Урок "Газообмін у легенях та тканинах"

8 клас          

Тема: Газообмін у легенях і тканинах.

Хід уроку:

           І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Яке значення має дихання?
2. Назвіть будь ласка органи дихання.
3. Перелічить верхні і нижні органи дихання?
4. Навіщо повітряноносні шляхи вистеленні війчастим епітелієм?
5. Довести, що під час ковтання їжі надгортанний хрящ піднімається вгору.   
6. Яка будова голосового апарату?
7. Яка будова легень?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів:

Слово вчителя

У 1783 році за домовленістю з Академією наук Франції власник паперової фабрики Жозеф-Мішель Монгольф’єр і його брат Жан-Етьєн споруджують повітряну кулю, на якій потрібно було піднятися і здійснити політ людини. Напередодні цієї події у вчених колах розгорнулася дискусія про можливість життя на висоті. Багато хто побоювався, що вже на низьких висотах люди задихнуться від нестачі повітря. Стурбований Людовік XVI наказав посадити в кулю двох в’язнів.

«Невже велика честь першими піднестися до небес буде належати злочинцям? Ні, цього не буде! — обурився відомий паризький хімік Пілатр де Розьє. — Полечу я!» Супроводжувати де Розьє зголосився маркіз д’Арланд. Піднявшись з майданчика в саду палацу Ла-Мюет, Пілатр де Розьє і д’Арланд здійснили 21 листопада 1783 року тріумфальний політ, який закінчився успішно.

Майже через 90 років, на світанку 15 квітня 1875 року, три французькі аеронавти здійснили політ на повітряній кулі «Зеніт». Вони піднялись на висоту понад 8000 м. Тільки один з аеронавтів залишився живим, але й він опустився на землю в дуже тяжкому стані. Умови існування людини на великих висотах тоді ще не були відомі, і загибель повітроплавців стала поштовхом до вивчення цих питань. Російський учений І. Сєченов тоді вперше встановив причину того, що сталося з аеронавтами. Сьогодні ми також спробуємо пояснити цей випадок.

IV. Вивчення нового матеріалу:

Робота з таблицею:

2) Бесіда:

а) Які гази входять до складу повітря і в якому відношенні?

б) Чому всі організми дихають киснем, хоча до складу повітря входить  азот і його значно більше?

в) Чому відрізняється склад атмосферного повітря від видихуваного?

   г) Як перевірити, що ми дійсно видихаємо так багато вуглекислого газу? Демонстрація досліду, бесіда:

Са(ОН)₂ + С0₂ = СаСО₃↓ + Н₂0

Бесіда:

5) Фізико-хімічні причини газообміну в легенях і тканинах.
а) Бесіда

1)   Що таке атмосферний тиск? Як він змінюється з підйомом на висоту?

2.                      Що таке "гірська хвороба"?
3.                      Як ви гадаєте, в чому була причина загибелі людей на повітряній кулі?

в) Робота з мал. (Слайд 10,11):

1.                     Згадайте, що таке дифузія?
2.                     В якому напрямі йде рух молекул газу в залежності від його тиску?

(Робота з таблицею "Зміна тиску газів при диханні").

 д) Поясніть, як здійснюється газообмін в тканинах: (Слайд 13)

- Чому знижується і підтримується низьким тиск кисню в тканинах?

6) Транспорт газів за допомогою крові (повторення механізмів транспор­ту кисню та вуглекислого газу). (Слайд 14)

V. Узагальнення знань учнів:

Дайте відповіді на запитання:

1.      Як розуміти слова Берцеліуса: "Кисень — це вісь, навколо якої обер­тається вся земна хімія"?
2.      За рахунок чого в організмі йде постійний газообмін в легенях і ткани­нах?
3.      Чому чадний газ швидше з'єднується з гемоглобіном, ніж кисень?
4.      Дайте фізіологічне обгрунтування надання першої допомоги людині, яка

отруїшся чадним газом.

VI. Домашнє завдання:

§ 14

Додаток.

 Кесо́нна хворо́ба — захворювання, що виникає в організмі людини при швидкому переході з середовища з підвищеним атмосферним тиском повітря у середовище з нижчим тиском.

Виникає в результаті того, що розчинений у крові азот у процесі зниження тиску бурхливо виділяється з неї і не встигає дифундувати через легеніназовні. У легкій і помірній своїй формі проявляється у вигляді мускульного болю, свербіння шкіри, носових кровотеч; у важкій  — може настати параліч ніг, ураження легень і серця. Ознаки з'являються незабаром після виходу з середовища підвищеного тиску.

СИСТЕМА АВАРІЙНОГО ТРАНСПОРТУВАННЯ ВОДОЛАЗА – рятувальна система, що має дві стадії і призначена для транспортування водолазів, які продовжують зазнавати робочого тиску, наприклад, з шельфової конструкції на берегове декомпресійне устаткування.

Історія

На кесонну хворобу з незапам'ятних часів страждали збирачі губок і шукачі перлів, але до XIX століття вона не привертала особливої уваги в західному світі, та потім з'явилася у людей, які зовсім не намокали (чи в крайньому випадку не дуже сильно і зазвичай не більше, ніж по коліно). Це були кесонники. Кесони — це замкнуті сухі камери, що створювали на річковому дні для полегшення будівництва опор мостів. Їх наповнювали стислим повітрям, і часто бувало, що робітники після тривалого перебування під підвищеним тиском відчували легкі симптоми на зразок шуму у вухах або шкірного свербежу. Але деякі, не можна було заздалегідь передбачити хто, відчували сильніший біль в суглобах, а іноді падали з ніг в муках і часом більше вже не підіймалися. Усе це було вкрай незрозумілим. Іноді працівники лягали спати, почуваючи себе прекрасно, а вранці прокидались паралізованими. А іноді взагалі не прокидалися. Окрім повної відмови від роботи в середовищі високого тиску існує всього два надійні способи уникнути кесонної хвороби. Перший- піддаватися дії високого тиску дуже короткий час. Саме завдяки цьому фрідайвери без шкоди можуть опускатися на глибину до 150 метрів. Вони не залишаються на глибині достатньо довго, щоб азот який знаходиться в організмі розчинився в тканинах.

Альтернативне рішення полягає в тому, щоб підійматися обережно, із зупинками за допомогою декомпресійної камери. Це дозволяє бульбашкам азоту розсіятися без шкоди для організму.

Вагомий внесок в дослідження виживання у екстремальних умовах внесла незвичайна група науковців з батька та сина Джона Скотта і Дж. Б. С. Холдейнів.

Гірська хвороба

Деякі люди починають страждати від кисневої недостатності вже на висоті 2000 м, інші ж не відчувають її ефекту навіть на 4000 м.

Більшість здорових неакліматизованих жителів рівнин починають відчувати дію висоти в районі 2500-3000 м, а при напруженій фізичній роботі і на менших висотах. У розрідженому повітрі зменшується опірність організму, з'являються проблеми з концентрацією уваги, провали в пам'яті і галюцинації, як перші ознаки — збудженість. На висоті близько 4000 м навіть у абсолютно здорових людей з'являється легке нездужання, а гостра гірська хвороба реєструється у 15-20 % учасників підйому. На висоті 6500-7000 м повна акліматизація, очевидно, взагалі неможлива, у зв'язку з чим учасники експедицій на восьмитисячники світу відзначають численні функціональні розлади і прогресуючі ознаки гірської хвороби. У висотному альпінізм і існує термін «летальна зона», або «зона смерті». Увів його керівник швейцарської експедиції 1952 р. на Еверест Е.Вісс-Дюнан, який висловив думку, що існують межі, перебування вище яких призводить альпіністів до загибелі. На висотах понад 8000 м людина може перебувати за рахунок внутрішніх резервів не більше 2-3 днів, поступово втрачаючи опірність до дії висоти. Правда, досвід останніх гімалайських експедицій, під час яких багато учасників після успішної ступінчастої акліматизації не використали кисневі апарати, дещо розширює наші уявлення про межі переносимості кисневої недостатності.

Список використаних джерел:

ЛІТЕРАТУРА:

• Біологія 8 клас Матяш Н.Ю., Остапченко Л.І.,ПасічніченкоО.М., Балан П.Г.  Біологія 8 клас  - Київ:

    Генеза, 2016

• Товстий В.П. Дитяча енциклопедія – Харків: Промінь, 2014

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

• https://uk.wikipedia.org/wiki/

 -    https://www.youtube.com/watch?v=mmZWtp2wlJQ-

           -     http://fivobio.com/krovoobig/4137-kesonna-hvoroba-neduga-vodolaziv-ta-dajveriv.html