Урок "Другорядні члени речення: додаток, означення, обставина"

Про матеріал
Розробка уроку "Другорядні члени речення: додаток, означення, обставина" Мета: - навчальна: ознайомити учнів із другорядними членами речення; навчити визначати їх у реченні; сформувати вміння ставити запитання до другорядних членів речення; виділяти в тексті умовними позначками; - розвивальна: розвивати вміння школярів працювати колективно та самостійно; логічне мислення, творчу уяву; мовленнєві навички; - виховна: виховувати інтерес до української мови, повагу до своєї держави, української символіки. Внутрішньо предметні зв’язки: синтаксис, орфографія, пунктуація. Міжпредметні зв’язки: мова, література, географія, історія. Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Перегляд файлу

ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ: ДОДАТОК,ОЗНАЧЕННЯ, ОБСТАВИНА

Мета:

  • навчальна: ознайомити учнів із другорядними членами речення; навчити визначати їх у реченні; сформувати вміння ставити запитання до другорядних членів речення; виділяти в тексті умовними позначками;
  • розвивальна: розвивати вміння школярів працювати колективно та самостійно; логічне мислення, творчу уяву; мовленнєві навички;
  • виховна: виховувати інтерес до української мови, повагу до своєї держави, української символіки.

Внутрішньо предметні зв’язки: синтаксис, орфографія, пунктуація.

Міжпредметні зв’язки: мова, література, географія, історія.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Методи: «Мозковий штурм», бесіда, робота з підручником, робота в парах, гра «Знайди другорядні члени речення», гра «Най-най», «Хто швидше», графічна робота, «Незакінчене речення», сенкан.

Обладнання: DVD (запис пісні “Ще не вмерла України…»), таблиця «Другорядні члени речення», картки, малюнок дерева.

 

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

  • Привітання

Звучить гімн України

Ще не вмерла України і слава, і воля,

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів:

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми, браття, козацького роду

 

  • Вступне слово вчителя

      Діти, урок наш розпочався прослуховуванням державного гімну України, в якому проголошується почуття любові та глибокої гордості за Вітчизну разом з вірою у її величне майбутнє. А чи вірите ви у славне майбутнє нашого народу? Розкажіть, яким ви його уявляєте. (Відповіді дітей)

      Колись давним-давно на нашій рідній землі перекидали люди маленьку насінину, ніби зігрівали її своїми руками. Та й вирішили дати їй життя – посадили. Опинившись у ґрунті, зернятко одразу проросло. Із землі пробився ніжний паросток, який із часом виріс у розкішне дерево, яке й об’єднало всі народності України в єдину родину. Тому й називають таке дерево деревом роду, бо стовбур у нас один, а ви, діти, його гілочки, такі різні, талановиті, неповторні. А тепер погляньте на дошку, де намальоване дерево.

     Скажіть, що станеться з ним, коли його зрізати під корінь? (Всохне, зав’яне)

    Щоб цього не сталося, потрібно ніколи не втрачати віру у майбутнє своєї держави, піклуватися одне про одного, триматися разом.

    Уявіть собі, що це дерево – розділ науки про мову – Синтаксис. Щоб воно не зав’яло, йому потрібне коріння. (Вчитель прикріплює до дерева у вигляді коріння головні та другорядні члени речення)

     Діти, у корінні кожного родового дерева зберігається пам’ять роду, а в корінні нашого дерева – сила нашої рідної мови, ваші міцні знання про неї. Тому ми сьогодні повинні гарно попрацювати на уроці.

 

  • Оголошення теми і завдань уроку

      Тема сьогоднішнього уроку: «Другорядні члени речення: додаток, означення, обставина».

   Перш ніж говорити про другорядні члени речення, ми проведемо невеличке опитування.

 

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

 

  • «Мозковий штурм»
  • Що таке підмет?
  • Якими частинами мови найчастіше виражається?
  • Що називається присудком?
  • Якими частинами мови найчастіше виражається присудок?
  • Коли між підметом і присудком ставлять тире?

 

  • Лінгвістичне дослідження

      Діти, прочитайте, будь ласка, речення, записане на дошці. Чому його зміст важко пояснити? Чим треба доповнити речення?

Ми живемо…

 

  • Висновок вчителя

Другорядні теж важливі члени речення,

Тут вони не для прикраси, не для клечання…

Думку можуть (помічав це, безумовно, ти)

Пояснити, уточнити і доповнити.

Поділяються, напевне, неспроста вони

На означення, додатки, і обставини.

                                                        ( Д. Білоус.)

 

III.  ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

 

  • Слово вчителя

       П’ятикласники, на дереві Синтаксисі є ще маленькі корінчики – запитання. З уроків української мови в початкових класах вам має бути відомо, на які питання відповідає кожен із членів речення і як графічно вони виділяються. Тож допоможіть мені, будь ласка, доповнити наше дерево, щоб воно було сильнішим. (Учні називають питання до кожного члена речення і записують їх на дошці)

 

  • Робота з підручником (за технологією кооперативного навчання - робота в парах)
  • Група 1 готує усне повідомлення про додаток;
  • Група 2 – про означення;
  • Група 3 – про обставину.

 

  • Коментар учителя

      Другорядні члени сприяють поділу речень на поширені і непоширені. Поширеними називаються речення, в яких є другорядні члени. Непоширеними називаються речення, які складаються тільки з граматичної основи. Наприклад:

 

Пісні солов’їні у гаї дзвенять.          Шумлять верби.

 

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

 

  • Слово вчителя                                                                                                      2

      Україна – одна з найбільших європейських держав, її площа 603628 тис. км. На території мешкає понад 110 національностей. Чисельність становить близько 46 млн. осіб. Ми з вами маємо бути щасливими, що живемо на цій могутній та прекрасній землі.

