Урок "Друга світова війна в європейській поезії. К.І.Галчинський «Пісня про солдатів з Вестерплятте», «Лист із полону» та А.Маргул-Шпербер «Про назву концтабору Бухенвальд»"

 Вчитель: Медвежинська Тетяна Євгенівна, Ярунська ЗОШ I-III ст.,

Новоград-Волинського району,Житомирської області.

  Розробка уроків  із зарубіжної літератури для 7 кл. до  теми: «Друга

 світова війна в європейській поезії»

 

Урок 1

 ТЕМА:     Друга світова війна в європейській поезії.

 К.І.Галчинський «Пісня про солдатів з Вестерплятте», «Лист із                         полону»  та А.Маргул-Шпербер «Про назву концтабору Бухен-

вальд»

 

 МЕТА: ознайомити дітей з поезією про Другу світову війну, дати

  короткі відомості про життя та творчість К.І.Галчинського і

  А.Маргул-Шпербера; удосконалювати навички аналізу та вираз-

  ного читання поетичного твору; розвивати творчу уяву, вміння

  висловлювати свої думки; виховувати почуття патріотизму, ро-

  зуміння трагедії війни та важливості миру.

 

Обладнання : портрети Галчинського та Маргул-Шпербера, тек-

сти поезій, відео-слайди до теми уроку, карта Європи.

 

Тип уроку: урок вивчення та аналізу поетичного твору.

Форма уроку: комбінований.

 

                                             Хід уроку

                                                                      Війна, війна!

                                                                      І знов криваві ріки!

                                                                      І грім гармат,і шаблі дзвін.

                                                                      Могили,сироти,каліки

                                                                      І сум покинутих руїн.

                                                                                          Олександр Олесь

 

 

                                                         2                                             

 

І.  Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

1.Робота з епіграфом

- Прочитати уривок із вірша українського поета О.Олеся,визначи-

   ти його тему.

- Що, на думку поета, несе людям війна?

2.Асоціативна розминка

- Які асоціації виникають у вас, коли чуєте слово «війна»? Складіть

і запишіть асоціативний ланцюжок (війна  -  руїни, загарбання,

смерть, втрати, біль, сльози).

3.Презентація роботи творчої групи «Знавці історії»(слайд 1)

 

 

                                                     3

-Найбільшим лихом ХХст. була Друга світова війна, яка тривала                                                   

з 1 вересня 1939 року по 2 вересня 1945 року. Ця війна дуже вплинула на долю всього людства. На територіях 40 країн у військо-

вих діях брали участь армії 61 країни світу, що складало понад 80% населення Землі. В цій війні загинуло майже 55 млн. чоловік.

 

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку

          Зображення Другої світової війни з різних боків

                                           Європи

 

КРАЇНА
ПОЛЬЩА   Константи Ільдефонс Галчинський «Пісня про солдатів з Вестерплятте», «Лист із полону»	РУМУНІЯ Альфред Маргул – Шпербер «Про назву концтабору Бухенвальд»	СРСР Булат Окуджава «До свидания, мальчики»

Вчитель:   Сьогодні нам про Другу світову війну розкажуть польський поет Константи Ільдефонс Галчинський та румунський поет Альфред

 Маргул-Шпербер. Їхні твори  -  це крик болю та страждання люди -

ни, яка бачила, що робили загарбники з її рідною землею. Отож,

ми вирушаємо услід за поетами шляхом героїзму та мужності,

спробуємо зануритись у світ європейської поезії про Другу світову

війну, спробуємо зрозуміти, що допомагає зберегти в людині люд-

ське та подолати війну.

 

                                                      4

 ІУ. Формування нових знань,умінь і навичок                                                   

- Погляньте, будь ласка, на карту Європи до початку Другої світової

війни. Ось Німеччина, Польща,Радянський Союз, до складу якого

входила і Україна. 1 вересня 1939 р. німецькі війська вдерлися до

Польщі. На цей час фашисти  вже захватили Австрію, частину Чехії,

але досі не зустрічали серйозного опору. І тільки польські солдати,

які охороняли Вестерплятте, вступили в бій з німецькими загарбни-

ками.

1.Презентація роботи групи «Знавці історії» (слайд 3)

- Вестеплятте  -  невеликий півострів на польському березі Балтій-

ського моря неподалік від польського міста Гданськ (німецькою

Данциг). Саме тут відбувся перший бій, який і став початком Дру-

гої світової війни в Європі.1вересня 1939 р. німецька піхота за

підтримки німецьких військово-морських сил напала на польський

 

                                                       5

військово-транзитний склад на півострові Вестерплятте.

-Меньше двох сотень польських солдат гідно тримали оборону.                                                    

Однак гарнізон не мав достатнього озброєння, зате фашисти ретель

но підготувалися до нападу,вели сильний артилерійський вогонь,

бомбардували з повітря і постійно атакували. Окупанти вважали,

що зломають оборону за кілька годин, але сильний опір солдатів

Вестерплятте став для них несподіванкою.

-Захисники тримали оборону впродовж семи днів. На жаль, сили

були нерівні, і 7 вересня 1939 р. польські військові здалися в полон

Їх було відправлено у табори для військовополонених (слайд 4).

2.Розвиток усного зв’язного мовлення

    Виразне читання поезії «Пісня про солдатів з Вестерплятте» підготовленим учнем.

3.Бесіда

-Який настрій визвав у вас прочитаний вірш?

-Від чийого імені ведеться розповідь?Чому автор обирає саме таку

                                                          6

форму свого вірша?                                                   

-Прочитати початок вірша. Чому саме так починається поезія?

Чому «маршем…в небо йшли солдати»?

-Як ви розумієте значення рядків у дужках ( А літо було гарне того

року)?

-Чому згадується у поезії верес? (можна провести паралель із ба-

ладою «Вересовий трунок» Р.Стівенсона)

-Щоб показати подвиг захисників Вестерплятте, їх стійкість та

мужність, поет Галчинський у вірші використовує антитезу. При-

вести приклади антитези з поезії( небо  -  земля, зима  -  літо).

-А ще які художні засоби використовує поет, розповідаючи про

страшну трагедію?(слайд 5)( епітети: солодка путь,зимний бриз;

метафори: світ буде смутком кружляти; інверсію: йшли солдати).

      Словникова робота

 Інверсія  -  це такий зворот поетичної мови, в якому слова розташовані в іншій послідовності, ніж це передбачено правилами

граматики: місяць ясний.

-Знайти в тексті вірша інверсію? (повіє бриз,літо гарне)

-Отже,яка тема вірша «Пісня про солдатів з Вестерплятте»?

  ( темою є розповідь про героїчний опір захисників з Вестер-

плятте)

-Яка ідея вірша? (возвеличення солдатського подвигу захисників)

- Хто ж ця людина, яка у своєму вірші розповіла про Другу світову

війну? Що саме допомогло Галчинському так правдиво розказати про війну, возвеличити солдатський подвиг захисників рідної

землі? (слайд 6)

4.Прийом «Інформаційний вісник». Група «Біографи».

    Презентація «Анкета поета»

-Галчинський  -  польський поет, який мав два імені, одне вигадане,

жартівливе  -  Ільдефонс, і дане при народженні  -  Константи.

Народився він у Варшаві, в сім’ї залізничника, 23 січня 1905року.

 

 

                                                      7

Навчався у Варшавському університеті, де вивчав філософію та

літературу. До початку Другої світової війни писав вірші, служив

в армії, працював помічником з питань культури.

-Поет Галчинський пройшов через всі кола пекла війни.24 серпня

він отримує мобілізаційну повістку, а 17 вересня потрапляє в по-

лон. Два вірші, написані 6 вересня 1939 р., «Пісня про солдатів з

Вестерплятте» і «Сон солдата» передає один із друзів дружині

поета Наталії. Галчинський пережив 6 років у фашистському

полоні.

-Кінець війни поет зустрічає на кордоні Нідерландів, а 1946 року

він повертається на батьківщину, тобто до Польщі. Разом з роди-

ною Галчинський оселяється в Кракові. Злигодні воєнни х років

підірвали здоров’я поета. Він переміг два інфаркта, але третій

 виявився фатальним. 6 грудня 1953 р. Галчинського не стало.

5.Слово вчителя

 Поета не стало,але залишилися його вірші. Коли Галчинський

перебував у концтаборі Альтенграбов, він написав поезію «Лист

з полону», яку присвятив дружині Наталії (слайд 7).

6.Читання учителем вірша «Лист з полону»

7.Бесіда

-Що допомогло герою вижити у полоні?(кохання до дружини)

-Розповідаючи про щирі почуття кохання, його життєдайну силу,

які художні засоби використовує поет?( епітети: ніч весняна,

духмяна;порівняння: «вода ти для мене влітку, а взимку  -  моя

рукавиця»; інверсію: «щастя…весняне,осіннє,зимове,літнє»).

-Отже, яка тема вірша? (тема кохання до дружини).

 

8.Слово вчителя

Дійсно, темою вірша «Лист з полону» є розповідь про почуття

до коханої людини. Кохання Галчинського і його дружини Наталії

пережило всі страхи війни.

Про долю людини у вирі  війни писав не тільки польський поет

 

 

                                                     9

Галчинський, а і німецькомовний поет Румунії Альфред Маргул-

Шпербер (слайд 8).

УІ. Застосування набутих знань і навичок. Прийом «Обери позицію»

         Інтерв’ю з румунським поетом

-Скажіть, будь ласка, як ваша доля пов’язана з Україною?

(Я народився в Україні, точніше на Буковині в м.Сторожинець

23 вересня 1898 р. в єврейській родині. Деякий  час жив в Чернів-

цях , тут і навчався, а в 1914р. разом із батьками переїхав до

м. Відня)

-Чи легким було ваше життя? Наведіть біографічні факти.

(Моє життя було нелегким. Прийшлося залишити  рідну землю,

жити на чужині. Був учасником Першої світової війни. Після її

закінчення жив в Америці, у Франції, а в 1940 р., коли радянські

війська окупували Буковину, переїхав до Румунії, жив в Бухаресті,

працював учителем іноземних  мов в румунських школах)

-Який слід залишила у вашому житті Друга світова війна?

(На війні я не був, але був свідком фашистських злочинів, бачив,

як жорстоко поводилися німці з євреями, як знищували вони

захисників своєї землі. Моїх друзів фашисти відправили до

концтаборів. І хоча я не поділяв нацистських поглядів, мене німці

не чіпали завдяки моїй освіченості. До кінця війни жив приватними

уроками німецької мови. А про злочин фашистів я розповів у

вірші «Про назву концтабору Бухнвальд».)

УІІ. Аналітичне дослідження поезії «Про назву концтабору Бухен-

вальд»

1.Виразне читання поезії підготовленим учнем

2.Аналіз вірша

- Зверніть увагу на назву поезії. Чи можемо ми відразу сказати,

про яке місце буде йти мова в тексті? Що вам відомо про конц-

табір Бухенвальд?

 

 

                                                      10

 

        3.Презентація роботи групи «Знавці історії»

 

                                                        11

-Бухенвальд  -нацистський концентраційний табір, що був розта-

шований неподалік м.Веймара в Тюрингії в центральній Німеччині.

Заснували табір фашисти влітку 1937 року,діяв він 8 років, до 1945р.

Став місцем щоденного варварства і звірства. У Бухенвальді загинули десятки тисяч невинних людей: їх морили голодом, убивали камінням, різками, топили в гною, нівечили. Близько

50 000 тис. людей загинуло в Бухенвальді, переважно євреї, політичні в’язні та радянські ( включно українські ) військовопо-

лонені.

     ( Доречно продемонструвати відеоролик «Бухенвальд» )

       4.Бесіда

- Як ви гадаєте, чому саме про Бухенвальд розповідає  румунський

поет у своєму вірші? (Бухенвальд  -  страшний свідок того, як поводилися фашисти з полоненими. А ще назва табору перегукуєть

ся з назвою рідної землі поета. Дослівно Бухенвальд перекладаєть-

ся як «буковий ліс», а Буковина  -  край буків. І це рідна земля

поета, тут він народився).

- Чому в перших рядках Маргул-Шпербер говорить про Веймар?

 (Веймар  -  німецьке місто, в якому жили і писали свої твори видатні німецькі поети Гете и Шиллер. Тобто з перших рядків

поезії велика німецька культура протиставляється жорстокості

фашистів).

-Яким було дитинство героя до «лютого» часу, тобто до війни?

Зачитайте рядки із вірша, де поет згадує про своє щасливе

дитинство.

- Чому ліричний герой не може згадувати своє дитинство та

юність після « лютого» часу?( Страшна війна,жахливе місце

смерті невинних людей назавжди відібрали в героя спогади про                                                        

щасливе дитинство. Про це свідчить метафора

                 «Бо в спомини мої вповза кошмар,

                   Який виймає серце із грудей…»

 

                                                         12

-Чому автор протиставляє образи хмар із дитинства, які «пливли

в вишині», з пасмами хмар, які здаються ліричному герою «димом

спалених людей»? (За допомогою антитези поет поглиблює

трагедію особистості. Ніколи для ліричного героя хмари не стануть

такими, як в дитинстві, ніколи в його житті не буде гармонії з

природою, тому що краса природи змінилася жахом кровопролиття).

-Отже, яка тема вірша «Про назву концтабору Бухенвальд»?

( темою є розповідь про злочин фашистів проти людства).

-Так, Бухенвальд  -   це пам’ятник тим, хто пішов з життя через

димарі печей, хто постав проти фашизму.

 

УІІІ. Рефлексія

 

         Вправа «Прес»

-Європейські поети писали свої твори про війну для того, щоб…

-Тому я вважаю, що ніхто не повинен забувати про те…

-Ми маємо пам’ятати, що…

          Складання сенкану

            Війна

            загарбницька,жахлива.

            Вбиває,калічить,руйнує.

            Штовхає людство до занепаду.

            Зло    

 

ІХ. Аргументація та виставлення оцінок.

Х. Домашнє завдання  (на вибір)

    1.Підготувати презентацію про війну на території України.

    2.Скласти інтерв’ю з поетом Окуджавою.

    3.Підготувати виразне читання вірша «До побачення,хлопчики».

 

 

 

 

Урок 2       

ТЕМА: Булат Окуджава. Поезія «До побачення,хлопчики»

МЕТА:

-ознайомити учнів із фактами з життя і творчості Б.Окуджави,із змістом вірша «До побачення,хлопчики»;

-розвивати уміння аналізувати поетичний твір;

-удосконалювати навички виразного читання поезії;

-розвивати зв’язне мовлення учнів,критичне мислення;

-сприяти вихованню почуттів товариства,патріотизму,любо-

 ві до своєї країни, поваги до історичного минулого.

Обладнання: портрет Окуджави, текст поезії, картина В.Вереща-

гіна «Апофеоз війни», буктрейлер «Чи варто говорити про війну?»

 

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і вироблення на їх основі

вмінь та навичок із застосуванням ІКТ.

 

                                            Хід   уроку

 

І. Організаційний момент.

ІІ.Мотивація навчальної діяльності

  1.Демострація слайду із зображенням картини В.Верещагіна

«Апофеоз війни».

 

 

    2.Бесіда 

 - Російський художник Верещагін назвав свою картину як?

А що означає слово апофеоз? (урочисте завершення якоїсь дії).

 -Погляньте уважно на картину.Чи так виглядає завершення будь-

якої війни?

 -Що зображено у центрі картини?

 -Чому немає жодного зеленого деревця на полотні?

 -Отже, художник переконує нас в тому,що найжахливішим явищем

в людському житті є війна. Про це говорять і європейські поети.

Назвіть поетів, які в своїх віршах засуджують війну.

    3.Перегляд буктрейлера «Чи варто говорити про війну»?

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

          1.Презентація роботи групи «Знавці історії»

 

                                      Обличчя війни

       22 червня 1941 року фашистська Німеччина напала на Радянський Союз, до складу якого входила і Україна. Почалася

Велика Вітчизняна війна,яка тривала 5 страшних років. Уже в

перші дні війни фашисти бомбили такі міста України, як Львів,

Рівне, розбомбили міст в селі Пилиповичі,бомбили Новоград-Волинський, Житомир. Було зруйновано багато підприємств,

залізничних станцій. На окупованих українських землях фа-

шисти встановили режим кривавого терору, каторжної праці

і поневолення українців, багато людей вивозили в рабство до

Німеччини. Проте народ не здавався. Українці воювали не тільки

на фронтах. Вони ставали підпільниками та партизанами. Тільки

на Житомирщині з фашистами боролися партизанські загони

Ковпака, Маликова, Сабурова, Федорова та інші. Німці знищували

                                                         4

всіх, хто  захищав рідну землю. Гітлерівці тільки в нашому Новоград-Волинському районі спалили 19 сіл разом з людьми,

серед них Броницька Гута, Красилівка, Червона Воля та інші села.

