Урок-дослідження " Діалог. Розділові знаки при діалозі".

Про матеріал

Мета уроку: пояснити особливості діалогу як різновиду прямої мови, вживання розділових знаків у текстах із діалогом; формувати вміння записувати тексти з діалогом, правильно розставляючи розділові знаки, інтонувати такі тексти; виховувати повагу до людської кмітливості, дотепності, мудрості; розвивати логічне й образне мислення, емоційну сферу.

Культурологічна тема . Толерантність – запорука успіху.

Перегляд файлу

Урок-дослідження

Тема.  Діалог. Розділові знаки при діалозі.

Мета: пояснити особливості діалогу як  різновиду  прямої мови, вживання розділових знаків у текстах із діалогом; формувати вміння записувати тексти з діалогом, правильно розставляючи розділові знаки, інтонувати такі тексти; виховувати повагу до людської кмітливості, дотепності, мудрості; розвивати  логічне й образне мислення, емоційну сферу.

Культурологічна тема . Толерантність – запорука успіху.

Тип уроку : комбінований урок (  засвоєння нових знань, дослідження)

Добрі почуття, емоційна культура - це осереддя людяності.

Василь Сухомлинський

                                                        Хід уроку

I.Організаційний момент
II. Мотивація навчальної діяльності
III. Актуалізація опорних знань.

       1. Гра «Мікрофон»
1.Висловлювання співрозмовників у діалозі називаються….(репліка)
2.Діалог використовується в …(усній) формі мовлення.
3.Існують такі правила спілкування:…(не перебивати співрозмовника, слухати зацікавлено й доброзичливо; дбати про те, щоб своїми висловлюваннями не образити співрозмовника, дотримуватися етикетних норм і правил поведінки під час діалогу).

   2.Створення позитивного настрою.

   Слово вчителя.
Сьогодні ми поговоримо про те, як бути приємним співрозмовником.
Адже протягом дня ви спілкуєтеся з багатьма людьми. З ким?
   Це велике щастя – вслухатися у звучання чудових слів людської мови, спілкуватися, ділитися з людьми своїми враженнями, радістю.
    Хіба це не радість – ходити щедрою землею, вслухатися у поскрипування снігу, шелест листя, шепіт трав! Хіба це не щастя – любити маму, разом з друзями усміхатися сонечку і людям? І вміти про все це розказати? Але як?
    Послухайте підслухану розмову вранці.

-    Доброго ранку, синочку! Ти вже встав?
-    Встав, встав, А тобі що?
-    Як тобі спалося? Що снилося?
-    Ну чого причепилася з самого ранку?
-    Та я ж нічого, мій хороший! Іди ж , синочку снідати.
-    Дай спокій! Я ще маю час. Не спішу.

2.    Бесіда з учнями
-    Вам сподобалася розмова?
-    А чому?
-    Чи є у нашому класі такі, що впізнали б себе у цій розмові?
-    А як ви зустрічаєте ранок?
-    Які слова використовуєте?
-    Які слова привітання знаєте?
-    Скільки людей бере участь у розмові?
-    Що таке діалог?


       2. Колективна робота з пам’яткою
                                                      

                                                         Пам’ятка
                «Як вести діалог і дотримуватися вимог спілкування»
 

1.Дотримуйтесь теми й мети спілкування.
2.Під час спілкування не перебивайте співрозмовника.
3.Будуйте репліки так, щоб заохотити співрозмовника висловлювати власну думку.
4.Слухайте зацікавлено й доброзичливо.
5.Дбайте про те, щоб своїми висловлюваннями не образити співрозмовника.
6. Додержуйтесь етикетних норм і правил поведінки під час діалогу.

ІV. Оголошення теми  уроку.

    Метод покладання мети
Діти ставлять перед собою завдання.
-    Що маємо вивчити?
-    Чого маємо навчитися на уроці?
-    Які правила спілкування ви знаєте?

V. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

M50b.jpeg

Прочитайте діалоги. Зверніть увагу на стислість першого і надмірність у репліках другого.

1. - Здоров, Юрко!

- Привіт!

- Як брат?

- Та так собі. А ти як?

- Більш-менш.

- Ну, бувай!

- Щасливо!

 

2. – Учора приїхав з Києва. Був у музеї книги і книгодрукування.

- Цей музей знаходиться на території Лаври?

- Так! Він знаходиться на території Лаври. А ти звідки знаєш?

- О-о! Лавра – то моє улюблене місце! Та й взагалі Київ, стародавній Київ – Печерськ, Поділ, Андріївський узвіз …

- А як рукописи і стародруки в цьому музеї ! З мініатюрами, гравюрами!

- Так, наші пращури вклали в ці рукописи свою душу!

M50a.jpeg

 

Проаналізуйте структуру діалогів. З чого вони складаються?

Із скарбниці мудрості.

Толерантність -

 

Творче спостереження над мовним матеріалом.

Міні-дослідження у групах

1 група

Виразно прочитайте діалог. З'ясуйте його вид – побутовий, діловий, навчальний чи художній. Поясніть розділові знаки.

  • Ну що, батьку?

    - По-моєму, варто вчитися.

    - Мені здається, що краще вступати в консерваторію.

    - Не приймуть. До інституту тепер і не підступитись.

    - Якраз навпаки (Збан).

2 група

В писемній мові репліки діалогу можуть супроводжуватися словами автора, але в діалозі вони не обов’язкові, бо з ситуації мовлення зрозуміло, кому належить пряма мова. Наприклад:

- Швиденько збирайтесь та поїдемо до хати.

- Тут чудово, - сказав Максим.

- І скоро кльош почнеться, - завагався Ярослав.

У кожній репліці–відповіді опускається все те, що відомі з попередньої репліки чи мовленнєвої ситуації. Тому в діалозі вживається дуже багато неповних речень, слів-речень, в яких повідомляється те нове, невідоме, що є інформаційним ядром висловлювання.

3 група

Репліки у складі діалогу тісно пов’язані між собою. Цей зв’язок виявляється в інтонації, в логіці побудови діалогу, в залежності структури і змісту репліки-відповіді від попередньої репліки. Наприклад:

- Перероби! – сказав коротко редактор.

- Що саме? – питаю.

- Пошукайте – знайдете.

- Шукали, - кажу.

- Погано шукали. Не може бути без помилок. Раніше ж знаходили?

- Сьогодні не знайшли (Збан.).

Діалог властивий усній формі літературної мови. Реалізації діалогічної мови сприяють обставини, в яких вона проходить, інтонація, міміка, жести. Тому нерідко в діалогах використовують неповні та незакінчені речення.

Теоретичний матеріал

Спілкування людей може відбуватися у формі діалогу або монологу.

Монолог

– це висловлювання однієї особи, розраховане на слухача.

Діалог

– це розмова, яка відбувається між двома особами, кожна з яких виступає і мовцем і слухачем. Залежно від стилю мовлення діалоги бувають побутові, ділові, художні та навчальні. Побутовий діалог використовується у повсякденному спілкуванні у невимушеній обстановці. Діловий діалог застосовується в діловому стилі. Навчальний діалог визначається як форма спілкування між учителем і учнем.

Відтворення деформованого тексту

Прочитати уривок з твору В. Сухомлинського «Щастя матері». Розставте потрібні розділові знаки. Як би міг починатися і закінчуватися це текст?

… Нарешті Чорнокоса мати спитала:

Ким же став твій син?

Видатним музикантом з гордістю мовила Білокоса Він користується величезним успіхом, його ім'я відоме багатьом, він має успіхи за кордоном.

А твій син ким став спитала Білокоса.

Хліборобом. Він оре землю і сіє хліб збирає урожай і знову оре землю сіє і знову збирає. У сина сім'я двоє дітей.

А, щастя тебе обминуло сказала Білокоса Твій син став простим селянином, яких мільйони …

M50e.jpeg
 

Реконструювання реплік діалогу на речення з прямою мовою.

       Петрик запитує у батька:

  • Татусю, що таке діалог?
  • Це, синку, розмова двох людей.
  • Ага, це тоді,  коли ти розмовляєш з мамою...
  • О, ні! То вже монолог мами...

 

Лінгвістичне дослідження:

«Розділові знаки діалогу»

1 група

Кожну репліку діалогу записуємо з нового рядка, перед реплікою ставимо тире.

Якщо перед реплікою стоять слова автора, після них ставимо двокрапку. Якщо слова автора стоять після репліки, то після неї ставимо кому або знак оклику, чи знак питання, а потім — тире. Слова автора після репліки записуємо з малої літери.

2 група

 Коли є діалог, то замість лапок ставиться тире. Кожна репліка починається з нового рядка, а розділові знаки в реченні ставляться такі само, як при прямій мові:

Бабусю! — каже він. — Хотів я подивитися, чи дуже довгий світ.

Гай-гай! Дивився б із воріт, а лізти високо малому не годиться.

3 група

 Якщо репліки беруться в лапки і записуються підряд без слів автора, то між ними ставиться тире. «На добридень, ти моя голубонько!» — «На добридень, мій коханий друже!» — «Що сьогодні снилось тобі, любко?» — «Сон приснився, та дивненький дуже». — «Що ж за диво снилось тобі, мила?» — «Мені снились білії лелії..» — «Тішся, мила, бо лелія — квітка чистої та любої надії!».

Прочитати  спроектований на дошку уривок за особами.

Пояснити вживання розділових знаків

  • Мамо, а які  у вас тепер очі?  - несподівано запитав Марко. – Ніяк не розберу при цій електриці, - косо поглянув на каганець.
  • І нащо воно тобі? – здивувалась, зніяковіла і зітхнула мати. – Хіба ж діти придивляються до наших очей? То тільки ми втішаємося їхніми...
  • Та інколи придивляємось. – Марка вразило, що матір засоромилася такого запитання, бо й справді:  хто цікавиться очима старих? – У вас були сині-сині, як весняне небо після дощу.
  • Як ти, сину, гарно сказав, - зітхнула мати. – За усе життя ні від кого не чула таких слів, навіть од батька твого... І невже справді такі були очі? – аж зачудувалася, згадуючи минулі роки.
  • Сині були, як барвінковий цвіт у росі.
  • А тепер стали сивими. Спочатку в мене посивіли коси, а потім очі... Таки придивився до матері? – з вдячністю  посміхнулася до своєї кровинки, і відблиск молодості  майнув у її справді сивих од скорботи очах. Я тебе ще голодом не заморила? Ось уже зараз картопелька буде.

За М.Стельмахом.

 

VI. Підсумки уроку

Мікрофон

Учні по черзі передають один одному уявний мікрофон, відповідають на попереднє питання і задають наступне. Перше питання задає учитель.

Що нового ви дізналися сьогодні на уроці?

Робота з мотиваційною картою:

Відповідаючи на питання, користуємося методом «Технологічної карти»: я  вважаю, що.., мені здається…, я переконаний…, на мою думку….

VIІ. Виставлення і мотивація оцінок.

VIIІ. Формулювання домашнього завдання та коментар до його виконання:

Скласти й записати у зошит діалог між учнем і його батьком (матір’ю) про улюбленого актора, художника чи естрадного виконавця. 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 2
Оцінки та відгуки
  1. Столярова Наталія Миколаївна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Олеся Діма
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
До підручника
Українська мова 9 клас (Глазова О.П.)
Додано
28 червня 2018
Переглядів
19056
Оцінка розробки
5.0 (2 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку