Урок "Другорядні члени речення: додаток, означення, обставина"
Тема уроку: « Другорядні члени речення: додаток, означення, обставина»
Мета уроку: навчити учнів розрізняти другорядні члени речення (додатки, означення, обставини), виділяти їх у контексті умовними позначками; формувати загальнопізнавальні вміння ставити запитання до другорядних членів речення, визначати їхню синтаксичну роль і спосіб морфологічного вираження; за допомогою мовленнєво-комунікативного матеріалу виховувати почуття любові до рідного краю.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Урок урізноманітнений різними видами роботи, використаний метод гри: гра «Квітка», «Мікрофон»; виконуються пізнавальні практичні завдання аналітичного характеру; проводиться робота парами, а найголовніше – здійснюється творче спостереження над мовним матеріалом, завдяки якому досягається значно більша кількість навчальних цілей, що сприяє розвитку інтелектуальних та практично комунікативних умінь і навичок. У процесі роботи учням пропонується користуватися таблицями «Другорядні члени речення» та пам'яткою «Непрямі відмінки». Всі види роботи, використані на уроці, розвивають пізнавальний інтерес школярів, ставлять їх у ситуацію проблемного здобуття знань.
Речення, які складаються з головних членів, називаються НЕПОШИРЕНИМИ
НАПРИКЛАД:
Попливли тумани. Зацвіли каштани.
Речення в яких, крім головних членів, є інші члени речення, називаються ПОШИРЕНИМИ.
НАПРИКЛАД:
Срібний дощик над ставом веселку малює.
Усі члени речення, крім головних, мають назву- ДРУГОРЯДНІ.
Другорядні члени речення залежать від головних чи інших другорядних, уточнюють або пояснюють їх.
Змістовий зв’язок між головним і другоряд-ним членами речення можна встановити, поставивши від головного до другорядного члена речення ПИТАННЯ
Другорядні члени речення поділяються на додатки, означення та обставини.
Додаток – це другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання всіх відмінків, крім називного та кличного.
Додатки підкреслюємо пунктиром: _ _ _ _ _ _
Наприклад: Я охоче допомагаю дідусеві.
Найчастіше додатки виражені іменниками або займенниками: Мати колихала дитинча. Мама вишила мені квітами сорочку.
Означення – це друго-рядний член речення, який вказує на ознаку предмета і відпоавдає на питання: ЯКИЙ? КОТРИЙ? ЧИЙ?
Означення підкреслю-ється хвилястою лінією
Наприклад: Ранкова ластівка літа.
Найчастіше означення виражені прикметниками: Народне слово з пісні перейму. Займенниками: Наша пісня житиме вічно. Рідше іменниками: Слова Мар’яни вражають мене.
Обставини – це друго-рядні члени речення, які називають різні ознаки дії – місце, час, причину, мету, спосіб, ступінь.
Обставини відповіда-ють на питання: ЯК? ДЕ? КУДИ? ЗВІДКИ? КОЛИ? ВІДКОЛИ? ЧОМУ? З ЯКОЮ МЕТОЮ?
Обставини підкреслює-мо так: _._._._._
Наприклад: Завтра ще один деньок народиться.
Найчастіше обставини виражені прислівниками або імен- никами з прийменни-ками: Знову наснилось дитинство. Топчи сте-жину на батьківщину.
Членами речення не є службові частини мови: прийменники і сполучники. Прийменники
можуть входити до складу другорядних членів речення. Наприклад: Запеклося сонце в хлібі
про публікацію авторської розробки
Додати розробку