Урок " Гіподинамія- ворог сучасної людини"

Урок-навчальний проект з теми

 «Гіподинамія-ворог сучасної людини. Рухова активність і здоров’я».

Мета:

1.               Сприяти засвоєнню здобувачами освіти понять «гіподинамія», «постава», усвідомленню зв’язків між рухом і здоровим способом життя і гіподинамією  та виникненням хронічних хвороб;
2.               Формування предметних компетентностей: логіко-змістової (оволодіння біологічних понять, встановлення зв’язків між предметами Математика, Історія, Фізкультура, Основи здоров’я, Екологія, Хімія, Медицина і Біологія, викорстання набутого досвіду з питань руху та гіподинамії для вирішення проблем пов’язаних із здоров’ям, на підставі цього формулює висновки; висловлювання своїх думок, аналізують та узагальнюють фактичний матеріал), операційна компетентність (здійснення дослдіжень та застосування набутих знань на практиці), дослідницька (використання наукової літератури та довідникових матеріалів, здійснення діяльності за алгоритмом, обгрунтування  результатів дослідження, коригування ходу дослідження і формулювання висновків, використання експерименту, анкетування як способів дослідницької роботи), пізнавальна (організація дослідницько-пошукової діяльності, цілісне бачення проблеми, оригінальний підхід до розв’язання проблеми, пошук різних варіантів рішень проблеми).
3.               Виховувати в учнів потребу в здоровому способі життя, відповідальність за своє здоров’я, попуряризувати здоров’я як найвищу цінність для людства.

Очікувані результати:

1.               застосовувати набуті знання для попередження захворювання всіх систем і органів;
2.               оперувати термінами: постава, гіподинамія;
3.               пояснювати значення фізичних вправ для правильного формування скелету та м’язів, впливу способу життя на утворення та розвиток скелету;
4.               висловлює судження про роль рухової активності для збереження здоров’я.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Учитель (слайд 1,2)

 Відомий фізіолог Іван Павлов прожив довге життя — 86 років. До кінця своїх днів він залишався бадьорим, фізично міцним, працездатним. У глибокій старості він писав: «Усе своє життя я любив і люблю розумову працю і фізичну, і, мабуть, все-таки другу — більше». Часто можна було бачити, як він копає грядку або їде на велосипеді, біжить на лижах. Це позитивно впливало на його наукову роботу. «Життя потребує руху», — сказав Аристотель, і цього закону життя дотримувався І. П. Павлов.

    Сьогодні нам усе частіше трапляються хвороби, про які діди й прадіди не знали. Їх називають хворобами цивілізації. Перед нами постають проблеми: з’ясувати, що це за недуги, які їхні наслідки для організму, як запобігти захворюванню? На нашому уроці-консиліумі спробуємо їх розв’язати.

 Тема нашого уроку: «Гіподинамія - ворог сучасної людини.Рухова активність і здоров’я»

ІІ. Організаційний етап проведення консиліуму.

Учитель. Сьогодні у нас працюють групи науковців-дослідників, соціологів, лікарів терапевтів і хірургів, красунь - моделей, фізкультурників. Кожна група вивчала питання, готувала потрібну інформацію до нашого уроку (учні отримали завдання за тиждень до уроку). Члени групи розподілили між собою обов’язки й мали змогу звернутися до вчителя. Усі разом ми знайдемо необхідні рішення озвучених раніше проблем.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Учитель. Запрошуємо першу групу учнів, яка підготувала цікавий фактичний матеріал, доведений науковцями всього світу.

Виступ 1 групи «Науковців»(Слайди 3-11)

 Гіподинамія – це сучасна хвороба людства, що характеризується зниженням рухової активності.

Чому саме вона стала такою актуальною в наш час? Усе дуже просто – це розплата за комфортне життя. Зараз, в еру високих технологій, побутового комфорту, зручних і недорогих авто, Інтернету, соціальних мереж, гаджетів і віртуальних ігор знерухомленими виявилися більшість людей. А найстрашніше те, що з кожним роком на гіподинамію страждають все більше й більше підлітків.

А ось стародавні греки навіть у зрілому віці не відмовлялися від щоденних фізичних вправ.  Це допомагало до глибо­кої старості підтримувати не тільки спортивну форму, але і яс­ність мислення. Згадаємо, що Піфагор був ще й олім­пійським переможцем у кулачному бою, а філософ Платон одер­жував спортивні нагороди як борець. Та й Гіппократ свого часу був помітною фігурою серед борців і вершників. Давньогрецький філософ Аристотель проводив уроки, прогулюючись разом з уч­нями, бо вважав, що думки стають жвавішими, якщо тіло розі­гріте прогулянкою.

