Урок "Генрі (1862-1910) «Останній листок». Взаєморозуміння та прагнення зробити добро іншому як засіб подолання життєвих негараздів" 7 клас

Про матеріал

Конспект уроку зарубіжної літератури у 7 класі на тему: "Генрі (1862-1910) «Останній листок». Взаєморозуміння та прагнення зробити добро іншому як засіб подолання життєвих негараздів"

Перегляд файлу

УРОК 50.

Тема: О. Генрі (1862-1910) «Останній листок». Взаєморозуміння та прагнення зробити добро іншому як засіб подолання життєвих негараздів

Мета: познайомити зі змістом твору і дати відчути його гуманістичне спрямування, теплоту взаєморозуміння героїв; вдосконалювати навички роботи з текстологічним аналізом твору (роль деталі); вдосконалювати навички виразного читання учнів; виховувати культуру зв’язного мовлення, культуру відповіді: логічність, послідовність, доказовість, емоційність, уміння обстоювати власну точку зору.

Обладнання: портрет О. Генрі, криптограма, картки.

Тип уроку: формування нових знань та вмінь

Хід уроку

І ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Шановні учні, погляньте один на одного, подаруйте приємну посмішку і з гарним настроєм приступимо до нашого уроку

ІІ МОТИВАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Слово вчителя

- Ми з вами прочитали та обговорили вже багато літературних творів. Кожен з вас має певний життєвий досвід. Ви, мабуть, не раз замислювалися над питанням: що в людському житті найголовніше? Без чого людина не може бути людиною, незалежно від того, якою б сильною, сміливою, розумною вона не була? Згадаймо вже знайомих нам Робінзона і Маленького принца..

Це, так би мовити, найбільша розкіш на землі - розкіш людського спілкування.

Говорячи про спілкування, дайте відповідь на запитання: якими повинні бути людські взаємини?

Яке слово вам перш за все спадає на думку, коли ми говоримо про людські взаємини? (Прийом «Вільний мікрофон») (Вірність, міцність, постійність, надійність...)

- Це все правильно й цікаво, й дуже потрібно і в житті літературних героїв, і в нашому реальному житті, тому щоб визначити тему нашого уроку давайте з вами спробуємо розв’язати криптограму використовуючи літери українського алфавіту.

Криптограма

Використовуючи літери українського алфавіту розшифруйте

імена головних героїнь твору

назву твору, який будемо сьогодні вивчати

автора твору, який будемо сьогодні вивчати

ІІІ ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Отже, розв’язавши криптограму, ви напевне здогадалися що тема уроку стосуватиметься творчості О. Генрі та зокрема його твору «Останній листок» І веде нас до цієї розмови дослідження творів письменника О. Генрі. Тому тема нашого уроку: «О. Генрі (1862-1910) «Останній листок». Взаєморозуміння та прагнення зробити добро іншому як засіб подолання життєвих негараздів »

На нашому уроці ми познайомимося із творчістю американського письменника О.Генрі та зокрема його твором «Останній листок», спробуємо відчути його гуманістичне спрямування, продовжимо роботу із текстологічним аналізом твору, розвиватимемо навички виразного читання, вчитимемося культурі зв’язного мовлення,культурі відповіді, а також відстоювати власну точку зору.

