23 липня о 18:00Вебінар: STEM-освіта без гендерних стереотипів – запорука успішного майбутнього школярів

Урок. "Джеймс Олдрідж. «Останній дюйм». Проблема взаємин між батьками й дітьми. Символічність назви оповідання."

Про матеріал

Конспект уроку зарубіжної літератури для учнів 7 класу з ознайомленням із життям та творчістю відомого англійського письменника Джеймса Олжріджа і його оповіданням "Останній дюйм". Актуальність проблеми, що порушена в творі у наш час

Перегляд файлу

Тема.  Джеймс Олдрідж. «Останній дюйм». Проблема взаємин між батьками й дітьми. Символічність назви оповідання.

Мета: формування предметних компетентностей: викликати інтерес учнів до життя й творчості письменника; розкрити зв’язок митця з Україною; розвивати навички сприйняття інформації на слух, уміння готувати повідомлення та презентувати їх, розвивати навички переказу оповідання, виразного читання, усного зв’язного мовлення, словесного малювання, уміння визначати ключові епізоди, формулювати основну думку твору, висловлювати міркування з приводу даної проблеми; виховувати оптимістичне світосприйняття, повагу до старших, прагнення порозумітися з ними.; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: розвивати навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативної: розвивати навички роботи в парі та в колективі; інформаційної: розвивати навички роботи із підручником та уміння критично оцінювати теоретичний матеріал; загальнокультурної: виховувати прагнення до літературної освіти, естетичний смак; розширювати кругозір школярів.

Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.

Основні терміни та поняття: новела.

Міжпредметні зв'язки: географія, біологія.

Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до біографії, до твору, мультимедійна презентація, відеофрагменти фільму Теодора Вульфовича і Микити Курихіна «Останній дюйм», відео «Червоне море. Рай для дайверів»

Хід уроку

І. Презентація теми та мети уроку.

Слово учителя. Батьки і діти… Проблема яка існувала, існує і, мабуть, буде існувати завжди. До неї неодноразово зверталися у своїй творчості письменники різних країн та народів. Людям різного віку інколи досить складно зрозуміти один одного.

  • «Мікрофон».
  • Чи існує така проблема у реальному житті? Чи стикалися з нею ви особисто?Якщо так, то яким чином ви стараєтеся її вирішити?

  Живучи в колі рідних і близьких людей ми часто не замислюємося над тим, яку відповідальність несемо за їхню долю і як важливо знайти взаєморозуміння та підтримувати один одного на нелегкому життєвому шляху.

Один із своїх художніх творів англійський письменник Джеймса Олдріджа присвячений такій делікатній грані людського спілкування, як стосунки батьків і дітей.

  • Постановка проблемних запитань.

- Як побудувати здорові родинні стосунки?

- Чому виникає непорозуміння, а інколи і відчуження між рідними людьми?

- Яким чином допомогти людям, переобтяженим нескінченними  життєвими турботами, усвідомити важливість психологічного, душевного стану – свого і найближчих.

Саме про це все ми і поговоримо на уроці та спробуємо знайти відповіді на данні запитання у творі Дж.Олдріджа «Останній дюйм».

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.   

  • «Асоціативний кущ» «Новела».

ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

  • Презентація учнями життєвого та творчого шляху Дж.Олдріджа (випереджальне завдання».

Дитячі та юнацькі роки письменник провів у Австралії, де він народився 10 липня 1918 року, де виріс і сформувався як особистість. Його батько – Вільям Томас Олдрідж – був корінним лондонцем, мати – Едіт Квейль – народилася у Кеслтауні на острові Мен. Сімя проживала у невеличкому глухому селі Уайт Хіллс штату Вікторія, а деревяний будиночок називався «Уейвертрі» (дерево, що хитається). Незабаром родина Олдріджів переїхала до провінційного містечка Суон Хілл, розташованого у долині річки Муррей. В оповідання «Батькова сорока» Джеймс Олдрідж передає зворушливу атмосферу провінційного життя: «Будинок стояв у величезному саду – найбільшому саду в усьому містечку. Овочами й фруктами в нас займався батько, зате чудовий квітник опікувала виключно мати, і вона вкладала в нього всю свою тугу за рідною Англією. Жили ми тихо і відлюдно, як належить добропорядній англійській родині, що являє собою окрасу міста». Джеймс був п’ятою дитиною в родині. За традицією він дістав одразу кілька імен – Гарольд, Едвард і Джеймс. Хлопчикові це не подобалося, і батьки зупинилися на останньому. Заробіток батька був невеликий, а тому одяг ніколи не купували, його шили й перешивали, передавали від старших молодим. Олдрідж учився у державній школі, де виявився його глибокий інтерес до літератури, мистецтва та музики.

Батько Джеймса Олдріджа був журналістом, редактором газети. Тому зовсім не дивно, що син вирішив продовжити його справу. У 1938 році 20-річний Джеймс переїжджає до Англії і вступає до Лондонського університету. Після успішного його закінчення Олдрідж працює в редакції газети. Він поринув у політичне життя і брав участь навіть у громадянській війні в Іспанії, захоплювався героїзмом її захисників. Під час радянсько-фінської війни перебував у Фінляндії як військовий кореспондент. З початком другої світової війни Олдрідж був на різних її фронтах: у Греції, Єгипті, Норвегії, Радянському Союзі.

У повоєнні роки він багато подорожував. Особисті враження від побаченого і почутого лягли в основу творів письменника.

Творчий доробок Олдріджа різноманітний за жанром і тематикою. Це лірико-філософські твори, романи, оповідання, новели.

Творам Дж. Олдріджа притаманна документальна точність, переконливість. Він писав про те, чого не відчував, що сам на собі не випробував. Захоплення авіацією, підводним плаванням теж переніс на сторінки своїх творів.

Мистецтво пілотажу захопило Дж. Олдріджа ще у Лондоні, де 1938 року він вступив до авіаційної школи і незабаром уперше піднявся в повітря. Олдрідж освоював небо з такою самою впевненістю, з якою пізнавав землю, а зробивши небо «своїм» попрямував «під воду». У 1955 році він написав своєрідний навчальний посібник для любителів підводного спорту «Підводне полювання для недосвідчених англійців». Жартуючи, Олдрідж казав, що ніколи не сподівався, що його молодший син Томас буде першим з тих, у чиїй долі цей його твір відіграє вирішальну роль: підводне полювання стане пристрасним захопленням хлопця. Ще в дитячі роки майбутній письменник часто чув розповіді рибалок про акул. Доводилося йому також бачити на власні очі скалічених морськими хижаками людей. А після війни не раз випадала нагода побачити акул під час підводних зйомок. Одного разу – це було поблизу Каїра – Олдрідж поїхав у так звану акулячу бухту. Взагалі його підводний арсенал склався не лише з кінокамери, а й акулячої клітки (вона описана в оповідання), сидячи в якій, можна було почувати себе безпечно в «підводному царстві». Але цього разу клітку довелося  залишити в Каїрі, бо вона не вмістилася в автомобіль. Письменник – кінооператор опинився в становищі свого майбутнього героя Бена…В той день на плівку було знято «товариство» з восьми акул. Не дивно, що оповідання «Останній дюйм» та «Акуляча клітка» справляють враження достовірної розповіді очевидця.

Слово вчителя.  Але найбільшим захопленням письменника була література. Джеймс Олдрідж прекрасно знав усю європейську літературу, а також американську і австралійську.

 Сьогодні ми вже згадували про те, що Дж.Олдрідж відвідав багато країн. Побував письменник і на Україні, відвідував Крим. У Києві зустрічався з читачами. Давав інтерв’ю.

