Урок. "Другорядні члени речення. Речення поширені і непоширені"

Відомості з синтаксису й пунктуації                 Урок 9

Другорядні члени речення. Речення поширені і непоширені.

Мета: повторити і систематизувати знання учнів про члени речення;  формувати навички пунктуаційної грамотності учнів; виховувати любов до рідного слова.

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації знань, умінь і навичок..

Хід уроку.

I. Організаційний момент.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчального матеріалу.

Я розповім вам невеличку пригоду, а ви послухайте її уважно. Хоч це і казка, але такі випадки можуть трапитися з вами в реальному житті. Тож умощуйтесь зручненько і слухайте.

III. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу.

   Читання казки учителем.

Казка про Сашка і домовика-чарівника.

Сашко сидів за письмовим столом і сумував. І як тут не сумувати, коли всі друзі гуляють на вулиці в улюбленого футболу, а він має сидіти вдома і готувати домашні завдання. Правда, хлопець забув, що товариші вивчили уроки ще вчора, коли він сам гасав на вело­сипеді, лякаючи сусідських котів.

Але ж то було вчора! І чому йому так не везе? От якби познайомитись із чарівником, який виконує всі бажання! Але ж таке буває лише у казках... А завтра контрольна з мови... От коли б хтось допоміг! Тільки хто? Він же найбільший невдаха у класі...

Сашко гірко зітхнув і взяв підручника з мови. І раптом у ту мить, коли хлопець відкривав книжку, у кімнаті десь поряд хтось голосно чхнув. Сашко аж підскочив на стільці. У кутку біля книжкової шафи стояв маленький чоловічок, схожий на старого дідуся чи гнома з довгою білою бородою і добрими очима.

— Ти-ти-ти хто?

— Я — домовик. Допомагаю всім, хто живе в цьому домі. Пам'ятаєш, як тато загубив ключі, а потім раптово згадав, що вони в кишені. Це я йому підказав. А скільки раз мені доводилося знаходити твого загуб­леного щоденника! 1 хіба не я підказував тобі вночі, як правильно треба розв'язувати задачу! — промовив дідусь.

— Ура! Ти мій чарівник-рятівник! Ти мені допо­можеш? — вигукнув Сашко і, не чекаючи відповіді, заторохкотів далі. — Завтра контрольна, а я нічогі­сінько не знаю про ці, як їх, про другорядні члени речення. А мені так не хочеться засмучувати Олену Павлівну, вона така хороша...

— Добре, — згодився бородань, а в його очах за­світились хитрі іскорки. — Але чари тобі тільки тоді допоможуть, коли ти пообіцяєш в усьому мене слуха­тись і не ловити гав.

- Чесслово! — хлопець закричав так голосно і радісно, що підручник з мови сам відкрився на такій вправі.

 Запишіть речення , підкресліть обставини, визначте, якою частиною мови вони виражені.

Наближення осені

Небесна синява ставала прозорішою, чистішою, віщу­вала наближення осені. У парках, садах, на кручах з'я­вилося перше осіннє золото. Спочатку в тому зеленому морі несміливо зажовтіли берези, потім гарячим полу­м'ям спалахнули груші.

(3 журналу)

Продовження казки

Сашко старанно виводив слова, їх рука заболіла.

-  Молодець! Уперше бачу, що ти так охайно пи­шеш. Тепер зможу не соромитися перед іншими домо­виками, показуючи твої зошити. Зошит - то ніби твоє обличчя. Як неприємно бачити неохайно одягнену лю­дину, так і брудний зошит не викликає задоволення, — повчав Сашка домовик.

- Тепер мені зрозуміло, чому Олена Павлівна постійно нагадує нам і про почерк, і про поставу, - ска­зав хлопчина. - Я спробую тебе не розчаровувати. Давай працювати далі.

 Спишіть текст, доповніть його означеннями(за потребою користуйтесь довідкою)

Берези і горішник стали ... . Осики — ..., а листя бересклета — .... У......одяг огорнулися горобина і кущі калини, і міддю виблискує листя дуба. А ось вільха і бузи­на так і залишилися ..., листя в них лише ледь побуріло, і таким воно й опаде ... осені.

Довідка: золотими, фіолетовими, зеленими, червоний, ажурний, глибокої, оранжевими.

Читання казки вчителем.

- Вийшло! – зрадів хлопець.

- Отже вийде й інше завдання, - мовив дідусь з ледь помітною усмішкою.

- Ось поглянь.

 Складіть за схемами поширені речення.

1) 

2)

Читання казки вчителем.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

— Ох, важко, але я буду вчитися у тата — завжди доводити справу до кінця, — пообіцяв Сашко.

— Добре, що ти не боїшся труднощів, — похвалив хлопця чарівник-рятівник. — А то мені ще недавно здалося, що ти вже зовсім повісив носа.

— Ні-ні! — гаряче запевнив Сашко. — Я, я... Ось дивись, я виконаю навіть оце завдання: воно у підруч­нику помічене зірочкою, отже буде не з легких.

—Що ж, ти сам його обрав.

 Складіть схеми поданих речень.

1. Нерухомий камінь обростає мохом.

2. У доброго чоловіка хліб довго не черствіє.

 3. Діла словами замінюють ледарі.

4. Лисиця не боїться хвалькуватого мисливця.

 5. Після роботи поради не просять.

 6. У поганої справи гарного кінця не буває.

Народна творчість.

Читання казки вчителем

— Та усьо в мене получається, — похвалився Саш­ко. — От якби мене січас побачила Олена Павлівна! Або дівчата... Ото була б краса! Вау! От я завтра по­кажу всім, що я не... — і Сашко комусь почав махати кулаком у повітрі.

— Ех ти, хвалько! — розсердився старенький. — Не знаєш своєї мови — і задаєшся?! ї чим ти хочеш здиву­вати? Тільки суржиком та модними словечками...

Сашко знітився, бо не чекав такої реакції. Невже це лише через якісь слова? А раптом його новий друг не буде більше допомагати?.. Як йому бути? Можливо, він і справді хвалько?

— Вибач, — тільки й зміг прошепотіти хлопчина. Він сидів і мовчав, а в очах було стільки переживань, що дідусь врешті не витримав і поклав перед хлопцем нове завдання, промовляючи з докором:

— Не кажи гоп, доки не перескочиш!

  Гра „Впіймай перо жар-птиці”

Послухати текст, записати(впіймати) обставини.

Червона калина

Споконвіку любили українці калину. Садовили її коло хати, в садку, на березі, над різкою, ставком. У калини гарний білий цвіт, пахучий, рясний. А ще більше милу­ють ягоди калини. Перед морозами їх збирають. Ягоди калини мають лікувальні властивості. Смачні з кали­ною і пироги. Про червону калину люди багато пісень склали.

(З журналу)

Читання казки вчителем.

— Як добре, що ти в мене є! — радів Сашко. — Ви­являється, я ще стільки не знаю. Але з тобою, вірним другом, мені не страшно.

— Це тільки початок, побачимо, як далі ти раді­тимеш, — суворо мовив чарівник. — Ось тобі нове випробування.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                             

 Накресліть схеми речень.

Глухо, по-осінньому гули дерева (О. Гончар).

Перед вікном шумлять, шумлять тополі (О. Теліга).

Спочатку на вербі та на вільхах замайоріли сереж­ки.

Темніли верховіття верб далеко над греблею (За творами Лесі Українки).

 Читання казки вчителем

- Молодець! – погладив Сашка по голові дідусь. - Ти вже  багато чого пригадав, багато і вивчив. Але не забувай і про інтуїцію, вона тобі може багато чого підказати, як ось і зараз.

 Гра „Лінгвістичний феєрверк”. Відновити подані прислів’я

1)   Гніздо, своє, знає, пташка, усяка.

2) Не, ясла, коней, до, ходять.

3) Не, кожух, чужий, гріє.

4) До, язик, доведе, Київ.

Читання казки вчителем.

Доки Сашко крутив слова, домовик тишком напи­сав записку і поклав на дзеркало, потім із задоволенням подивився на хлопчину і ...раптово зник. У цей час Сашко, закінчивши розшифровувати прислів’я , із гордістю обернувся — і нікого не побачив. Лише самотній аркуш паперу привернув увагу хлопця, де гарним почерком зі старовинними вензелями було написано:

«До зустрічі, мій любий друже! Тепер ти добре знаєш, що чари не завжди доречні, а виручити можуть лише старанність і працелюбність. Порадуй мене завтра гарною оцінкою. Для цього наостанок зроби домашнє завдання».

IV. Оцінювання. Підсумки уроку.

— Чи сподобався вам урок? Якщо так, то чим саме? 

—Які завдання були для вас складними?

—Чим би ви могли доповнити текст казки?

—Як Сашко на вашу думку, напише контрольну роботу

—Щоб ви могли порадити хлопчику?

V. Домашнє завдання.

 Скласти й записати три речення зі словом Краснопілля так, щоб у першому воно виступало підметом, у другому – присудком, у третьому – обставиною.