ІV. ФОРМУВАННЯ НОВИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК УЧНІВ

Учень біограф

О. Генрі — один із найпопулярніших американських новелістів початку XX ст. Письменник-гуморист і митець поетичного світовідчуття, чутливий та іронічний, він був надзвичайно уважним до прикмет реального буття Америки своєї доби і створив власний романтичний міф про «маленького американця». О. Генрі — добрий талант, який у своїх коротких динамічних новелах дарує людям віру в любов, без чого не може бути життя, як його не може бути без кисню у повітрі.
Справжнє ім'я письменника — Уїльям Сідні Портер. Він народився 1862 р. на півдні США, поблизу містечка Грінсборо, до якого родина Портерів переїхала, коли хлопчику виповнилося три роки. Батько його був лікарем і винахідником-невдахою, який, до того ж, мав пристрасть до віскі. Мати майбутнього письменника була освіченою жінкою, малювала, писала вірші; вона дуже рано померла. Навчався Уїльям у приватній школі його тітки Евелін, а також у середній школі Грінсборо. Там він багато читав класиків світової літератури, що в майбутньому вплинуло на формування його літературного смаку. З 1878 р. Портер став учнем аптекаря, а 1881 р. отримав офіційне посвідчення, яке дало йому право працювати фармацевтом. У березні 1882 р. юнак захворів на туберкульоз. Щоб вилікуватись, він поїхав до штату Техас, де прожив два роки на скотарському ранчо, вивчив іспанську мову, звичаї ковбоїв й інших мешканців Південно-Західної Америки. Саме там він вдався до перших спроб пера. Поки що то були гумористичні додатки до листів.

За період 1881—1895 років Уїльям Сідні Портер змінив чимало професій: працював аптекарем, клерком із продажу нерухомості, креслярем в управлінні штату, бухгалтером і касиром у банку.

Паралельно із роботою у банківській конторі він публікує свої перші літературні твори, які свідчать про його безсумнівний хист письменника-гумориста. У березні 1894 р. Портер починає видавати гумористичний щоденник «Роллінг Стоун» («Перекотиполе»), на який покладає великі сподівання, однак у зв'язку з фінансовими труднощами газета існувала недовго. Пізніше, у 1895— 1896 роках, Портер створює низку нарисів, оповідань, фейлетонів, які з'являються у техаських періодичних виданнях.
    У березні 1895 р. сталася подія, яка справила важкий вплив на його подальше життя: Портер змушений був залишити банк, бо банківська ревізія виявила розтрату значної суми грошей. Досі невідомо, чи був він винним у тому злочині. Спочатку здавалося, що Портер зуміє уникнути судової відповідальності, але 10 лютого 1896 р. його було заарештовано. Після звільнення під заставу він тікає до Нового Орлеана, де працює репортером під чужим ім'ям. Звідти він прямує ще далі — до Гондурасу, країни, що була притулком усім, хто мав проблеми з американським законом. Уїльям Портер планував прожити в Гондурасі три роки (саме таким був термін відповідальності за такі злочини, як розтрата), але змушений був повернутись до СІЛА після того, як отримав звістку про смертельну хворобу своєї дружини Атол. Цей період перебування Портера у Центральній Америці пізніше знайде відбиток в його новелах і романі «Королі та капуста». На батьківщині Уїльям Портер добровільно віддає себе в руки правосуддя, ще раз звільняється під заставу, ховає дружину, врешті-решт стає перед судом, де не визнає себе винним. Можливо, саме ця втеча від закону згубила його. Якщо б суд відбувся у 1896 p., коли проти нього було тільки порушено кримінальну справу, цілком імовірно, що його було б виправдано. Але тепер присяжні одностайно засудили його до п'яти років ув'язнення.
    39 місяців перебування у в'язниці — найтяжчий період у житті письменника. Його врятувало знання аптекарської справи: з 25 квітня 1898 р. він — аптекар у в'язниці Коламбуса. Одним із його обов'язків було чергування у в'язничній лікарні ночами. У нього з'явився вільний час, і він активно почав писати. В Коламбусі Портер написав 14 оповідань, із яких було опубліковано три, і він вирішив стати професійним письменником. Саме протягом цих років, що минули за ґратами, сформувалось його художнє світобачення.
    24 липня 1901 р. Портер звільнився з в'язниці. Замість п'яти років він провів у її стінах 3 роки і 3 місяці: термін ув'язнення йому було зменшено «за добру поведінку». Він прямує до Нью-Йорка, де поринає в літературу. О. Генрі — це було перше ім'я, що спало йому на думку. Портер не дуже дбав про вибір псевдоніма, бо не заглядав у майбутнє і навряд чи сподівався, що на нього чекає всесвітня слава.
    Період 1902—1903 років був часом напруженої праці й матеріальних труднощів, але з кінця 1903 р. розпочинається період популярності О. Генрі. Його новели були буквально нарозхват. У 1904 р. він публікує 66 оповідань, протягом наступних років темп роботи трохи знижується, бо виснажлива праця перевищує фізичні сили О. Генрі. У 1904 р. побачив світ роман у новелах «Королі та капуста». Далі письменник випускає збірки новел «Чотири мільйони» (1906), «Серце Заходу» (1907), «Запалений світильник» (1907), «Голос великого міста» (1908), «Любий пройдисвіт» (1908), «Шляхи долі» (1909), «На вибір» (1909), «Ділові люди» (1910), «Кружляння» (1910). Ще три збірки новел було видано після смерті О. Генрі: «Усього потроху» (1911), «Під лежачий камінь» (1912) і «Залишки» (1917).
    Останні місяці життя О. Генрі минули на самоті в номері готелю, в глибокій депресії. Він відмовляється вживати їжу, майже нічого не п'є. Це було повільне самогубство. О. Генрі помер у нью-йоркській лікарні 5 червня 1910 р. у віці 47 років. Його останніми словами були: «Запаліть вогонь, я не хочу помирати в темряві...» За бажанням його другої дружини письменника було поховано у містечку Ешвілль, в якому він жив перед смертю і який нагадував йому місто дитинства Грінсборо.