11 березня 1964 року київська «Робітнича газета» надрукувала статтю «І в мені частка України». У ній Олдрідж писав: «Україна нагадує мені країну мого дитинства Австралію. На мою думку, будь-який український хлопчик може впізнати себе в героях моїх дитячих оповідань.

А оповідання «Останній дюйм» та «Акуляча клітка» Олдрідж написав під час перебування на Чорноморському узбережжі Кавказу у 1957 році. Вперше російською мовою «Останній дюйм» надруковано у журналі «Огонек», №37 за 1957 рік. Українською мовою новела була надрукована у збірці «Хлопчик з лісового берега» у Києві (1959).

В 1958 році режисери Теодор Вольфович та Микита Курихін зняли фільм «Останній дюйм», який на Всесоюзному кінофестивалі отримав першу премію. Твори Олдріджа перекладено сорока мовами світу.

Слово вчителя. Ви вже прочитали новелу Дж.Олдріджа «Останній дюйм» і, мабуть, для декого з вас залишилися незрозумілили окремі слова, що зустрічаються у творі. Давайте звернемося до них і зясуємо їх лексичне значення.

  • Словникова робота.

Фут – одиниця довжини в англійській системі мір, рівна 12 дюймам, або 30,48 см.

Миля – одиниця довжини, яка використовується тепер здебільшого у морській справі, рівна 1852 метрам.

Хамсин – сухий та спекотний вітер у Єгипті, що дме з пустелі.

Авантюра – ризикована, сумнівна справа, розрахована на випадковий успіх, без урахування реальних можливостей і приречена на провал.

Дюни – піщані горби, нанесені вітром на узбережжі морів, озер, великих річок.

Піке – зниження літака з великою швидкістю.

  • Бесіда на первинне сприйняття твору.
  • Чи сподобався вам  твір Дж.Олдріджа і чим саме?
  • Який момент твору вас найбільше вразив? Чому?

Слово вчителя. Ви уже знаєте про те, що Бен, головний герой оповідання «Останній дюйм», ризикуючи власним життям, проводив підводні зйомки морських  хижаків, що мешкають у Червоному морі. Що являє собою Червоне море? Саме на це запитання нам спробують дати відповідь учні – географи.

  • Повідомлення учнів – географів (випереджальне завдання).

Червоне море – це найтепліше і найближче  до Європи тропічне море. Воно заповнює собою вузьку, майже прямолінійну тріщину між Середземним морем і Індійським океаном. Зліва – Африка, справа – Аравійський півострів. Проте знаходячись між двома водними стихіями, Червоне море має свої унікальні особливості. По-перше – це найсолоніше море у світі. Величина солоності осягає 41,5 проміле. Тоді як в сусідньому Середземному – показник коливається від 36 до 39 проміле. Це пояснюється вельми просто. Адже поряд – найбільша пустеля світу – Сахара. Тому надходження прісних вод дуже невелике. Зате випаровування з його поверхні величезне: за рік випаровується шар води завтовшки три з половиною метри.

По-друге, Червоне море найтепліше на Землі (середня температура в лютому в північній частині +23С, в серпні +27С). І це водне поєднання солоності з чистотою і теплотою є оптимальним середовищем для розвитку коралів. Ще одне з чудес Червоного моря – його відпливи і припливи. Під час відпливу можна спостерігати  вражаюче видовище. Там, де ще недавно  до самого горизонту тягнулася підводна морська гладінь, раптом виявляєш піщані лисини, а вода ледь досягає колін. Червоне море живе в режимі півдобових припливів, і перепад рівнів його дзеркала досягає в бухтах 1,5 – 1,6 метри – майже людського зросту. Не можна не пригадати із цього приводу старозавітну легенду про вихід євреїв з Єгипту, коли Мойсей, виконуючи Божу волю, простягнув руку над водою і примусив хвилі розступитися.

Слово вчителя. Червоне море – це особливий куточок нашої планети і населене воно особливими мешканцями. Якими саме розкажуть нам учні – біологи.

  • Повідомлення учнів – біологів (випереджальне завдання).

 Головна визначна пам’ятка Червоного моря – його неповторний підводний світ. Уявіть собі на мить картину. Спекотна африканська ніч. Море. Візантійське торгове судно поволі рухається по хвилях, що підганяється ледве відчутним вітерцем. Всі давно сплять. Тільки одна людина – вартовий, який дивиться тільки вперед, безперервно борючись зі сном, утомлено вдивляється в тиху водну гладінь. І раптом: «Боже мій! – зовсім недалеко від корабля, прямо з глибин морських, піднімається на поверхню дивна істота. Чи то риба, чи то людина. Випрямившись на повний зріст, вона невідривно, з цікавістю розглядає судно. Моряк перелякано тре очі, але коли бачення не проходить починає нестямно кричати: «Русалка! Русалка!». Його крики різко розривають нічну тишу, а істота, так само раптово як з’явилася, зникає…

Уявили? Ця середньовічна легенда була широко поширена серед європейських мореплавців. Втім, легендою її можна назвати тільки наполовину. «Русалка», яку бачили моряки, дійсно існує. Правда називається по-іншому – дюгонь звичайний. Ця дивна неповоротка тварина досить значних розмірів: його довжина може сягати трьох метрів , а вага чотирьохсот кілограмів. Нешкідливий вегетаріанець – харчується водоростями.  Але найголовніше – самка годує дитинча у вертикальному положенні. Звідси і виникає ілюзія, ніби дюгонь стоїть на поверхні води. Мешкає ж ця дивовижна тварина тільки в одному місці на земній кулі – в Червоному морі.

Разом з таким дивним створінням, як дюгонь, в його надрах мешкає більше чотирьохсот видів риб. Причому понад 20 відсотків ніде, окрім як тут, не зустрічаються. Чого коштують одні тільки назви: риби – ангели, риби – клоуни, султанки! Ніби потрапляєш в казкову країну! А доповнене химерними підводними садами, фантастичними замками – коралами, це відчуття стає реальністю.

Є тут і свій імператор: риба – наполеон. У просторіччі – губан. Правда, коронували його не через силу і потужність (хоча в довжину він досягає двох метрів), а за характерний виступ на голові. За бажанням в нім можна вгадати схожість з легендарним трикутним капелюхом французького завойовника. Риба – наполеон віддає перевагу верхньому ярусу моря, вона якби з висоти свого положення спостерігає за своїми підданими.

А ось і мурена злобно протискається своїм довгим, позбавленим луски тілом ближче до рифів. Втім, злість її досить таки удавана. Страх, зазвичай викликає те, що безперервно відкривається і закривається паща цієї рибини. Створюється таке враження, немов вона приміряється, я к би вас зручніше заковтнути. Але насправді риба так дихає. Мурена надає перевагу самотності і тому турбувати її не рекомендується. Той, хто нехтує попередженням може сильно поплатитися – зуби мурени дуже гострі, та ще при цьому заломлені всередину.

 Ще одне підтвердження тому, які незвичайні деколи бувають творіння матінки природи – моїсеєва камбала. Маленька рибка, здатна сама протистояти акулі! У Ізраїлі в лабораторії «Еллат» провели такий експеримент. Цю рибку помістили в басейн з акулою. І коли грізний хижак, роззявивши пащу, був вже готовий проковтнути здобич, трапилося несподіване: паща не захотіла закриватися. Просто рибка виділила якусь молоко подіну речовину, яка паралізувала щелепи акули.

 У Червоному морі мешкає велика кількість акул. З 500 видів акул - 44 помічено в Червоному морі. Близько десяти з них дуже поширені в північній частині моря. Акули Червоного моря – типові представники свого численного сімейства. Зустріч з ними не обіцяє нічого хорошого. Вони бачать світ у чорно-білому зображенні, погано чують, але мають тонкий нюх та бокову лінію, яка дає змогу акулі на відстані 300 метрів почути велику рибину. Зуби акули мають форму трикутника і розташовані у 5 – 6 рядів, а інколи в 15 рядів. За 10 років акула може зносити 24 тисячі зубів, які ростуть зі шкіри на відміну від зубів більшості хребетних у яких вони приростають до кістки. Сила тиснення щелеп акули сягає 18 тонн.