        Об’єднана група європейських учених протягом 12 років збирала дані 334 тисяч людей про ріст, вагу, фізичну активність на роботі та у вільний час. З’ясувалося, що саме нестача фізичної активності прямо пов’язана з підвищенням рівня смертності. Побудована за результатами експерименту статистична модель показала, що недолік руху у два рази небезпечніший за ожиріння. За підрахунками вчених, з 9,2 мільйонів смертей, що сталися в Європі в 2018 році, 337 тисяч людей померло через фактори, пов’язані з ожирінням, і 676 тисяч – від гіподинамії.

 Також була зафіксована залежність інтелектуального розвитку ди­тини від ступеня її рухової активності. Дослідження видатно­го фізіолога І.А. Аршавського свідчать, що діти, яких не обме­жують у русі, мають багатший запас слів і використовують їх більш осмислено, ніж ті діти, яких обставини змушують бути менш рухливими.

 Негативний вплив недостатнього рухового навантаження підтверджують багато надзвичайно цікавих експериментів. Так, американські вчені Дайдрик, Уенд і Шор наклали гіпс на нижні кінцівки до крижів чотирьом молодим чоловікам. Ці особи ле­жали в гіпсі протягом семи тижнів. Увесь цей час їх повноцінно годували. Щоденно проводилося хімічне дослідження їжі, а та­кож сечі та калу.

 Дослідження показали, що кожен із чотирьох обстежуваних до кінця сьомого тижня втратив близько 1700 г білкової речовини протоплазми клітин через атрофію, спричи­нену нерухомістю. По суті, відбувалася часткова загибель клі­тин організму, викликана недостатністю рухових функцій, або атрофія від бездіяльності.

Цікавими є досліди радянського вченого Гордієнка. Він знерухомив зайця, наклавши гіпс на задню кінцівку. Спостережен­ня виявили, що атрофувалися не тільки м’язи цієї кінцівки, а й внутрішні життєво важливі органи, такі, як печінка, нирки й навіть серце. За допомогою дослідження під мікроскопом було встановлене зменшення й навіть зникнення поперечної смугас­тості м’язових волокон серця, що є явною ознакою атрофії вна­слідок зменшення функціонального напруження в стані нерухомості.

Показовий також у цьому плані експеримент ученого І.В. Муравова, який досліджував дві групи білих щурів. Одну групу тварин не обмежували в рухах, а руховий режим другої групи різко обмежили. Результат виявився дивовижним: тривалість життя тварин, які вели малорухливий спосіб життя, становила в середньому 82 дні з мо­менту обмеження рухів, у той час як тривалість життя щурів з контрольної групи досягла в середньому 529 днів. Гіподинамія, як видно з результатів цього експерименту, скоротила тривалість життя тварин більш ніж у 6 разів.

Отже, недостатня рухова активність передчасно виснажує біологічні можливості організму й призводить до передчасного старіння та смерті.

Питання учням класу: Які патологічні зміни відбуваються в організмі тварин і людини під час гіподинамії?

(Відповіді учнів: знижується інтелект, порушується обмін речовин і кровообіг, атрофуються м’язи, клітини печінки, серця, відбуваються зміни в альвеолах, зміни опорно-рухового апарату).

Учитель.Саме тому було поставлено мету: попередити подальший ріст захворюваності на гіподинамію шляхом вивчення її особливостей та висвітлення цієї проблеми серед сучасних дітей, підлітків та дорослих.

Запрошуємо другу групу учнів, яка робила соціологічні дослідження й опитування серед учнів 8-9 класів нашої школи.

Звіт 2 групи «Соціологів» (Слайди 12-19).

     Сучасні досягнення технічного прогресу роблять життя людини більш комфортним. Однак мало хто замислюється, що наші щоденні зручності призводять до зниження фізичної рухової активності. Наприклад, використання особистого автомобіля для подолання невеликих відстаней або ліфтів для того, щоб піднятися на декілька поверхів, обмежує можливості корисних фізичних навантажень.

     Крім того, гіподинамія – незмінний супутник людей так званих «сидячих» професій (програмістів, менеджерів, банкірів тощо). Не обходить стороною ця проблема й дітей, особливо шкільного віку, адже після 5-8 годин занять вони, замість прогулянки на свіжому повітрі, відвідування спортивних секцій та навіть звичайної хатньої роботи, воліють провести вільний час за комп’ютерами чи гаджетами.  

     Наша група провела соціологічне опитування серед учнів 8-9 класів.

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeoVrfYyM570RSjtRuoCG23Mnlxr3VP9U1RrHDBtch044jJhA/viewform?usp=sf_link

     Усього в опитуванні взяло участь 135 учнів. Опитування й дослідження показали, що з віком рухова активність школярів знижується. Ранкову зарядку виконують лише (5,9%), вільний час проводять з гаджетами (28,1 %),  більше 4 годин  проводять за комп’ютером (69,6%) учнів, від зайвої ваги страждають (20%).   

     Також нашою групою було опрацьовано статистичні дані медичних оглядів учнів за період з 2018-2021 роки.  Було з’ясовано, що у 2018 році до основної групи занять фізкультурою було допущено 78% дітей, підготовчої – 20%, звільнено від уроків фізичної культури 2%. Станом на 2021 рік маємо погіршення стану здоров’я учнів. Так, до складу основної групи занять тепер належить лише 74% (r= –4%), до підготовчої – 23,4 % (r= +3,4%) та спеціальної –2,6% (r= +1,1%). Проаналізувавши статистичні дані медичних оглядів учнів, побудували графік «Коливання даних у групах для занять фізкультурою» і діаграму «Співвідношення здорових дітей та дітей на Д-обліку». Ця робота дала нам змогу відслідкувати погіршення стану здоров’я сучасного молодого покоління.

     Виходячи з аналізу обстежень стану здоров’я учнів, ми дійшли висновку, що все ж таки існує деякий взаємозв’язок між станом здоров’я учнів та їхньою руховою активністю. Отож, у сучасному світі недостатнє фізичне навантаження вважається «нормою» й учні нашої школи – не виняток. Від недоліку руху страждають як молодші, так і старші школярі, їхні члени родин та співробітники школи. Саме тому школа може й повинна відіграти вирішальну роль у впровадженні здорового способу життя, яке спрямоване на збереження здоров’я учнів, їх гармонійний розвиток.

Питання учням класу: Скільки відсотків учнів, які приймали участь у опитуванні виконують ранкову зарядку,а скільки проводять за комп’ютером більше 4 годин на добу? (6%,70%)

  Учитель:  Наступна група лікарів-хірургів поінформує однокласників про порушення постави, плоскостопість, профілактику цих захворювань. Зачитають розроблені ними профілактичні пам’ятки.

Звіт 3 групи «Лікарі-хірурги». (Слайди 20-31)

Під час лікарських оглядів у школах виявляється від 20% до 40% учнів з дефектами постави. Це дуже високий відсоток. На характер постави людини великий вплив має хребет. За своєю природою будова   людського тіла в основному симетрична. Отже, м’язи лівої і правої половини тіла повинні бути розвинені однаково.

Цікаво відзначити, що нерідко в людей, що займаються важкою фізичною працею, – у вантажників, молотобійців, а також у спортсменів-важкоатлетів – погана постава через надмірний розвиток окремих груп м’язів. І навпаки, у спортсменів, що займаються таким видом спорту, який сприяє рівномірному розвитку всіх м’язових груп (гімнасти, легкоатлети), спостерігається гарна постава.
     Отже, найбільш частою причиною порушень постави є або слабкість м’язів тулуба, або нерівномірність їхнього розвитку.

 А в дітей шкільного віку в силу вікових особливостей м’язи тулуба розвинені ще недостатньо, у них відсутній міцний природний «м’язовий корсет». За несприятливих умов це стає причиною порушення постави. До того ж у шкільному віці розвиток скелета ще не завершено, хребет гнучкий і податливий. Спочатку виникає порушення постави, що може перейти до викривлення хребта, яке досить широко поширене серед школярів. Найбільшу кількість порушень постави, що супроводжуються змінами в хребті, спостерігається у віці 11-15 років, тобто в період активного росту.

Спочатку зміна постави супроводжується тільки слабкістю мускулатури, що підтримує хребет, її асиметричним розвитком. Хребет ще не змінено. У цих ранніх стадіях порушення постави може виявити тільки досвідчене око лікаря. Ні батьки, ні однокласники цього не помічають. На цій стадії зусиллям волі, напружуючи м’язи спини, можна прийняти правильну позу, на уроках фізкультури по стійці «струнко» стояти так, як стоять усі. Але якщо неправильну позу приймати все частіше й частіше і вона стає звичною, виникають зміни хребта – і він поступово викривляється. І все-таки на початку цього процесу можна уникнути подальшої біди. А біда не за горами.

Під впливом постійної неправильної пози все більше викривляється хребет, а час іде, ви дорослішаєте. У хребетному стовпі, як годиться, хрящова тканина замінюється кістковою, він стає більш міцним і менш поступливим, але, на жаль, – він викривлений! Ось тепер уже пізно що-небудь робити. У всякому разі сам собі не допоможеш, допоможе тільки хірург. І коли станеш дорослим, гірко шкодуватимеш, що був такий неуважний до свого здоров’я в шкільні роки. Хребет може бути викривлений як в передньому і задньому напрямку (лордоз і кіфоз), так і в бічному (сколіоз).

Прояви сколіозу такі: одне плече вище від іншого, лопатки знаходяться на різних рівнях, одна рука здається нижчою за іншу. Якщо далеко зайшла стадія сколіозу, з одного боку грудної клітини утворюється так званий «реберний горб». Така дитина викликає гостре почуття жалю й глибоку досаду, що втрачено час.
Великий вплив на формування постави дитини має стан її стоп. Форма стопи залежить в основному від стану її м’язів і зв’язок. Якщо м’язи стоп розвинуті слабо й не мають необхідного тонусу, зв’язки розтягуються і форма стоп змінюється. У результаті вони стають плоскими, розвивається плоскостопість.

     Для профілактики порушень постави та плоскостопості необхідно виконувати такі правила:

• переносячи вантажі, необхідно їх рівномірно розподіляти на обидві руки;
• за столом сидіти рівно, не згинатись убік;
• спати на ліжку з твердою поверхнею;
• регулярно виконувати фізичні вправи для поліпшення постави;
• взуття не має бути тісним, повинно щільно облягати ногу, мати еластичну підошву й каблук не більше 8 мм.

 Питання учням класу: Які ви знаєте викривлення хребта?(Відповіді учнів: два вперед – лордози (шийний і поперековий), два назад – кіфози (грудний і крижовий), бічні викривлення – сколіоз.)

Учитель. Ми часто чуємо слова «здоров’я і краса», «краса і постава». І дійсно, краса пов’язана зі здоров’ям, поставою. Що таке постава? Якою вона може бути? Допоможіть, будь ласка, красуні.

Звіти 4 групи «Красуні» (Слайди 32-39)

Учні знайомлять з поняттям «постава», методами визначення постави, ознаками правильної та неправильної постави, демонструють найпростіші прийоми, які можна використовувати вдома і в школі.

Відеоролик з к/ф «Службовий роман»

     Часто люди вважають, що красиво стояти – це не складно. Тим не менш, так здається тільки на перший погляд, і красиво стояти потрібно вміти: прямо тримати голову і спину, однак при цьому спина повинна бути вільною, а не натягнутою.

      Що таке постава? Поставою називають манеру людини, її звичну позу, у якій вона звикла стояти чи ходити. Якщо постава правильна, то, якщо дивитися ззаду, тулуб і голова повинні знаходитися по вертикалі на одній лінії, плечі мають бути на одному рівні, а лопатки притиснуті.
Вигини хребта не повинні бути глибші за 3-4см. Якщо спина вигляд круглої, значить хребет випнутий. Такі люди мають вигляд сутулих, груди в них опущені, плечі видаються вперед, живіт випнутий, а лопатки відстають від спини.

Стан скелета й м’язової системи має важливе значення для здоров’я людини. Правильна постава, тобто правильне положення тіла під час ходіння, стояння, сидіння, виконання різних видів роботи, є необхідною умовою для нормального розвитку та повноцінного функціонування внутрішніх органів.

Розвитку правильної постави сприяє тренування м’язів. Під впливом тренувань м’язові волокна потовщуються, покращується автоматизація та координація м’язових рухів. Тренований м’яз швидко відновлює свою силу. Тренування діє сприятливо не тільки на м’язи, але й на стан скелета.

Ознаки правильної постави людини

• помірні вигини хребта;
• розгорнуті плечі;
• прямі ноги з нормальним склепінням стопи;
• голова тримається прямо;
• живіт підтягнутий.

Як визначити поставу самостійно? Ми можемо провести елементарний експеримент: стати прямо, упершись п’ятами в стіну. Після цього забезпечити зіткнення зі стіною ще в трьох точках: сідниці, лопатки й голова. Між лопатками й сідницями виміряти отриману відстань: якщо вміщується долоня – з поставою немає ніяких проблем, але якщо можна просунути кулак – необхідно терміново звернутися до фахівця за консультацією.

     Ще один тест: встаньте прямо й напружте коліна. Якщо ви втрачаєте рівновагу, то ваша постава далека від правильної.

Питання учням класу: Як називають манеру людини,їїзвичну позу,в якій вона звикла стояти або ходити?(Відповідь учнів: постава).

Учитель:  Про вплив фізичного навантаження на всі системи органів нам розкажуть лікарі-терапевти.

Звіт 5 групи «Лікарів-терапевтів» (Слайди 40-45).

     Наша група лікарів-терапевтів досліджувала, як зменшення рухової активності впливає на органи й системи органів. Які зміни відбуваються в ССС?

Чим серце тренованої людини відрізняється від серця нетренованої?
Серце людей з тренованою кровоносною системою в спокої працює уповільнено, і тільки при сильних навантаженнях у них зростає частота серцевих скорочень. Серце нетренованої людини посилює свою роботу тільки за рахунок збільшення частоти серцевих скорочень. Внаслідок такої неекономної роботи швидко настає стомлення й людині доводиться або переходити щадний режим діяльності, або взагалі її припинити. Кров омиває тканини всього тіла й добре забезпечує їх киснем, у проміжку між двома сильними скороченнями серце довше відпочиває. Таким чином, воно працює більш економно, менше втомлюється, стає витривалішим. Чим краще треноване серце, тим рідше б´ється пульс. Треноване серце добре справляється з тривалою тяжкою працею, і навпаки, серце людини, яка веде малорухливий образ життя, погано забезпечує периферичні органи, особливо тканини кінцівок, кров´ю. М´язи не отримують необхідної кількості кисню й швидше втомлюються. Людина, яка з дитячих років веде малорухливий спосіб життя, послаблює свою серцево-судинну систему, тому важко переносить фізичні навантаження.

     Треноване серце за одне скорочення викидає в спокої 100 мл крові, а при виконанні фізичного навантаження – 300 мл, нетреноване серце – у 2 рази менше.

 Серце підлітка потребує постійного навантаження, інакше його м´язова система обростає жиром, стає в´ялою, рихлою.

Наукові дослідження показали, що під впливом фізичних вправ та ігор діти швидше й краще ростуть. Це легко пояснити. Завдяки посиленому обміну речовин кров транспортує більше «будівельного матеріалу»  – і кістки швидше ростуть, як у довжину, так і в ширину. Ще помітніше збільшується об´єм м’язів. Також одночасно збільшуються й розвиваються в результаті занять та ігор усі внутрішні органи.

Вплив фізичних вправ та ігор на легені також є позитивним, особливо якщо заняття проводяться на чистому повітрі: організм при цьому потебує великої кількості кисню, дитина на повні груди вдихає повітря і також глибоко видихає, відчуває необхідність звільнитися від вуглекислого газу й поповнити легені свіжим повітрям.

Це особливо важливо. Коли людина знаходиться без руху, вона не дихає на повні груди, повітря встигає наповнити лише серцеву частину легень і відразу ж видихається. Верхівки легень працюють недостатньо. Ось чому важливі фізичні вправи та ігри. Посилюючи дихання, вони добре вентилюють легені й запобігають хворобам легенів, особливо туберкульозу. Крім того, у підлітків під впливом фізичних вправ та ігор змінюється об´єм грудної клітки. Груди стають ширшими, ребра – рухомішими, зміцнюються дихальні м´язи. Це приводить до збільшення об´єма легенів.

Фізичні вправи впливають і на стравохід. Із шлунка й кишківника всмоктується лише та кількість поживних речовин, яка потрібна організму. Завдяки фізичним вправам розвиваються м´язи живота. Вони мають велике значення для здоров’я: беруть участь у диханні, сприяють більш глибокому вдоху та видиху. Крім того, напруження м’язів живота сприяє спорожненню кишківника. Не можна забувати й про те, що навчальний процес досить щільний, що, хочемо ми цього чи ні, на школяра навалюється величезний потік інформації і по багатьох інших каналах. Усе це створює значні нервово-психічні навантаження. Протистояти їм можна лише фізичною активністю.

Наслідки гіподинамії: Наша группа провела Дослідницький практикум, у якому брали участь 17  учнів нашого класу.

 Ми проаналізували медичні картки своїх однокласників, допомогла нам у цьому шкільна медсестра. На початку року у 70,5% учнів була основна група здоров’я,  у 23,5%  – підготовча, і лише у  6% – спеціальна.

Наприкінці листопада ми порахували індекс Руф'є у цієї ж групи учнів. Згідно з результатами проби Руф'є, учнів, що належать до основної групи, стає 35%, до підготовчої – 47% і до спеціальної – 18%.

Ми вважаємо, що такі результати є наслідком дистанційного навчання, під час якого діти ведуть малорухливий спосіб життя.

Питання учням класу: На які органи негативно впливає зниження рухової активності?(Відповіді учнів:серце,легені,стравохід,шлунок,мозок,нирки)

Учитель. Діагноз відомий. Як же лікувати цю хворобу і, особливо, як запобігти їй?

 Звіт 6 групи «фізкультурників» (Слайди46-52)

Як же ліквідувати дефіцит рухів? Ось кілька конкретних рекомендацій.

1. Займайтеся ранковою гігієнічною гімнастикою.
2. Запишіться в спортивну секцію або туристичний клуб.
3. Використовуйте ходьбу, біг, рухливі ігри, катання на велосипеді, роликових ковзанах.
4. У вихідні дні запропонуйте вирушити сім’єю в невеликі піші походи, на велосипедні прогулянки!
5. Проводьте фізкультхвилинки під час занять у школі й виконання домашніх завдань.

     Наша група підготувала фізкультхвилинку  й пропонує всім приєднатися до виконання цікавих і корисних вправ. Фітнес-заняття на роботі. Ці вправи можуть виконувати вчителі, які проводять багато часу за комп’ютером, перевіряють зошити; учні, які останнім часом не відриваються від гаджетів, та робітники офісів.

1-а вправа. Упираємося руками в стілець, підводимо сідниці і затримуємося в такому положенні 3-7 секунд. Розслабте поперек. Поверніться в початкове положення. Виконайте 4-5 повторень.

2-а вправа. Обхопіть стілець знизу і спробуйте ніби підтягнути його до себе. Затримайтеся в такому положенні на 3-7 секунд. Виконайте 4-5 повторень.

3-а вправа. Долоні покладіть на стегна, пальці розгорніть всередину. Округліть спину, потягніться спиною назад і вгору. Підборіддя при цьому опущене на груди. Виконайте 4-5 повторень.

4-а вправа. Розтягуємо бічні відділи попереку. Покладіть обидві долоні на праве стегно, пальці розташуєте один назустріч одному. Утримуючи себе правою рукою, потягніть праве плече вліво і вперед, округливши правий бік. Виконайте вправу в інший бік: долоні покладіть на ліве стегно, округліть лівий бік і потягніться лівим плечем управо і вперед. Виконайте 4-5 повторень в кожну сторону.

5-а вправа. Обхопіть руками лікті й підніміть їх вгору. Потім потягніться вгору і по черзі розтягніть правий бік, потім лівий. Виконайте по 4-5 повторень на кожну сторону.

6-а вправа. Покладіть руки на коліна і спробуйте встати на кінчики пальців. При цьому натискайте долонями на коліна, створюючи опір, не даючи п’ятам піднятися. Розслабтеся. Зробіть вправу 3-5 разів.

7-а вправа. Обхопіть руками стегна із зовнішнього боку і спробуйте їх розвести, створюючи опір руками. Затримайтеся на 3-7 секунд. Поміняйте положення рук: схрестіть їх і упріться долонями у внутрішню сторону стегон. Спробуйте звести ноги, створюючи опір руками. Виконайте 4-5 повторень.

8-а вправа. Ноги поставити навхрест перед собою. Зовнішні боки стоп стикаються. Натисніть ними один на одного, затримайтеся на 3-7 секунд, розслабтеся. Поміняйте положення ніг. Виконайте по 4-5 повторень в кожну сторону.

     Шановні однокласники! Наша група вас закликає робити фізичні вправи вранці, під час перерви, особливо в період дистанційної освіти!

Питання учням класу:Що для вас означає слово «рух»?(Відповіді учнів: Рух – це життя!!!)

ІV. Підбиття підсумків.

Учитель. Наш урок добігає кінця. Пропоную вам виконати тест за посиланням.

V. Оцінювання роботи груп.

VІ. Рефлексія уроку. Чи сподобався урок? Що найбільше запам’яталось?

VІІ. Домашнє завдання (Слайд 53)

Опрацювати параграфи 31-33. Виконати лабораторне дослідження № 4 в зошиті на друкованій основі. Підготувати пам’ятки-рекомендації щодо ведення здорового способу життя.