Урок "Другорядні члени речення та способи їх вираження"

Конспект уроку української мови у 5 класі

Другорядні члени речення:додаток, означення, обставина.

Способи вираження   другорядних членів

Мета:  ознайомити учнів з особливостями другорядних членів речення. Удосконалювати вміння розрізняти непоширені й поширені речення, визначати в них граматичну основу  й другорядні члени речення, а також способи їх вираження.   Розвивати спостережливість, кмітливість, навички критичного мислення. Виховувати старанність, наполегливість, інтерес до навчання, вміння помічати навколишню красу природи.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник О.Глазової, роздатковий матеріал.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок.

1. Гра «Так! Ні!»

• Синтаксис вивчає звуки мови (Ні).
• Словосполучення складається з двох і більше слів: одне головне, інші – залежне (Так).
• Словосполучення утворюють будь-які поєднання слів (Ні).
• Пекти раків, милити шию, напнути мокрим рядном – ці поєднання слів не утворюють словосполучення (Так).
• Словосполучення виражає закінчену думку (Ні).
• Речення має інтонаційне оформлення і є одиницею спілкування (Так).
• Речення має граматичну основу (Так).
• Підмет відповідає на питання що роботи? Що робить? (Ні).
• Підмет позначає предмет, про який ідеться, або виконавця дії і відповідає на питання хто? що? (Так).
• Присудок відповідає на питання що робить? що робив? яким є підмет? (Так).
• Підмет виражається здебільшого іменником чи займенником у називному відмінку (Так).

2. Робота біля дошки з картками

Записати речення, визначити в них граматичну основу. Пояснити, яке речення – односкладне чи двоскладне. Визначити вид речення за метою висловлення та емоційним забарвленням.

Картка № 1

Чудовий ранок! Тихо сплять дерева. Лунко рипить білий сніг під ногами.

Картка № 2

Сонечко виглянуло із-за хмар. Стало тепло. Як весело защебетали пташки!

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності на уроці.

• Сьогодні на уроці ми продовжимо роботу над реченням і ознайомимося з другорядними членами, які можуть уживатися в реченнях. Навіщо вони потрібні? Послухайте історію.
• Підготовка до викладу нового матеріалу.

Одного разу  зла Чарівниця вирішила, що в реченні надто багато слів, та й не тільки в реченні, а й у мові взагалі. Тому вона вирішила залишити тільки підмети й присудки, а решту членів речення наказала прибрати. Так і зробили вірні слуги. І от невдовзі після цього наказу Чарівниці принесли текст із останнім прогнозом погоди.

Буде тепло. Сонце зійде. Не буде. Квіти зійдуть. Буде похмуро, але сонячно. Чекайте.

Прочитавши це повідомлення, чарівниця розсердилася. Що за нісенітниця? Що це за звіт, із якого нічого не зрозуміло. Вона викликала до себе Головного синоптика й закричала на нього: «Що ви собі дозволяєте? Я нічогісінько не второпаю, чого не буде, чого чекати?!» 

Головний синоптик теж не став мовчати: «Так це ж згідно з вашим наказом я прибрав усі другорядні члени речення й залишив тільки головні. Зате все лаконічно.»

Чарівниця пересердилася й винесла свій вердикт: «Наказую повернути всі другорядні члени  речення, адже без них не завжди можна обійтися».

І тоді Головний синоптик приніс уже інший прогноз погоди.

Надворі скоро  буде тепло. Сонце вранці зійде високо. Не буде вітру й морозу. Незабаром весняні квіти зійдуть. На вулиці буде похмуро, але тепло. Чекайте зміни на краще…

    Задоволена Чарівниця пішла відпочивати. А Головний синоптик полегшено зітхнув: «Нарешті все закінчилося добре!»

  Отже, як ви побачили із цієї історії, другорядні члени речення є важливими для розуміння змісту речення, ми без них не зможемо обходитися, бо вони уточнюють, доповнюють значення головних.

IV.Вивчення нового матеріалу.

1. Формування знань про непоширені та поширені речення.

Речення, у якому є другорядні члени речення, називається поширеними: Вранці весело світило ласкаве сонечко.

Речення, у якому немає другорядних членів речення, називається поширеним. Світило сонечко.

2. Ознайомлення учнів із різновидами другорядних членів.

Є три види другорядних членів речення: означення, додаток і обставина. Означення – це другорядний член речення, який позначає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? Означення пов’язане здебільшого з підметом чи додатком (іменником) і може виражатися прикметником чи займенником: Наш  (чий?) клас дружний. Моя (чия?) матуся подарувала мені цікаву (яку?)  книжку.

Додаток позначає предмет, на який спрямована дія, він пов’язаний здебільшого з дієсловом чи іменником і відповідає на питання всіх відмінків, крім називного.  Я знайшов кошеня (кого? що?). Мені (кому?) подарували гарну квітку (кого? що).  Хлопчик захопився історією (чим?). Додаток може виражатися іменником або займенником.

Обставина – це другорядний член речення, який позначає місце, час, причину, мету,  і відповідає на питання як? де? коли? куди? звідки? Обставина здебільшого виражається прислівником або іменником із прийменником. У лісі (де?) темно. Надворі (де?) сьогодні (коли?) світить сонце. Я старанно (як?) вивчаю рідну мову.

3. Робота з підручником. Опрацювання правила с.185.

V. Вправи на закріплення.

1.  Колективна робота.

 Запишіть речення, увівши до них другорядні члени. Визначте їх різновид, поставивши питання.

 1. Настала зима. Пішов сніг. Діти пішли.  Холодно. Школярі радіють.

2. Вправа за підручником. Робота в парах.

Виконайте вправу 430, укажіть поширені й непоширені речення, підкресліть головні та другорядні члени в поширених реченнях.

3. Творче завдання.

Складіть 3 – 4 речення різних видів (поширених і непоширених) про погоду за вікном.

VI. Підсумок уроку.

• Сьогодні я дізнався…………………………….
• Сьогодні на уроці  я навчився………………
• Найбільш цікавим було………………………
• Найважчим для мене було…………………….

Коментування оцінок.

Домашня робота: вивчити п.37 (повторити п.35, 36) виконати вправу 432.

• Напишіть есе «Неповторна зимова погода»