 

  • Завдання №1. Диктант з коментуванням (Написати текст, підкреслити усі члени речення)

      Столиця України – місто Київ. Могутньо котить до Чорного моря сиві хвилі найбільша річка України – Дніпро. Буйною зеленню шумлять на його берегах сади, ліси. Безкрайніми нивами розливається жито, пшениця. Щоб перетнути нашу країну із заходу на схід, треба йти півтора місяці, долати щодня по 30км.

 

  • Слово вчителя

      Українці, як і інші народи, пройшли довгий шлях розвитку, що зафіксовано в усіх сферах життя. Україна може пишатися своєю давньою величною історією. Ми можемо згадати часи Київської Русі і перебування в складі іноземних держав (Литви, Речі Посполитої, Австрійської, Російської імперії), і козацькі часи, і те, що входили до складу СРСР. Та найславетнішою подією для держави лишається та, коли 24 серпня 1991 року було проголошено незалежність України.

 

  • Завдання №2. Творче завдання (Поширити речення другорядними членами)

А) додатком

Два століття козака захищали…

Запорозькі козаки були сміливими…

Б) означенням

… воїни славилися на багато країн.

Як … лицарі, захищали Україну козаки.

В) обставиною

Запорожці одягалися…

Козаки завжди поводили себе…

 

  • Слово вчителя

       Назва «Україна» зустрічається ще за часів Київської Русі. Першу згадку про Україну зафіксовано в Іпатіївському літописі 1187 року. Вона пов’язана з Переяславським князівством. Інше джерело 1189 року називає її частиною Галицького князівства. У літописах назву «Україна» вживали паралельно із термінами «Русь», а народ називали русинами. 1863 року царським урядом було заборонено вживати назву «Україна», наказувалося називати Малоросією. Але Україна пройшла всі випробування, лихоліття і вистояла.

 

  • Завдання №3. Гра «Знайди другорядні члени речення» (Клас розподілений на дві команди. Діти мають прочитати написані на картках речення, знайти у них другорядні члени, поставити до них запитання і визначити якою частиною мови вони виражені.)

 

.

 

 

 

 

 

 

  • Слово вчителя

      Діти, давайте зараз ми з вами згадаємо та дізнаємось про найбільше, найширше, найглибше, найнезвичайніше – усе чим багатий наш рідний край. Я ставитиму вам запитання, а ви, якщо знаєте, підніматимете руки. За кожну правильну відповідь  отримаєте 1 бал.

 

  • Завдання №4. Гра «Най-най»
  • Найбільше місто України. (Київ)
  • Найбільша річка України. (Дніпро)
  • Найглибше озеро. (Світязь на Волині)
  • Найбільше озеро. (Ялпуг в Одеській області)
  • Найбільше море, що омиває Україну. (Чорне)
  • Найвища гора. (Говерла в Карпатах)

 

  • Слово вчителя

      У глибину століть сягає історія нашого народу. Україна виплекала Запорізьку Січ, славетну Києво-Могилянську академію, виколисала велетнів сили і духу, таких як П. Сагайдачний, Б. Хмельницький, Г. Сковорода, І. Франко, Т. Шевченко, Л. Українка… Українці першими спорудили триповерхові будинки та почали виплавляти руде залізо, винайшли ткацтво і гончарство, написали першу у світі Конституцію (П. Орлик), розробили теорію космічних польотів. Тому ми з вами є спадкоємцями справді багатої та славної історії.

 

  • Завдання №5. «Хто швидше» (Переписати прислів’я та приказки з карток. Знайти та підкреслити другорядні члени)

 

 

 

 

 

 

 

 

  • Слово вчителя

     Україна – наш спільний дім, а ви – її майбутнє, тож любіть та бережіть свою країну. Прислухаймося до слів, які колись сказав В. Симоненко: Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину».

 

  • Завдання №6. Графічна  робота (Прочитати речення, установити пропущені літери в словах, пояснити орфограми, скласти схеми вказаних речень)

 

 

 

 

 

V. ПІДСУМОК УРОКУ. АРГУМЕНТАЦІЯ ОЦІНОК

 

  • Слово вчителя

     Діти, ви сьогодні добре попрацювали на уроці. Думаю, що дерево Синтаксис буде міцно стояти, коли у нього таке міцне коріння, такі міцні ваші знання про головні та другорядні члени речення. Давайте з вами підведемо підсумок нашого уроку і складемо сенкан «Другорядні члени речення».

 

  • «Незакінчене речення»
  • На уроці я дізнався(лася)…
  • Найбільший мій успіх…
  • Раніше я не знав(ла), не вмів(ла), а тепер знаю, вмію…
  • На уроці виникали труднощі з…
  • Це мені потрібно для того, щоб…
  • Перед собою надалі я ставлю такі завдання…

 

  • Сенкан
  1. Другорядні члени речення;
  2. Важливі, незліченні;
  3. Доповнюють, поширюють, уточнюють;
  4. Можна повніше висловити свою думку;
  5. Багатство мови.

 

  • Заключне слово вчителя

     Усі дерева – роди – це могутній народ, якого ніколи не здолати, доки він береже своє коріння пам’яттю й історією. Тож давайте примножувати багатство нашої України, щоб наливалось добром кожне серце.

 

Хай же вам добробуту прибуде,

Мир і праця будуть навіки.

Щастя вам, здоров’я, добрі люди,

Успіхів, натхнення, наші земляки.

 

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

 

  1. Опрацювати теоретичний матеріал підручника на ст. 64 (за підручником С. Я Єрмоленка)
  2. Написати мінітвір про свою родину, використовуючи поширені і непоширені речення.

 

 

 

docx
Додано
7 вересня 2019
Переглядів
4835
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку