефлекси» (8 клас), наголошується на тому, що мислення уже властиве людині.

Осмислення матеріалу і виявлення зв’язків між об’єктами

Розповідь з елементами бесіди, у ході якої схема «Будинок особистості» доповнюється поняттями: ВНД, ННД, перша сигнальна система, друга сигнальна система, фізіологічні процеси.

Усіма нашими діями, спрямованими на пізнання навколишнього світу, набуття життєвого досвіду через вироблення умовних рефлексів, керує вища нервова діяльність (ВНД). Всі дії людини, що не відрізняють нас  від тварин  (інстинкт, стереотипне поводження, відчуття, сприйняття) називають фізіологічними процесами. А дії, що відрізняють нас від тварин (мислення, воля, емоції. Пам'ять, увага, мова), об’єднуються поняттями психічні процеси. Коли людина відповідає на природні сигнали навколишнього світу – світло, звук, дотик, то вона використовує першу сигнальну систему. А коли ми відповідаємо на такий подразник, як слово, то ми користуємося другою сигнальною системою.

Ці поняття утворюють особистість. Але який величезний і тривалий шлях повинна була пройти наукова думка вчених, що усвідомлювали й відкрили ці складові особистості. Зараз невелика дослідницька робота в результаті якої вчені познайомлять нас із собою та своїми відкриттями. (Поділ на групи та робота в групах).

Підсумок учителя.

Наше поводження – це сукупність відповідних реакцій на дії подразників з навколишнього середовища, тобто рефлексів. Як видно зі схеми, всі вони (у тому числі й психічна діяльність) контролюються нервовою системою, а механізм цього процесу одержав назву рефлекторна дуга. Саме цим подібні ці два види діяльності.  Але між ними є істотна відмінність, і щоб виявити її пропоную попрацювати із словниками.

Згідно з цими двома визначеннями, душа – це мозок людини. Такої думки дотримуються люди з матеріалістичними поглядами на світ. Але є й інша думка. Що це за думка? Ці дві думки протистоять і повинні. Ми зараз не будемо сперечатись, тому, що в цивілізованому світі будь – яка точка зору має право на існування.

А ми краще відповімо на закономірне запитання:

Навіщо вивчати психологію? Де стануть у пригоді її знання?

ІV Закріплення нового матеріалу(11 хв.)

Перегляд фрагменту фільму «Тіло людини».

Поділитися враженнями

V Підсумок уроку (3хв.)

VІ Домашнє завдання стр.39 – 41, вис., дост. р– нь питання ! (2 хв.)

Додаток 1

Сєченов.

Я, Сєченов Іван Михайлович, народився 13 серпня 1829 року в селі Теплий Стан Симбірської губернії. Після смерті батька мені довелось залишити школу і навчатися вдома. Але незважаючи на це я вступив до Петербурзького інженерного училища, а згодом на медичний факультет Московського університету. Розчарувавшись у практичній (лікарській) медицині того часу, я почав мріяти про фізіологію – науку про процеси, що відбуваються в організмі. Я відкрив механізми, що пригнічують рефлекси; написав статтю «Рефлекси головного мозку». Я довів, що складне психічне життя людини, її поводження залежить від зовнішніх подразників. І вашому уроку я дарую думку, що  «будь – яка психічна діяльність є рефлекторною»

Павлов

Я, Іван Петрович Павлов народився в місті Рязані в 1849 році в родині священнослужителя. Коли я навчався в духовній семінарії, то на останньому курсі прочитав праці Сєченова про мозок і психіку, які змінили моє уявлення про світ, і я поїхав до Санки – Петербурга, де із золотою  медаллю закінчив Медико – хірургічну академію. 46 років життя я присвятив експериментальній медицині, вивчав проблему фізіології травлення і фізіологію  вищої нервової діяльності. Мої роботи перекладенні десятьма мовами світу. Побачивши велику значущість моїх експериментів, Нобель надав мені матеріальну допомогу. Вашому уроку я можу подарувати підтвердження моїми багаторічними дослідами «механізм рефлекторної діяльності»

Декарт

Я, Рене Декарт – філософ, математик, натураліст. Народився 31 березня 1569 року в маленькому містечку Лае у Франції в родині дрібного дворянина. Моя мати померла через два дні після мого народження, і сам я до 20 років був кволим юнаком. Після 8 років школи я навчався у Парижі, де одержав звання  бакалавра права і медицини. У віці 21 року як вільнонайманий офіцер я вирушив подорожувати й «поміркувати над предметами, що зустрічаються». Після повернення розпочав написання свої праць: «Про божество», «Про світ», «Про людину й утворення зародка». Я сформулював закон переломлення світла, пояснив, як працює нормальне око й око, що має дефекти, розробив аналітичну геометрію. А вашому уроку я подарував слово «рефлекс» - відбиття реакція.

Прохаска.

Я, Іржи Прохаска – чеський фізіолог, анатом, офтальмолог. Я народився 10 квітня 1749 року в селищі Ближковці. У 1776 році я закінчив медичний факультет Віденського університету, де вивчав діяльність нервової систем. Я написав роботи про будови будову м’язів і систему кровообігу. За свою практику прооперував 3 тисячі випадків помутніння кришталика. А вашому уроку я подарував знання того, що рефлекс «здійснюється нервовою системою»