Акула – хижак і атакує все, що їй здається здобиччю: рибу, черепах, морських птахів, братів - акул. Це найбільша із сучасних риб. Ця акула живе на поверхні в пошуках планктону та рачків. Але, попри колосальні розміри, китова акула не є небезпечною, це миролюбива та привітна акула, яка залюбки підпускає до себе пірнальників. Втім потрібно сказати, що останнім часом багато дослідників доводять, що акули зовсім не агресивні. Просто їх не треба провокувати. Наприклад, якщо ви раптом опинилися в місця їх можливого проживання, не кидайтеся навтіки, не бийте по воді руками і ногами, і взагалі уникайте дій, які роблять вас схожими на поранену здобич. Якщо ви помітили хижака здалеку, спокійно пливіть собі. Не варто від нього тікати – все одно наздожене. Набагато краще і правильніше розвернутися до акули обличчям та продемонструвати свій спокій і дружній настрій.

Слово вчителя. Ви прослухали змістовну розповідь про Червоне море та його підводний світ, а тепер давайте переглянемо відео «Червоне море. Рай для дайверів».

  • Перегляд відео «Червоне море. Рай для дайверів».

Слово вчителя. Саме про одну з бухт Червоного моря розповідає у своєму творі «Останній дюйм» Дж.Олдрідж. Саме у ній розгортаються основні події твору. Отож, переходимо до змісту твору.

  • Бесіда.
  • Хто є головними героями твору?
  • Ким за фахом був Бен?
  • Чому він змушений був займатися підводними зйомками?
  • Що ми дізналися про матір Деві?
  • Яким було ставлення батьків до Деві?
  • Чому Бен взяв із собою сина у небезпечну подорож?
  • Опишіть місцевість, яку Олдрідж називав Акулячою бухтою, спираючись на текст оповідання.
  • Перегляд фрагменту фільму – переліт до Акулячої бухти.
  • Обговорення фрагменту.

-  Як ставиться батько до Деві під час польоту? (Роздратовано, різко, неуважно).

- Які почуття оволоділи хлопчиком під час польту? (зневагу, роздратування, ніякого співчуття до сина).

-  Чи потурбувався батько про сина заздалегідь, чи підготував усе необхідне для нього?

Слово вчителя. Отже, на цьому етапі стосунків батька та сина ми бачимо таку глуху стіну відчуження між ними, абсолютне непорозуміння. Таким чином, уже з перших сторінок новели Джеймс Олдрідж загострює нашу увагу на проблемі взаємин батьків і дітей.

А тепер давайте звернемось ще до одного кадру кінофільму (самотній хлопчик на березі моря).

  • Перегляд фрагменту.
  • Обговорення фрагменту.
  • Який епізод твору зображено на даному кадрі? (розгублений, самотній хлопчик на березі моря чекає батька)
  • Який фрагмент тексту відповідає переглянутим кадрам фільму, зачитайте його.
  • Що ви можете сказати про стан душі хлопчика? (він відчуває себе дуже самотнім)

Слово вчителя. Можна лише поспівчувати десятирічному Деві, який змушений з нетерпінням чекати повернення свого батька. І хвилювався він недаремно.

  • Бесіда.

- Що трапилося з Беном під час підводних зйомок? (учні відповідають, цитуючи текст)

- Що перше спадає на думку Бену після трагедії?

- Чи можна сказати, що батько не любив і не любить власного сина?

- Як змінюється ставлення Бена до Деві? Підтвердіть рядками з тексту.

- Визначте епізод найвищого напруження у творі. Зачитайте цей момент.(Хлопчик вперше сідає за штурвал літака. Дитина в страшенному напруженні веде літак з підказки батька, який постійно втрачає свідомість. Ціною неймовірних нелюдських зусиль хлопчик із честю вийшов з цього важкого випробування).

- Як Деві долає останній дюйм? (Діти читають уривок «Залишилась хвилина до посадки…)

- Що відчуває батько після приземлення літака?

- Що зрозуміли батько і син під час цієї екстремальної подорожі?(В екстремальних умовах батько і син зуміли зробити найголовніший вчинок в своєму житті -  вчинок, який допоміг їм врятуватися, знайти один одного, вони знайшли взаєморозуміння.)

Слово вчителя.  А тепер настав час з’ясувати, чому новела має таку назву.

  • «Мозковий штурм»

 Чи можемо сказати, що образ останнього дюйму в оповіданні є символічним?

  Що він символізує? (Це символ чогось вирішального, значущого)

Слово вчителя. У короткому тлумачному словнику української мови слово дюйм (застаріле слово) означає – одиниця міри довжини, близько 25 міліметрів. У творі останній дюйм – це зовсім маленька відстань, яка розділяла батька і сина, відстань їхньої недовіри, непорозуміння. Ціною величезних зусиль і непоправних втрат цю відстань їм пощастило подолати. Батько відкрив для себе риси характеру та якості, які раніше не бачив у сина, про які навіть не здогадувався. Син побачив, що батько його любить. Ціною надзвичайних випробувань вони знаходять шлях до серця один одного. Цим шляхом вони й будуть намагатися йти в подальшому житті. Це і є авторське вирішення проблеми взаємин батька та сина в новелі Джеймса Олдріджа «Останній дюйм».

Давайте спробуємо надати поради щодо того, яким чином слід будувати стосунки батьків та дітей.

  • Вправа «Склади валізу».

Діти записують поради і «складають їх у валізу»

Слово вчителя. Ми сьогодні вже говорили про те, що проблема батьків і дітей порушується в літератури досить давно. А це, в свою чергу, свідчить про те, що вона існує і хвилює вже не одне покоління людей. Саме про це і свідчать «мудрі поради», з якими ми зараз ознайомимося і, сподіваюся, вони допоможуть вам будувати свої стосунки з дорослими.

  • «Мудрі поради»

- Хто не поважає молодшого – той і старшого не буде поважати.

                                                                              (Туркменське народне прислів’я)

- Сім’я – це первинне середовище, де дитина повинна вчитися робити добро.

                                                                                    (В. Сухомлинський)

- Ласкою завжди досягнеш більшого, ніж грубою силою. (Езоп)

ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу

  • «Мікрофон»

Сьогодні на уроці ми багато говорили про стосунки Бена та Деві, а які стосунки у вас з вашими батьками? Чи завжди ви хочете їх зрозуміти? Яким чином ви постараєтеся будувати ваші стосунки з батьками після знайомства з оповіданням Дж.Олдріджа?

Заключне слово вчителя. Хочу сказати вам, діти, що в сьогоднішньому складному житті ваші батьки також мають багато проблем. Вони зайняті, заклопотані, їм постійно не вистачає часу. Саме тому вони бувають іноді неуважними до вас. Можливо, інколи вам необхідно зробити перший крок назустріч, постаратися зрозуміти своїх батьків, запропонувати спільну справу, що об’єднає вас, щоб врешті-решт ви змогли здолати той останній дюйм непорозуміння, який існує між вами.

Останній дюйм, який розділяє всіх і все нелегко подолати, але можливо». Оповідання «Останній дюйм» - це своєрідний глибокий роздум про вічні цінності людського життя, про становлення людини, про духовне зближення батьків і дітей. Бажаю вам повного взаєморозуміння з вашими батьками, справжньої духовної близькості.

ІV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

                  Дібрати цитати до образу Деві, які свідчать про його змужніння.

 

 

1

 

docx
Додано
15 липня 2018
Переглядів
1004
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку