Урок-екскурсія "Вживання м’якого знака та апострофа"

Тема. Вживання м’якого знака та апострофа

Мета:

• узагальнити і закріпити знання учнів про вживання м’якого знака та апострофа; удосконалювати навички правильно вимовляти й писати слова з м’яким знаком та апострофом;
• формувати вміння використовувати здобуті знання на практиці; розвивати усне і писемне мовлення; закріплювати вміння редагувати текст; сприяти розвиткові мислення; формувати культуру спілкування; удосконалювати навички роботи в парах, групі;
• виховувати любов до рідного слова, почуття гордості за свій народ, шану до геніального українського письменника Т.Г.Шевченка.

Вид уроку: урок-екскурсія.

Тип уроку: урок повторення і узагальнення знань.

Міжпредметні зв’язки: українська література.

Обладнання: портрет Т.Г.Шевченка, виставка художньої та методичної літератури, присвячена Кобзарю, карта України, картки з роздатковим матеріалом.

 

Епіграф.

Кобзарем його ми звемо,

Так від роду і до роду,

Кожен вірш свій і поему

Він присвячував народу.

М.Т.Рильський

 

Хід  уроку

 

І. Організаційний момент.

ІІ. 1. Оголошення  теми і мети уроку.

2. Мотивація навчальної діяльності.

Епіграфом до нашого уроку стануть рядки відомого українського поета М.Т.Рильського (зачитати епіграф). У березні все людство вшановує пам'ять цієї видатної людини. Діти, скажіть, будь ласка, кого ми називаємо Кобзарем? Так, це Тарас Григорович Шевченко.

Отже, всі завдання з української мови, які ми з вами виконуватимемо, будуть пов’язані з життям Великого Кобзаря.

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Завдання І. Лінгвістична гра  «Мовне лото» (Додаток 1). (робота в групах).

Скласти і впорядкувати правила про написання м’якого знака  та апострофа в словах, підібрати до них відповідні приклади.

 

ІV. Основний зміст роботи на уроці.

Вчитель. Зверніть увагу на карту України. Ось яка велика і неосяжна наша Батьківщина. Діти, а ви любите мандрувати? Сьогодні ми уявно проведемо екскурсію по тих місцях, які пов’язані з іменем Т.Г.Шевченка, і позначимо їх на карті.

Дорога буде далека, на нашому шляху можуть трапитися різні несподіванки, тому нам потрібно буде добре підготуватися.

 

Завдання 1

Взаємоперевірний диктант

(Робота «в парах»)

Записати під диктовку слова, потім, обмінявшись зошитами, перевірити написання цих слів.

Присвята, Кобзар, сходить місяць,  в’янути, вільний, сонце заходить, гори чорніють, бур’яни, цвях, ріднесенький, пам'ять.

 

Зупинка І «Дитинство Шевченка»

Епіграф.

Село!  І серце одпочине.

Село на нашій Україні –

Неначе писанка село,

Зеленим гаєм поросло.

Т.Г.Шевченко

(Учні отримують завдання, роздруковані на папірцях зеленого кольору.)

 

З дитинства запали нам глибоко в душу назви двох сіл на нашій славній Україні. Ще відтоді, коли ми вперше почули про Тараса Шевченка, хотілося поглянути на ті рідні села, де народився і жив Кобзар, уклонитися священній землі, долам і горам, дорогам і стежкам, які сходив Тарас малими босими ногами.

 

Робота з лінгвістичним ключем

Щоб дізнатися назви сіл, де народився і провів дитячі роки  Т.Г.Шевченко, виконайте роботу з ключем.

 

Група І "Фонетика"

Записати спочатку слова з м’яким знаком, а потім ті, що пишуться без нього.

Жмен…ці,  ін…ший,  чорнесен…кий,  зц…ілення,  Ірпін…,  жін…ці,  щиріст… .

 

Ключ. У кожному слові підкреслити другу від початку букву і прочитати назву села, де народився Т.Г.Шевченко. (Моринці)

 

 

Група ІІ "Графіка"

Записати спочатку слова з апострофом, а потім ті, що пишуться без нього.

Зв…язок,  тьм…яні,  реп…яхи,  Солов…йов,  арф…яр,  пор…ядок,  бур…яни,  п…єдестал,  духм…яна.

 

Ключ. У кожному слові підкресліть останню букву і прочитайте назву села, де жив Шевченко. (Кирилівка)

 

Група ІІІ "Орфографія"

 

Записати спочатку слова з м'яким знаком, а потім ті, що пишуться без нього.

Кобзар.., будівел..ник, мовон..ка, промін..чик, л..он, Сибір.., тон..ший, с..огодні, Л..вів.

 

Ключ. У кожному слові першого стовпчика підкресліть останню букву  і прочитайте назву міста , де заходиться Шевченківський національний заповідник (Канів).

 

 

 

Зупинка ІІ «Мрії та сподівання Шевченка»

Епіграф.

Над самим Дніпром на горах,

Огороджений з боків

Ровом, мурами, валами,

Київ виріс і розцвів.

Олександр Олесь

 

Вчитель.   Т.Г.Шевченко приїжджав до Києва, хотів там жити і працювати в університеті.

 

Завдання 4

Лінгвістична естафета

 

1. Прочитайте поезію Володимира Довгалюка «Синові про Шевченка».

Молися, сину, за Вкраїну.

Його замучили колись.

В напіврозваленій хатині,

В сім’ї невольній він родивсь.

І взяла доленька за руку

Малого хлопця й одвела

Його до школи – не в науку –

Носити  воду школярам.

Так, козаком хотілось стати,

Панів рубати на друзки,

А довелося – у палати

До Енгельгардта в козачки.

Перед крутим чужинцем-паном

Схилялось гордеє чоло.

Великодушні росіяни

З неволі вирвали його.

Він рідну ниву щедро сіяв,

В надії ждав багатих жнив.

Братів незрячих, гречкосіїв,

Він словом правди просвітив.

 

1-й учасник – звуковий запис виділеного слова (за групами);

2-й учасник – скласти речення з виділеним словом;

3-й учасник – підкреслити члени речення;

4-й учасник – надписати частини мови.

 

 

Зупинка ІІІ  «Заповіт Шевченка»

 

Епіграф.

Над широким Дніпром

У промінні блакить

І висока, і тиха могила.

В тій могилі співець

Незабутній лежить,

Що народу віддав свої сили.

В.М.Сосюра

 

(Учні отримують завдання, роздруковані на папірцях жовтого кольору.)

 

Завдання

«Ти – редактор»

На місці пропусків були помилки, що їх допустили учні. Які це помилки? Відредагуйте текст.

 

Зійди в травні на Тарасову гору. І тебе зачаруют… співом солов…ї. Ці птахи тут особливі. В народі кажут…, що це єдине місце в Україні, де живе 12 видів солов…їв. Вони сюди ніби злетілися в гості до Тараса Шевченка. Як тіл…ки спаде надвечір…я, солов…ї тут змагают…ся своїм хистом. З кожного гаю лине своя полум…яна пісня. І над Тарасовою горою звучить багатоголосий пташиний хор.

Слухають зачаровано цю солов…їну хвалу Кобзареві і Дніпро, що в…ється в підгір…ї, і широке українс…ке поле, і вся Україна!

 

 

Завдання

Гра  «Третій зайвий»

 

Вчитель. Щоб піднятися східцями на Тарасову гору, потрібно усунути «перешкоди»: підкреслити «зайве» слово, пояснити свій вибір.

(Учні отримують завдання, роздруковані на папірцях рожевого кольору.)

 

1. Очеретянці, вишеньці, ніженьці.
2. Тонший, женьшень, менший.
3. Батько, призьба, бризкати.
4. Юність, сміється, умивається.
5. Цвях, свято, черв’як.
6. Цар, вчотирьох, Кобзар.
7. Мавпячий, буряк, порядок.

 

Ключ.   У кожному «зайвому» слові підкреслити другу від початку букву – вийде назва Тарасової гори (Чернеча).

 

 

V. 1. Підведення підсумків уроку.

• Що нового дізналися на уроці?
• Що для вас було найцікавішим?
• Що для вас виявилося найскладнішим?
• Над чим, на вашу думку, варто ще  попрацювати?

 

2. Виставлення оцінок, їх мотивація.

 

 

VІ. Домашнє завдання.

1. Повторити теоретичний  матеріал підручника §24-27;

2. Завдання за вибором:

•    Виконати вправу 374;
•    Виписати з поезії Т.Г. Шевченка “ За сонцем хмаронька пливе ” слова з вивченими сьогодні орфограмами .