Читання тексту в класі й обговорення прочитаного з одночасною роботою над виразним читанням.

Учитель. Я задавала вам читати цей твір, і сьогодні ми звернемось до його змісту, щоб разом відчути радість відкриття. Почнемо...

1) Від початку оповідання до фрази «так і виникла спільна студія»

Що ми можемо сказати про фінансовий стан наших героїнь? Доведіть свою думку.

Які настрій та вдача героїнь, на перший погляд?

2) Від: «Це було в травні» до «вона матиме один шанс із п’яти замість одного з десяти»

Як зображує письменник лихо, що навалилося на дівчат? Як зветься цей художній засіб? Чому автор використав такий прийом?

Яким був стан Джонсі, за словами лікаря?

Чому він так розмовляв зі Сью?

3) Від «Після того як лікар пішов» до «Не ворушись, поки я не прийду»

Доведіть, що Сью виконає настанови лікаря за будь-яких умов.

Що надає їй сили триматися самій та підбадьорювати подругу?

4) Від «Старий Берман був художник» до «Ми всі поїдемо звідсіля. Так, так!»

Яке перше враження склалося у вас про художника? Що ми можемо сказати про його талант, майстерність? (Полотно для шедевра – і реклама)

Назвіть, будь ласка, ключові слова, які характеризують Бермана. («Невдаха», «пив», «злющий стариган», «знущався над всілякою сентиментальністю», «дивився на себе, як на пса-охоронця, що спеціально захищає двох молодих художниць») Це про художника чи про звичайну людину?

Чому Сью розповіла йому про Джонсі все: і про її хворобу, і про її думки-фантазії? (Більше нікому було розказати, довіряла)

Які слова свідчать про справжнє ставлення цього похмурого старого п’янички до дівчат? («Коли-небудь я напишу шедевр, і ми всі поїдемо звідсіля»)

5) Від «Джонсі думала» до «з низької голландської покрівлі»

Який проміжок часу описано у цьому уривку? (1,5 доби: вечір – ніч – день – вечір - ніч) Чому час сприймається ніби спресований?

Що в центрі уваги цього уривку? (Листок: три рази згадується про нього у тексті розміром у півсторінки плюс детальний опис листка). Який ще опис подій присутній у цьому уривку?

Як почуває себе Джонсі? Чому можна, на вашу думку, допомогти хворій?

6) Від «Тільки-но розвиднілося...» до «...ви переможете»
(Читати, поділяючи на абзаци)

Чому про Джонсі сказано «нещадна»? До кого це вона немилосердна?

Чому речення «Листок плюща все ще залишався на місці» утворює цілий абзац?

Які деталі свідчать, що Джонсі починає одужувати? (Люстерко і бажання написати фарбами неаполітанську затоку)

Як звучить прогноз лікаря цього разу?

7) Від «А тепер мені треба навістити...» до «форма хвороби дуже важка» (не забігати наперед!)

Як ви вважаєте, чому захворів старий Берман?

8) Від «Наступного дня лікар сказав Сью» до «І більше нічого не треба»

Здавалося б, історія молодої художниці скінчилася. Про що, по-вашому, йтиметься в останньому абзаці оповідання?

9) Від «Того ж дня ввечері...» до «Разом із подружкою».

Подивіться: у цьому уривку є два дуже важливих слова. Одне підкреслює повне одужання ще слабкої Джонсі («із задоволенням»), друге ніби готує нас до трагедії («зовсім не потрібний»).

А чому яскраво-синій шарф «зовсім не потрібний»?

Що трапилося зі старим Берманом?

10) Від «Мені треба тобі щось сказати» до «Ніхто не міг зрозуміти, куди він виходив у цю останню ніч».

А ви зрозуміли?

3. Робота в мікрогрупах

І група

Яке враження справив на вас цей твір?

Як сказано про останній вчинок Бермана? («Це й є шедевр»)

Чому старий художник вчинив саме так? (Не сперечався із хворою, не намагався її запевнити у чомусь, не покладався на лікаря)

Чи можна сказати, що це імпульсивний вчинок, несподіванка? (Турбота про дівчат, шарф, який плете Джонсі)

ІІ група

Чи можна зробити висновок, прочитавши оповідання О.Генрі, що справжня доброта і допомога непоказні, вони не кричать про себе, знаходячи засоби захистити дорогих людей, навіть жертвуючи собою? Обґрунтуйте свій висновок.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Заповніть пропуски (робота на картках)

1.Твори цього письменника увійшли до золотого фонду світової сатиричної літератури. Його ім’я носить найвища літературна американська нагорода у жанрі … (оповідання).

2.Він автор безсмертної фрази “Болівар не винесе двох” і відомий усьому світові під псевдонімом О.Генрі. Його справжнє ім’я —… (Вільям Сідні Портер).

3.Син лікаря, він народився 11 вересняі 862 року в американському штаті… (Північна Кароліна).

4.Письменник помер 1910 року через важку хворобу цирозу печінки, залишивши нащадкам на згадку про себе близько … оповідань та роман …

(близько 400 оповідань та роман “Королі та капуста”).

IV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Прийом « Незакінчене речення»

- У біографії письменника мене вразило…

- Письменник побував у…

- Він написав …

- Події оповідання відбуваються …

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Виписати цитати до характеристики Сью, Джонсі та Бермана

$C:\Users\Администратор\Desktop\45-malovdomih-faktv-pro-pismennikv_5.jpeg$

О. Генрі (1862-1910)

Криптограма

Використовуючи літери українського алфавіту розшифруйте

імена головних героїнь твору

(Сью)

(Джонсі)

назву твору, який будемо сьогодні вивчати

(Останній листок)

автора твору, який будемо сьогодні вивчати

(О. Генрі)

Картки

Заповніть пропуски

3.Син лікаря, він народився 11 вересняі 862 року в американському штаті… (Північна Кароліна).

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Цилюрик Алла Василівна

Пов’язані теми

Зарубіжна література, 7 клас, Розробки уроків

Додано

13 березня 2020

Переглядів

1188

Оцінка розробки

Відгуки відсутні