Але народ не вбити. Українці  вистояли і вибороли день Великої                                                     

Перемоги 9 травня 1945 р. І ніколи не згасне в пам’яті подвиг,

здійснений нашим народом у Великій Вітчизняній війні.

 

ІУ. Формування нових знань, умінь і навичок

 

   Вчитель: Не обминула війна і російського поета Булата Окуджаву,

який ще юнаком пішов на війну.

1.Прийом «Мікрофон довіри»,група «Біографи»

• Шановний Булат Шалвович, розкажіть,будь ласка, де ви

народилися, чим займалися до початку Другої світової війни?

• Чи були ви учасником війни, адже на той час вам виповни-

лося тільки 17 років?

• Чим займалися ви, повернувшись з війни?

 

                                                        5

 2.Група «Бібліографи». Презентація «Творча діяльність поета»

 

• Булата Окуджаву все більше приваблювала літературна

  діяльність. Ще в роки війни він написав свої перші вірші: «Нам                                                

потрібна тільки перемога» ( рос.»А нам нужна одна победа»),

«Любов і розлука» та інші. Написав поет більше 800 віршів.

• З 1956 року Окуджава одним з перших почав виступати

  як автор віршів, до яких сам писав музику і виконував їх як пісні.

 Писав про дружбу, про любов і,звичайно, про війну. Всього

 Налічується віршів-пісень близько 200.

    Вчитель: Лірика Окуджави написана враженнями військових

 років. Проте це вірші-пісні не тільки про війну, як проти неї:

«Я поранений нею (війною) протягом усього життя, і до цього

часу ще бачу уві сні загиблих товаришів, згарища будинків,роз-

кидану воронками землю…Я ненавиджу війну». Поет переконаний,що війна не тільки забирала, але і вчила терпінню, розумінню і любові. Ця думка відображена у вірші «До побачення, хлопчики»,який Окуджава написав після війни, у 1958 р., і присвятив його друзям з Арбату, котрі всі загинули на війні. Вірш звучить як пісня,тому що Булат Окуджава, як уже говорили, писав вірш, музику і сам виконував цю пісню. Такого поета називають як?(поетом-бардом).

3. Прослуховування пісні «До свидания, мальчики» у виконанні

     Б.Окуджави.

                                                    6

 

4. Розвиток усного зв’язного мовлення. Виразне читання поезії

Окуджави в перекладі українською мовою Олени Тимченко.

 

  5. Аналіз вірша

     -Про що ви хотіли би поговорити,познайомившись із змістом

       вірша?

     - Які картини виникли у вашій уяві при читанні поезії?

     - Якому періоду війни  присвячений вірш?

     - Отже, яка тема вірша?

     - Із скількох частин складається вірш? ( із 2 частин: перша –

  це звернення до хлопчиків, друга – звернення до дівчаток).

      -Про що розповідає поет ось в цих рядках:

          «стали тихими наші двори,

            підняли наші хлопчики голови –

            і змужніли  вони до пори,

            на порозі прощалися похапцем  -

            і пішли за солдатом солдат»?

       -Отже, для хлопців, майбутніх чоловіків, війна означає

передчасне дорослішання. Закінчилося їхнє дитинство, прийшла пора ставати чоловіками, щоб захищати рідну землю від фашистів.

Хто ж прощається з хлопчиками, котрі йдуть на війну? (ліричний                                                 

 герой і сам автор).

       -Про що він просить їх? Прочитайте ці рядки.

       -Війна завжди вважалася чоловічою справою, тому що не

жіноча це справа  -  воювати. Як у вірші ліричний герой показує

свою ненависть до війни через те, що і дівчатка змушені йти на

фронт? (ліричний герой розповідає, що замість весіль дівчаткам

судилося побачити розлуки і дим. Свої білі сукні вони змінили на

чоботи і крила погонів).

        -Отже, все ніжне,красиве дівчатка приносять в жертву війні,

тому  з особливим завмиранням серця читаються останні рядки

 

                                                      7

вірша, в яких автор, проводжаючи дівчаток на війну, про що їх

просить? Зачитайте ці рядки.

        -Ми з вами говорили, що за жанром поезія «До побачення,

хлопчики» є бардовською піснею. Чому?

-На музикальність вірша вказують ритм і повтори рядків

(рефрен). Для чого поет використовує повтори рядків та слова-

 звертання?                                                         

         -Щоб показати, якою страшною є війна, Окуджава використовує  уособлення. Знайдіть його в тексті і зачитайте

(«Ох, війна, що ж ти, підла, накоїла»,тобто до війни поет звер-

тається як до живої істоти, наділяє її людськими рисами і тим

самим показує,  якою підступною, жорстокою є війна, тому що вона

знищує все).

         -Даючи настанови хлопчикам, які йдуть на війну, поет

використовує метонімію «будьте високими». Як потрібно це ро-

зуміти, що означає «будьте високими»?

         -Є у вірші і епітет «платтячка білії». Що означає білий колір?

         -То ж, яка ідея вірша-пісні «До побачення, хлопчики»?( ідеєю                                                         

є протест проти війни, яку поет ненавидів).

 

6. Самостійна робота: дівчата виразно читають першу

частину вірша, хлопці  -   другу.

 

7.Прийом «Палітра почуттів».

 Методичний коментар: учні, добираючи колір паперу, записують,

які почуття викликав у них прочитаний вірш, демонструють записи.

 

У. Підбиття підсумків уроку

        1.Вправа «Коло думок»

 

 

 

                                                   8

 - Який висновок можемо зробити із сьогоднішнього уроку?

 - Чи актуальне  в нашій країні слово «війна»?

 - Послухайте, будь ласка, вірш української поетеси зі Львівщини

Оксани Максимишин-Корабель «Мамо, не плач. Я повернусь вес-

ною» (учитель читає поезію). Про які події йдеться у вірші?

  Вчитель: Автор вірша згадувала: «12 лютого 1914 року я написала

  «Мамо,не плач. Я повернусь весною». Хотіла, щоб цей мій стогін

душі прочитали матері, у яких загинули діти. Мусила їм сказати:

душа жива, помирає лише тіло. Ваші діти будуть приходити до вас

у снах, прилітатимуть пташками. Тоді Україна оплакувала своїх

синів: Сергія Нігояна, Михайла Жизневського, Юрія Вербицького.»

  -Про які страшні події говорить поетеса? ( про події, що відбу-

ваються сьогодні на Донбасі і Луганщині)

    Вчитель: Так, коли ми сьогодні слухаємо новини про страшні

події на сході України, стає моторошно. Навіщо? Чому загинули

військові 30-ї бригади, що в Новоград-Волинському? Чому на війні

лишилися навічно зовсім молоді Віктор Козак,Олександр Черняв-                                                   

ський,Сергій Гордієнко, наш земляк Володимир Бойко? Вони так

 само, як і ми, хотіли жити,працювати,хотіли виховувати своїх

дітей, допомагати своїм батькам. Проте всі загиблі віддали життя за

свою  Україну, свій народ, тому гідні нашої поваги.

 Таким чином, війна  -  це зло, про це ми маємо пам’ятати. Але є

дуже гарне протилежне слово слову війна. Яке ж слово є антитезою

до слова війна?

     2.Скласти асоціативний ряд до слова  «мир» ( мир-радість-

щастя-мирна праця-спокійний сон-юність-кохання-сім’я)

     Вчитель: Весь цей асоціативний ряд я дарую всім нам. Проте

ми маємо пам’ятати,що війна  -  це велике лихо, і що саме від

нас залежить мир і спокій на землі. Тільки від нас, людей, залежить, як порозумітися, пробачити образи, не робити зла іншим. А ще, як я

 

                                                       9                                                      

уже говорила,ми маємо пам’ятати всіх тих, хто віддав своє життя                                                         за нас, за нашу Україну.

 УІ. Аргументація та виставлення оцінок.

 

УІІ. Домашнє завдання (на вибір)

       1.Скласти сенкан до слова «Окуджава», або до слова «Мир».

       2.Прочитати повість В.Бикова «Альпійська балада».